Слайд 1Історія українського суспільства
Слайд 2викладач
Калінічева
Галина Іванівна
к.і.н., доцент
кафедра політичної історії
кабінет № 305
Слайд 3ВСТУП
до дисципліни
“Історія українського суспільства”
План
1.«Історія українського суспільства» як наука, її
предмет. Хронологія, структура і логіка викладання дисципліни.
2. Методологія і методи
вивчення «Історії українського суспільства».
3. Значення дисципліни для підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
Слайд 41. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни.
Історія українського суспільства – це країнознавчий напрямок
загальної історії, спрямований на аналіз становлення і розвитку суспільства України в його історичній ретроспективі від стародавніх часів до сучасності.
Викладене складає змістовну частину курсу, а отже є його предметом.
Слайд 51. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Предмет – поняття, що означає певну цілісність,
виділену зі світу об’єктів людського пізнання, у даному випадку у сфері історії.
У менш строгому значенні предмет ототожнюється з поняттям об’єкта або речі. Проте в суспільних науках поняття предмет і об’єкт мають різні дефініції.
Слайд 61. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Об’єкт – це одиниця даних або визначальний
елемент в системі знань, які формують предмет. Отже, об’єкт – це більш конкретизоване поняття, яке характеризує напрямок дисципліни.
Слайд 71. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Об’єктом вивчення історії українського суспільства є націогенетичні,
політичні, соціально-економічні, культурологічні і т.і. процеси, які характеризували сутнісні риси й тенденції українського суспільства на найбільш виразних етапах його становлення і розвитку – від давнини до сучасності.
Слайд 81. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Реалізація суспільних процесів
неможлива без діяльності суб’єктів
як
спонукальних або рушійних чинників
історії.
Так, окреслення й аналіз суб’єкта є
невід’ємною (поряд з об’єктом)
складовою предмету історичної дисципліни
Слайд 91. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Суб’єктом будь-якої історичної дисципліни, включно з історією
українського суспільства, є держава, народ, індивіди, лідери, які безпосередньо впливали на зміст, спрямування націогенетичних, політичних, соціально-економічних, культурологічних процесів, що характеризували розвиток суспільства.
Слайд 101. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Предмет історії українського суспільства - тенденції націогенетичних,
політичних, соціально-економічних, культурологічних процесів, а також діяльність державних і громадських інституцій, визначних осіб, які характеризували розвиток суспільства України від найдавніших до сучасних часів і формували його історію.
Слайд 111. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Важливою складовою дисципліни є вивчення властивих для
того чи іншого історичного періоду політичних ідей, поглядів, течій, рухів, які впливали і продовжують впливати на ментальність українського народу, його суспільні цінності, культуру, традиції, визначаючи, таким чином, місце українського народу в загальносвітовому цивілізаційному розвиткові.
Слайд 121. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Предмет і об’єкт курсу, спрямовані на поглиблений
аналіз націогенетичних, політичних, соціально-економічних, культурологічних процесів розвитку українського суспільства в його історичній ретроспективі зумовлюють подвійний, а саме – проблемно-хронологічний підхід до структури і логіки викладання дисципліни.
Слайд 131. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Проблемно-хронологічний підхід надає можливості визначення головних тенденцій
розвитку українського суспільства – від стародавніх часів до сучасності; узагальнення знань щодо суспільства і державної організації України.
Слайд 141. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Структура курсу:
1. Вступна, теоретико-методологічна частина.
2. 12 тем,
що викладаються у хронологічному порядку
3. Лекцій – 20, семінарів – 14.
4. 2 модуля, іспит
Слайд 151. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Мета дисципліни – надання студентській молоді фундаментальних
знань з історії українського суспільства, формування історичної свідомості майбутніх фахівців як передумови і спонукального мотиву ефективної реалізації їх фахових компетенцій
Слайд 161. «Історія українського суспільства» як наука, її предмет. Хронологія, структура
і логіка викладання дисципліни
Дисципліна «Історія українського суспільства» тісно пов’язана з
багатьма іншими дисциплінами гуманітарного (історико-політичного) й економічного профілю – історією держави і права України, історією міжнародних відносин, історією європейської цивілізації, історією держави і права зарубіжних країн, політологією, регіональною економікою й іншими.
