Тема 4. Фортифікаційне обладнання взводного і ротного опорних пунктів, баталь й

району оборони та їх маскування      
Заняття 1
Фортифікаційне обладнання позицій військ

обладнання місцевості необхідно виконувати на всю глибину оперативного розташування військ,

тобто практично всюди, де розташовані війська;
- необхідність фортифікаційного захисту військ і об’єктів тилу;
- створення цілої системи захисних рубежів, вузлів опору, опорних пунктів, які підготовлені до кругової оборони.
- необхідність фортифікаційного обладнання позицій, опорних пунктів і районів оборони зі зведенням фортифікаційних споруд в короткі строки

повною напругою сил, максимальним використанням захисних і маскувальних властивостей місцевості,

застосуванням місцевих будівельних матеріалів, інженерної техніки, вибухових речовин і збірно-розбірних фортифікаційних споруд

постійну бойову готовність військ і захист від сучасних засобів ураження

противника.
До початку фортифікаційного обладнання опорних пунктів підрозділів, в ході проведення рекогносцировки уточняються місця розміщення вогневих і захисних споруджень з урахуванням системи вогню, загороджень, захисних і маскувальних властивостей місцевості, характеру грунтів, рівня грунтових вод і наявності місцевих будівельних матеріалів.

їм позицій, опорних пунктів і районів оборони, визначення позицій всім

вогневим засобам і організації системи вогню.
Основу фортифікаційного обладнання складають різноманітні фортифікаційні спорудження.
Війська починають обладнання позицій із зведення споруджень відкритого типу з використанням шанцевого інструменту.

і укриттів для бойової і спеціальної техніки, а також зводяться

спорудження закритого типу на пунктах управління і в районах оборони з застосуванням інженерної техніки

опорних пунктах і районах оборони влаштовуються відкриті і перекриті щілини,

бліндажі та сховища із розрахунку: щілина (бліндаж) – на відділення, бліндаж – на взвод, сховище – на роту.
Споруди для захисту особового складу в опорних пунктах та районах оборони підрозділів розташовують, як правило, примкненими до окопів, траншей, ходів сполучення, а в районах розташування – поруч з бойовою технікою та місцями постійного знаходження особового складу.

районів оборони визначається командирами підрозділів, які особисто організують виконання завдань

і керують ними.
Командири підрозділів повинні знати обсяг, терміни і послідовність влаштування фортифікаційних споруд

до оборони в умовах зіткнення з противником в батальйонному районі

оборони в першу чергу:
- відриваються окопи для всіх вогневих засобів і бойової техніки на основних позиціях;
- на позиціях механізованих підрозділів відриваються окопи для механізованого відділення;
- зводяться основні споруди на пунктах управління і медичних пунктах;
- улаштовуються перекриті щілини на кожне відділення (екіпаж, розрахунок).
Створюються ділянки суцільних траншей у взводних і ротних опорних пунктах; маскуються озброєння і техніка від розвідки і для захисту від високоточної зброї противника;
обладнуються вогневі рубежі для танкових і механізованих підрозділів на бойових машинах піхоти, що знаходяться у другому ешелоні (резерві).

взводні опорні пункти;
- відриваються окопи для танків, бойових машин піхоти

(бронетранспортерів) і інших основних вогневих засобів на запасних (тимчасових) вогневих позиціях, вогневих рубежах,
- створюється і удосконалюється в бойовому і господарському відношенні система траншей і ходів сполучення і обладнується суцільна траншея в батальйонному районі оборони;
- дообладнаються спостережні і медичні пункти;
- улаштовуються бліндажі на кожен взвод(екіпаж, розрахунок) , укриття на кожну роту(батарею) і укриття на командно-спостережному пункті батальйону (рота), сховища для озброєння, техніки, ракет, боєприпасів і інших матеріальних засобів;

межах районів, дільниць і смуг оборони;
- улаштовуються перекриті ділянки траншей,

сховища для транспортної техніки і інших матеріальних засобів.
- обладнуються хибні опорні пункти, траншеї, вогневі позиції і інші об'єкти.

При відсутності безпосереднього зіткнення з противником інженерне обладнання району оборони (опорного пункту) здійснюється в тій же черговості з максимальним використанням засобів механізації.
Маскування району оборони (опорного пункту) здійснюється безперервно з початком його інженерного обладнання.
 

