Слайд 1Методологія
доказової медицини (ДМ)
О.Г.Пузанова
Кафедра медичної інформатики
та комп’ютерних технологій
навчання
НМУ імені О.О. Богомольця
Слайд 3Передумови виникнення ДМ –
особливості сучасного розвитку медицини
інтенсивний розвиток
медичної науки, зростання вартості наукових досліджень і збільшення потоків науково-медичної
інформації,
зміна структури захворюваності (переважання хронічних неінфекційних хвороб), демографічні тенденції (постаріння населення), зростання витрат на системи охорони здоров’я в умовах обмеження їх ресурсів,
гуманізація світової спільноти, створення правової бази захисту прав пацієнтів і лікарів, потреба в якісній медичній допомозі, стандартизованій на державному рівні.
Слайд 4“ …це сучасна технологія пошуку, аналізу та узагальнення
найновішої та достовірної наукової інформації
про найбільш ефективні,
безпечні та економічні підходи до лікування,
що дозволяє приймати оптимальні рішення на державному, популяційному та індивідуальному рівні”.
Проф. А.Р.Уваренко, 2002.
Доказова медицина: визначення (1)
Слайд 5Доказова медицина: визначення (2)
“це стратегічний напрямок сучасної медичної
науки та практики,
який грунтується
на
бездоганній науковій інформації
та зорієнтований на
- підвищення рівня наукових досліджень,
- суттєве поліпшення діагностики, профілактики, лікування і прогнозу захворювань людей,
- оптимізацію діяльності органів державної системи охорони здоров’я.”
Проф. М.П.Скакун, 2005.
Слайд 6Практичне завдання ДМ –
оптимізація діяльності систем охорони здоров’я
підвищити
компетентність і гнучкість реагування працівників систем охорони здоров’я
обгрунтувати якісну та
раціональну профілактику, діагностику та лікування захворювань – застосування найбільш ефективних, безпечних і економічно прийнятних заходів,
підвищити якість наукових досліджень.
Слайд 7 Традиційне навчання в ВНМЗ
зорієнтовано на пізнання
патогенетичних механізмів на основі інформації з курсів фундаментальних наук (біохімії,
патологічної анатомії та фізіології…)
і визначає наш науковий світогляд: ці знання дозволяють прогнозувати перебіг хвороб і призначати лікування.
Проте, патогенез більшості захворювань розкритий лише частково, і на результати лікування впливають численні генетичні, соціальні, екологічні фактори.
Отже, будь-які біологічні явища не можуть вважатися еквівалентом клінічних ефектів, доки не буде доведений їх прямий зв’язок.
Слайд 8Методологічна основа ДМ – клінічна епідеміологія
КЕ – фундаментальна медична наука,
що вивчає закономірності розповсюдження захворювань, здійснює прогнозування їх перебігу та
завершення в конкретних пацієнтів на основі вивчення аналогічних груп.
КЕ забезпечує “найкращу медичну практику - ДМ” методами біостатистики,
критеріями достовірності
та способом узагальнення даних клінічних досліджень.
Слайд 9Базові положення клінічної епідеміології
Прогноз, діагноз і лікування в конкретного пацієнта
слід виражати через імовірності, і оцінка цих імовірностей грунтується на
попередньому клінічному досвіді щодо груп таких пацієнтів.
Будь-які дослідження піддаються впливу випадковості,
а через різний рівень знань лікарів і поведінку пацієнтів, які беруть участь у клінічних дослідженнях, не виключаються і систематичні помилки.
Для уникнення хибних висновків лікарі повинні покладатися на дослідження, сплановані з використанням мінімізації систематичних і обліку випадкових помилок.
Слайд 10Джерела інформації для ДМ (1)
Об’єктивні факти = докази, отримані в
контрольованих клінічних дослідженнях,
які проводяться лише на людях
(пацієнтах або здорових особах).
Інформація щодо окремих клінічних випадків.
Аргументована думка експертів.