Слайд 17 2. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Кожна наукова дисципліна
має свої особливості, властиві їй методи дослідження і методичні принципи
підтвердження істини.
Методологією історичної науки є теорія пізнання історичного процесу, сукупність пізнавальних принципів та дослідницьких методів, що реалізуються в практиці історичного пізнання.
Слайд 18. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Теорія пізнання історичного
процесу – це філософська позиція, а також система логічно побудованих
історико-політичних знань (підходів, концепцій) щодо закономірностей розвитку загальносвітової історії.
Слайд 19. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
За радянські часи
аналіз суспільно-історичних явищ здійснювався виключно на засадах діалектико-матеріалістичних позицій та
в межах формаційної теорії як системи сприйняття процесу розвитку людського суспільства через послідовну зміну суспільно-політичних формацій
Слайд 20. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Відхід від жорстко
ідеологічних засад сприйняття історичного процесу дозволив вітчизняним історикам збагатити своє
уявлення про теорію пізнання історичного процесу іншими методологічними підходами як здобутками світової суспільно-політичної думки.
Слайд 21. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
цивілізаційний підхід,
прогресистське
сприйняття історії,
політологічний підхід,
теорія ментальностей,
синергетичний підхід,
хвильовий підхід й
інші.
Слайд 22. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Кожний з них
має свої витоки, своїх прихильників, свої напрацювання щодо осмислення історичних
явищ.
Це поглиблює уявлення про теоретичні, концептуальні основи пізнання історії.
Слайд 232. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Цивілізаційний підхід історичного
дослідження – сприйняття історичного прогресу як сукупності розвитку окремих соціальних
цивілізацій (циклів); серед надбань – спеціальна увага соціокультурним аспектам історії.
(Геракліт, Платон, Аристотель, индійські мислителі,
Джамбатиста Віко, О. Шпенглер, частково Дж. Тойнбі,
Ф. Бродель, Н.Я. Данилевский, Л.Н. Гумільов та інші).
Слайд 242. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Цивілізаційний підхід і
метод
дослідження відображає певну логіку
розвитку людської спільноти, але не
враховує ту обставину, що циклічний
розвиток вимагає повної внутрішньої
замкненості, а жодна цивілізація
не може існувати ізольовано від впливу
іншого світу.
Слайд 252. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Прогресистська теорія (або
метод) сприйняття історичного процессу - суспільство покликано йти шляхом прогрессу
від гіршого до кращого, від дикунства до цивілізації.
(зародилась в епоху Просвітництва, знайшла у подальшому своїх
прихильників в працях багатьох вчених як ХІХ (С.М. Соловйов,
В.О. Ключевський, М. Костомаров), так і ХХ (К. Ясперс,
Ф. Фукуяма) століть.
Слайд 262. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Політологічний підхід спрямований
на порівняння політичних систем, а за цим – й розробку
висновків щодо історичних і політичних процесів різних часових і суспільно-політичних просторів.
Слайд 272. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Теорія ментальності передбачає
введення у науковий обіг значної
кількості історичних джерел щодо
повсякденного
життя людей, їх думок,
почуттів і, таким чином,
реконструювання минулого через
погляди людей окремих історичних періодів.
Слайд 282. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Синергетичний підхід розглядає
динаміку складних соціальних організацій як процес періодичного прискорення й уповільнення
розвитку, а також розпаду і відтворення його суспільноутворюючих елементів.
Слайд 292. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Хвильовий підхід акцентує
увагу на хвильоподібному, а подекуди й альтернативному характерові складних соціальних
систем і т.д.
Слайд 302. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Специфікою всіх цих
підходів є те, що вони урізноманітнюють бачення і надають можливість
різнобічного аналізу суспільно-політичних процесів, потребуючи водночас або подальшого диференційованого розгляду окремих сторін людського буття, або, навпаки, доповнення уявлення про нього додатковими даними з метою утворення цілісної картини розвитку суспільства.
Слайд 312. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Сучасний методологічний плюралізм
теорії пізнання: його вагомість для історичної науки полягає не в
механічній заміні однієї (скажімо, формаційної) теорії іншою, а в раціональному поєднанні, синтезові напрацювань кожної з них.
Слайд 322. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Показово, що усі
вищеназвані теоретичні розробки можуть виконувати функцію взаємодоповнюваності одна одною.
