Республіка Ємен

англ. мова).
Географічне положення - країна розташована в південній і південно-західній частині

Аравійського півострова. До складу Ємену входить ряд островів (найбільший - о. Сокотра). Межує: з Саудівською Аравією - на півночі, з Оманом - на сході. Омивається водами Червоного моря - на заході і Аравійського моря - на півдні.
Площа території - 550 тис. кв. км.
Населення - 26, 36 млн. осіб (2013 р.).
Столиця - Сана (San'a) - з передмістям 2,23 млн. осіб.(2008 р.)
Адміністративний поділ - поділяється на 19 провінцій (мухафаз) і столиця Сана; провінції поділяються на райони.
Офіційна мова - арабська.
Релігія - державна релігія - іслам (віруюче населення представлено приблизно рівними за чисельністю групами суннітів шафіїтського толку і шиїтами -зейдітами; існують також общини шиїтів-ісмаілітів і іудаїстів.
Грошова одиниця - єменський ріал = 100 філсів.
Національне свято -  22 травня - День єменської єдності (1990 р.).
Державний прапор - прийнятий 22 травня, 1990, у день об'єднання Північного Ємену і Південного Ємену. Червоний, білий і чорний кольори - класичні  пан‘арабістські, вони так само присутні на прапорах таких країн, як Єгипет, Сирія, Ірак.
Державний герб - на гербі зображено золотого орла, який тримає в своїх пазурах сувій з написом арабською мовою, що означає «Республіка Ємен». На грудях у орла щит, на якому зображені головні символи Ємену: Гребля Маріб і три гілки кави.
Національний гімн - «Єдина Республіка».
Членство в международних організаціях - член ООН, МВФ, Ліги арабських держав.

з імамом з шиїтської громади зейдитів, одночасно духовним лідером єменців-мусульман

і світським главою держави. Декілька єменських реформаторських рухів діяли в основному у вигнанні, причому до їхнього складу входили не тільки представники сунітів шафіїтського спрямування, а й привілейовані зейдити. У 1962 реформатори в ході антимонархічної революції скасували монархію і проголосили Єменську Арабську Республіку (ЄАР). Громадянська війна між ними і прихильниками монархії тривала до квітня 1970, коли республіканська влада надали колишнім монархістам декілька місць в уряді. Дія конституції, прийнятої в 1970, була припинена після військового перевороту в 1974. Після вбивства двох єменських лідерів, Ібрахіма аль-Хамді та Ахмада аль-Гашимі, в 1977 і 1978 новий президент ЄАР підполковник Алі Абдалла Салех оголосив про майбутнє скликання Загального народного конгресу (ЗНК). Однак перші вибори в Консультативну раду були проведені тільки в 1988, на цей момент всі політичні партії були заборонені, а серед кандидатів не було жодного противника режиму Салеха. Проте Салех користувався широкою підтримкою населення, а ЗНК трансформувався в свого роду політичну організацію. 
У 1967 було проголошено незалежну Народну Республіку Південного Ємену (НРПЄ), до складу якої увійшли британська колонія Аден і більш як 30 невеликих князівств, що знаходилися під британським протекторатом. У 1970 ця держава отримала назву Народної Демократичної Республіки Ємен (НДРЄ). У 1978, після кровопролитного перевороту під керівництвом Абдель Фаттаха Ісмаїла, було створено Єменську соціалістичну партію (ЄСП) і встановлено тісні ідеологічні і військові зв'язки з СРСР.
На початку 1986 в НДРЄ почалася громадянська війна, викликана особистими амбіціями лідерів, клановими протиріччями в їхньому середовищі, а також тертям між прихильниками жорсткої лінії на чолі з Ісмаїлом і більш прагматичним Алі Насером Мухаммедом, який змінив Ісмаїла на посту голови держави в 1980. 

генеральним секретарем ЦК ЄСП став Алі Салем аль-Бейд. До 1990

марксистсько-ленінська ідеологія була остаточно відкинута, що зробило можливим об'єднання з ЄАР. Декларацію  про проголошення Єменської республіки, організацію перехідного періоду і проекти конституції прийнято в Адені  22 травня 1990 на засіданні президій вищих законодавчих органів  Єменської  Арабської Республіки (ЄАР) і Народної  Демократичної  Республіки  Ємен (НДРЄ).  В січні 2011 почалися масові виступи опозиції з вимогою відставки президента Алі Абдалли Салеха, що правив країною понад 30 років. У листопаді 2011 після десятьох місяців антиурядових протестів в Ємені А. Салех погодився піти у відставку в обмін на імунітет від судового переслідування. 23 листопада 2011 президент Єменської Республіки маршал Алі Абдалла Салех підписав угоду про передачу влади віце-президенту генерал-майору Абд Раббу Мансуру Хаді. 21 лютого 2012  відбулися позачергові президентські вибори на яких переміг єдиний кандидат А.Хаді. Його підтримали 99% виборців. 

