Слайд 1Органи кровотворення та імунного захисту
1. Класифікація органів кровотворення
2. Особливості структурної
організації і функції органів кровотворення
3. Кістковий мозок
4. Тимус
5. Селезінка
6. Лімфатичний вузол
Слайд 2ИМУННА СИСТЕМА – система органів і тканин, в яких відбувається
утворення і взаємодія клітин (імуноцитів), що виконують функцію розпізнавання генетично
чужерідних речовин (антигенів) і здійснюючих специфічну реакцію.
ИС забезпечує підтримку і постійність внутришнього середовища організму.
Слайд 4Класифікація
Центральні :
червоний кістковий мозок,
тимус
Периферійні :
селезінка,
лімфатичні вузли,
гемолімфатичні вузли,
лімфоїдна тканина травного
каналу, дихальної системи,
лімфоїдна тканина слизових оболонок /MALT/,
лімфоїдна тканина шкіри /SALT/
Слайд 5Спільні риси
1. Походження - мезенхіма
2. Будова
a. Строма:
ретикулярна тканина,
синусоїдні гемокапіляри,
макрофаги
б. Паренхіма:
мієлоїдна тканина,
лімфоїдна тканина
3. Функції :
а. Кровотворна,
б. Депонуюча,
в. Захисна,
г. Елімінація старих і пошкоджених клітин крові
Слайд 6Клітини строми:
Ретикулярні
Остеогенні
Адипоцити
Адвентиційні
Ендотеліальні
Макрофаги
Паренхіма
Мієлоїдна тканина (ЧКМ)
Лімфоїдна
тканина (тимус, селезінка, лімфовузли)
Слайд 7 КІСТКОВИЙ МОЗОК
Центральний орган кровотворення і имуногенезу, який має
самопідтри- муючу популяцію стовбурових кровотворних клітин і бере участь
в утворенні клітин як мієлоїдного так і лімфоїдного рядів.
Слайд 8РОЗВИТОК
Кістковий мозок (КМ) з’являється на 2 міс. в
ключиці, на 3 міс. в плоских кістках, а на початку
4 міс. в трубчатих кістках кінцівок. До 11 тижня він виконує остеогенну функцію (нагромаджує стовбурові кл., а клітини строми складають мікросередовище) На 12-14 тижні розвиваються кровоносні судини і диференціюются навколо них гемопоетичні клітини. На 20-28 тижні утворюється кістковомозковий канал і червоний кістковий мозок росте в напрямку епіфізів. К цьому часу він починає функціювати як основний кровотворний орган.
Слайд 9БУДОВА КІСТКОВОГО МОЗКУ
Розрізняють червоний кістковий мозок (ЧКМ) та жовтий кістковий
мозок (ЖКМ).
ЧКМ заповнює губчасту речовину плоских кіс-ток і
епіфізів трубчастих кісток. Складає в середньому біля 4-5% загальної маси тіла. Має темно-червоний колір та напіврідку консистенцію.
Слайд 10Складові компоненти ЧКМ
У склад ЧКМ входять три основних компоненти:
Стромальний;
Гємопоетичний;
Судинний.
Слайд 11Стромальний компонент включає:
- ретикулярну тканину;
- макрофаги;
- адипоцити (жирові клітини);
- клітини ендоста.
2. Гемопоетичний компонент утворений мієлоїдною тканиною і включає клітини мієлоцитарного и лімфоцитарного рядів на різних стадіях розвитку, які взаємодіють з стромальними елементами. У ньому знаходяться самопідтримуюча популяція плюріпотентних стовбурових клітин (1/2000 клітин мозку).
Слайд 12 Гемопоетичні клітини розташовуються острівцями.
Еритроцити розвиваються в складі т.з. еритробластичних
острівців. Еритробласти оточують макрофаг, який має залізо, необхідне для синтезу
гемоглобину.
Слайд 14 - Мегакаріоцити завжди лежать поблизу синусів, проникаючи в
їх просвіт своїми відростками у вигляді стрічок, які розпадаються на
окремі тромбоцити.
- Гранулоцити дозрівають біля клітин ендосту і контактують з ретикулярними клітинами і адипоцитами.
Слайд 15 3. Судинний компонент
Поряд зі звичайними судами МЦР
має особливі посткапилярні (венозні синуси – тонкостінні анастомозуючі судини діаметром
50-75 мкм. Вони вистелені тонким ендотелієм, здатні розрізняти зрілі формені елементи від незрілих і пропускати їх через пори в просвіт синуса. Базальна мембрана на великому протязі відсутня.
Слайд 16Жовтий кістковий мозок (ЖКМ)
ЖКМ знаходиться в діафізах трубчастих кісток.
У ньому багато адипоцитів, що мають пігмент ліпохром (жовтого колбору).
У звичайних умовах ЖКМ не здійснює кровотворної функції, але при патології в ньому з’являються вогнища міелопоезу.