Знання
і розуміння різноманітних підходів до вивчення історичного процесу дозволяє долати односторонність у вивченні історії, не допускати догматизму уявлень, сприяє науковому підґрунтю у формуванні історичної істини.
Слайд 332. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Сучасна (і, насамперед
вітчизняна) історична наука
спирається в реалізації своїх завдань на перевірені
практикою дослідницькі принципі –
детермінізму, цілісності, об’єктивності,
історизму, альтернативності... та інші, кожний з
яких, маючи своє змістовне наповнення, утворює
водночас єдину, внутрішньо взаємопов’язану
компоненту методології історичної науки, яка
впливає на спрямування теоретико-методологічних
уявлень.
Слайд 342. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Принцип детермінізму
передбачає
розгляд будь-яких суспільно-
політичних процесів, явищ, тенденцій, у тому
числі тих,
що характеризували історію суспільства
України, через призму причинно-наслідкових
зв’язків, що зумовлювалися особливостями
соціально-економічного й політичного розвитку
держави, нації, суспільства на попередніх історичних
етапах, зумовлюючи водночас стан і розвиток
суспільної організації на його наступному періодові.
Слайд 352. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Принцип цілісності
дозволяє
реалізувати багатовимірний
підхід до аналізу суспільно-політичних
проблем і процесів з урахуванням
впливу
на них як ідейних, політичних,
культурологічних, так і економічних чи
соціальних факторів.
Слайд 362. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
В основі принципу
цілісності - об’ємне бачення історії як процесу, що формується з
багатьох факторів і вимагає їх цілісного врахування задля реального відображення й аналізу особливостей суспільно-політичного життя, його витоків і перспектив у майбутньому.
Слайд 372. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Принцип об’єктивності
неупереджений
розгляд політичних подій,
що мають сприйматися з багатовимірною оцінкою
явища
як сукупності різноманітних та суперечливих
за своїм характером тенденцій.
Дана позиція вимагає від дослідника чесності, коли метою
його діяльності стає не обґрунтування певних політичних
позицій, а істина, тоді як передумовою висновків – не наперед
задана схема, а історичний факт.
Слайд 382. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Принцип історизму –
це система сприйняття усіх історичних
фактів, явищ і подій у
їх взаємозв’язку і
взаємообумовленості та відповідно до
конкретних історичних і політичних
обставин, коли ці факти, явища чи події
мали місце.
Слайд 392. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Головне в принципові
історизму – це
вміння побачити, в чому полягає специфіка
тієї
чи іншої події, діяльності політичної
структури чи політичного лідера; що нового
вони внесли в перебіг подій і як вплинули на
подальший хід історії.
Принцип історизму дає можливість
не тільки зрозуміти минуле, а й надати оцінку подіям
сучасного, визначити розвиток найбільш
характерних сучасних тенденцій у майбутньому.
Слайд 402. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Принцип альтернативності спрямований
на визначення ступеня імовірності подальшого поглиблення або, навпаки, обмеження дії
тенденцій, які визначають реалії сучасного розвитку держави і суспільства.
Це дає змогу узагальнити попередні висновки дослідження, поглибити об’єктивність й науковість теоретичних засад, які визначили його мету й загальне спрямування.
Слайд 412. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Дослідницькі методи.
Сучасні
загальнонаукові методи: системний,
функціональний,
логіко-аналітичний
(спрямовані на неупереджений та багатовимірний
розгляд суспільно-політичних явищ і процесів).
Слайд 422. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Конкретно-історичні методи:
проблемно-хронологічний,
порівняльний,
ретроспективний,
синхроністичний
(визначають мету і напрямки дослідження, надають
фактографічний
матеріал, формують дослідницький базис для
виважених історико-політичних обґрунтувань і висновків).
Слайд 432. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Системний метод дозволяє
представити суспільство у вигляді певної соціально-політичної цілісності, що саморегулюється та
фіксує на кожному окремому історичному періодові постійне перетинання зовнішньо- і внутрішньополітичних впливів – (на рівні підсистем «входу» і «виходу»).
(Наприклад: якісні особливості поведінки як політичного
керівництва держави, так і суспільно-політичних структур і навіть
окремих громадян суспільної організації).