цілісність якої є непорушною. Єменський народ - частина арабської нації

і ісламського світу.
Влада виходить від народу, який є її джерелом. Народ здійснює свою владу безпосередньо шляхом референдуму і загальних виборів і побічно через законодавчі, виконавчі та судові органи, а також через виборні місцеві ради.
Політична система Єменської республіки заснована на політичному та партійному плюралізмі з метою досягненні мирного переходу влади. 3аконом встановлюються правила і процедури, необхідні для формування політичних організацій і партій, для здійснення політичної діяльності. Заборонено використовувати урядові посади та громадські фонди в інтересах будь-яких партій чи організацій.

силами Республіки Ємен і главою виконавчої влади. 
Президент Республіки є главою

держави і обирається на свою посаду відповідно до положень Конституції Єменської Республіки.
Кандидатом на пост Президента Республіки може бути єменець, що відповідає наступним умовам:
- бути не молодше 40 років,
- бути народженим від батьків - єменців,
- володіти повним обсягом політичних і громадянських прав,
- володіти хорошим характером, здійснювати свої ісламські обов'язки і не бути притягнутим до кримінальної відповідальності або бути виправданим, у разі залучення до такої відповідальності,
- не може бути одруженим на іноземці чи вступати в такий шлюб в період перебування на посаді Президента.
Перед вступом на посаду обраний Президент Республіки приносить конституційну присягу перед Палатою представників.
  Президент Республіки матеріалізує волю народу, поважає Конституцію і закон, захищає національну єдність, принципи і цілі революції. Він повинен бути прихильний принципом мирного переходу влади, дотримуватися принципів незалежності при здійсненні оборони країни і її зовнішньої політики і здійснювати свої повноваження у повній відповідності з Конституцією.
Термін перебування Президента на посаді становить п'ять календарних років, починаючи з дня складення конституційної присяги. Ніхто не може займати пост Президента Республіки більше двох п'ятирічних термінів відповідно до положень попередніх статей цього розділу.

міжнародній арені;
- встановлювати дату виборів Палати представників;
- оголошувати про проведення

загальнонаціонального референдум;
- призначати особу для формування уряду і видавати республіканський декрет про склад кабінету міністрів;
- здійснювати спільну політику держави, застосовуючи її відповідно до конституційних положень;
- в міру необхідності брати участь у засіданнях кабінету;
- відповідно до закону призначати членів Ради національної о6орони;
- публікувати закони , прийняті Палатою представників, і видавати декрети для їх виконання;
- відповідно до закону призначати і зміщувати з посади вищих урядовців , а також вищих офіцерів збройних сил і поліції;
- відповідно до закону встановлювати військові звання;
- здійснювати нагородження відзнаками, медалями, орденами, встановленими законом, або дозволяти носіння орденів і почесних знаків, присвоєних іноземними державами;
видавати декрети, які стверджують договори та угоди, схвалені Палатою представників;
- ратифікувати угоди, підписані кабінетом міністрів і не вимагають схвалення Палати представників;
- формувати делегації для закордонних поїздок і відповідно до закону надавати політичний притулок;
- оголошувати надзвичайний стан і загальну мобілізацію відповідно до закону;
- здійснювати будь-які інші повноваження, що встановлюються конституцією і законом.

(Abd Rabbun Mansur Hadi), обраний 21 лютого 2012 року в

ході дострокових президентських виборів. Склав присягу 25 лютого 2012 року. Займає  посаду з 27 лютого 2012 року. Нового президента обрали на два роки. За цей час А.Хаді належить сформувати конференцію національного діалогу, що займеться розробкою нової конституції країни. 21 січня 2014 р. у результаті національного діалогу уряд прийняв рішення про продовження терміну правління чинного президента Абд Раббу Мансура Хаді ще на один рік.