Слайд 11Методологія контрольованих клінічних досліджень лікарських засобів
Об’єктивний контроль забезпечують “3
кити”:
Порівняння - шляхом створення абсолютно ідентичних вихідних умов (метод єдиної
різниці). Якщо зміни умов призводять до змін результатів (в одній групі порівняно з іншою), то результат є наслідком зміни умов – причинно-наслідковий зв’язок.
Рандомізація виключає вплив на результат зовнішніх (непередбачених) умов, а осліплення – вплив суб’єктивного фактору.
Слайд 12 Достовірність результатів клінічних досліджень оцінюється за допомогою методів статистичної
обробки – для переконання, що вони не зумовлені впливом випадковості.
При плануванні досліджень необхідно :
забезпечити репрезентативність вибірки всієї генеральної сукупності (за розміром і структурою),
усунути потенційні джерела систематичних помилок (або врахувати їх),
забезпечити відповідну статистичну модель (методи статистичної обробки результатів повинні відповідати поставленим завданням)
Слайд 13Джерела інформації для ДМ (2)
рандомізовані контрольовані дослідження (РКД)
нерандомізовані дослідження з
одночасним контролем
нерандомізовані дослідження з історичним контролем
когортні дослідження
дослідження типу “випадок-контроль”
перехресне дослідження
результати
спостережень
описання окремих випадків
Примітка: сила доказів зменшується в зазначеному порядку (Шведська рада з технологій системи охорони здоров’я).
Слайд 14Згідно принципам доказової медицини використання чи невикористання
тих або інших
методів діагностики,
лікування та профілактики
має визначатися
їх ефективністю чи
неефективністю, доведеною в порівняльних клінічних дослідженнях.
“Золотий стандарт” – проспективні РКД з подвійним або потрійним сліпим контролем.
1948р. - перше порівняльне “РКД” проведено в Англії: доведено ефективність стрептоміцину при туберкульозі. З тих пір проведено понад 500 тис. РКД.
Слайд 15Класи доказовості: визначення
Клас І – докази та/чи загальне погодження
з тим, що втручання є корисним та ефективним.
Клас ІІ –
суперечливі докази та/чи розходження думок фахівців щодо користі / ефективності втручання:
ІІa – докази / думки на користь втручання;
ІІb – користь / ефективність втручання недостатньо переконливо підтверджена доказами / думками.
Клас ІІІ – наявність доказів та/чи загального погодження з тим, що втручання не є корисним / ефективним, а в деяких випадках завдає шкоди.
Слайд 16Рівні доказовості: визначення
Рівень доказів А: дані отримані в декількох РКД.
Рівень
доказів В: дані поодиноких РКД або нерандомізованих досліджень.
Рівень доказів С:
експертна думка чи результати дослідження серії випадків.
Слайд 17РКД: цінні низькою імовірністю систематичних помилок (при оцінці ефективності лікарських
засобів).
Методику РКД запропонував англійський статист Бредфорд Хілл у 30-х роках
ХХ ст.
Рандомізація (random - випадковий) – найкращий метод формування груп пацієнтів, що дозволяє досягти їх “ідентичності” (за відомими та невідомим ознаками).
Спостереження за пацієнтами впродовж попередньо узгодженого часу (проспективний характер РКД).
Фіксація та аналіз узгоджених показників – кінцевих точок.
Слайд 18Кінцеві результати лікування - 5D:
Death – смерть (особливо передчасна)
Disease –
захворювання
(сприймається пацієнтом як небезпека)
Discomfort - неприємні відчуття (болю, нестачі повітря, нудоти…)
Disability – нездатність до діяльності (професійної, побутової, самообслуговування)
Dissatisfaction – незадоволеність (еміоційна реакція на хворобу та лікування)
Слайд 19Плацебо*-контроль можливий у випадках
Плацебо є ефективним для лікування даної хвороби
Захворювання
має легкий перебіг, і відсутність лікування протягом нетривалого часу не
призведе до ускладнень
Плацебо призначають на додаток до вже проводимої терапії, що не є достатньо ефективною
Стандартної терапії захворювання не існує чи не може бути використане в даному дослідженні
* Плацебо - фармпрепарат, що не містить активних інгредієнтів
Слайд 21Чутливість і специфічність діагностичних і скринінго-вих тестів вивчають у перехресних
дослідженнях
Чутливість (Sensitivity, Se) – частка осіб з позитивним результатом тесту
в популяції осіб з певним захворюванням.