Слайд 17ТИМУС
В тимусі відбувається антигеннезалежна проліферація та диференціювання Т-лімфоцитів.
Орган оточений сполучно-тканинною капсулою, від якої відходять перегородки, що
ділять тимус на часточки.
1. Антигеннезалежна проліферація та диференціація Т- лімфоцитів
2. Ендокринна
Строма –
епітеліоретикулярна тканина
Паренхіма -лімфоїдна тканина
Слайд 19 У кожній часточці розрізняють:
кіркову і
мозкову
речовини.
Строму тимуса складає епітеліоретику-лярні клітини.
Слайд 20МФО – часточка (кіркова і мозкова речовина)
Гематотимусний бар’єр
1. Ендотелій
2. Базальна
мембрана
3. Периваскулярний простір із макрофагами
4. Епітеліоретикулоцит
Слайд 21Кіркова речовина тимуса
Містить Т-лімфо-цити, попередники яких поступають з
ЧКМ у підкапсуляр-
ну зону. Під впливом тимозину, що
виділяють епителіоретикуляр-ні клітини строми вони проліфірирують.
Слайд 22 Т-лімфоцити, що созрівають, продовжують поділятись переміщю- ються в більш
глибокі ділянки кори і набувають на своїй поверхні рецептори до
різних антигенів. Зрілі Т-лімфоцити мігрують у кровоток і попадають в периферійні органи імуногенезу. Але не всі лімфоцити виходять в циркуляторне русло. Лімфоциты, що мають рецептори до власних антигенів, гинуть в тимусі.
Слайд 23Епітеліоретикулярні клітини
Світлі, оксифільні, зі світлим ядром, великим ядерцем
та помірно розвиненими органелами клітини.
Складають мікрооточення для лімфоцитів.
Слайд 24 Розрізняють декілька видів ЕРК:
Секреторні клітини – мають секреторні
гранули з факторами, необхідними для созрівання Т-лімфоцитів (тимозин, тимопоетин, тимусний
сиворотковий фактор);
«Клітини-няньки» - охоплюють своею цитоплазмою лімфоцити, що активно поділяються і часто гинуть;
Периваскулярні клітини – входять в склад гемато-тимусного барьєру.
Слайд 25Мозкова речовина
Вона світліша ніж кіркова, включає рециркулюючий пул
Т-лімфоцитів.
Епітеліоретику-лярні клітини крупніші і більш чисельні, ніж у
корі; накладаючись одна на одну утворюють тільця Гассаля.
Слайд 26 Слоїсті епітеліальні тільця (тільця Гассаля) утворені епітеліоретикулоци-
тами, цитоплазма яких має крупні вакуолі, гранули кератина і пучки
фібрил. Кількість їх збільшується з віком.
Слайд 27Інволюція тимуса
1. Вікова
2. Акцидентальна
Status timicolimfaticus
Слайд 28Вікова інволюція тимуса
Тимус досягає максимального свого розвитку до
3 років. В період від 3 до 20 років відмічається
стабілізація їого маси. Після 20 років відбувається вікова інволюція тимуса. Вона характери зується зменьшенням кількості лімфоцитів, появою ліпідних включень і розвитком жирової тканини.
Слайд 29Акцидентальна інволюція
наступає при впливі на організм надзвичайно сильних
подразників (травма, інтоксикація, інфекція, голодання та інше). При стрес-реакції відбувається
викідання Т-лімфоцитів у кров і масова загибель лімфоцитів у кірковій речовині. Зникає границя між кірковою і мозковою речовинами. Розрастається епітеліальна строма, збільшується кількість тілець Гассаля.
Слайд 30СЕЛЕЗІНКА
периферійний кровотворний орган
Функції:
Кровотворна - антигензалежна проліферація та диференціація В-
і Т- лімфоцитів;
Участь у формуванні імунітету;
Руйнування старих і пошкоджених еритроцитів
і тромбоцитів (елімінація);
Депонування крові і нагромадження тромбоцитів.
Ендокринна – спленін
Слайд 31Будова селезінки
Вкрита очеревиною і власною капсулою з щільної СТ, що
містить ГМК.
Від капсули вглибину органа відходять трабекули.
Паренхіма (пульпа)
включає два відділи: білу і червону пульпи.
Слайд 33Біла пульпа
(біля 20% об’єма паренхіми органу)
Включає:
Периартеріальні лімфатичні влагалища (ПАЛВ);
Лімфатичні вузлики
Слайд 341. Периартеріальні лімфатичні влагалища (ПАЛВ)
Оточують центральні артерії. Включають
лімфоцити, макрофаги, ретикулярні і інтердигитуючі клітини. Це Т-залежна зона селезінки.
Слайд 352. Лімфатичні вузлики
Розташовані по периферії ПАЛВ. Являються В-залежною
зоною селезінки. Являють собою скупчення В-лімфоцитів, плазмоцитів і макрофагів.
