Історія розвитку вчення по годівлю с/г тварин

Содержание

1. Історія розвитку вчення по годівлю с/г тварин
2. У формуванні годівлі, як науки, основне значення
3. Наука про живлення у своєму розвитку охоплює
4. Перший період (1809–1842 рр.) характеризувався оцінкою поживності
5. Другий період розвитку науки про годівлю тварин
6. Ю. Лібіх сприяв створенню в Німеччині першої
7. Тут були опрацьовані схеми проведення дослідів з
8. Численні дослідження з годівлі сільськогосподарських тварин різних
9. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
10. План
11. Годівля сільськогосподарських тварин: підруч. / [І. І. Ібатуллін, Д. О. Мельничук,
12. ГодівляОрганізація виробничого процесу з метою забезпечення життєвих потреб тварин в енергії та поживних речовинах
13. Не повноцінна годівляПовноцінна годівляНаслідки системи годівлі тварин
14. 1. Поняття про корми і їх поживність
15. Слайд 15
16. Слайд 16
17. Слайд 17
18. Поживні речовини є:
19. Слайд 19
20. Слайд 20
21. Серед великої кількості елементів основу складають: 2. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
22. Слайд 22
23. Слайд 23
24. Хімічний склад сухої речовини рослинних кормів та тіла тварин (за Дмитроченком О.П.), %
25. Слайд 25
26. 4. Роль поживних речовин та їх вміст у кормах
27. Слайд 27
28. Вміст води у кормах коливається в межах від 5 до 95%.
29. Слайд 29
30. Слайд 30
31. Вплив макроелементів на функції організму тварин
32. Вплив мікроелементів на функції організму тварин
33. Слайд 33
34. Слайд 34
35. Вміст білків у кормах коливається у широких
36. Слайд 36
37. 30-40 % від маси протеїну
38. Класифікація білків (за хімічною будовою)
39. Слайд 39
40. Слайд 40
41. Слайд 41
42. Слайд 42
43. Слайд 43
44. Вуглеводи є основною складовою частиною органічної речовини
45. Слайд 45
46. Слайд 46
47. Слайд 47
48. Слайд 48
49. Слайд 49
50. Слайд 50
51. З цукрів у рослинних кормах найбільш поширені
52. Слайд 52
53. Слайд 53
54. Ферментивиконують функції каталізаторів у живій клітині. Антипоживні речовиниалкалоїди, глюкозиди.
55. Слайд 55
56. Слайд 56
57. Скачать презентанцию

У формуванні годівлі, як науки, основне значення мало розвиток наступних положень: -Вивчення хімічного складу кормів і на цій основі оцінка їх якості; -Вивчення перетравності поживних речовин і визначення їх біологічної доступності; -Розробка норм і рецептур

Главная
Разное
Історія розвитку вчення по годівлю с/г тварин

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1Історія розвитку вчення по годівлю с/г тварин.

Слайд 2У формуванні годівлі, як науки, основне значення мало розвиток наступних положень:
-Вивчення хімічного

складу кормів і на цій основі оцінка їх якості; -Вивчення перетравності поживних

речовин і визначення їх біологічної доступності; -Розробка норм і рецептур повноцінної годівлі тварин відповідно до їх фізіологічним станом, рівнем продуктивності і виконуваної роботи.

У формуванні годівлі, як науки, основне значення мало розвиток наступних положень: -Вивчення хімічного складу кормів і на цій основі оцінка їх

Слайд 3Наука про живлення у своєму розвитку охоплює кілька періодів
В часи

Античності основу положення про живлення складало уявлення про всесвіт, який

складався з 4 елементів (космологічно-антропологічна концепція). Їжа і напої в Античності пов’язані з філософією і теологією. Гіппократ (460-370 рр. до н.е.), Гален (130-200 рр. н.е.) описували терапевтичні і дієтичні рекомендації щодо поводження з їжею та напоями. ”Пшениця сильніша і поживніша, ніж ячмінь, але очищує – як її сік – менше… Боби – дещо поживне, закупорююче і викликаюче вздуття…” (Гіппократ).

