Разделы презентаций


Органи кровотворення та імунного захисту

Содержание

ИМУННА СИСТЕМА – система органів і тканин, в яких відбувається утворення і взаємодія клітин (імуноцитів), що виконують функцію розпізнавання генетично чужерідних речовин (антигенів) і здійснюючих специфічну реакцію.ИС забезпечує підтримку і постійність

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1Органи кровотворення та імунного захисту
1. Класифікація органів кровотворення
2. Особливості структурної

організації і функції органів кровотворення
3. Кістковий мозок
4. Тимус
5. Селезінка


6. Лімфатичний вузол

Органи кровотворення та імунного захисту1. Класифікація органів кровотворення2. Особливості структурної організації і функції органів кровотворення3. Кістковий мозок

Слайд 2ИМУННА СИСТЕМА – система органів і тканин, в яких відбувається

утворення і взаємодія клітин (імуноцитів), що виконують функцію розпізнавання генетично

чужерідних речовин (антигенів) і здійснюючих специфічну реакцію.
ИС забезпечує підтримку і постійність внутришнього середовища організму.
ИМУННА СИСТЕМА – система органів і тканин, в яких відбувається утворення і взаємодія клітин (імуноцитів), що виконують

Слайд 4Класифікація
Центральні :
червоний кістковий мозок,
тимус
Периферійні :
селезінка,
лімфатичні вузли,
гемолімфатичні вузли,
лімфоїдна тканина травного

каналу, дихальної системи,
лімфоїдна тканина слизових оболонок /MALT/,
лімфоїдна тканина шкіри /SALT/

Класифікація Центральні :червоний кістковий мозок,тимусПериферійні :селезінка,лімфатичні вузли,гемолімфатичні вузли,лімфоїдна тканина травного каналу, дихальної системи,лімфоїдна тканина слизових оболонок /MALT/,лімфоїдна

Слайд 5Спільні риси
1. Походження - мезенхіма
2. Будова
a. Строма:

ретикулярна тканина,
синусоїдні гемокапіляри,

макрофаги
б. Паренхіма:
мієлоїдна тканина,
лімфоїдна тканина
3. Функції :
а. Кровотворна,
б. Депонуюча,
в. Захисна,
г. Елімінація старих і пошкоджених клітин крові
Спільні риси1. Походження - мезенхіма2. Будова  a. Строма:   ретикулярна тканина,   синусоїдні гемокапіляри,

Слайд 6Клітини строми:
Ретикулярні
Остеогенні
Адипоцити
Адвентиційні
Ендотеліальні
Макрофаги
Паренхіма
Мієлоїдна тканина (ЧКМ)
Лімфоїдна

тканина (тимус, селезінка, лімфовузли)

Клітини строми:РетикулярніОстеогенні Адипоцити Адвентиційні Ендотеліальні Макрофаги Паренхіма Мієлоїдна тканина (ЧКМ)Лімфоїдна тканина (тимус, селезінка, лімфовузли)

Слайд 7 КІСТКОВИЙ МОЗОК

Центральний орган кровотворення і имуногенезу, який має

самопідтри- муючу популяцію стовбурових кровотворних клітин і бере участь

в утворенні клітин як мієлоїдного так і лімфоїдного рядів.

КІСТКОВИЙ МОЗОКЦентральний орган кровотворення і имуногенезу, який має самопідтри- муючу популяцію стовбурових кровотворних клітин і

Слайд 8РОЗВИТОК
Кістковий мозок (КМ) з’являється на 2 міс. в

ключиці, на 3 міс. в плоских кістках, а на початку

4 міс. в трубчатих кістках кінцівок. До 11 тижня він виконує остеогенну функцію (нагромаджує стовбурові кл., а клітини строми складають мікросередовище) На 12-14 тижні розвиваються кровоносні судини і диференціюются навколо них гемопоетичні клітини. На 20-28 тижні утворюється кістковомозковий канал і червоний кістковий мозок росте в напрямку епіфізів. К цьому часу він починає функціювати як основний кровотворний орган.
РОЗВИТОК  Кістковий мозок (КМ) з’являється на 2 міс. в ключиці, на 3 міс. в плоских кістках,

Слайд 9БУДОВА КІСТКОВОГО МОЗКУ
Розрізняють червоний кістковий мозок (ЧКМ) та жовтий кістковий

мозок (ЖКМ).
ЧКМ заповнює губчасту речовину плоских кіс-ток і

епіфізів трубчастих кісток. Складає в середньому біля 4-5% загальної маси тіла. Має темно-червоний колір та напіврідку консистенцію.

