Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – 1991 роках

України за роки війни.
2. Україна в період

післявоєнної побудови.
3. Внутрішнє становище України.
4. Рівень життя та побут населення.
5. Відбудова промисловості та економіки.
6. Сільське господарство.
II. Збройний опір ОУН – УПА.
III. Україна після смерті Сталіна.
1. Політична боротьба в Україні після смерті Сталіна.
2. Входження Криму до складу УРСР.
3. Освоєння цілини.
IV. Двадцятий з’їзд КПРС і Україна.
V. Україна і усунення Хрущова.
1. Стан економіки України в кінці 50-х на початку 60-х років.
2. Косигинські реформи та їх наслідки для України.
3. Повсякденне життя українців 1964 – 1985 років.
4.Чорнобильська катастрофа.
VI. Політична ситуація в Україні у 1985 – 1991 роках.
1. Проголошення державної незалежності України.
2. Всеукраїнський референдум.

8 млн. чоловік. (2,5 млн. загинуло на фронтах, 5,5 млн.

загинуло цивільних осіб та військово полонених).
2. Були величезні руйнування підприємств, житлових будівель та інших об’єктів. (10 млн. чоловік в Україні залишились без житла). Було зруйновано 16000 підприємств, 28000 колгоспів.
3. В країні не вистачало продовольства, пального, сировини та робочих рук.

Вітчизняної війни відбулись великі зміни в Україні.
Був підписаний

Радянсько-Чехословацький договір, за яким Закарпаття перейшло до складу УРСР. Це означало остаточне воз’єднання всіх українських земель в складі однієї держави – Радянської України.
Кордони України з Польщею, Румунією, Угорщиною, Чехословаччиною були визначеними відповідними договорами.

місцевих рад, але ради не мали реальної влади, вона була

в руках комуністичної партії.
У 1949 році було змінено державну символіку України – державний прапор та герб.
У 1950 році було створено державний гімн УРСР.
До 1949 року першим секретарем ЦККП(б)У (Центральний комітет комуністичної партії більшовиків України) був Хрущов, після 1949 року був Мельников.
У 1945 році після створення ООН Україна, як член – засновник увійшла до її складу.
Україна підтримувала дипломатичні відносини з багатьма країнами світу, але не мала жодного посольства за кордоном.
У післявоєнний період з Німеччини до Україні повернулось більше 1 млн. чоловік, що були вивезені на каторжні роботи до Німеччини. 300000 з них звинуватили у зраді і перевели до Сибіру.

повільними темпами.
2. Налагоджувалась робота транспорту, комунальних служб.
3. Відбудовувались галузі легкої

та харчової промисловості, але в недостатній кількості.
4. Налагоджувалась робота торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування.
5. Покращувалося медичне обслуговування.
6. У 1947 році скасували карткову систему розподілу продуктів, що призвело до їх подорожчення. Була проведена грошова реформа.

важкої промисловості, що поглинули 85 % капіталовкладень, принесли дивовижні успіхи.

По 1950р. промислове виробництво на Україні на 15% перевищило рівень 1940р. На західній Україні, де важкої промисловості майже не було, прогрес відчувався особливо вражаючим до 1950р. Промислове виробництво зросло на 250%. У 1950р. Україна знову стала однією з провідних індустріальних країн Європи. Вона виплавляла більше сталі на душу населення, ніж Великобританія, Західна Німеччина та Франція, а за видобутком вугілля майже дорівнювала Західній Німеччині.

не тільки придатних для роботи тракторів, комбайнів, автомашин, а й

навіть найпростіших землеробських знарядь. Жителі сіл були позбавлені свободи пересування, оскільки не мали паспортів. Заробітня плата була незначною. За таких умов виснажлива праця колгоспників уже не забезпечувала зростання виробництва сільськопродуктів. Навпаки, сільське господарство стало в своїй основі руйнуватися. Це стало наслідком деградації селянства, посилень пияцтва, масову втечу жителів села до міст під різними приводами. Відбудова сільського господарства в Україні проходила повільно. Капіталовкладення в сільське господарство були недостатніми , та й ці кошти часто не доходили до села і направлялиль в інші галузі, зокрема на оборону. Пріоритет надавався відбудові промисловості. В результаті технічна оснащеність колгоспів залишалися на низькому рівні.

