Тема 1. Міжнародна ділове середовище (4 год.)

менеджменту.
2.Загальна характеристика міжнародного ділового середовища. 3.Теорії міжнародної торгівлі та міжнародних

інвестицій. 4. Формування національної торгової політики.

вид менеджменту, головними цілями якого є формування, розвиток і використання

конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах..

Міжнародний бізнес - це підприємницька діяльність того або іншого економічного суб’єкта (компанії, підприємства, банку і т.д.) у двох і більше країнах.

Основні причини здійснення міжнародного бізнесу:
1) Прагнення отримання додаткового прибутку;
2) Загострення конкуренции в країні; 3) Вихід до нових джерел корисних копалин і сировини; 4) Доступ до нових ринків робочої сили; 5) Прагнення до нових ринків збуту. 
Основні форми міжнародної підприємницької діяльності : 1)експорт, 2)імпорт, 3)закордонні інвестиції, 4)ліцензування, 5)франчайзинг, 6)управлінський контракт.

країни для подальшого його використання резидентам іншої країни. 

Інвестиції діляться на дві категорії:
1. Прямі іноземні інвестиції (foreign direct investments, FDI) - вкладення капіталу в іноземні компанії з метою здійснення жорсткого контролю над власністю і активами цих компаній. 
2. Портфельні інвестиції (portfolio investments) - пасивне володіння фінансовими активами (акціями, облігаціями, депозитними сертифікатами або іншими активами).

• Ліцензування (licensing) - угода, відповідно до умов якого фірма (ліцензіар) продає іншій компанії (ліцензіату) право на використання своєї інтелектуальної власності
• Франчайзинг (franchising) - спеціальна форма ліцензування, відповідно до якої власник товару або послуги (франчайзер) дозволяє іншим незалежним підприємцям або компаніям (франчайзі) купувати право поширювати товар або послугу на умовах, визначених власником. 
• Управлінський контракт (management contract) - угода, відповідно до якого компанія в одній країні дає компанії іншої країни згоду на управління потужностями цієї компанії за певну винагороду (наприклад, готельний бізнес).

різних груп і організацій, які складаються у всіх країнах, де

корпорація здійснює свої ділові операції.
Міжнародне середовище має географічний та галузевий аспект.
Географічний аспект включає три елементи:
1) середовище материнської країни ( країни походження корпорації).
2) середовище приймаючих країн ( країн-господарів);
3) нейтральне середовище ( нейтральні води і повітряні простори, території міжнародних організацій та ін)
Галузевий аспект може бути представлений відомою формулою PEST (politic, economic, social,technological), яка визначає суттєві особливості в міжнародному контексті.

2.Загальна характеристика міжнародної ділового середовища.

анализу політичного середовища:
1. Політичний режим в країні.  2.

Міждержавня угоди.  3. Участь у політичних блоках та міжнародних економічних угодах.  4. Політичні лідери та їх суперники.  5. Основні політичні партії. 7. Зв’язок бізнесу та політики.  8. Найближчі вибори парламенту і президента, перспективи їх завершення.  9. Роль и вплив регіональної влади.  10. Загальна оцінка політичної стабільності в країні. 
Политична стабільність - рівень політичного ризику, можливість конфіскації, експропріації, валютні ризики, тероризм. 

експропріація);
2) операційний ризик (загроза поточної діяльності та / або безпеки

працівників компанії через зміни в законодавстві країни перебування, в нормах з охорони навколишнього середовища, в податковому кодексі, а також з причини тероризму, збройних повстань і т.д.);
3) трансфертний ризик (обмеження здатності компанії переказувати грошові кошти в країну і за її межі).

національному рівні. 2. Ефективність державного управління в країні 3. Загальна оцінка

узгодженості системи права в країні з основними положеннями міжнародного права.  4. Регулювання в'їзду/виїзду приватних осіб.  5. Захищеність власності і прав особистості.  6. Правові питання оподатковування фірм і приватних осіб.  7. Загальна оцінка стабільності правової системи країни. 