БУДОВА КІСТКОВОГО МОЗКУРозрізняють червоний кістковий мозок (ЧКМ) та жовтий кістковий мозок (ЖКМ).  ЧКМ заповнює губчасту речовину

Слайд 10Складові компоненти ЧКМ
У склад ЧКМ входять три основних компоненти:
Стромальний;
Гємопоетичний;
Судинний.

Складові компоненти ЧКМУ склад ЧКМ входять три основних компоненти:Стромальний;Гємопоетичний;Судинний.

Слайд 11Стромальний компонент включає:
- ретикулярну тканину;

- макрофаги;
- адипоцити (жирові клітини);

- клітини ендоста.
2. Гемопоетичний компонент утворений мієлоїдною тканиною і включає клітини мієлоцитарного и лімфоцитарного рядів на різних стадіях розвитку, які взаємодіють з стромальними елементами. У ньому знаходяться самопідтримуюча популяція плюріпотентних стовбурових клітин (1/2000 клітин мозку).
Стромальний компонент включає:   - ретикулярну тканину;   - макрофаги;   - адипоцити (жирові

Слайд 12 Гемопоетичні клітини розташовуються острівцями.
Еритроцити розвиваються в складі т.з. еритробластичних

острівців. Еритробласти оточують макрофаг, який має залізо, необхідне для синтезу

гемоглобину.
Гемопоетичні клітини розташовуються острівцями.Еритроцити розвиваються в складі т.з. еритробластичних острівців. Еритробласти оточують макрофаг, який має залізо,

Слайд 13Еритропоетичний острівець

Еритропоетичний острівець

Слайд 14 - Мегакаріоцити завжди лежать поблизу синусів, проникаючи в

їх просвіт своїми відростками у вигляді стрічок, які розпадаються на

окремі тромбоцити.
- Гранулоцити дозрівають біля клітин ендосту і контактують з ретикулярними клітинами і адипоцитами.
-  Мегакаріоцити завжди лежать поблизу синусів, проникаючи в їх просвіт своїми відростками у вигляді стрічок,

Слайд 15 3. Судинний компонент
Поряд зі звичайними судами МЦР

має особливі посткапилярні (венозні синуси – тонкостінні анастомозуючі судини діаметром

50-75 мкм. Вони вистелені тонким ендотелієм, здатні розрізняти зрілі формені елементи від незрілих і пропускати їх через пори в просвіт синуса. Базальна мембрана на великому протязі відсутня.

3. Судинний компонент  Поряд зі звичайними судами МЦР має особливі посткапилярні (венозні синуси – тонкостінні

Слайд 16Жовтий кістковий мозок (ЖКМ)
ЖКМ знаходиться в діафізах трубчастих кісток.

У ньому багато адипоцитів, що мають пігмент ліпохром (жовтого колбору).

У звичайних умовах ЖКМ не здійснює кровотворної функції, але при патології в ньому з’являються вогнища міелопоезу.
Жовтий кістковий мозок (ЖКМ) ЖКМ знаходиться в діафізах трубчастих кісток. У ньому багато адипоцитів, що мають пігмент

Слайд 17ТИМУС
В тимусі відбувається антигеннезалежна проліферація та диференціювання Т-лімфоцитів.

Орган оточений сполучно-тканинною капсулою, від якої відходять перегородки, що

ділять тимус на часточки.
ТИМУС  В тимусі відбувається антигеннезалежна проліферація та диференціювання Т-лімфоцитів.  Орган оточений сполучно-тканинною капсулою, від якої

Слайд 18 тимус Функції

1. Антигеннезалежна проліферація та диференціація Т- лімфоцитів 2. Ендокринна Строма –

епітеліоретикулярна тканина Паренхіма -лімфоїдна тканина
тимус Функції  1. Антигеннезалежна проліферація  та

Слайд 19 У кожній часточці розрізняють:
кіркову і
мозкову

речовини.
Строму тимуса складає епітеліоретику-лярні клітини.

У кожній часточці розрізняють: кіркову і мозкову речовини.   Строму тимуса складає епітеліоретику-лярні клітини.