Протягом 1944 – 1952 років

в західних областях України відбувався збройний опір ОУН – УПА проти радянської влади. В цьому опорі взяло участь близько 100000 чоловік.
Очолив УПА на українських землях Роман Шухевич (Тарас Чуприна). Він загинув 1950 року, після чого опір ОУН – УПА пішов на спад.
Найактивніший період боротьби ОУН – УПА 1945 – 1947 роки.
Боротьба ОУН – УПА відбувалась на території Галичини, Волині та інших західноукраїнських землях.
Радянське керівництво піддало репресіям у післявоєнний період близько 500000 західних українців.
Загальне керівництво діяльністю ОУН в цей період здійснював Степан Бандера, який перебував за кордоном.
Метою боротьби ОУН – УПА було створення незалежної української держави.

1953 року помер Й. Сталін. Після його смерті розпочалась політична

боротьба за владу в СРСР між керівником органів держбезпеки Берією та Хрущовим, якого підтримували партійні та державні діячі. У липні 1953 року Берію було заарештовано і розстріляно, до влади прийшов Хрущов, який зайняв посаду першого секретаря ЦККПРС.

репресій.
2. Реабілітація репресованих за часів Сталіна.
3. Повернення з таборів засуджених

при Сталіну.
4. Ліквідація воєнних трибуналів.
5. Запровадження у 1955 році прокурорського нагляду за дотриманням законності.
6. Відновлення прав і свобод людей. (демократизація суспільства).
При Хрущові розширюються права союзних республік. Їм надається економічна і культурна самостійність. Створюються республіканські міністерства. Вони отримують бюджетні права.

року рішенням Верховної Ради СРСР Кримську область РРСФР (Російсько-радянська федеративна

соціалістична республіка) було передано до складу України.
Причиною передачі Криму було святкування 300 – річчя воз’єднання України з Росією. Росія позбавилась проблем щодо постачання до Криму води, газу, електроенергії та іншого. Ці проблеми переходили до України.

які ніколи не розпахували) з ініціативи Хрущова. Освоєння цілини проходило

на території Сибіру, Поволжя, Казахстану. Метою було збільшення посівних площ та с/г продукції. В перші роки освоєння цілини цей процес дав великі результати і високу врожайність, але з роками родючий верхній шар землі розпочав вивітрюватися в безмежних степах. Врожайність землі розпочала знижуватися. Освоєння цілини викликало від’їзд з України 100000 працездатної молоді та вивіз тисяч тракторів і комбайнів, що необхідні були в самій Україні.

року проходить двадцятий з’їзд КПРС на якому перший секретар ЦККПРС

Хрущов виступив з доповіддю «Про культ особи Сталіна та його наслідки». В цій доповіді Хрущов засудив політику Сталіна і виступив проти масових репресій, які той проводив.
Цей виступ ознаменував процес демократизації радянського суспільства. Відбувається відновлення прав людей, реабілітуються засуджені сталінським режимом.
Не всі підтримали Хрущова в його критиці Сталіна. Була спроба усунути його з посади, але вона закінчилась невдачею. Процес демократизації охопив не всі сторони радянського суспільства. Засуджених членів ОУН – УПА реабілітації не піддали.

років
Економіка розвивалась в умовах науково-технічної революції (НТР), яка відбувалась в

50-х роках. З’являються нові галузі (атомна, космічна, електронно-обчислювальна).

Рівненська АЕС

космос супутник.

– Юрія Гагаріна.

розвивається літакобудування (Харків), суднобудування (Миколаїв), автомобілебудування (Запоріжжя).

Криворіжсталь
ЗАЗ
Криворіжсталь

ціни.

другій половині 60-х років XX ст. економіка Радянського союзу почала

реформуватись. Цьому сприяла зміна керівництва СРСР. У 1964 році Хрущова замінив Брежнєв, який поставив на посаду керівника уряду Ради міністрів СРСР Косигіна, який розпочав економічні реформи в країні.
У 1965 році було запроваджено:
1. Надбавки за надпланову продукцію.
2. Підвищувались закупівельні ціни на с/г продукцію.
3. Створювались спеціальні фонди матеріального заохочення робітників і службовців.
4. Розширювалась соціально-культурна сфера.
5. Розширювалось самостійність підприємств.
6. Ліквідувались ради народних господарств і знову створювались міністерства.
7. Семірічні плани замінювались на п’ятирічні.
До кінця 60-х років завдяки реформам економічна ситуація в СРСР і в Україні покращилась, зріс загальний обсяг промислового виробництва в півтора рази, національний дохід зріс на 30 %, підвищувалась продуктивність праці.
Восьма п’ятирічка – 1966 – 1970 років була названа «Золотою».

