ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ВІДНОСИНИ

інформаційних відносин
Діяльність ООН та її спеціалізованих установ у галузі інформації

і комунікації
Діяльність регіональних міжнародних організацій у галузі інформації і комунікації

суспільство, політика і право в програмній діяльності ЮНЕСКО. – К.,

2001.
Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації та міжнародні відносини. – К., 1999.
Технологический прогресс и современные международные отношения: Учебник. – М., 2004.

– М., 2010.
Європейські комунікації. – К., 2007.
Почепцов Г.Г., Чукут С.А.

Інформаційна політика. - К., 2006.
Ткачева Н.В. Информационные стратегии стран Восточной Азии в условиях рыночных реформ. – М., 2003.

“Інформаційне суспільство”) http://ec.europa.eu/information_society/nav/nav_ict/index_en.htm
Рада Європи (за напрямом “Медіа та інформаційне суспільство)

http://www.coe.int/t/dghl/standardsetting/media/

політика модернізації суспільства на основі широкомасштабного використання новітніх ІКТ у

всіх сферах життєдіяльності спільноти.
Інформаційна політика має комплексний, міжгалузевий характер і ставить за мету швидку перебудову базових сфер життєдіяльності суспільства через зміну технологічних умов розвитку соціуму, створення об’єктивних технологічних можливостей для послідовного вирішення широкого кола проблем, пов’язаних з реалізацією економічних, соціальних і культурних потреб суспільства.

активності в інформаційному просторі) стають суспільно-політичні об'єднання, політичні партії, інститути

громадянського суспільства, структури мас-медіа і ті, хто за ними стоїть, національні та наднаціональні органи;
відбувається «розмивання» основного суб'єкта (в інформаційному просторі цей процес йде набагато швидше, у порівнянні з простором соціальним).

учасниками політичної комунікації завдяки інформаційній / мережевій інфраструктурі з'являються і

урівнюються у правах інші можливі учасники полілогу.
принципово змінюється система конфігурації силових ліній: за підтримки "нейтральної" інформаційної інфраструктури окрема людина (група), здатна до виробництва знань і використання ресурсу інтерактивності, може виявитися більш значущим, ніж держава.

несуть рівну відповідальність з погляду етичних зобов'язань (абсолютно неможливо в

іншому - соціальному просторі), що призводить до стирання межі між публічним і приватним.

на багатосторонній основі в галузі інформації і комунікації, інших сферах

міжнародних відносин, складовим компонентом яких виступає глобальна комунікація.

та комунікацій,
заохочення до міжнародного обміну інформацією незалежно від кордонів

і рівноправна участь у міжнародних інформаційних потоках,
забезпечення права глобальної спільноти на вільне вираження поглядів, свободу слова і засобів масової комунікації,
використання глобальної економічної інтеграції на основі міжнародної інформаційної інфраструктури в національних інтересах,
об'єднання інтелектуальних ресурсів для прогресивного розвитку цивілізації.

досліджень
комунікації тощо
ІНТЕЛСАТ
ЄВТЕЛСАТ
ІНМАРСАТ
ІНТЕРСУПУТНИК
Програма
КОСПАС-САРСАТ
Неурядові
Міжурядово-
корпоративні
Міжурядові

міжнародних відносин на основі засновницького договору та з дотриманням суверенітету

держав.
Характеристики:
наявність статуту або засновницького договору (може належати до наднаціонального права як Маастрихтський договір);
наявність постійних органів влади;
вироблення нормативних документів.

діяльності спеціалізованих установ ООН - МСЕ та ЮНЕСКО, а також

ВОІВ, ЮНІДО, МПС тощо.

міжнародних організацій та представників різних держав (які не є суб'єктами

міжнародного права), що діє на основі установчого акту, є неприбутковим інститутом, відрізняється за своїм представництвом в рамка міжнародних організацій та не здійснює нормотворчої діяльності.