Se = a / (a+c)
Специфічність (Specificity, Sp) – частка осіб з негативним результатом тесту в популяції осіб без цього захворювання.
Sp = d / (b+d)
Слайд 22Частота виявлення IgM-РФ при неревматичних захворюваннях з РА-подібним поліартритом
Shmerling
et al. The Rheumatoid factor:
an analysis of clinical utility.
- Am J Med,1991,91:528
Слайд 23Частота виявлення IgM-РФ при неревматичних захворюваннях без РА-подібного поліартриту
Shmerling et al. The Rheumatoid factor:
an analysis of clinical
utility. - Am J Med,1991,91:528
Слайд 24Прогностична цінність (Predictive value, PV) тесту (ПЦТ) – імовірність наявності
захворювання за наявності відомого результату тесту.
Це найбільш адекватний показник
для інтерпретації (+) чи (-) результату тесту. Крім чутливості та специфічності, ПЦТ залежить від поширеності (Prevalence) хвороби.
Позитивна ПЦТ (+PV) - імовірність захворювання при позитивному (патологічному) результаті тесту.
Негативна ПЦТ (-PV) - імовірність відсутності захворювання при негативному (нормальному) результаті тесту.
Повернемося до слайду 22:
P = (a+c) / (a+b+c+d)
+ PV = a / (a+b)
- PV = с / (с+d)
Слайд 25Приклад
Позитивна прогностична цінність РФ є високою в пацієнтів з вірогідним
ревматоїдним артритом - особливо при його високих титрах у крові.
Негативна
прогностична цінність РФ є низькою, адже серед хворих на ревматоїдний артрит і інших пацієнтів з болем у суглобах багато тих, хто не має РФ у крові.
Виявлення РФ у крові не є скринінговим тестом ні для діагностики, ні для виключения ревматичних захворювань, у т.ч. в осіб з болем у суглобах.
Слайд 26Когортні дослідження
Оцінка впливу факторів ризику, прогнозу захворювань, а також віддалених
і нечастих небажаних ефектів фармакотерапії.
Формують 2 чи більше груп (когорт)
пацієнтів: вихід (клінічний ефект) оцінюється в усіх, а втручання - лише в основній групі.
Спостереження може тривати десятиліттями та охоплювати десятки тисяч пацієнтів.
Слайд 28 У 2007 р. Європейським товариством кардіологів були прийняті рекомендації
з профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) у клінічній практиці. ССЗ -
основна причина передчасної смерті в Європі. Більшість їх виникає через неправильний спосіб життя, і тому прогноз можна значно покращити.
Термін «кардіоваскулярний ризик» є одним із понять ДМ.
«Загальний кардіоваскулярний ризик» - це абсолютний ризик розвитку серцево-судинних подій за 10 років.
Абсолютний ризик – це відношення числа пацієнтів, які мають певний клінічний вихід (сприятливий або ні), до загальної кількості пацієнтів у відповідній групі (лікування чи контролю).
Відносний ризик – це відношення частоти виходу, що вивчається, серед осіб, які підлягали та не підлягали втручанню.
ВР = (АР у тих, які лікувалися) / (АР у контролі)
Слайд 29Фактор ризику (ФР) - ознака, за наявності якої “на вході”
за деякий час відмічають розвиток певного “виходу” (захворювання чи смерті),
причому цей зв’язок не можна повністю пояснити впливом інших факторів.
Вірогідність того, що ознака є ФР (а не маркером ризику), зростає, якщо доведено залежність “доза - ефект”.
Деякі ФР є такими, що неможливо модифікувати (генетичний, стать, вік), деякі цілком залежать від способу життя - тютюнопаління, харчування, фізична активність, надмірна вага й особливості розподілу жиру.
