Міжнародні розрахунки і платіжний баланс

розрахунків
Платіжний баланс та його структура
Рівновага платіжного балансу. Теорії

платіжного балансу
Фактори, що впливають на стан платіжного балансу

країнами за здійснені операції в ході їх зовнішньоекономічних відносин. Міжнародні

розрахунки включають комерційні та некомер-ційні платежі і надходження, що здійснюються за грошовими ви­могами і зобов'язаннями між підприємствами, банками, установа­ми та окремими особами різних країн на основі економічних, по­літичних, науково-технічних та інших відносин.

є дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за раху­нок спеціально

заброньованих коштів оплату товарно-транспорт­них документів за відвантажений товар або виплатити пред'явни­кові акредитиву певну суму грошей.

одночасному виконанню ним трьох функ­цій: розрахункової, забезпечувальної та кредитної.

Резервний акредитив за економічним змістом аналогічний ба­нківським гарантіям, але відповідає загальним правилам і вимогам для документарних акредитивів, тому є більш доцільним у зовніш­ньоекономічній діяльності порівняно з банківськими гарантіями.

піддаються банки при їх виконанні і через це нині практич­но

не використовуються.
Змішані акредитиви є поєднанням окремих властивостей (пе­реваг та ризиків) вище зазначених видів акредитивів.

змінювати та не анульовувати його без згоди усіх зацікав­лених сторін.

Відкличний акредитив за своїм походженням виконує лише розрахункову функцію і не виконує забезпечувальну і кредитну.

забезпечувальну, кредитну, інформаційну) та має найбільш просту технологію виконання.

Акцептний акредитив дає можливість розширити діапазон за­вдань, які вирішують за допомогою акредитивної форми розрахун­ків, шляхом включення в конструкцію акредитива як платіжного документа переказних векселів.

виставляє покупцеві.
Перевідний вексель — це письмовий наказ

однієї сторони, який зобов'язує іншу сторону сплатити певну суму грошей третій стороні у майбутньому, в обумовлений час.

банк за дорученням свого клієнта одержує на підставі розрахункових до­кументів

належні йому (клієнту) грошові кошти від підприємств, організацій, установ за відвантажені на їх адресу товарно-матеріа­льні цінності або надані послуги і зараховує ці кошти на його ра­хунок в банку.

система­тизованому вигляді відображається весь комплекс світогосподарських зв'язків даної країни у

формі вартісного співвідношення над­ходжень та платежів за певний період часу (рік, квартал, місяць).

від інвестицій
Інші послуги та доходи
Приватні односторонні перекази
Офіційні односторонні перекази

капітал
Підсумок А+В відповідає концепції базисного балансу в США

С. Короткостроковий капітал

D відповідає концепції ліквідності в США

Е. Компенсуючі статті
Переоцінка золотовалютних резервів,

розподіл і використання СДР (СПЗ).
 
F. Надзвичайне фінансування

+ В + С + D + Е + F

+ G відповідає концепції офіційних розрахунків в США

Н. Підсумкова зміна резервів
СДР (СПЗ)
Резервна позиція в МВФ
Інші вимоги
Кредити МВФ

тому, що платіжний баланс дає змогу описати масштаби зовнішньоекономічної діяльності

країни, сту­пінь її інтегрованості у світовий економічний простір.
Наукова функція платіжного балансу полягає у тому, що його характеристика дає можливість моделювати процеси макроеконо-мічного розвитку відкритої економіки.
Практична функція означає, що стан платіжного балансу є орієнтиром для прийняття державними органами відповідних рі­шень у ході реалізації економічної політики.

за­пасу іноземної валюти, тому в платіжному балансі перед ними ста­влять

знак «мінус».
Надходження (кредит) — це операції, які забезпечують країну додатковою іноземною валютою, тому у платіжному балансі перед ними ставлять знак «плюс».

послуг за вирахуванням їх імпорту плюс надходження від інвестицій за

кордоном за вирахуванням виплат за надані інвестиції плюс саль­до трансферних платежів.

з початковим строком оплати понад один рік.
Короткостроковий

капітал — це фінансові вимоги та пасиви, зокрема грошові, з початковим строком оплати один рік і менше.

інших країн, які здійснюються з метою отримання відповідного прибутку, але

не дають права контролю над підприємствами.
Прямі інвестиції — це капіталовкладення у підприємства ін­ших країн, які забезпечують інвесторові безпосередній контроль над ними і здійснюються з метою отримання відповідного прибут­ку.
Інші інвестиції охоплюють довгострокові кредити МВФ, аван­си, комерційні кредити постачальників тощо.

відображає співвідношення руху за кордон та з-за кордону то­варів, послуг,

доходів і поточних трансфертів. Дефіцит поточного рахунку означає, що країна постачала на ринок більше вітчизня­ної валюти, ніж був на неї попит.

резервів країни в іноземних ліквідних активах. Цей баланс часто називають

компенсаційним, оскільки він нейтралізує дефіцит або надлишок підсумкового балансу.

та фінансів (без статті «Резервні активи») є підсумковим платіжним балансом.

є:

1. Надзвичайні обставини. До них можна віднести

неврожаї, епідемії, землетруси, повені тощо.
2. Військові конфлікти та мілітаризація економіки. Війни, рево­люції, громадянські заворушення можуть чинити тривалий вплив на економічну ситуацію, в тому числі на міжнародні відносини.
3. Циклічні коливання економіки. Періодичні зміни обсягів реального ВВП, рівня цін, зайнятості та доходів певної країни мо­жуть призвести до циклічної незбалансованості її платіжного ба­лансу.

бути породжені чинниками, що впливають на формування попиту та пропозиції

в ході експортно-імпортних операцій.
5. Втеча капіталу та посилення міжнародної фінансової взаємо­залежності.
6. Коливання валютного курсу. Очікування зниження курсу ва­люти може спровокувати втечу капіталу та дестабілізуючу спеку­ляцію.

країн, міжнародної конкуренції на світовому ри­нку, посилення виробничо-комерційної взаємозалежності країн,

розширення ТНК — усі ці чинники призводять до помітних змін у міжнародній торгівлі, а отже — впливають на стан платіжних ба­лансів країн — учасниць світового господарства.

спрямованих на формування основних статей платіжного балансу.

та міждержавними (зовнішніми). У свою чергу національні методи поділяються на:
ринкові;
неринкові

(адміністративні)методи.

2008. – С. 285-305.
2. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Під

заг. Ред. О.Г. Гупала. – К.: «Хай-Тек Прес», 2007. – С. 205-231.
3. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. Посіб. – 5те вид., стер. – К.:Знання, 2004 – С. 171-199.
4. Герасимчук В.Г. Міжнародна економіка: навч. посіб. / В.Г. Герасимчук, С.В. Войтко. – К.: Знання, 2009. – С. 196-208.
 
Додаткова:
1. Одягайло Б.М. Міжнародна економіка:Навч. Посіб. – К.:Знання, 2005 – С. 259-287.