про найм робочої сили, про оплату праці, про трудові відносини.
•

Фінансування операцій - закони про цінні папери, про банківську діяльність, про систему кредитування.
• Маркетинг продукції - закони про рекламу, про систему розподілу продукції, про захист прав споживачів.
• Розробка і використання технології - патентний закон, закони про авторське право, про торгову марку.

що вводяться урядом країни на торгівлю з іноземними державами. 
• Ембарго

(embargo) - повна заборона на імпорт товарів в ту чи іншу країну або експорт товарів з неї.
• Екстериторіальність (extraterritoriality) - застосування законів країни для регулювання ділових операцій, які здійснюються за її межами. 

компанії уряду країни перебування. 
Націоналізація може здійснюватися у формах експропріації або

конфіскації.
Експропріація (expropriation) - примусова передача власності приватної компанії (з компенсацією) уряду країни перебування.
Конфіскація (confiscation) - примусова передача власності приватної компанії (без компенсації або незначною компенсацією) уряду країни перебування.
Приватизація (privatization) - продаж державної власності приватним інвесторам.
Обмеження на частку іноземної власності - обмеження частки іноземної власності в національних компаніях

Арбітраж (arbitration) - процес вирішення спорів, під час якого обидві сторони конфлікту домовляються про передачу своїх справ третій особі або органу, рішення якого вони визнають. 

зовнішньоторговельний оборот, імпорт товарів і послуг.  2. Структура населення, суспільства .  3.

Ресурси.   4. Транспортні комунікацій та можливостей зв'язку.  5. Рівні і форми оплати праці.  6. Валютне регулювання.  7. Торгові і експортно - імпортні обмеження.  8. Розвиненість науково-технічної і консультаційної діяльності.  9. Основні економічні проблеми у країні (інфляція, безробіття і т.д.) 

демографічні і поведінські норми, характерні для кожної країни, що впливають

на методи ведення справ.
Основними елементами культури є: соціальна структура, мова, способи комунікації, релігія, а також цінності й установки.  
Аналіз соціально-культурного середовища включає:
1) відношення до навколишнього середовища;
2) відношенні до колективу ті особистості;
3) ставлення до часу;
4) ставлення до результатів та ін

Методи опису культурних відмінностей :
1)контекстуальний підхід Холла,
2)принцип культурних груп
3)фактори національної культури Хофстеде.

cluster) - група країн, що розділяють подібні культурні цінності при

збереженні певних відмінностей. 
Англійська культурна група (Австралія, Канада, Ірландія, Нова Зеландія, Південна Африка, Великобританія, США). Латино-американська культурна група (Аргентина, Чилі, Колумбія, Мексика, Перу, Венесуела). Німецька культурна група (Австрія, Німеччина, Швейцарія). Скандинавська культурна група (Данія, Фінляндія, Норвегія, Швеція). Європейська культурна група (Бельгія, Франція, Італія, Португалія, Іспанія). Близькосхідна культурна група (Греція, Іран, Туреччина). Арабська культурна група (Абу-Дабі, Бахрейн, Кувейт, Оман, Саудівська Аравія, ОАЕ). Далекосхідна культурна група (Гонконг, Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур, Тайвань, Таїланд, В'єтнам).
За підсумками досліджень чотири країни (Бразилія, Індія, Ізраїль і Японія) не були віднесені до жодної з культурних груп.

(нафта, золото, алмази, родючі землі, кваліфікована робоча сила та ін.). 
2.Здатність

здійснювати інвестиції в інфраструктуру та людський капітал.
3. Готовність здійснювати передачу технологій.
4. Ступінь захисту прав на інтелектуальну власність (патенти, авторські права, торгові марки, фірмові назви та ін.)

Класичні теорії міжнародної торгівлі:

Меркантилізм (Томас Ман)- багатство країни вимірюється кількістю золота та срібла, якою вони володіють.
Неомеркантелизм.(Д. Х'юм) заперечує положення меркантилістів про те, що крани можуть до нескінченності збільшувати кількість наявного у них в золота і що це не впливає на їх міжнародну конкурентоспроможність.
Теорія абсолютних переваг. (А.Сміт)- країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), та імпортують ті товари, що виробляються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їхнім торговим партнерам).
Теорія порівняльних переваг. (Д.Рикардо) - якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно ефективнішим, ніж в іншій.
Теорія співвідношення факторів виробництва (теорія Хекшера — Оліна)-кожна країна експортує ті фактороінтенсивні товари, для виробництва яких вона має надлишкові фактори виробництва, і імпортує ті товари, для виробництва яких вона відносний дефіцит факторів виробництва.