ФР можуть бути: хвороби (цукровий діабет, хронічна хвороба нирок), синдроми (артеріальна гіпертензія, метаболічний синдром), ознаки уражень органів-мишеней (гіпертрофія лівого шлуночка, мікроальбумінурія, підвищення жорсткості артерій). Частина ФР є “патофізіологічними” (дисліпідемія, інсуліно-резистентність, гіперглікемія, ендотеліальна дисфункція, підвищений вміст у крові високочутливого С-реактивного білка, гіпергомоцистеїнемія і т.ін.).
У більшості пацієнтів спостерігається комбінація декількох ФР– або через певний стиль життя, або вони пов’язані патогенетично.
Слайд 30АТ і смертність від інсульту
Prospective Studies Collaboration. Lancet 2002;360:1903-1913.
Слайд 31Ефекти антигіпертензивної терапії
Hebert et al, 1993;
*Moser,1996;
**Collins,1990
Слайд 32Фремінгемське дослідження:
загальний холестерин та коронарна хвороба серця
Castelli WP.
Am J Med. 1984;76:4-12
0
25
50
75
100
125
150
7.6)
Захворюваність на коронарну хворобу серця, на 1000
Вміст
загального холестерину в сироватці, мг/дл (ммоль/л)
Слайд 33
Мета-аналіз 38 досліджень
Переваги зниження вмісту холестерину
% зниження вмісту холестерину
Gould AL et al. Circulation. 1998; 97: 946-952
Слайд 34Фремінгемське дослідження:
Паління
Артеріальна гіпертензія
Гіперхолестеринемія
КОМБІНАЦІЯ ФАКТОРІВ
СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ
Слайд 35Дослідження “випадок-контроль” (Case-control study)
Якщо захворювання (З) чи клінічний ефект (Ке),
що вивчається, виникає рідко та повільно, -
спочатку формується основна група
пацієнтів, потім підбирається група контролю з осіб без цього З/Ке, але схожа за важливими прогностичними показниками (вік, стать, супутні захорювання…),
та проводиться кореляція результатів з урахуванням відомих і оцінюваних прогностичних факторів.
Слайд 36Описання випадку чи серії випадків –
це короткі повідомлення
щодо
успішного лікування
чи появи загрозливих ускладнень фармакотерапії
(-) - слабка доказовість
інформації
(+) - оперативність інформації!
Слайд 37Узагальнення доказів
і впровадження принципів ДМ у практику:
Систематичні огляди та
мета-аналізи РКД
Клінічні рекомендації, медичні стандарти, клінічні протоколи
Формулярна система
Слайд 38Систематичні огляди (systematic reviews) – серйозні науково-аналітичні дослідження, матеріалом для
яких є результати раніше проведених і вже оприлюднених оригінальних досліджень.
Мета-аналіз
– особлива форма статистичного аналізу, в процесі якого об’єднуються результати багатьох клінічних досліджень певного методу лікування.
Проводиться для посилення доказовості результатів клінічних досліджень, адже збільшення розміру виборки забезпечує більшу статистичну потужність.
Відповідь на одне чітко поставлене клінічне питання
Слайд 40Мета-аналізи досліджень відносного кардіоваскулярного ризику інгібіторів ЦОГ-2
Слайд 41Систематичний огляд (СО), створений з використанням мета-аналізу, є високодостовірним вторинним
джерелом наукової інформації – доказовим, повним, узагальнюючим документом з конкретного
питання.
Він грунтується на результатах пошуку
всіх джерел інформації на різних мовах,
аналізує достовірність результатів досліджень шляхом оцінки надійності методів збору та обробки інформації,
узагальнює тільки доброякісні дані
та регулярно оновлюється.
Недолік – деяке запізнення інформації.
Слайд 42 Систематичні огляди широко використовуються для прийняття клінічних рішень, планування
досліджень і нововведень в організації охорони здоров’я.
Варіанти
висновків СО:
або втручання є безумовно ефективним і його треба застосовувати,
або втручання є неефективним, і його застосовувати не слід,
або втручання шкідливе, його слід заборонити,
або користь чи шкода втручання не доведені, і дослідження слід продовжити.