Наука про живлення у своєму розвитку охоплює кілька періодівВ часи Античності основу положення про живлення складало уявлення

Слайд 4Перший період (1809–1842 рр.) характеризувався оцінкою поживності кормів і нормування

годівлі тварин у сінних еквівалентах і повязаний з іменем німецького

лікаря Альбрехта Даніеля Теєра (1772–1828). Він зробив спробу порівняти корми за поживністю до лучного сіна. Вперше на основі експериментів, хоча і недосконалих, був створений звязок між окремими кормами і сіном, поживність якого приймалась за 100%

Перший період (1809–1842 рр.) характеризувався оцінкою поживності кормів і нормування годівлі тварин у сінних еквівалентах і повязаний

Слайд 5Другий період розвитку науки про годівлю тварин характеризувався оцінкою поживності

кормів за хімічним складом і повязаний з іменем німецького вченого

Ю. Лібіха (1803–1873). У 1842 р. він опублікував книгу “Органічна хімія”, у якій наніс фундаментальну критику теорії сінних еквівалентів і намітив, на той час, теоретичну основу подальшого розвитку вчення про годівлю тварин.

Другий період розвитку науки про годівлю тварин характеризувався оцінкою поживності кормів за хімічним складом і повязаний з

Слайд 6Ю. Лібіх сприяв створенню в Німеччині першої сільськогосподарської дослідної станції,

яку було організовано в 1852 р. у Гале, в 1858

р. – перенесено у Веенде, а в 1874 р. – у Готтінген.

Ю. Лібіх сприяв створенню в Німеччині першої сільськогосподарської дослідної станції, яку було організовано в 1852 р. у

Слайд 7Тут були опрацьовані схеми проведення дослідів з перетравності кормів, у

результаті яких показано, що перетравність поживних речовин у різних кормах

неоднакова і поживна цінність кожного залежить від вмісту в ньому перетравних речовин. З цього часу в годівлі тварин стали керуватись не хімічним складом, а вмістом у кормах перетравних поживних речовин.

У Веенде В. Геннеберг і Ф. Штоман розробили схему та хіміко-аналітичні методи аналізу кормів, які з невеликими змінами застосовуються і донині.

Тут були опрацьовані схеми проведення дослідів з перетравності кормів, у результаті яких показано, що перетравність поживних речовин

Слайд 8Численні дослідження з годівлі сільськогосподарських тварин різних видів, показали недовершеність.
Ці

дослідження не враховують того, що поживність корму змінюється залежно від

виду тварин, характеру продуктивності, складу раціону тощо. Поправки і доповнення, які вносилися з метою усунення цих недоліків, суттєвого прогресу не забезпечували. Це спонукало до значно глибшого вивчення обміну енергії та речовин в організмі тварин.

Численні дослідження з годівлі сільськогосподарських тварин різних видів, показали недовершеність.Ці дослідження не враховують того, що поживність корму

Слайд 9Оцінка поживності кормів за хімічним складом

Слайд 10План

Слайд 11Годівля сільськогосподарських тварин: підруч. / [І. І. Ібатуллін, Д. О. Мельничук, Г. О. Богданов

та ін]. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 616 c.
Горбатенко

І.Ю. Біологія продуктивності с-.г. тварин: підруч. / І.Ю. Горбатенко, М.І. Гиль / Миколаїв, 2006. – 258 с.
Дурст Л. Годівля сільськогосподарських тварин: навч. посібник / Л. Дурст, М. Віттман; за ред. І. І. Ібатулліна, Г. Штрьобеля; пер. з нім. А. І. Чигрин. – К: Фенікс, 2006. – 384 с.
Поваторов Г.В., Проваторова В.О. Годівля сільськогосподарських тварин. – Суми, 2004. – 510 с.

Література