Слайд 442. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Структурно-функціональний метод
розглядає суспільство як скоординовану взаємодію елементів, які формують її складну
структуру і зумовлюють (через вплив кожного з них) виконання нею певних функцій в межах суспільного цілого.
Слайд 452. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Логіко-аналітичний метод
дозволяє узагальнити матеріал по окремих проблемах або темі в цілому
в межах обраного теоретичного підходу, окреслити низку аналітичних конструкцій щодо специфіки, характеру, витоків, наслідків суспільно-політичних процесів, які складають предмет і об’єкт дослідження.
Слайд 462. «Методологія і методи вивчення
“Історії українського суспільства”
Загальні і часткові
методи дослідження є невід’ємною складовою методології історичної науки.
Вони забезпечують
реалізацію історичного дослідження, а у поєднанні із базовими принципами та раціонально обраними теоретичними засадами надають дослідженню об’єктивного спрямування, стають підґрунтям досягнення історичної істини, як і формування науково обґрунтованих історичних знань.
Слайд 473. Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Історія посідає надзвичайно
вагоме місце в системі гуманітарних дисциплін університетської освіти.
Вона додає
до комплексності навчального процесу, забезпечуючи поряд з іншими спеціальними дисциплінами фундаментальну, всесторонню підготовку молодих спеціалістів.
Слайд 483. Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Завдання історії українського
суспільства - поглиблення пізнавальних, інтелектуальних здібностей майбутніх фахівців.
Однією з
провідних функцій є пізнавальна або інтелектуально-розвиваюча функція.
Слайд 493. Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
М.Чернишевський, «... можна
не знати тисячі наук і все ж таки бути освіченою
людиною, але не любити історії може тільки людина, абсолютно не розвинута розумово»
Чернишевський Н.Г. Полн. собр. соч.: В 15 т. - Т.11. - М., 1949. - С.549)
Вивчення історії дає людям історизм мислення –
одну з передумов глибоких суспільних знань і,
відповідно, активної цілеспрямованої діяльності.
Слайд 50Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Саме історичне пізнання виконує
роль підґрунтя соціальної самосвідомості суспільства, його соціальної пам’яті.
Відмова суспільства
від його історії, усього того, що утворювало сенс і мету діяльності попередніх поколінь, породжує бездуховність, втрату історичної пам’яті.
Історія – це колективна пам’ять народу. Позбавлений історичної пам’яті народ неминуче деградує, перетворюється на манкурта.
Слайд 51Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Практико-політична функція історії як
науки, надає компетенції аналізу сучасних процесів та передбачення їх можливого
розвитку у майбутньому відповідно до економічних, політичних, націогенетичних і т.п. процесів у минулому.
Слайд 52Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Знати історію українського суспільства,
розуміти передумови і наслідки тих тенденцій, які характеризували його стан
у минулому, означає формувати науково обґрунтоване бачення національних інтересів та потреб розвитку України й на перспективу.
Слайд 53Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Практичне значення вивчення історії
українського суспільства для підготовки фахівців у галузі економіки і права.
Взаємозалежність економіки і політики, політики і права, економічної і політичної історії, а за цим – об’єктивність більш глибокого усвідомлення сутності назрілих економічних і правових реформ через сприйняття їх витоків політичними процесами минулого.
Слайд 54Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Знання закономірностей і суті
політичних процесів дає змогу фахівцю-економісту передбачити, спрогнозувати можливі варіанти розвитку
економічних процесів, уникнути як форсування деяких з них, так і зволікання із здійсненням необхідних щодо них радикальних заходів - тенденцій, що можуть мати однаково непередбачувані негативні наслідки.
Слайд 55Значення дисципліни для підготовки фахівців економічного профілю.
Виховна функцію історичної дисципліни
пов’язана з формуванням патріотично орієнтованої свідомості, політичної культури, активної громадянської
позиці молодого покоління.
Слайд 56ВИСНОВОК
З огляду на функціональне спрямування,
історія українського суспільства як
дисципліна
має сприяти інтелектуальному і
моральному розвиткові особистості,
громадянськості, збереженню виправданих
традицій, формуванню самостійного творчого
мислення, позитивного ставлення до активної
суспільно-корисної діяльності молоді як майбутніх
спеціалістів, патріотів й дієвих громадян України.