є компанії.
Теорія подібності країн (country similarity theory) (Стефан Линдер )

- торгівля промисловими товарами повинна відбуватися головним чином між країнами з приблизно однаковим доходом на душу населення. 
Теорія життєвого циклу продукту (Реймонд Вернон) -міжнародний життєвий цикл продукту складається з трьох стадій: стадії освоєння нового продукту, стадії зрілості та стадії стандартизації продукту.
Теорія глобальної стратегічної конкуренції (Пол Кругман і Келвін Ланкастер) – компанії можуть використовувати такі способи отримання конкурентних переваг:
-наявність прав на інтелектуальну власність;
-інвестиції в НДДКР;
- отримання економії від масштабу або від диверсифікації ;
- використання можливостей кривої досвіду.
Теорія конкурентних переваг (М.Портер) - існують чотири властивості (детермінанти) національної конкурентоспроможності: 1)факторні умови;2)рівень попиту; 3) споріднені і підтримуючі галузі; 4)стратегія фірми, її структура та конкуренти. Майкл Портер представляє ці елементи у вигляді вершин ромба.

компанія здійснює ПІІ завдяки тому, що вона володіє цінними активами,

що забезпечують їй монополістичне перевагу на зарубіжних ринках. 
Теорія інтерналізації - якщо транзакційні витрати вище витрат, пов'язаних з прямим інвестуванням капіталу у власні закордонні підприємства, то випуск продукту, що реалізується на міжнародному ринку, слід здійснювати в рамках корпорації.  Транзакційні витрати - це витрати, пов'язані з веденням переговорів з укладення контракту і його реалізацією.
Електична теорія (Джона Даннінг) - це універсальна теорія ПІІ, що поєднує в собі аналіз трьох аспектів ведення бізнесу на території зарубіжних країн: переваги від володіння цінними активами, переваги від розміщення виробництва за кордоном і переваги від інтерналізації процесу випуску продукції або надання послуг. 

з метою отримання прибутку
Тристоронній арбітраж (Three-point arbitrage) - це купівля

і продаж трьох різних валют з метою отримання прибутку безрисковой (див. рис. 1.14).    

- Purchasing Power Parity). Валютний курс визначається співвідношенням цін на

товари у різних країнах. • Теорія паритету процентних ставок (IRP - Interest Rate Parity) порівнює між собою величину форвардного курсу і рівень процентних ставок по депозитах в країні.  • «Ефект Фішера» (Fisher Effect) пов'язує процентні ставки з інфляцією в даних країнах. • «Міжнародний ефект Фішера» (International Fisher Effect) забезпечує реалізацію переходу від процентних ставок до валютних курсів.

торгової політики:
• Політика вільної торгівлі (free trade) - передбачає, що

уряд країни повинен надавати мінімальний вплив на експортно-імпортну діяльність приватних компаній і окремих осіб.
• Політика справедливої ​​торгівлі (fair trade), або керована торгівля (managed trade) - передбачає активне втручання держави в процес зовнішньоторговельної діяльності.

галузей економіки:
Забезпечення національної безпеки.
Підтримка нових галузей.
Збереження існуючого рівня зайнятості. 
2)

принципи, які орієнтовані на захист економічних інтересів країни в цілому. Формування і реалізація комплексної програми економічного розвитку країни. 
Формування і реалізація промислової політики (industrial policy). 

Бар'єри міжнародної торгівлі :
митні тарифи (адвалорні, спеціальні, комбиновані);
нетарифні обмеження (квоти, ліцензії, «добровільні обмеження»)

експорту
4.Стримування недобросовісної торгової політики
(компенсаційні мита, антидемпінгове законодавство )

й торгівлю (GATT). • Всесвітньої торгової організації (ВТО). • Регіональної економічної інтеграції. •

Європейського союзу. • Інших регіональних торговельних блоків.