Слайд 20МФО – часточка (кіркова і мозкова речовина) Гематотимусний бар’єр 1. Ендотелій 2. Базальна

мембрана 3. Периваскулярний простір із макрофагами 4. Епітеліоретикулоцит

МФО – часточка (кіркова і мозкова речовина) Гематотимусний бар’єр 1. Ендотелій 2. Базальна мембрана 3. Периваскулярний простір

Слайд 21Кіркова речовина тимуса
Містить Т-лімфо-цити, попередники яких поступають з

ЧКМ у підкапсуляр-
ну зону. Під впливом тимозину, що

виділяють епителіоретикуляр-ні клітини строми вони проліфірирують.
Кіркова речовина тимуса  Містить Т-лімфо-цити, попередники яких поступають з ЧКМ у підкапсуляр-  ну зону. Під

Слайд 22 Т-лімфоцити, що созрівають, продовжують поділятись переміщю- ються в більш

глибокі ділянки кори і набувають на своїй поверхні рецептори до

різних антигенів. Зрілі Т-лімфоцити мігрують у кровоток і попадають в периферійні органи імуногенезу. Але не всі лімфоцити виходять в циркуляторне русло. Лімфоциты, що мають рецептори до власних антигенів, гинуть в тимусі.
Т-лімфоцити, що созрівають, продовжують поділятись переміщю- ються в більш глибокі ділянки кори і набувають на своїй

Слайд 23Епітеліоретикулярні клітини
Світлі, оксифільні, зі світлим ядром, великим ядерцем

та помірно розвиненими органелами клітини.
Складають мікрооточення для лімфоцитів.


Епітеліоретикулярні клітини  Світлі, оксифільні, зі світлим ядром, великим ядерцем та помірно розвиненими органелами клітини.  Складають

Слайд 24 Розрізняють декілька видів ЕРК:
Секреторні клітини – мають секреторні

гранули з факторами, необхідними для созрівання Т-лімфоцитів (тимозин, тимопоетин, тимусний

сиворотковий фактор);
«Клітини-няньки» - охоплюють своею цитоплазмою лімфоцити, що активно поділяються і часто гинуть;
Периваскулярні клітини – входять в склад гемато-тимусного барьєру.
Розрізняють декілька видів ЕРК:Секреторні клітини – мають секреторні гранули з факторами, необхідними для созрівання Т-лімфоцитів

Слайд 25Мозкова речовина
Вона світліша ніж кіркова, включає рециркулюючий пул

Т-лімфоцитів.
Епітеліоретику-лярні клітини крупніші і більш чисельні, ніж у

корі; накладаючись одна на одну утворюють тільця Гассаля.
Мозкова речовина  Вона світліша ніж кіркова, включає рециркулюючий пул Т-лімфоцитів.  Епітеліоретику-лярні клітини крупніші і більш

Слайд 26 Слоїсті епітеліальні тільця (тільця Гассаля) утворені епітеліоретикулоци-

тами, цитоплазма яких має крупні вакуолі, гранули кератина і пучки

фібрил. Кількість їх збільшується з віком.
Слоїсті епітеліальні тільця (тільця Гассаля) утворені епітеліоретикулоци-  тами, цитоплазма яких має крупні вакуолі, гранули

Слайд 27Інволюція тимуса
1. Вікова
2. Акцидентальна

Status timicolimfaticus

Інволюція тимуса1. Вікова2. АкцидентальнаStatus timicolimfaticus

Слайд 28Вікова інволюція тимуса
Тимус досягає максимального свого розвитку до

3 років. В період від 3 до 20 років відмічається

стабілізація їого маси. Після 20 років відбувається вікова інволюція тимуса. Вона характери зується зменьшенням кількості лімфоцитів, появою ліпідних включень і розвитком жирової тканини.
Вікова інволюція тимуса  Тимус досягає максимального свого розвитку до 3 років. В період від 3 до

Слайд 29Акцидентальна інволюція
наступає при впливі на організм надзвичайно сильних

подразників (травма, інтоксикація, інфекція, голодання та інше). При стрес-реакції відбувається

викідання Т-лімфоцитів у кров і масова загибель лімфоцитів у кірковій речовині. Зникає границя між кірковою і мозковою речовинами. Розрастається епітеліальна строма, збільшується кількість тілець Гассаля.
Акцидентальна інволюція  наступає при впливі на організм надзвичайно сильних подразників (травма, інтоксикація, інфекція, голодання та інше).

Слайд 30СЕЛЕЗІНКА периферійний кровотворний орган
Функції:
Кровотворна - антигензалежна проліферація та диференціація В-

і Т- лімфоцитів;
Участь у формуванні імунітету;
Руйнування старих і пошкоджених еритроцитів

і тромбоцитів (елімінація);
Депонування крові і нагромадження тромбоцитів.
Ендокринна – спленін
СЕЛЕЗІНКА периферійний кровотворний орган Функції:Кровотворна - антигензалежна проліферація та диференціація В- і Т- лімфоцитів;Участь у формуванні імунітету;Руйнування

Слайд 31Будова селезінки
Вкрита очеревиною і власною капсулою з щільної СТ, що

містить ГМК.
Від капсули вглибину органа відходять трабекули.
Паренхіма (пульпа)