документації; Спілка міжнародних асоціацій; Інститут інформаційного суспільства тощо;
МНУО спеціальної компетенції:

Правозахисні (наприклад, Організація 19 статті);
Медійні (журналістські, телерадіомовлення, друкованої преси та реклами, суспільного телерадіомовлення, незалежні інформаційні агенції,міжнародні професійні об'єднання, Інтернет-журналістики, зокрема, Міжнародна федерація журналістів,Європейський інститут медіа Європейська телерадіомовна спілка, Союз преси країн Європи, Європейська асоціація рекламних агенцій тощо);
Організації послуг зв'язку (об’єднують професійні спілки кабельного, супутникового, Інтернет та кабельного зв’язку);
Організації релігійної комунікації (Міжнародна католицька асоціація радіотелевізійних, аудіовізуальних та Інтернет-послуг, Світова асоціація християнської комунікації, Європейська прес-служба баптистів тощо);
Організації з наукових, аналітичних та прикладних досліджень (Міжнародний союз дослідження комунікацій, Європейська асоціація досліджень з розвитку ІТ тощо).

своїй діяльності функції міжнародних міжурядових організацій та міжнародних транснаціональних компаній

(ІНТЕЛСАТ, ІНМАРСАТ, ЄВТЕЛСАТ, ІНТЕРСУПУТНИК)
Загальна мета діяльності організацій - здійснення регулювання на міжнародному рівні надання послуг щодо певних видів зв'язку та інформації за допомогою космічних супутників

комунікації

за мандатом організація, яка виступає важливим міжнародним органом, що визначає

політичний образ глобального інформаційного суспільства.
В рамках ООН формуються базові принципи та цілі міжнародного співробітництва, у тому числі в контексті побудови ГІС та встановлення політико-правового режиму використання ІКТ.

пов’язані з інформатизацією та використанням ІКТ;
Нормотворча діяльність у сфері використання

ІКТ та формування інформаційного середовища.

рівні ООН з формування нового міжнародно-правового режиму, суб’єктом якого є

ІКТ та методи їх використання, виступають резолюції ГА ООН:
«Досягнення у сфері інформатизації і телекомунікації в контексті міжнародної безпеки»,
«Роль науки і техніки в контексті міжнародної безпеки і роззброєння»
«Створення глобальної культури кібербезпеки»
«Боротьба зі злочинним використанням інформаційних технологій»

нормативних документів у сфері МІБ на рівні конвенції і закріплення

міжнародних принципів в національних законодавствах;
Врахування подвійної природи досягнень науки і техніки як у цивільній, так і у воєнній сферах, можливості застосування новітніх досягнень у модернізації сучасних озброєнь, зокрема, зброї масового ураження, а отже здатність досягнень науки і техніки здійснювати негативний вплив на міжнародну безпеку;
Формування глобальної культури кібербезпеки через
підвищення обізнаності та навчання,
формування державно-приватних партнерських відносин у сфері ІКТ,
обмін інформацією на всіх рівнях як всередині держави, так і в міжнародному масштабі,
оцінка ризиків та запровадження відповідних засобів забезпечення кібербезпеки,
визначення відповідальності учасників за безпеку інформаційних систем і мереж.

ООН;
Група урядових експертів ООН з питань МІБ;
Цільова група ООН з

питань ІС.

питань гуманітарного та соціально-економічного характеру, пов'язаних з інформатизацією та використанням

ІКТ.

диспропорцій між розвиненими країнами, та країнами, що розвиваються;
викоренення бідності;
подолання “цифрового

розриву” та сприяння співробітництву між інформаційно розвиненими та інформаційно бідними державами;
сприяння демократизації систем державного управління через впровадження електронного державного врядування;
нові можливості у сфері зайнятості та комерційної діяльності (розвиток електронної / дистанційної форми зайнятості, розвиток інформаційної економіки та електронної комерції) тощо.

ООН
Функціональна Комісія ЕКОСОР з питань науки та техніки з

метою розвитку,
Регіональні комісії ЕКОСОР,
Спеціальна робоча група відкритого складу з інформатики;
Цільова група ООН з питань ІС;
Цільова група ООН з питань ІКТ.

у сфері боротьби з кіберзлочинністю;
співробітництво правоохоронних органів у разі

транскордонного злочинного використання ІКТ;
обмін інформацією щодо проблем боротьби зі злочинним використанням ІКТ;
правовий захист конфіденційності, цілісності і доступності даних;
захист комп’ютерних систем від несанкціонованого втручання;
покарання за неправомірне зловживання ІКТ;
режим взаємодопомоги у розслідуванні злочинів з ІКТ;
інформування громадськості щодо попередження злочинів;
вдосконалення ІКТ з превентивною складовою;
необхідність захисту основних прав і свобод приватного життя.

