Мутації

інформації, тобто у більшості випадків ДНК. Мутації можуть бути викликані виникненням у

процесі копіюванням помилок в генетичному матеріалі впродовж процесу поділу клітини (мітозу), опроміненням жорсткою радіацією, хімічними речовинами (мутагенами), дією вірусів або можуть відбуватися свідомо під клітинним контролем протягом таких процесів як, наприклад, мейозабо гіпермутація.

які можуть бути передані нащадкам, і соматичні мутації – мутації

в нестатевих клітинах. Соматичні мутації не можуть передаватися нащадкам. Рослини іноді можуть передавати соматичні мутації своїм нащадкам безстатево або статево (у випадку, коли брунька розвивається в соматично-зміненій частині рослини).

відбуваються в природі вкрай рідко із частотою 1-100 на мільйон

екземплярів даного гена. У теперішній час очевидно, що спонтанний мутаційний процес залежить як від внутрішніх, так і від зовнішніх факторів, які називають мутаційним тиском середовища

що викликають мутації. Мутагени ж бувають трьох видів:
Фізичні (радіація, електромагнітне

випромінювання, тиск, температура й т.д.)
Хімічні ( цитостатики , спирти ,ф еноли й т.д.)
Біологічні ( бактерії й віруси )

локалізації в клітці. Мутації діляться на ядерні й цитоплазматичні Плазматичні

мутації виникають у результаті мутацій у плазмогенах, розташованих у мітохондріях. Думають, що саме вони приводять до чоловічої безплідності. Причому такі мутації в основному успадковуються по жіночій лінії

виділяють групу точкових (точкових) мутацій, що полягають у зміні однієї

пари основ ДНК.
Генні мутації, що виникають під час формування гамет,передаються всім клітинам нащадків і можуть впливати на подальшу долю виду. Соматичні генні мутації, що відбуваються в організмі, успадковуються тільки тими клітинами, які утворюються з мутант-ної клітини в результаті мітозу. Вони можуть надати вплив натой організм, в якому вони виникли, але зі смертю даної особини зникають з генофонду популяції.

мутацій: а)делеція — втрата ділянки хромосоми; б)транслокація — перенесення частини хромосом на

іншу негомологічну хромосому, як результат — зміна групи зчеплення генів; в)інверсія — обертання ділянки хромосо­ми на 180°; г)дуплікація — подвоєння генів у певній ділянці хромосоми. Хромосомні мутації призводять до зміни функціонування генів і мають значення для ево­люції виду.

втрата хромо­соми в результаті порушень під час мейозу. Кратне збільшення

кількості хромосом нази­вається поліплоїдією (3n, 4n і т. д.). Цей вид мутації часто зустрічається в рослин. Багато культурних рослин поліплоїдні стосовно диких предків. Збільшення хромосом на одну-дві у тварин призводить до аномалій розвитку або загибелі ор­ганізму. Наприклад: синдром Дауна в людини — трисомія по 21-й парі, всього у клітині 47 хро­мосом.

унаслідок перекомбінації генів. Джерелом комбінативної мінливості є статевий процес; рекомбінація генів

у процесі кросинговеру

ряд властивостей:
• виникають раптово, мутувати може будь-яка частина генотипу;
• частіше бувають рецесивними

і рідше – домінантними;
• можуть бути шкідливими (більшість мутацій), нейтральними і корисними (дуже рідко) для організму;
• передаються від покоління до покоління;
• є стійкими змінами спадкового матеріалу;
• можуть повторюватися.

патологій. Завдання науки на найближчі час визначаються як зменшення генетичного

вантажу шляхом запобігання або зниження ймовірності мутацій і усунення виниклих у ДНК змін за допомогою генної інженерії.