включає два відділи: білу і червону пульпи.
Будова селезінкиВкрита очеревиною і власною капсулою з щільної СТ, що містить ГМК. Від капсули вглибину органа відходять

Слайд 32Cелезінка

Cелезінка

Слайд 33Біла пульпа (біля 20% об’єма паренхіми органу)
Включає:
Периартеріальні лімфатичні влагалища (ПАЛВ);
Лімфатичні вузлики

Біла пульпа (біля 20% об’єма паренхіми органу) Включає:Периартеріальні лімфатичні влагалища (ПАЛВ);Лімфатичні вузлики

Слайд 341. Периартеріальні лімфатичні влагалища (ПАЛВ)
Оточують центральні артерії. Включають

лімфоцити, макрофаги, ретикулярні і інтердигитуючі клітини. Це Т-залежна зона селезінки.

1. Периартеріальні лімфатичні влагалища (ПАЛВ)  Оточують центральні артерії. Включають лімфоцити, макрофаги, ретикулярні і інтердигитуючі клітини. Це

Слайд 352. Лімфатичні вузлики
Розташовані по периферії ПАЛВ. Являються В-залежною

зоною селезінки. Являють собою скупчення В-лімфоцитів, плазмоцитів і макрофагів.

2. Лімфатичні вузлики  Розташовані по периферії ПАЛВ. Являються В-залежною зоною селезінки. Являють собою скупчення В-лімфоцитів, плазмоцитів

Слайд 36 Маргинальна зона
Роташована між білою і червоною пульпами.

Складається з лімфоцитів (переважно В-клітин), ретикулярних кл. і макрофагів. Оточена

крайовими, або маргінальними синусоїдними судинами.
Маргинальна зона  Роташована між білою і червоною пульпами. Складається з лімфоцитів (переважно В-клітин), ретикулярних кл.

Слайд 37Лімфатичний вузлик
Складається з:
периартериальної;
центра размно-ження;
мантийної;
Крайвої - маргинальної зон.

Через лімфатичний вузлик

проходить ексцентрично артерія

Лімфатичний вузлик Складається з:периартериальної;центра размно-ження;мантийної;Крайвої - маргинальної зон.Через лімфатичний вузлик проходить ексцентрично артерія

Слайд 38Червона пульпа (біля 75%)
складається з ретикулярної тканини та

вміщує:
пульпарні тяжі;
венозні синуси.
Тяжі містять: макрофаги, лімфоцити, плазмо-цити і формені елементи

крові
Червона пульпа (біля 75%)  складається з ретикулярної тканини та вміщує:пульпарні тяжі;венозні синуси.Тяжі містять: макрофаги, лімфоцити, плазмо-цити

Слайд 39Кровообіг в селезінці
У ворота входить селезінкова артерія, яка

розгалужується на трабекулярні артерії, далі пульпарні артерії.
В пульпі, входячі

в вузлики артерія має назву центральна.
Кровообіг в селезінці  У ворота входить селезінкова артерія, яка розгалужується на трабекулярні артерії, далі пульпарні артерії.

Слайд 40 У червоній пульпі центральна артерія розгалужується на 2-6

кіточкових артеріол, які переходять в еліпсоїдні (гільзові) капіляри (оточені гільзою

з ретикулярної тканини, лімфоцитів і макрофагів). Вони приносять кров безпосередньо в венозні синуси (закритий кровообіг), або між ними – в тяжі червоної пульпи (відкритий кровообіг), звідкі вона попадає в венозні синуси і далі – в пульпарні і трабекулярні вени та в селезінкову вену.
У червоній пульпі центральна артерія розгалужується на 2-6 кіточкових артеріол, які переходять в еліпсоїдні (гільзові)

Слайд 41Особливості кровопостачання селезінки (закрита і відкрита системи)

Особливості  кровопостачання селезінки (закрита і відкрита системи)

Слайд 42ЛІМФАТИЧНИЙ ВУЗОЛ
Периферійний орган кровотворення. Розтошований по ходу лімфатичних

судин.
Має бобовидну форму, до опуклої поверхні подходять

приносні лимфатичні судини, в ділянці воріт входять артерія і нерви, виходять выносна лимфатична судина і вена.
ЛІМФАТИЧНИЙ ВУЗОЛ  Периферійний орган кровотворення. Розтошований по ходу лімфатичних судин.  Має бобовидну форму, до опуклої

Слайд 43Лімфатичний вузол строма – ретикулярна тканина, паренхіма - лімфоїдна тканина

