Ссавці

великих півкуль головного мозку, наявністю молочних залоз та волосяного покриву.

Ссавці опанували усі середовища життя включаючи водне і повітряне.
Станом на 2005 рік відомо 5416 видів ссавців, які розподілені між 1229 родами, 153 родинами та 29 рядами. За кількістю видів, ссавців переважають риби — 21 тис., птахи — 8600, та плазуни — 4 тис.

внутрішнього — кутису, або власне шкіри. Епідерміс у свою чергу складається

з двох шарів. Глибокий шар, представлений живими циліндричними або кубічними клітинами, відомий під назвою мальпігієвого або паросткового шару. Ближче до поверхні клітини плоскіші, в них з'являються
включення кератогіаліну, який, поступово заповнюючи вміст клітини, веде до її рогового переродження і відмирання. Поверхнево розташовані клітини остаточно роговіють і поступово злущуються у вигляді дрібної "лупи" або цілими клаптями.

числом різноманітно розташованих мускулів. Характерна наявність куполоподібного м'яза — діафрагми,

що відмежовує черевну порожнину від грудної. В основному її роль полягає в зміні об'єму грудної порожнини, що зв'язана з диханням. Значний розвиток отримує підшкірна мускулатура, що приводить в рух шкіри

розташовуються хрящові диски, чітко виражена розчленування хребта на відділи (шийний,

грудний, поперековий, крижовий, хвостовий) і постійне число шийних хребців. У шийному відділі характерна наявність добре виражених атланта і епістрофея. Шийних хребців 7. Грудний відділ складається найчастіше з 12—15 хребців.

тільки ссавцям м'ясистими губами, щоками і щелепами. За щелепами лежить

ротова порожнина, в якій їжа піддається механічному подрібненню і хімічній дії. За ротовою порожниною розташовується глотка, у верхню частину якої відкриваються внутрішні ніздрі і євстахієві труби. На нижній поверхні глотки розташована гортанна щілина. Стравохід добре виражений, з гладкою мускулатурою.

Голосові зв'язки у вигляді парних складок слизової оболонки гортані лежать

між щитовидними і черпаловидними хрящами. Трахея і бронхи добре розвинені. В області легенів бронхи діляться на велике число дрібних бронхіол, які закінчуються альвеолами. Тут галузяться кровоносні судини. Обмін повітря в легенях обумовлений зміною об'єму грудної клітки, що виникає в результаті руху ребер і куполоподібного м'яза, що вдається до грудної порожнини, — діафрагми.

товстостінного лівого шлуночку. Від аорти відходить коротка безіменна артерія, яка

ділиться на праву підключичну артерію, праву і ліву сонні артерії, ліва ж підключична артерія відходить самостійно від дуги аорти. Спинна аорта лежить під хребетним стовпом і віддає ряд гілок до мускулатури і внутрішніх органів. Для венозної системи характерна відсутність комірного кровообігу в нирках. Ліва передня порожниста вена зливається з правою передньою порожнистою веною, яка і виливає всю кров від переднього відділу тіла в праве передсердя.

збільшенням об'єму півкуль переднього мозку і мозочка. Розвиток переднього мозку

виражається в основному в розростанні його даху — мозкового зведення, а не смугастих тіл, як у птахів. Високий розвиток кори мозку. Сіра речовина розташована поверх білої речовини. У корі розташовані центри вищої нервової діяльності. Великі півкулі мають звивини. У простому випадку є одна сильвієва борозна, що відокремлює лобову частку кори від скроневої частки.

величезну роль. Прогресивний розвиток нюхових органів виражається у збільшенні об'єму

нюхової капсули і утворення системи нюхових раковин.

ембріональним органом і в подальшому редукуються. Метанефричні нирки ссавців представляють

компактні, зазвичай бобовидної форми органи. Поверхня гладка. Нирка складається із зовнішнього кіркового шару і внутрішнього смугастого мозкового шару. У кірковому шарі розташовані звивисті канальці, що закінчуються боуменовими капсулами, усередині яких знаходяться клубки кровоносних судин (мальпігієві тільця).

форму. У більшості звірів сім'яники спочатку розташовуються в порожнині тіла,

але у міру статевого дозрівання вони опускаються вниз і потрапляють в особливий розташований зовні мішечок — калитку, що сполучається з порожниною тіла паховим каналом. До сім'яника прилягає зернисте тіло — придаток сім'яника, що морфологічно представляє клубок сильно звитих сім'явивідних каналів сім'яника і гомологічний передньому відділу тулубової нирки. Від придатка відходить гомологічний вольфовому каналу парний сім'япровід, який впадає біля кореня статевого члена в сечостатевий канал. Сім'япроводи утворюють парні насінні міхурці.