Слайд 43Кроки доказової медицини
Крок 1. Формулювання правильних запитань.
Крок 2. Пошук найкращого
доказу.
Крок 3. Швидке критичне оцінювання контрольованих досліджень.
Крок 4. Використання доказів.
Крок
5. Оцінка ефективності та дієвості процесів.
Слайд 44Більшість запитань поділяється на 4 частини:
1. Population or participants. Цільова
група: Ким є Ваш пацієнт?
2. Intervention or indicator. Втручання чи
показники.
Якими можуть бути тактика ведення пацієнта, діагностичні дослідження чи втручання, які Вас цікавлять (ліки, їжа, хірургічні втручання, дослідження чи хімічні впливи )
3. Comparator or control. Порівняння чи контроль.
Які є контрольні чи альтернативні тактики ведення пацієнта, дослідження чи втручання, з якими можна порівняти підхід, що Ви плануєте?
4. Outcome. Результати.
Якими можуть бути для пацієнта наслідки втручання, котре Ви плануєте?
Всі клінічні запитання слід структурувати за принципом PICO.
Слайд 45РІЗНІ ТИПИ ЗАПИТАНЬ
В ДМ рішення називають “втручаннями”, і більшість запитань
стостується саме їх. Інші типи запитань:
Які причини проблеми? ЕТІОЛОГІЯ
І ФАКТОРИ РИЗИКУ
Яка розповсюдженість проблеми? ЧАСТОТА
Чи дійсно ця особа має проблеми? ДІАГНОЗ, ОЦІНКА
У кого може виникнути ця проблема? ПРОГНОЗ І ПЕРЕДБАЧЕННЯ
У кожному випадку для формулювання запитань можна використати метод РІСО.
Слайд 46Приклад 1
Р (цільова група) = новонароджений
І (втручання) = застосування вітаміну
К
С (порівняння) = незастосування вітаміну К
О (результати) = лейкоз
Запитання:
“Чи
збільшується ризик виникнення лейкозу у новонароджених, яким застосовували вітамін К, порівняно з тими, в кого він не застосовувався?”
Жінка очікує на народження дитини за 2 місяці. Вона прочитала про користь і ризики від застосування вітаміну К новонародженим. Її стурбувала інформація, що це може викликали лейкоз. Вона запитує, чи це правда, і якщо так, який ризик цього матиме її дитина.
Слайд 47Приклад 2
Р (цільова група) = немовля
І (втручання) =
передчасні пологи
С (порівняння) = доношена дитина
О (результати) = сенсорна
глухота
Запитання:
“Чи виникає сенсорна глухота в недоношених немовлят частіше, ніж у тих, які народилися доношеними?”
Дитина віком 6 тиж знаходиться під стандартним спостереженням. Вона народилася передчасно на 35-му тижні. Ви хочете визначити ймовірність розвитку в неї проблем із слухом.
Слайд 48Приклад 3
Жінка 35 років вагітна вдруге. Під час першої
вагітності їй проводили амніоцентез для виключення в дитини синдрому Дауна.
Тест був негативним, але втручання вона перенесла погано, і до того його провели лише на 18 тиж вагітності. Зараз вона питає, чи існує дослідження, що дасть результат раніше. Їй пропонують для виявлення синдрому Дауна провести в 1-ому триместрі біохімічний аналіз крові та УЗД у потиличному положенні. Жінка цікавиться, чи є ця комбінація досліджень такою ж надійною, як і амніоцентез.
Р (цільова група) = вагітна
І (втручання) = ультразвук + біохімічний аналіз крові в першому триместрі
С (порівняння) = амніоцентез
О (результати) = діагностика синдрому Дауна
Запитання: “Чи є дослідження для вагітних жінок “ультразвук плюс біохімічний аналіз крові” в 1-му триместрі таким самим надійним методом дослідження (з однаковою чи кращою специфічністю і чутливістю), що і аміноцентез для діагностики синдрому Дауна?”
