ПАМ’ЯТЬ

і механізми пам’яті.
6. Властивості пам’яті

в той час, коли вони вже безпосередньо не діють на

органи чуття.
Пам’ять – це психічний процес запам’ятовування, зберігання, впізнавання, відтворення та забування слідів попереднього досвіду.

й відновлювати сліди минулих вражень. Ці сліди створюють можливість актуалізації

ситуації й відповідного збудження, коли подразника, який його викликав свого часу безпосередньо, немає.
Запам’ятовування і зберігання грунтуються на утворенні та закріпленні тимчасових нервових зв’язків, забування – на їхньому гальмуванні, відтворення – на їхньому відновленні.

час запам’ятовування та відтворення. Побудована на принципі асоціації.

ті уявлення, які в минулому переживались одночасно з ними або

безпосередньо слідом за ним.
Асоціації за схожістю. Образи сприйняття або певні уявлення викликають в свідомості уявлення, схожі з ними за якими-небудь ознаками.
Асоціації за контрастом . Образи сприйняття або певні уявлення викликають в свідомості уявлення, які протилежні їм, контрастують з ними.

результаті одночасної дії двох або кількох подразників.
Наукове обгрунтування принципу асоціацій

та розкриття їх закономірностей було дано І.П.Сеченовим та І.П.Павловим

слів та складів:
прості події, які справили на людину сильне враження,

запам’ятовуються одразу і надовго;
при пильній увазі до події достатньо одного сильного переживання для точного відтворення;
“ефект краю” : під час запам’ятовування довгого ряду чисел або слів краще запам’ятовуються ті, що знаходяться на початку і в кінці;
“закон забування”: після повторення процес забування іде дуже швидко (після 1 год – 60%, а після 6 діб – 80% (крива Ебінгауза)

в процесі запам’ятовування є образ (Geschtalt – нім.), який створює

людина шляхом структурування і об’єднання різних властивостей і якостей предмета.

розв’язання задачі на запам’ятовування, збереження і відтворення інформації в різних

формах

біохімічної реакції ( короткочасні зміни в клітинах та утворення нових

білкових речовин – протеїнів).
Хімічна теорія розкриває механізми пам’яті як хімічні зміни в нервових клітинах під дією подразників (ДНК – генетична пам’ять; РНК – індивідуальна пам’ять).

збереження матеріалу
довготривала;
короткотривала;
оперативна

уявлень, думок, переживань і зв’язків між ними через контакти нових

даних з набутим раніше досвідом.
Три форми запам’ятовування: відбиття, мимовільне і довільне запам’ятовування

ході набування досвіду.
Забування – процес, протилежний збереженню, виявляється в тому,

що актуалізація забутих образів чи думок утруднюється або стає неможливою.

діяльності та спілкуванні, полягає у пожвавленні або повторному збудження раніше

утворених у мозку нервових зв’язків.
Два види відтворення: впізнавання (відтворення об’єкта в умовах його повторного сприйняття) і згадування (відтворення попереднього досвіду відповідно до змісту і завдань діяльності)

які виникають на основі їхнього пригадування або продуктивної уяви.
На відміну

від сприймання, уявлення носять узагальнюючий характер. Сприймання відбиває безпосередні події, а уявлення можуть відбивати минуле чи майбутнє. Уявлення, на відміну від сприймання, менш яскраві і чіткі.