павукоподібні

кліщі́.
Латинська назва павукоподібних походить від грецького «Spider» - "павук" (існує

також міф про Арахну, яку богиня Афіна перетворила на павука).
Наука про павукоподібних називається арахнологія.

Павукоподібні

Характерною особливістю павукоподібних є тенденція до злиття члеників тіла, тому

тіло в більшості випадків складається з двох відділів, головогрудей і черевця, рідше воно зовсім не розчленоване.

Характерні особливості

розділені на два сегменти, власне голову і груди.
Черевце позбавлене

кінцівок і складається з виразно відокремлених один від одного або ж злитих кілець.
Іноді головогруди зливаються з черевцем і тоді називаються злитнотілими – у кліщів.

Характерні особливості

гачків і служить для схоплювання і убивання здобичі або для

проколювання шкіри інших тварин (у кліщів).
Друга пара – педипальпи (ногощупальці), грає роль органів дотику, рідше служить для схоплювання.
Інші чотири пари кінцівок часто закінчуються кігтиками і являють собою ноги, які використовуються за прямим призначенням - для пересування.

Характерні особливості

знаходиться гіподерма і базальна мембрана. Кутикула охороняє організм від втрати

вологи при випаровуванні, тому павукоподібні заселили найзасушливіші райони земної кулі. Міцність кутикулі надають білки, інкрустуючи хітин.

ПОКРИВИ

й інші разом саме у павуків.
Легеневі мішки є більш

примітивними структурами. Вважається, що вони виникли в результаті видозміни черевних кінцівок в процесі освоєння наземного способу життя предками павукоподібних. Легеневий мішок у сучасних павукоподібних є поглиблення в тілі, його стінки утворюють численні листоподібні пластинки з великими лакунами, заповненими гемолімфою. Через тонкі стінки пластинок відбувається газообмін між гемолімфою і повітрям, що поступає в легеневий мішок через отвори дихальців.

ОРГАНИ ДИХАННЯ

підглоткова нервова маса та черевний нервовий ланцюжок.
Гангліі черевного нервового

ланцюжка часто концентруються, утворюючи більш-менш виражену гангліозну масу. У косариків і кліщів всі ганглії зливаються, утворюючи кільце навколо стравоходу, проте у скорпіонів зберігається виражений черевний ланцюжок гангліїв.
Із органів чуттів найкраще розвинений дотик.

НЕРВОВА СИСТЕМА

очі, кількість яких може бути від 2 до 12. розміщені

на головогрудному щиті. Не дивлячись на велику кількість очей, зір у павуків слабкий. У кращому випадку, вони можуть бачити предмети на відстані не більше 30 см.

іншими дрібними членистоногими. Спійману здобич павук втримує ногощупальцями, прокушує гачкоподібними

щелепами, вприскує в ранку отруту і травний сік. Приблизно через годину павук висмоктує за допомогою смоктального шлунка весь вміст здобичі, від якої залишається тільки хітинова оболонка. Таке травлення називається позаорганізмовим.

ЖИВЛЕННЯ

силурійського періоду. На сьогоднішній день вони поширені повсюди.
Нине деякі загони

поширені виключно в тропічних і субтропічних поясах. Скорпіони мешкають також у помірному поясі, а павуки, косарики і кліщі в значній кількості зустрічаються і в полярних країнах.

ПОШИРЕННЯ