Слайд 36 Маргинальна зона
Роташована між білою і червоною пульпами.
Складається з лімфоцитів (переважно В-клітин), ретикулярних кл. і макрофагів. Оточена
крайовими, або маргінальними синусоїдними судинами.
Слайд 37Лімфатичний вузлик
Складається з:
периартериальної;
центра размно-ження;
мантийної;
Крайвої - маргинальної зон.
Через лімфатичний вузлик
проходить ексцентрично артерія
Слайд 38Червона пульпа (біля 75%)
складається з ретикулярної тканини та
вміщує:
пульпарні тяжі;
венозні синуси.
Тяжі містять: макрофаги, лімфоцити, плазмо-цити і формені елементи
крові
Слайд 39Кровообіг в селезінці
У ворота входить селезінкова артерія, яка
розгалужується на трабекулярні артерії, далі пульпарні артерії.
В пульпі, входячі
в вузлики артерія має назву центральна.
Слайд 40 У червоній пульпі центральна артерія розгалужується на 2-6
кіточкових артеріол, які переходять в еліпсоїдні (гільзові) капіляри (оточені гільзою
з ретикулярної тканини, лімфоцитів і макрофагів). Вони приносять кров безпосередньо в венозні синуси (закритий кровообіг), або між ними – в тяжі червоної пульпи (відкритий кровообіг), звідкі вона попадає в венозні синуси і далі – в пульпарні і трабекулярні вени та в селезінкову вену.
Слайд 41Особливості кровопостачання селезінки
(закрита і відкрита системи)
Слайд 42ЛІМФАТИЧНИЙ ВУЗОЛ
Периферійний орган кровотворення. Розтошований по ходу лімфатичних
судин.
Має бобовидну форму, до опуклої поверхні подходять
приносні лимфатичні судини, в ділянці воріт входять артерія і нерви, виходять выносна лимфатична судина і вена.
Слайд 43Лімфатичний вузол
строма – ретикулярна тканина, паренхіма - лімфоїдна тканина
Слайд 44Функции :
Антигензалежна проліферація і диференціювання лімфоцитів.
Диференціювання Т-лімфоцитів на Т-кілери, Т-супресори,
Т-хелпери и Т-клітини пам’яті.
Диференціювання В-лімфоцитів у плазмоцити і В-клітини пам’яті.
Депонування
лімфи, що протікає.
Очищення лімфи від інородних частинок, мікроорганізмів і збагачення її лімфоцитами і антитілами.
Слайд 45Будова
Ззовні вузол вкритий сполучно-тканинною капсулою, від якої внутрь
органа відходять перегородки (трабекули). Строма утворена ретикулярними клітинами, колагеновими і
ретикулярними волокнами, макрофагами і антиген-презентуючими клітинами.
Слайд 46 В узлі виделяють:
кіркову речовину;
паракортика-льну зону;
мозкову речовину.
Слайд 47Кіркова речовина
Включає лімфоїдну тканину, яка утворює лімфатичні вузлики (В-залежна зона)
і міжвузликові скупчення, а також особливі лимфатичні судини – синуси,
що розташовані під капсулою та по ходу трабекул.
Слайд 48Лимфатичний вузлик (фолікул)
Це сферичне скупчення лімфоїдної тканини, зовнішню
границю якого утворюють ретикулярні клітини.
Фолликул складається із:
►гермінативного центру;
►периферійної
зони - корони з малих лімфоцитів.
Слайд 49 Гермінативний центр складається з лімфобластів, макрофагів, «дендритних»
клітин, лімфоцитів. Тут відбувається пролі-ферація і диференціювання В-клітин у незрілі
плазмоцити і В-клітини пам’яті при взаємодії з антигеном, «дендріт-ними» клітинами і Т-лімфоцитами.
Слайд 50Паракортикальна зона
Це Т-залежна зона ЛВ. У ній відбувається антигензалежна проліферація
і диференціювання Т-лімфоцитів.
Утворена Т-лімфоцитами і інтердигитуючими клітинами (антиген-представляючими клітинами).
Включає лімфатичні синуси (проміжні) і посткапилярні венули.
Слайд 51Мозкова речовина
Утворена мозковими тяжами, трабекулами і мозговими синусами.
Мозкові
тяжі вміщають В-лімфоциты, плазмоцити і макрофаги.
Слайд 52 Лимфа попадає в країовий -субкапсулярний (між капсулою і
вузликами), потім у кірковий –навколовузлико вий (між вузлика ми і
трабекулами), мозковий синуси (між трабекулами і мозговими тяжами), звідки тече в виносну лімфатичну судину.
Слайд 53Гемолімфатичний вузол
1.Менший розмір
2. Гладкі міоцити в капсулі
3. Об’єм кіркової речовини
менший
4. Мозкові тяжі тонші
5. Синуси ширші
6. Кров у синусах
7. Утворюються
лімфоцити і еритроцити