Слайд 49Приклад 4
Р (цільова група) = дитина
І (втручання) = одиничний
напад судом невідомого генезу
С (порівняння) = відсутність судом
О (результати) =
рецидиви нападів судом
Запитання:
Наскільки вищою є імовірність появи судом у дітей, які мали одиничний напад судом невідомого генезу, в порівнянні з дітьми, в яких нападу судом не було?
Судоми в дітей є частим явищем і зазвичай лякають батьків. Їм важко прийняти рішення розпочати профілактичне лікування одразу після першого випадку. Щоб допомогти батькам у прийнятті рішення, Ви маєте пояснити ризик рецидиву після першого випадку судом невідомого генезу.
Слайд 50Приклад 5
Р (цільова група) = діти, які отримують ін'єкцію
О
(результати) = зв’язок між виразом обличчя і силою болю
Запитання:
Наскільки пов'язаний
вираз обличчя у дитини, що отримує ін'єкцію, з інтенсивністю болю?
Під час імунізації Ви помітили, що в багатьох дітей під час ін'єкції обличчя виражає страждання. Ви хочете дізнатись, наскільки вираз обличчя відображає відчуття болю.
Слайд 51 Пошук найкращого доказу
Дві основні
бази даних первинної інформації, яку ми можемо використовувати для пошуку
доказів:
Pub Med
Кохрейнівська бібліотека
PubMed
Національна медична бібліотека (National Library of Medicine) - це вільна відкрита база даних в Інтернет Medline
http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrex/query.fcgi
Слайд 52Кохрейнівська бібліотека
містить всю інформацію, зібрану Кохрейнівським товариством.
Вона складається з
таких баз даних:
Кохрейнівська база даних систематичних оглядів (The Cochrane
Database of Systematic Reviews)
Кохрейнівський контрольований регістр спостережень (The Cochrane Controlled Trails Register)
Базу даних абстрактних оглядів ефективності (The database of Abstracts of Reviews of Effectiveness - DARE)
Доступ до Кохрейнівської бібліотеки є вільним для користування в багатьох країнах.
http://www.cochrane.org
Слайд 53Принципи надання медичної допомоги
Міжнародні клінічні рекомендації –
твердження, розроблені на
основі певної методології, даних доказової медицини
Медичний стандарт –
нормативний документ,
що визначає перелік норм і вимог до медичної допомоги та є рівнем відповідності індикатору
(Локальний) клінічний протокол
надання медичної допомоги –
нормативний документ, деталізована інструкція
Слайд 55З метою підвищення якості медичної допомоги шляхом пропаганди та втілення
в практику клінічних рекомендацій у 2002 році була створена Guidelines
International Network (GIN) - Міжнародна сітка розробників клінічних рекомендацій, до якої ввійшли 42 організації з 23 країн.
www.g-i-n.net
www.osdm.org
Слайд 57
Формулярна система –
комплекс директив в охороні здоров’я,
що забезпечують
використання
раціональних методів
постачання та використання лікарських засобів
з метою
забезпечення
максимально високої якості медичної допомоги
та оптимального використання наявних ресурсів.
Слайд 58 Головна мета формулярної системи – забезпечення медичного персоналу всіх
рівнів достовірною фактичною інформацією відносно застосування лікарських засобів
і сприяння в такий спосіб якісному наданню медичної допомоги.
Слайд 59Для допомоги країнам, що розвиваються, ВООЗ розробила формулярну систему, в
якій йдеться про використання 325 основних ЛЗ і створення власних
препаратів.
Критерії, яких зазвичай дотримуються при включенні ЛЗ
до формулярного списку:
медична відповідність;
ефективність / дієвість / сфера застосування;
безпечність;
якість;
вартість (та її співвідношення з ефективністю, дієвістю);
раціональне застосування засобу.
Слайд 60Good clinical practice (GCP, належна клінічна практика) - це міжнародний
етичний і правовий стандарт якості для планування, виконання, реєстрації, протоколювання,
аналізу та оформлення звіту з результатів клінічних досліджень (КД) лікарських засобів (ЛЗ).