Лімфатичний вузол строма – ретикулярна тканина, паренхіма - лімфоїдна тканина

Слайд 44Функции :
Антигензалежна проліферація і диференціювання лімфоцитів.
Диференціювання Т-лімфоцитів на Т-кілери, Т-супресори,

Т-хелпери и Т-клітини пам’яті.
Диференціювання В-лімфоцитів у плазмоцити і В-клітини пам’яті.
Депонування

лімфи, що протікає.
Очищення лімфи від інородних частинок, мікроорганізмів і збагачення її лімфоцитами і антитілами.
Функции :Антигензалежна проліферація і диференціювання лімфоцитів.Диференціювання Т-лімфоцитів на Т-кілери, Т-супресори, Т-хелпери и Т-клітини пам’яті.Диференціювання В-лімфоцитів у плазмоцити

Слайд 45Будова
Ззовні вузол вкритий сполучно-тканинною капсулою, від якої внутрь

органа відходять перегородки (трабекули). Строма утворена ретикулярними клітинами, колагеновими і

ретикулярними волокнами, макрофагами і антиген-презентуючими клітинами.
Будова  Ззовні вузол вкритий сполучно-тканинною капсулою, від якої внутрь органа відходять перегородки (трабекули). Строма утворена ретикулярними

Слайд 46 В узлі виделяють:
кіркову речовину;
паракортика-льну зону;


мозкову речовину.

В узлі виделяють:  кіркову речовину; паракортика-льну зону; мозкову речовину.

Слайд 47Кіркова речовина
Включає лімфоїдну тканину, яка утворює лімфатичні вузлики (В-залежна зона)

і міжвузликові скупчення, а також особливі лимфатичні судини – синуси,

що розташовані під капсулою та по ходу трабекул.
Кіркова речовинаВключає лімфоїдну тканину, яка утворює лімфатичні вузлики (В-залежна зона) і міжвузликові скупчення, а також особливі лимфатичні

Слайд 48Лимфатичний вузлик (фолікул)
Це сферичне скупчення лімфоїдної тканини, зовнішню

границю якого утворюють ретикулярні клітини.
Фолликул складається із:
►гермінативного центру;
►периферійної

зони - корони з малих лімфоцитів.

Лимфатичний вузлик (фолікул)  Це сферичне скупчення лімфоїдної тканини, зовнішню границю якого утворюють ретикулярні клітини.  Фолликул

Слайд 49 Гермінативний центр складається з лімфобластів, макрофагів, «дендритних»

клітин, лімфоцитів. Тут відбувається пролі-ферація і диференціювання В-клітин у незрілі

плазмоцити і В-клітини пам’яті при взаємодії з антигеном, «дендріт-ними» клітинами і Т-лімфоцитами.
Гермінативний центр складається з лімфобластів, макрофагів, «дендритних» клітин, лімфоцитів. Тут відбувається пролі-ферація і диференціювання

Слайд 50Паракортикальна зона
Це Т-залежна зона ЛВ. У ній відбувається антигензалежна проліферація

і диференціювання Т-лімфоцитів.
Утворена Т-лімфоцитами і інтердигитуючими клітинами (антиген-представляючими клітинами).

Включає лімфатичні синуси (проміжні) і посткапилярні венули.
Паракортикальна зонаЦе Т-залежна зона ЛВ. У ній відбувається антигензалежна проліферація і диференціювання Т-лімфоцитів. Утворена Т-лімфоцитами і інтердигитуючими

Слайд 51Мозкова речовина
Утворена мозковими тяжами, трабекулами і мозговими синусами.
Мозкові

тяжі вміщають В-лімфоциты, плазмоцити і макрофаги.

Мозкова речовина  Утворена мозковими тяжами, трабекулами і мозговими синусами.Мозкові тяжі вміщають В-лімфоциты, плазмоцити і макрофаги.

Слайд 52 Лимфа попадає в країовий -субкапсулярний (між капсулою і

вузликами), потім у кірковий –навколовузлико вий (між вузлика ми і

трабекулами), мозковий синуси (між трабекулами і мозговими тяжами), звідки тече в виносну лімфатичну судину.
Лимфа попадає в країовий -субкапсулярний (між капсулою і вузликами), потім у кірковий –навколовузлико вий (між

Слайд 53Гемолімфатичний вузол
1.Менший розмір
2. Гладкі міоцити в капсулі
3. Об’єм кіркової речовини

менший
4. Мозкові тяжі тонші
5. Синуси ширші
6. Кров у синусах
7. Утворюються

лімфоцити і еритроцити

Гемолімфатичний вузол1.Менший розмір2. Гладкі міоцити в капсулі3. Об’єм кіркової речовини менший4. Мозкові тяжі тонші5. Синуси ширші6. Кров

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика