Міжнародна міграція робочої сили 1

міжнародної міграції

3. Регулювання міжнародних міграційних процесів

процес організованого або стихійного переміщення працездатного населення з однієї країни

в іншу в межах міжнародного ринку праці на термін більше року.
Мета міжнародної міграції робочої сили — прагнення до поліпшення свого матеріального становища — залишається незмінною на протязі останнього століття.

1. Сутність, види і причини міжнародної міграції робочої сили

країни;
Внутрішньоконтинентальна - переміщення в межах одного континенту;
Міжконтинентальна - переміщення за

межі континенту

однієї країни в іншу на певний період часу;
Тимчасова (поворотна) –

виїзд населення із одної країни в іншу на певний період часу, як правило, не більше одного року;
Маятникова міграція – періодичний або часто повторюваний виїзд населення з країни, де воно постійно проживає на роботу в іншу, як правило, сусідню країну (характерна для населення прикордонних районів);
Постійна (безповоротна) – на ПМП

робочої сили;
Примусова – виселення громадян із своєї країни на основі

рішення судових організацій;
Організована - переміщення населення згідно з національним законодавством (наприклад візовий режим);
Нелегальна – самовільне переміщення населення за межі своєї країни

країни;
Імміграція – в'їзд іноземців в країну з метою проживання

протягом визначеного терміну;
Рееміграція – повернення емігрантів у свою країну “Вітчизну”
Репатріація - повернення на батьківщину, з поновленням їх громадянських прав, військовополонених та цивільних осіб, які під час війни опинилися за межами своєї країни та перебували тривалий час поза батьківщиною.

співаків)
6. За якісним складом:
Міграція робочої сили низької кваліфікації (хатні працівники);
Високої

кваліфікації (конструктори);
Міграція вчених або “відплив інтелекту”.

в 1949р. Поняття «відплив умів» вперше було використане в 1962

р. у доповіді Британського королівського товариства при позначенні еміграції вчених, інженерів і техніків з Великобританії до США.

На даний момент, не існує загальноприйнятого визначення явища «відпливу мізків»:
це середній технічний і медичний персонал;
наукові кадри;
представники творчої інтелігенції, творці та носії духовних та культурних цінностей.

в окремих країнах, що призводить до відносного перенаселення в одних

країнах і браку робочої сили в інших;
стабільний і порівняно високий рівень заробітної плати в основних імміграційних центрах (США, Західна Європа);
розширення діяльності ТНК, тобто прискорення інтернаціоналізації виробництва;
розвиток і поглиблення інтеграційних процесів.

поліпшення умов праці та життя; - етнічно-культурна близькість країни міграції; - тяжіння

до реалізації потреб у розвитку особистості; - природні катаклізми в країнах еміграції і вищий рівень охорони навколишнього середовища у країнах імміграції; - політичні причини; - військові причини; - релігійні причини тощо.

з якої іде міграція:
велика густота населення.
масове безробіття.
низький життєвий рівень і

заробітна плата.
виробнича необхідність (для спеціалістів, що працюють у слаборозвинених країнах).
б) з боку країн, які приймають міграцію:
потреба у додатковій висококваліфікованій робочій силі.
потреба у додатковій дешевій робочій силі.
порівняно висока зарплата.

знань, результатів наукової діяльності;
відсутність можливості здійснити впровадження розробок на батьківщині;

незахищеність прав власності на продукт інтелектуальної праці;
рівень престижу науки в суспільстві;
низьку моральну оцінку кваліфікованої праці; атмосферу вразливості, незахищеності, в якій виявилася наука і зайняті в цій сфері;
неясність для вчених перспектив своєї кар'єри і діяльності;
гідний рівень заробітної плати, високий рівень матеріально-технічного оснащення робочого місця, хороші умови праці і життя;
відсутність внутрішнього споживача, тобто масштабного внутрішнього ринку високих технологій;
матеріальні, інформаційні та інші обмеження можливостей ознайомлення з роботами іноземних колег.

зменшенню безробіття;
- сприяє набуттю знань і досвіду за кордоном;

- служить джерелом додаткових валютних надходжень у вигляді переказів;
- зменшується витрачання коштів на соціальні потреби;
- емігранти вкладають інвестиції в економіку своєї країни;
- мігранти, що повертаються, привозять досвід і гроші.

Негативні сторони:
"відтік мізків" - відтік кваліфікованої робочої сили веде до зниження технологічного потенціалу країни, її наукового та культурного рівня;
зменшується обсяг споживчого ринку країни, і у значних масштабах це призводить до зниження рівня виробництва та споживання в країні тощо.

робочої сили для шкідливою і важкої роботи;
- підвищення конкурентоспроможності

товарів за рахунок зниження витрат на оплату праці;
- кваліфікована робоча сила несе з собою знання, досвід, навички;
- економія витрат на освіту та профпідготовку;
- нащадки іммігрантів працюю більш сумлінно.

Негативні сторони:
- підвищується рівень безробіття, що потребує збільшення витрат на допомогу по безробіттю;
- збільшується ймовірність міжнаціональних конфліктів як у сфері зайнятості, так і в побутовому житті.

рік

на батьківщині, проте вимушені платити їх у країні, що приймає;

2)

емігранти вивільняють державний бюджет батьківщини від відповідної частки витрат на суспільні блага та трансфертні платежі (наприклад, національна оборона, освіта, охорона здоров'я, допомоги з безробіття, стипендії тощо);

3) емігранти, як правило, переводять частину грошових засобів родинам і друзям на батьківщині, що часто утворює суттєве джерело валютних надходжень для країни еміграції.

р.

370 млрд. дол. США
В 14 країнах грошові перекази перевищують обсяги

валютних резервів, а також складають принаймні половини їх резервів в 26 країнах, що розвиваються. Так, в Таджикистані грошові перекази перевищують валютні резерви в 11 разів, в Еквадорі та Судані – в 2 рази, Єгипті – 1,6 разів, Сальвадорі та Пакистані – 1,4 рази.

процесів експорту та імпорту робочої сили в дану країну або

з неї.
Основні методи регулювання ММРС:
1. Адміністративно-правові методи:
а) заходи національного законодавства, що визначають юридичний, політичний і професійний статус іммігрантів у даній країні;
б) дію національних служб імміграції;
в) заходи міжурядових угод регулювання ММРС.

3. Регулювання міжнародних міграційних процесів

роботи;
- більш високий рівень зарплати;
- надання житла, поліпшення

житлових умов;
- отримання кваліфікації та освіти;
- медичне обслуговування;

б) залучення до вербування іммігрантів приватних посередників;

в) видача ліцензій, що дозволяють вербувати працівників за кордоном.

міграційний рух включають:
оплата комісійної винагороди рекрутинговій компанії,
медичне страхування,

підготовка документів для переїзду.

Для прикладу, робітник з Бангладеш витрачає від 2-4 тис. дол. з метою отримання роботи низької кваліфікації у країнах Близького Сходу, а це приблизно в 3-5 разів більше, ніж ВВП на душу населення в цій країні.

Аналогічно, потенційним мігрантам із Непалу, Індонезії потрібно витратити приблизно 50% свого річного заробітку, щоб влаштуватися на роботу низької кваліфікації у Сінгапурі, Гонконзі, ОАЕ.

по здійсненню міграційної політики у своїй країні

2. Міжнародний - система

заходів з регулювання ММРС в регіонах світового співтовариства
2.1. Міжнародна організація праці
2.2. Міжнародна організація міграції

3. Інтеграційний - заходи з регулювання ММРС в рамках інтеграційного об'єднання

створена в 1919 р., яка з з 1946 р. є

спеціалізованою інституцією ООН.
Кількість країн-членів – 185.
Україна є членом МОП з 12.05.1954 року та ратифікувала понад 60 конвенцій МОП. За часів незалежності Україна двічі обиралася до складу Адміністративної ради – на період 1996-99 рр. та
1999-2002 рр.

під час конференції у м. Брюсселі 5 грудня 1951 року,

діє у таких сферах міграції робочої сили:
розробка довгострокових програм в області регулювання міграційних потоків;
надання допомоги в питаннях організації міграції;
розвиток технічного співробітництва в області міграції;
запобігання "відпливу умів";
надання експертних послуг з питань ММРС.

МОМ включає (157, у т.ч. Україна) країн-членів + 10 країн мають статус спостерігачів.