Слайд 1МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра
загальноекономічних дисциплін
ІНДЗ
на тему: “Економіка України як єдність
регіональних соціально-економічних
систем ”
Виконала:
студентка І курсу
групи ФК – 13
Крайник Д. М
Науковий керівник:
Присакар В. Б.
Чернівці -2012-
Слайд 21. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
Методологічні основи
і сутність регіональної економіки.
Основні передумови регіонального економічного розвитку.
Економічна система регіону
як ланка єдиного господарського комплексу.
Проблеми соціально-економічного розвитку
регіонів.
Слайд 3Методологічні основи і сутність регіональної
економіки
Регіональна економіка - це просторова організація
господарства як сукупність територіальних економічних систем.
Регіональна економіка будь-якої території
характеризує просторову її побудову - територіальні пропозиції і форми територіальної організації.
Слайд 5Серед просторових форм організації господарства існують різні типи територіально-виробничих комплексів,
які практично є територіально-виробничими частинами господарства країни.
До них належать
такі таксономічні одиниці:
промисловий пункт,
промисловий центр,
промисловий вузол,
агломерація,
спеціалізований район,
промислова зона.
Слайд 6Найпростішим об'єктом виробничо-територіального поділу території є промисловий пункт, який формується
на базі певного виробництва і розташований біля нього поселення. Так
сформувались промислові пункти-поселення. Це є характерним для регіонів, де розміщені шахти. Біля шахти формується поселення людей, які на ній працюють, - так виникли шахтарські поселення.
Слайд 7
Більш складними просторовими формами організації господарства є промисловий центр і
промисловий вузол. Якщо в промисловому центрі поєднується декілька промислових підприємств
однієї або різних галузей, то до промислового вузла можуть входити десятки підприємств з кількома населеними пунктами зі спільними об'єктами інфраструктури. їх компактне розміщення на невеликій території утворює територіально-виробничий комплекс як специфічну регіональну економічну частину господарства.
Слайд 8Ще більшими за територією і потужнішими за виробничим потенціалом, а
також складнішими за композицією є такі територіально-виробничі утворення, як промислова
агломерація і промисловий район, до складу яких входять територіально-виробничі комплекси нижнього рангу. Ці територіальні форми організації промислового виробництва є результатом високої територіальної концентрації господарства і населення, виробничих і невиробничих видів діяльності та різноманітних функцій.
Слайд 9Диспропорції визначаються як порушення необхідних співвідношень у розвитку окремих підрозділів
підприємств, територіальних, галузевих, господарських (національного і світового рівня) комплексів.
2.
Основні передумови регіонального економічного розвитку.
Слайд 10Розрізняють:
часткові диспропорції (мають локальний, тимчасовий характер);
загальні диспропорції (пов'язані з
порушенням процесу відтворення загалом, мають тривалий характер).
Форма вияву часткових
диспропорцій - дефіцити або надлишки окремих товарів, продовольчі, валютні, фінансові кризи; загальних диспропорцій - економічні кризи в окремих країнах, низці країн, в економіці світу загалом.
Слайд 11Передумови регіонального економічного розвитку:
кооперування відображає діяльність кількох суб'єктів з найефективнішого
використання кожним з них власних переваг у процесі спільного виробництва
продукції, надання послуг.
комбінування, завдяки якому не лише закріплюються виробництва за територіями, а й розвиваються найбільш ефективні стосунки у процесі виробництва за рахунок більш раціонального використання переваг поєднання різних виробничих циклів у межах одного підприємства, комбінату.
концентрація виробництва, яка відображає територіальне зосередження (локалізацію) економічної діяльності на обмеженій території.
Слайд 12Економіка регіону - це ланка господарського комплексу країни, яка розміщена
на певній частині її території.
Економіка регіону стверджує здатність різних
економічних суб'єктів ефективно здійснювати господарську діяльність на внутрішньо регіональному рівні. Одночасно регіон є основою для міжрегіональної взаємодії, тобто виходу на макроекономічну систему країни в цілому з позицій вирішення власних економічних завдань.
3. Економічна система регіону як ланка єдиного господарського комплексу
Слайд 13Серед ключових завдань державної регіональної політики виділяють - пом'якшення міжрегіональних
економічних та соціальних диспропорцій. Це підкреслено в Концепції державної регіональної
політики, затвердженої 25.05.2001р. Указом Президента України, де ставилося завдання поетапного зменшення рівня територіальної диференціації розвитку регіонів та питання покращення соціального забезпечення громадян.
Слайд 14Найбільш загальним показником економічної діяльності є валова додаткова вартість, яка
включає оплату праці найманих працівників, податки за винятком субсидій, пов'язаних
з виробництвом, та валовий прибуток. По Україні вона становить більше третини загального випуску продукції в ринкових цінах. Загальною тенденцією в останній період є зростання виробництва валової додаткової вартості в абсолютних показниках як по загальному обсягу, так і в розрахунку на душу населення. Найвищі показники виробництва доданої вартості були і є характерні як головний чинник для високо індустріальних регіонів (Донецька і Дніпропетровська, Запорізька, Луганська обл.) і є найнижчими для аграрно-індустріальних регіонів (Чернівецька, Тернопільська, Закарпатська, Херсонська обл. )
Слайд 15Обсяги продукції промисловості за регіонами у 2003 р. (у фактичних
цінах підприємств, млрд. грн)
Слайд 16Основні проблеми, що пов'язані з соціально-економічним розвитком регіонів, класифікують за
такими ознаками:
генезисом, тобто за особливостями виникнення чи зародження;
місцем виникнення чи
зародження;
тривалістю існування до початку пом 'якшення чи нейтралізації (короткотривалі, довготривалі);
обсягом коштів, які необхідні для їх нейтралізації чи вирішення (малозатратні, крупнозатратні);
найважливішими ознаками (суспільно-політичні, соціально-економічні, організаційно правові, екологічні тощо);
4. Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів
Слайд 17Реалізація основних напрямів проблем соціально-економічного розвитку повинна передбачати такі умови
її здійснення:
повну прозорість регіонального розрізу державного бюджету, консолідацію усіх соціальних
трансфертів і будь-яких позабюджетних коштів, призначених для регіонів;
укладення угоди про взаємну відповідальність різних рівнів влади й управління та контроль за «соціальною компонентою» державних трансфертів;
застосування розширеного соціально -економічного підходу, що включає «європейський набір» показників прибутків і зайнятості
Слайд 18Питанням вирішення проблем розвитку регіонів присвячена стратегічна програма соціально-економічного розвитку
України «шляхом європейської інтеграції», яка розрахована на період до 2015
р. У розділі «Здійснення активної державної регіональної політики» розглянуто питання зміцнення потенціалу розвитку регіонів та їхньої конкурентоспроможності, зокрема:
окреслено стратегію подолання соціально-економічних диспропорцій у регіональному розвитку;
охарактеризовано стратегію вдосконалення міжбюджетних відносин;
обгрунтовано розвиток транскордонного й міжрегіонального економічного співробітництва, відновлення економічної бази таких населених пунктів;
розкрито основні засоби адміністративно-територіальної реформи.
Слайд 19Список використаної літератури:
Манів З. О., Луцький І. М., Манів С.
З. Навч. посібник, – 2010. – 562 с.
Стеценко. Т. О.
Аналіз регіональної економіки: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2002. - 116 с.
Гранберг А. Г.Навч. посібник. – К.: ГУВШЕ, 2003. - 495с.