Життя простих громадян покращувалося з року в рік. Підвищувалась заробітна

плата, знижувались ціни на товари та продукт першої необхідності. Але товарів легкої промисловості було недостатньо для потреб населення і тому існувало поняття дефіциту та великих черг біля магазинів.
За рахунок продажу сировини (газу та нафти) закуплялись необхідні речі за кордоном (одяг, взуття, побутова техніка).
Розвивалась освіта, медицина, які були безкоштовними.
Відбувалось велике будівництво державного житла, яке надавалось населенню.
Збільшувався продаж алкогольних напоїв, що вело до алкоголізації суспільства.

42,5 млн. чоловік, а у 1989 році – 52 млн.

чоловік.
Високими темпами збільшувалась чисельність жителів міст. На середину 80-х років їх становило 2/3 населення.
Відбувались демографічні зміни. В кінці 80-х років в Україні розпочинається процес депопуляції (смертність перевищує народжуваність).
Зменшується частка українців у загальній кількості населення. У 1959 році – 77 %, у 1989 році – 72 %. Частка росіян за цей період збільшилась з 16 % - 22 %.
Проходив процес русифікації населення, що стало державною політикою.
У 1964 році колгоспники вперше почали отримувати пенсії.
Відбувалась масова закупівля зерна з-за кордону.
В цілому за рівнем життя населення на початку 80-х років Україна посідала 50 – 60 місце.

1986 року в ході проведення на 4-му реакторі ЧАЕС експериментів,

пов’язаних з режимами роботи турбогенератора, виникла великомасштабна з глобальними наслідками аварія. О 1 год 23 хв 40 сек 26 квітня перший, а слідом за ним другий вибух зруйнували реактор, в якому знаходилось 200 т урану.
Це була одна з найбільших аварій в історії людства. Такі міста як При’пять та Чорнобиль були примусово виселені, було зроблено 30-ти кілометрову зону для виселення.

У 1985 році на посаду генерального секретаря ЦККПРС став

М. Горбачов, який розпочав політику перебудови в Радянському союзі.
Все, що відбувалось в СРСР так чи інакше стосувалося України.
В Україні на цей час першим секретарем ЦККПРС був Щербицький, який вірою і правдою служив Москві.
Політика перебудови, яку розпочав Горбачов, проводилась і в Україні, схвалена 27 з’їздом КПУ. В Україні нараховувалося 3 млн. членів компартії. Авторитет компартії поступово зменшувався через непродумані рішення партійного керівництва.
З початком перебудови в Україні розгортається національне відродження української культури та мови. Посилюється національно-визвольний рух, метою якого було відновлення незалежності України з подальшим виходом з СРСР.
У березні 1990 року в Радянському союзі було запроваджено посаду Президента СРСР. Ним став М. Горбачов.
16 липня 1990 року Верховна Рада України прийняла «Декларацію про державний суверенітет України». Цим документом проголошувався державний суверенітет України, але вона залишалась в складі СРСР.

1991 року у Москві відбулась спроба невдалого державного перевороту.

Щоб унеможливити і відсторонитись від подій, які відбувались на території Росії Верховна Рада Україна зібравшись на позачергову сесію 24 серпня 1991 року прийняла історичний документ «Акт проголошення незалежності України».
Цим документом було створено нову державу на карті світу – незалежну Україну, яка по суті виходила з складу Радянського союзу.
Для підтвердження цього документу українським народом Верховна Рада призначила на 1 грудня 1991 року Всеукраїнський референдум.
Після проголошення незалежності створюється нове законодавство України.

України прийняла «Акт проголошення незалежності України», в результаті якого Україна

була проголошена незалежною державою. Але щоб підтвердити цей акт українським народом, Верховна Рада України призначила на 1 грудня 1991 року Всеукраїнський референдум, на якому було висунуте одне питання: «Чи підтверджуєте ви «Акт проголошення незалежності України?». 90 % населення України дали згоду підтвердити акт. В результаті Україна остаточно стала незалежною державою і була визнана провідними країнами світу.
Значення референдуму полягало в створенні нової держави на карті світу – України та остаточного розпаду Радянського союзу.