ООН у сфері ІКТ, в рамках якої урядами і приватним

сектором координуються розвиток глобальних мереж й надання послуг електрозв'язку

сферах: обговорення та вирішення політичних, правових та безпекових проблем електрозв'язку

у контексті побудови глобального інформаційного суспільства;
в технічній сфері: сприяння розвитку світової інформаційної інфраструктури для побудови ІС, сприяння продуктивній експлуатації телекомунікацій з метою підвищення ефективності послуг електрозв'язку та їх доступності для населення;
у сфері розвитку: сприяння і надання технічної та фінансової допомоги країнам, що розвиваються у сфері електрозв'язку, сприяння мобілізації людських ресурсів, необхідних для розвитку електрозв'язку, сприяння розширенню доступу до переваг нових технологій для населення всієї земної кулі

радіочастотного спектру та супутникових орбіт);
Сектор стандартизації електрозв'язку (розробка стандартів задля

безперешкодної взаємодії кожного сегменту систем зв'язку з елементами сучасного міжнародного комплексу мереж та послуг ІКТ);
Сектор розвитку електрозв'язку (сприяння поширенню справедливого, стійкого та прийнятного за ціною доступу до ІКТ);
TELECOM (створює умови для зустрічі та обговорення проблем розвитку сектору, організації спеціальних форумів, виставок та інших заходів із залученням найвпливовіших представників галузі, представників урядів держав, регуляторних органів та фахівців у сфері ІКТ).

суспільство (2007, 2010, 2011, 2012);
Світова доповідь з розвитку телекомунікацій, 2010;
Національні

е-стратегії з метою розвитку, глобальні перспективи, 2010;
Глобальна стратегічна доповідь з кібербезпеки, 2010

інформації – спеціалізована установа ООН, що надає можливість у неконфронтаційному,

деполітизованому ключі вести пошук розв'язання глобальних проблем сучасності за допомогою співпраці в сфері інформації та комунікації.

(ГІС) з рівними можливостями для всіх країн,
Подолання “цифрового розриву”

як необхідна передумови побудови відкритого та збалансованого ІС,
Сприяння розвитку ЗМІК, що виступають базисом для формування ІС,
Сприяння міжнародним дискусіям з проблем прав людини, включаючи право на доступ до інформації у глобальних комунікаційних мережах,
Аналіз та обговорення проблем права інтелектуальної власності у сфері інформації, проблем інформаційної етики,
Аналіз та обговорення проблем розвитку традиційних сфер компетенції організації в ІС, зокрема, забезпечення діалогу культур і цивілізацій, розвиток архівів і бібліотек через програми оцифровування культурних пам’яток, реалізація програми «Пам’ять світу», а також розвиток інтелектуального потенціалу людства, етику інформаційного суспільства, освіту упродовж усього життя тощо.

діяльність.
Стратегії ЮНЕСКО у сфері інформації та комунікації:
“Новий міжнародний інформаційний

та комунікаційний порядок” (1980 р.),
“Нова комунікативна стратегія” (1989-1997 рр.),
“Інформаційне суспільство для всіх” (1996/2000-2015рр.).

комунікації”
“Інформація для всіх“
“Пам’ять світу”.

Аналітичні доповіді ЮНЕСКО у сфері інформації та

комунікації:
“Багато голосів – один світ”, 1980
Доповіді з інформації та комунікації, 1997/1998, 1999/2000,
“До суспільств знань”, 2005.
“Політики інформаційного суспільства”. Щорічна світова доповідь, 2009 (в рамках програми “Інформація для всіх“)
“Оновлене бачення суспільства знань для миру та стійкого розвитку”, 2013

універсального характеру):
Угоди та конвенції ЮНЕСКО (Угода про сприяння розповсюдженню в

міжнародному плані наочно-звукових матеріалів освітнього, наукового та культурного характеру; Конвенція про міжнародний обмін виданнями, Конвенція про розповсюдження програми сигналів, які передаються через супутники тощо.
Рекомендації ЮНЕСКО (Рекомендація про охорону і збереження рухомих зображень, Рекомендація про міжнародну стандартизацію статистики в галузі радіо і телебачення, Рекомендація про розвиток і використанні багатомовності та загальному доступі до кіберпростору тощо).
Декларації ЮНЕСКО (Декларація про керівні принципи використання мовлення через супутники для вільного розповсюдження інформації, розвитку освіти і розширення культурних обмінів, Декларація про основні принципи, що стосуються внеску засобів масової інформації у зміцнення миру та міжнародного взаєморозуміння, у розвиток прав людини і боротьбу проти расизму і апартеїду та підбурення до війни тощо).
Хартії ЮНЕСКО (Хартія про збереження цифрової спадщини).

