Методи та засоби навчання

діяльності
викладача й студентів, спрямовані на ефективне
розв´язання навчально-виховних завдань, засвоєння
студентами системи

знань, набуття умінь і навичок, їх
виховання і загальний розвиток.

Методи навчання спрямовані на активізацію
пізнавальної діяльності студента, посилення
мотивації в навчанні, стимулювання
розумової праці на основі індивідуального
підходу до кожного студента.

реалізуються через систему прийомів і засобів навчальної діяльності.
Прийоми навчання — це
складова

методу, конкретні дії
викладача й студентів,
спрямовані на реалізацію вимог
тих чи тих методів; сукупність
конкретних навчальних
ситуацій, що сприяють
досягненню проміжної
(допоміжної) мети конкретного
методу.

Засоби навчання — це
різноманітне навчальне
обладнання, що використовується
у системі пізнавальної діяльності
(книги, письмове приладдя,
лабораторне обладнання, технічні
засоби та ін.).

про результат діяльності;
знання про необхідний для досягнення мети спосіб діяльності;
знання

про необхідні й можливі засоби, оскільки діяльність завжди пов’язана із засобами діяльності інтелектуального, практичного або предметного характеру;
знання про об’єкт діяльності.

Професор A.M. Алексюк визначає:
зовнішню (формальну);
внутрішню (змістову) сторони навчання.

оптимально сприяти набуванню студентами, наукових знань, умінь, навичок, формуванню на

цій основі наукового світогляду;
Виховна - вироблення у процесі досягнення навчальних цілей вольових рис характеру, формування почуттів внутрішнього порядку та завершеності;
Розвивальна - полягає в розвитку особистості;
Стимулюючо-мотиваційна - стимулює
інтерес студентів до навчання, його
позитивних мотивів;
Контрольно-корекційна – здійснення
контролю навчання, об’єднує методи
в єдину систему, мету, зміст та
організацію навчального процесу.

Петровський, Є. Голант):
- словесні (розповідь,
пояснення, лекція, бесіда,
інструктаж, робота

з книгою,
навчальна дискусія, диспут);
- наочні (спостереження,
демонстрування,
ілюстрування);
- практичні (вправа,
лабораторна робота,
практична робота,
дидактична гра).

Словесні методи навчання:
Бесіда — діалогічний метод

навчання, за якого
викладач із допомогою вдало поставлених питань
спонукає студентів відтворювати раніше набуті знання,
робити самостійні висновки-узагальнення на основі
засвоєного фактичного матеріалу.
Розповідь — це метод навчання, який передбачає
оповідну, описову форму розкриття навчального
матеріалу з метою спонукання студентів до створення в
уяві певного образу. Інколи цей метод називають
"малювання словом".

за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища, закону, процесу:

ґрунтується на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів.
Інструктаж - розкриття норм поведінки, особливостей використання методів і навчальних засобів, дотримання правил безпеки під час виконання навчальних операцій.

за логічною побудовою навчального матеріалу.
Навчальні лекції за своїм дидактичним призначенням

можуть бути:
вступними,
тематичними,
оглядовими,
заключними.

Також виділяють такі види лекцій:
проблемна лекція
лекція-візуалізація
лекція вдвох

і диспут.
Навчальна дискусія - словесний метод навчання,
суть якого полягає в

обміні поглядами щодо конкретної
проблеми з метою набуття нових знань, зміцнення
власної думки, формування
вміння її обстоювати.

Диспут - словесний метод
навчання, суть якого полягає в
цілеспрямованому зіставленні різних
поглядів на наукову чи суспільну
проблематику з метою формування
в учнів оцінних суджень, зміцнення
світоглядних позицій.

Наочні методи навчання:

Демонстрація — це метод навчання, який передбачає

показ рухомих засобів наочності, приладів, предметів і процесів у натурі, динаміці.

Ілюстрація — метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки та ін.).

Спостереження - передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному й виробничому середовищі без втручання у ці явища і процеси.

у
цілеспрямованому, багаторазовому повторенні студентами окремих
дій чи операцій з метою

формування умінь та навичок. На основі
дидактичних цілей вправи класифікують на:
вступні,
пробні,
тренувальні,
контрольні,
творчі.
За формою навчальної діяльності вправи бувають:
Усні
Письмові
Графічні
Технічні

вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених

умовах, що відтворюють реальну обстановку.