з 301 депутата, які обираються шляхом загальних, рівних і прямих

виборів строком на 6 років. Нинішній голова парламенту - Яхья аль-РАЇ (Yahya al-Raee), обраний 11 лютого 2008 р. Деякими законодавчими повноваженнями наділено Раду шури, на яку за рішенням лютневого референдуму 2001 р. було перетворено Консультативну раду - вищий законодавчий орган, що існував раніше. До Ради шури президентським декретом призначаються 111 членів. Голова Ради шури – Абдель Рахман  Алі ОТМАН (Abdul Rahman Ali Othman).
Палата депутатів приймає закони, схвалює загальну державну політику і план соціально-економічного розвитку, схвалює державний бюджет і звіт про його виконання. Вона також спрямовує і оцінює діяльність виконавчої влади, як це передбачено конституцією.
Кандидат у депутати Палати представників повинен відповідати таким умовам:
а) бути громадянином Ємену;
б) бути не молодше 25 років;
в) повинен вміти читати і писати, тобто бути грамотним;
г) повинен володіти хорошим характером і поведінкою, виконувати свої релігійні обов'язки, не бути притягнутим до суду за вчинення злочинів, які суперечать нормам честі і совісті, а у разі залучення - бути виправданим.

президентом країни. Саме він затверджує членів уряду, яких представляє прем`єр-міністр. Прем`єр-міністр

Єменської Республіки - Мохаммед Басіндва, призначений 27 листопада 2011 р.
Рада Міністрів несе відповідальність за здійснення загальної політики держави в політичній, соціально економічній, культурній та оборонній сферах відповідно до законів і встановлених правил. Зокрема, Рада Міністрів здійснює такі повноваження:
- бере участь разом з Президентом Республіки у підготовці загальних напрямів внутрішньої і зовнішньої політики;
- підготовляє проекти національного плану економічного розвитку, щорічного бюджету, організовує їх здійснення, готує звіт уряду про їх виконання;
- готує проекти законів і резолюцій і передає їх в Палату представників або Президенту відповідно до їх призначення;
- схвалює договори та угоди перед передачею їх Палаті представників або Президенту відповідно до їх повноважень;
- вживає необхідних заходів для захисту внутрішньої і зовнішньої безпеки держави , а також захисту прав громадян;
- керує, координує і перевіряє діяльність міністерств, адміністративних служб, та корпорацій відповідно до закону;
- забезпечує виконання законів і захист державних фондів;
- керує організацією і здійсненням монетарної, кредитної та страхової системами;
- підписує контракти і отримує позики в рамках загальної державної політики і в межах дії конституційних норм.

її засіданнях. Він представляє Раду Міністрів при здійсненні загальної політики

держави , контролює виконання рішень Ради Міністрів і реалізацію політики держави в єдиній і скоординованої формі. Він може зажадати від будь-якого члена кабінету звіту з питання , що належить до діяльності його міністерства і до його особистих обов'язків як міністра, і члени кабінету зобов'язані виконувати його вимоги.
Кожен міністр несе відповідальність за загальне керівництво і за всю діяльність свого міністерства та його підрозділів на території всієї країни. Він також відповідальний за здійснення своїм міністерством загальної політики уряду. Закон визначає види інструкцій і наказів, які міністр може видавати в цілях здійснення діючих Законів.
У разі, якщо Рада міністрів йде у відставку, розпущений або не отримав вотуму довіри, він продовжує здійснювати урядові функції, пов'язані з повсякденним державним управлінням доти, поки не буде сформовано новий уряд. У даному випадку уряд не може призначати чи звільняти з посади офіційних осіб.

та адміністративній сферах, а генеральна прокуратура - один з її

підрозділів . Суди розглядають всі правові спори і злочини. Судді незалежні і не підпорядковані ніякій влади, крім закону. Ніякі органи не можуть втручатися в розгляд справ і здійснення судових функцій. Таке втручання розглядається як злочин, карається відповідно до закону. Звинувачення у здійсненні такого втручання не може бути припинено з мотивів терміну давності.
Судову владу очолює Вища Судова Рада. Закон визначає її організацію, функції, систему відбору та призначення її членів. Вища Судова Рада надає гарантії членам судової влади при їх призначенні, забезпеченні, обвинуваченні і відстороненні від посади відповідно до закону. Рада вивчає і схвалює бюджет судової галузі влади при підготовці її до включення окремим пунктом у проект загального державного бюджету.

Суду входить наступне:
- розглядати справи і позови щодо неконституційності законів,

інструкцій, постанові чи рішень;
- вирішувати спори і конфлікти з питань юрисдикції ;
- дослідити питання і висловлювати свою думку щодо запитів Палати представників , що стосуються питань членства її депутатів ;
- розглядати апеляції на рішення цивільних , комерційних , кримінальних , сімейних , адміністративних та дисциплінарних справ відповідно до закону;
- здійснювати суд над Президентом Республіки, віце-президентом, прем'єр міністром, його заступниками, міністрами та їх заступниками відповідно до закону.
Засідання судів є відкритими, за винятком випадків, коли суд вирішить з міркувань безпеки або суспільної моралі проводити закриті засідання. У всіх випадках вироки виносяться у відкритих засіданнях.