умовах становлення ГІС,
розширення інформаційного обміну та електронної торгівлі,
формування

інформаційних баз та банків даних,
впровадження новітніх форм освіти (дистанційної / електронної) у сфері права інтелектуальної власності тощо.

за напрямами - електронна торгівля та розвиток, електронний туризм, інформаційна

економіка, використання результатів наукового та технологічного прогресу з метою розвитку, фінансова аналітика, інвестиційна політика тощо;
створення пунктів доступу через Інтернет до інформації, що постійно оновлюється, про кращі способи оцінки, передачі, адаптації та освоєння технологій;
реалізація спеціалізованих ІКТ-проектів у сфері оподаткування, логістики, забезпечення діловою інформацією малих та середніх підприємств тощо.

про переваги та можливості цифрової революції;
співпрацює з недержавними фондам і

компаніями задля реалізації ініціатив у сфері ІКТ у країнах, що розвиваються;
сприяє розвитку демократії через впровадження ІКТ з метою формування систем електронного уряду та електронного державного управляння;
сприяє розширенню можливостей доступу до інформації та ІКТ;
підтримує розвиток системи надання електронних послуг;
сприяє подоланню бідності та боротьба з хворобами за допомогою широкого впровадження ІКТ тощо.

регулює міжнародні поштові послуги, зокрема, через впровадження сучасних видів поштової

продукції та послуг, покращення якості поштового обслуговування за допомогою впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (зокрема, застосування технологій електронного обміну даними між поштовими відомствами держав-членів).

організації переговорного процесу із створення нормативно-правового простору у сфері торгівлі

послугами в телекомунікаційному секторі світового господарства.
просуває новітні методики впровадження економічних параметрів ГІС;
сприяє розвитку електронної комерції,
розглядає питання
оподаткування електронної комерції та мораторію на митні збори на електронну комерцію,
торгівлі інформаційними товарами та послугами, інтелектуальною власністю,
технологічного трансферу тощо.

на регіональному рівні в галузі інформації та комунікації і враховує

специфіку розвитку країн регіону, їх національні інтереси та пріоритети, а також їх прагнення до співпраці.

інфраструктури;
створення умов (політичних, економічних, безпекових, правових) для збалансованих інформаційних

обмінів між країнами регіону на всіх рівнях;
формування та спільне використання регіональних інформаційних ресурсів;
уніфікація національних принципів політичного та правового регулювання інформаційної діяльності, узгодження принципів із загальнорегіональними пріоритетами тощо.

регіону,
через координацію діючих і майбутніх об'єктів регіональної інформаційної інфраструктури,

через ліквідацію диспропорцій в регіональних інформаційних потоках,
через забезпечення національної суверенності та культурної самобутності всіх країн регіону,
через інтеграцію до міжнародного інформаційного простору.

програмами, так і з глобальними міжнародними ідеями інформаційного суспільства, які

визначають тенденції і перспективи сучасних міжнародних відносин.

регіональних міжурядових організацій, зокрема:
європейські – РЄ, ЄС, НАТО, ОБСЄ;
азійські –

АТЕС, АСЕАН, ШОС;
американські – ОАД тощо.

прав людини та створення системи європейського інформаційного права,
реалізації стратегії електронної

демократії,
впровадження європейських стандартів і принципів у національні інформаційні програми і чинне законодавство.

та визначення їх нової ролі у реалізації базових принципів діяльності

РЄ (медіа і демократія, м. і суспільство, м. і освіта, м. і культура, м. і свобода слова, монополізація м., м. під час криз, медіа і тероризм),
Інтернет та інформаційне суспільство (нейтралітет Інтернету, управління використанням Інтернету, вплив Інтернету на права людини, на свободу слова, на приватність, ксенофобія і Інтернет, тероризм і Інтернет тощо),
Новітні інформаційні технології (розвиток та впровадження в демократичну систему управління, освіту, соціальні програми, зокрема, зайнятість, вплив на права людини тощо).