спеціального
обладнання та певної технології для набуття нових
знань або

перевірки наукових гіпотез на рівні
досліджень.
Практична робота спрямована
на використання набутих знань
у розв´язанні практичних завдань.

або практичний розклад цілого на частини з метою вивчення їх

суттєвих ознак.
Традуктивний метод передбачає висновки від одиничного до одиничного, від часткового до часткового, від загального до загального.

— це
шлях вивчення предметів,
явищ від одиничного до
загального.
Суть:викладаються спочатку
факти,

демонструються досліди,
наочні посібники, організується
виконання вправ, поступово
підводять учнів до узагальнень,
визначення понять,
формулювання законів і т.д.

Дедуктивний метод –
базується на вивченні
навчального матеріалу від
загального до окремого,
одиничного.
Суть: спочатку
повідомляють загальне
положення, формулу, закон, а
потім поступово починають
виводити часткові випадки,
більш конкретні завдання.

в тому, що викладач повідомляє готову
інформацію різними засобами, а студенти

сприймають,
усвідомлюють і фіксують у пам'яті цю інформацію.
Недоліком цього методу є те, що навіть при
використанні найрізноманітніших засобів з боку
викладача, характер пізнавальної діяльності студентів
залишається одним і тим же - сприймання,
осмислення, запам'ятовування.

створення викладачем
проблемної ситуації, допомогу студентам у виділенні та "прийнятті“
проблемного завдання,

використанні словесних методів (лекції,
пояснення) для активізації мисленнєвої діяльності студентів,
спрямованої на задоволення пізнавального інтересу шляхом
отримання нової інформації.

Репродуктивний метод. До нього відносять застосування
вивченого матеріалу на основі зразка або правила. Діяльність тих,
хто навчається, має алгоритмічний характер, тобто провадиться за
інструкціями, правилами в аналогічних, схожих зі зразком,
ситуаціях.

метод полягає в
організації активного пошуку розв´язання поставлених або
самостійно сформульованих пізнавальних

завдань, над якими
студенти працюють самостійно під керівництвом педагога або на
основі евристичних програм та вказівок.
Дослідницький метод.
Після аналізу матеріалу, постановки проблем і визначення
завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті, хто
навчаються, самостійно опрацьовують наукові джерела,
проводять спостереження і виміри, виконують інші дії пошукового
характеру. Ініціатива, самостійність, творчий пошук виявляються в
дослідницькій діяльності найбільш повно.

з найбільш ефективних і поширених
методів організації активної пізнавальної діяльності студентів.
Метод

аналізу конкретних ситуацій розвиває здатність до
аналізу нерафінованих життєвих і виробничих завдань.
Стикаючись з конкретною ситуацією, студент має визначити: чи
є в ній проблема, в чому вона полягає, визначити своє
ставлення до ситуації.

активного навчання, одна з
організаційних форм пізнавальної діяльності студентів, що
дозволяє закріпити

отримані раніше знання, заповнити відсутню
інформацію, сформувати вміння вирішувати проблеми, зміцнити
позиції, навчити культурі ведення дискусії. Характерною рисою
«круглого столу» є поєднання тематичної дискусії з груповою
консультацією. Поряд з активним обміном знаннями, в студентів
виробляються професійні вміння викладати думки, аргументувати
свої міркування, обгрунтовувати запропоновані рішення і
відстоювати свої переконання.

чи іншу діяльність шляхом гри, за заданими
правилами.
Правила ділової гри

визначаються обраної діяльністю.
Одним з її варіантів є рольові ігри.

продукування нових ідей для вирішення наукових
та практичних проблем.

Використання методу мозкового штурму в навчальному процесі дозволяє вирішити такі завдання:
• творче засвоєння навчального матеріалу;
• зв'язок теоретичних знань з практикою;
• активізація навчально-пізнавальної діяльності;
• формування здатності концентрувати увагу і розумові зусилля на вирішенні актуального завдання;
• формування досвіду колективної розумової діяльності.

та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
ІІ група методів
Методи стимулювання й мотивації
навчально-пізнавальної

діяльності.
ІІІ група методів
Методи контролю (самоконтролю,
взаємоконтролю), корекції (самокорекції,
взаємокорекції) за ефективністю навчально
пізнавальної діяльності.

посібники.

Їх класифікують на:
екранні (діафільми),
звукові (аудіозаписи, платівки, СО),
екранно-звукові,

чи аудіовізуальні, (відеофільми, кінофільми, телепередачі,
відеозаписи).