Дотримання вимог GCP є гарантією надійності отриманих у дослідженні даних, а також захисту прав, гідності та конфіденційності учасників випробувань.
В Україні в 2002 р. створена громадська організація “Міжнародний фонд клінічних досліджень”.
Слайд 61Основні принципи GCP (1)
Відповідність вимогам Гельсінської декларації.
Необхідно попередньо оцінити користь
і ризик КД для його учасників і суспільства.
Права, безпека і
гідність людини повинні переважати над інтересами науки.
Започатковані КД повинні підтримуватися даними попередніх випробувань, бути науково обгрунтованими та проводитися за деталізованими протоколами.
За медичне забезпечення та лікування пацієнта відповідає кваліфікований лікар.
Слайд 62Основні принципи GCP (2)
Всі учасники КД повинні мати відповідну освіту,
професійні навички та досвід виконання конкретних завдань.
Кожний пацієнт повинен попередньо
добровільно підписати інформовану згоду на участь у КД.
Всю отриману в КД інформацію слід реєструвати, позначати, протоколювати та зберігати таким чином, що дозволяє об’єктив-но скласти звіт, інтерпретувати та верифікувати отримані дані.
Слід забезпечити конфіденційність участі пацієнта в КД.
Досліджувані ЛЗ (Study drug) мають бути фабрично виготовлені, позначені, зберігатися відповідно з GMP (належною виробничою практикою), застосовуватися відповідно до протоколу КД.
Якість КД гарантують контролюючі заходи.
Слайд 63Фази клінічних випробувань лікарських засобів
Слайд 64Для включення в Формуляр лікарський засіб, який досліджено в КД
ІІІ фази, повинен мати такі переваги:
Бути ефективнішим, ніж відомі ЛЗ
аналогічної групи
За умов однакової ефективності мати кращу переносність
Бути ефективним у разі неефективності відомих ЛЗ
Мати економічну перевагу
Бути зручнішим за способом застосування, лікарською формою
Слайд 65ФОРМУЛЯРНА КОМІСІЯ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПРЕПАРАТІВ
СТАНДАРТНІ ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИКИ
ТА ЛІКУВАННЯ
МЕДИЧНІ ТОВАРИСТВА
НАУКОВІ ЕКСПЕРТНІ
ГРУПИ
МОЗ України
МЕДИКИ
ПАЦІЄНТИ
МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ТА БЮДЖЕТ
Фармацевтичні компанії
СКОРОЧЕНА СХЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА
ПІДТРИМКИ ФОРМУЛЯРНОЇ СИСТЕМИ
Представники бізнесу
Фармацевти
Фармакологічний Центр (пропонує включення препаратів до списків)
Слайд 66 На сьогодні за підтримки Євросоюзу (проект “Підтримка розвитку
системи медичних стандартів”) на основі адаптованих клінічних рекомендацій розроблені медичні
стандарти для 15 найпоширеніших в Україні захворювань,
виданий “Посібник для розробників клінічних рекомендацій / медичних стандартів” та
Програма Національного стратегічного розвитку системи медичних стандартів в Україні (2006)
Слайд 68В 2006 р. відповідними наказами МОЗ України
на виконання доручення Президента
України від 06.03.2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення і запровадження державних
стандартів у сфері охорони здоров’я, протоколів лікування та доручення Прем’єр-міністра України від 12.03.2003 №14494 щодо прискорення розроблення протоколів лікування
затверджені протоколи надання медичної допомоги.
Отже, впровадження принципів ДМ у cистему охорони здоров’я є необхідною передумовою підвищення якості надання медичної допомоги населенню України до європейського рівня.
Слайд 69Для чого лікарю потрібні
навички використання ресурсів ДМ та даних
КЕ?
Для ефективного сприйняття науково-медичної інформації.
Для того, щоб користуватися єдиною для
всіх лікарів науковою базою.
Для впевненості в правильності своїх рішень і їх правовому захисті.
Для оцінки “внеску” призначеного лікування в вихід захворювання.
Для того, щоб спілкування з пацієнтом було відкритим і прозорим.
Для запобігання зайвим витратам грошей .