сектори виробництва,
спрямовує розвиток "інтелектуальної" торгівлі для зростання економічної стабільності

та конкурентоспроможності Європи на міжнародних ринках

визначальну стратегію діяльності організації у ХХІ столітті.
Пріоритети діяльності ЄС:
розвиток

європейської інформаційної економіки,
розвиток конкурентоспроможності Європи на світових ринках,
підтримка змін в економічній та соціальній структурі суспільства,
сприяння прогресивному розвитку технологічних досліджень,
вдосконалення правової і регулятивної бази для інформаційного суспільства
реалізація проектів з метою трансформації європейських інтеграційних процесів.

Комісія ЄС (Розробка стратегій та програм)
Європейська Рада ЄС (Розробка нормативних

документів)
Генеральний директорат ЄС з інформаційного суспільства (Реалізація програм)
Форум інформаційного суспільства ЄС (Незалежна експертиза програм та рішень ЄС)
Інформаційні центри ЄК ЄС інформують ЄК про ситуацію в країнах-членах; поширюють інформацію про ЄС, політику і законодавство ЄС у політичних, ділових та суспільних колах країн, що співпрацюють з країнами ЄС.

основні чинники зміцнення економіки:
Розумне зростання: розвиток економіки, заснованої на

знаннях та інноваціях.
Стійке зростання: створення економіки, заснованої на раціональному використанні ресурсів, екології та конкуренції.
Всеохоплююче зростання: сприяння підвищенню рівня зайнятості населення, досягнення соціально та територіальної згоди.

у віці від 20 років до 64 років повинні бути

працевлаштовані.
3% ВВП ЄС має бути інвестовано в дослідження і розробки.
Досягнення цілей енергетичної політики і політики щодо зміни клімату (включаючи 30%-ве зменшення забруднення навколишнього середовища).
Частка учнів, що кинули школи, не повинна перевищувати 10%. Не менше 40% молоді повинні мати вищу освіту.
Скорочення числа людей, що знаходяться на межі бідності, на 20 млн.

вважає пріоритетними такі напрями діяльності:
«Інноваційний Союз» для покращення умов

і можливостей фінансування досліджень та інновацій, для гарантування того, що інноваційні ідеї будуть використані у виробництві товарів та послуг, що сприятиме економічному зростанню і створенню нових робочих місць.
«План розвитку цифрових технологій в Європі» для прискорення всеохоплюючого розвитку високошвидкісного Інтернету і надання можливостей участі у загальному цифровому комерційному просторі для приватних фізичних і юридичних осіб.

єдиного цифрового ринку,
підвищення оперативної сумісності,
підвищення рівня довіри і безпеки в

Інтернеті,
швидкісний доступ до Інтернету,
додаткові інвестиції у дослідження та інновації,
підвищення рівня інформаційної культури,
використання ІКТ для розв'язання нагальних проблем європейської спільноти, зокрема, кліматичних та демографічних.

на всебічний розвиток інформаційного сектору, ефективність індустрії та впровадження високих

технологій в усі сфери життєдіяльності країн-членів ЄС (IMPACT, ЕSPRIT, ЕSPRIT Prosoma, Info2000, ACTS, Arcada, Leonardo, Socratus, Copernicus, Multi- lingvo, ТЕCHNO-service, Libraries programme, Value Programme, TEN’S. Cordis тощо).

різних контекстах за стратегічними напрямками європейського розвитку на основі інтелектуального

потенціалу і об’єднання інформаційних ресурсів. Основними є Рамкові програми 1984-2013 років і на період до 2020 року, реалізація яких здійснюється через численні проекти ЄС (8 Рамкових програм).

конфліктів,
забезпечення професійної інформаційної діяльності, незважаючи на кордони,
охорони інформаційних

прав етнічних спільнот і національних меншин.

військові аспекти інформаційного співробітництва, зокрема:
забезпечує програми обміну інформацією,
впровадження нових технологій

в оборонну доктрину і політичне співробітництво,
сприяє поширенню ідей толерантності і культури миру тощо.

АТЕС і АСЕАН реалізується через програми
поглиблення міждержавного співробітництва в умовах

становлення інформаційного суспільства,
побудови економіки знань,
використання науково-технічного потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності в міжнародному економічному середовищі,
захисту інформаційного середовища та кібербезпеки.

програми
становлення суспільства знань,
розвитку електронного державного управління,
використання наукового та технологічного потенціалу

задля розвитку економіки, що базується на новітніх досягненнях науки та техніки,
співробітництва в сфері інформаційної безпеки та створення глобальної культури кібербезпеки тощо.