засобів здійснюється за формулою :


де В– загальні трудовитрати, годин;
Вс –

трудовитрати сил особового складу, люд./год.;
Втех – трудовитрати техніки, мотогодин
Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання опорних пунктів і районів оборони:

де Вс – трудовитрати сил особового складу, люд./год.;
N – штатна чисельність особового складу підрозділу, чол.;
Tп – час на фортифікаційне обладнання, годин;
Kук – коефіцієнт укомплектування підрозділу о/с;
Kзал – коефіцієнт залучення о/с до робіт ( К = 0,7 для механіз.і танкових підр.)
Kгр – коефіцієнт категорії грунту, таб. № 1;
Kд – коефіцієнт часу доби, таб. № 2;
Kз – коефіцієнт зараження місцевості, таб. № 3;
Kп – коефіцієнт посилення засобами механізації, таб. № 4.
 

Таблиця 1 Значення коефіцієнта к гр

де Втех – залучення техніки на фортифікаційне обладнання, мотогодин;
Nтех – кількість землерийної техніки однієї марки;
Ртех – продуктивність землерийної техніки однієї марки;

на місцевості й маскування». Навчальні питання 

шириною по фронту 1 – 1, 5 км і до

1 км в глибину, який підготовлюється до кругової оборони. Опорний пункт механізованої роти обладнується двома суцільними траншеями, в яких обладнуються окопи на кожне механізоване відділення, відриваються окопи для БМП (БТР), ПТКР, кулеметів і гранатометів на основних і запасних позиціях, спорудження на КСП командирів взводів і командира роти. На роту обладнується одно сховище для особового складу.
 

-

обладнання опорних пунктів трьох мв;
- обладнання вогневих позицій доданих протитанкових засобів і танків;
- обладнання командно-спостережного пункту командира роти, ротного пункту боєпостачання, медичного пункту роти;
- обладнання траншей і ходів сполучень.

них:

1 черга - 1959 люд-год.
2 черга - 3444 люд-год.
надалі - 234 люд-година.
Для виконання цих задач можна залучити до 75% особового складу мр, що становитиме 82 чол. Отже, фортифікаційне обладнання опорного пункту мр в повному обсязі буде виконано за 60.9 годин.
Якщо урахувати, що в добі 10-12 годин робочого часу, це складе приблизно 5.5-6 діб. 

пунктів за умови зіткнення з противником.
Командир взводу, організовуючи виконання задач

з фортифікаційного обладнання взводного опорного пункту, указує :
─ місця для влаштування невибухових та мінно-вибухових загороджень, які улаштовуються особовим складом взводу ;
─ ділянки розчищення місцевості для покращення спостереження й ведення вогню;
─ зображення і глибину окопів на відділення, траншей, ходів сполучення;
─ місця влаштування щілин (бліндажів, ніш для боєприпасів та відхожих місць.
─ які переносні загородження для боротьби в траншеї виготовити та, де їх розташувати;
─ що зробити для забезпечення захисту особового складу від зброї масового ураження, високоточної та запалювальної зброї;
─ де, коли і скільки одержати інструментів і матеріалів для інженерного обладнання;
─ порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту, а також добове завдання;
─ заходи щодо маскування.

роти повинні:
- визначити обсяг майбутніх завдань, терміни та послідовність їх

виконання, необхідні сили та заходи;
- встановити найбільш ефективні заходи виконання завдань, провести розстановку сил, розподіл інструменту та засобів механізації;
- визначити місця та порядок заготівлі матеріалів, деталей, конструкцій;
- організувати бойове забезпечення.

фронту 3 – 5 км, глибиною 2 – 2,5 км

Бойовий порядок батальйону будується в один або два ешелони. БРО обладнується трьома – чотирма траншеями і складається з трьох опорних пунктів рот, позицій штатних і приданих вогневих засобів.
Перша траншея є переднім краєм оборони. Друга траншея обладнується на віддаленні 300 – 600 м від першої, а третя (четверта) траншея обладнується на віддаленні 600 – 1000 м від другої (третьої) траншеї.

мр;
- КСП командира батальйону;
- основні і запасні позиції мінометної батареї,

гранатометного взводу (АГС-17), протитанкового взводу (в мб на БТР) ;
- батальйонний медичний пункт;
- район розміщення взводу забезпечення;
- запасні ротні і взводні опорні пункти.

для танків, БМП, БТР та інших бойових машин, укриттів для

техніки і котлованів для улаштування сховищ максимально використовується навісне бульдозерне обладнання,, котлованні машини, екскаватори (ТБС-86, ПЗМ-2, МДК-3, ЭОВ-4421).
Для відриття траншей і ходів сполучення використовується швидкохідна траншейна машина БТМ-3,полкова землерийна машина ПЗМ-2, екскаватор ЄОВ-4421.
Для монтажу збірних фортифікаційних споруд промислового виготовлення застосовуються автомобільні крани.
У подальшому всі фортифікаційні спорудження дообладнуються особовим складом підрозділу вручну.

взводу.

Вихідні дані:
1. Штатна чисельність взводу – 30 люд.
2. Укомплектованість особовим складом – 95 %
3. Грунт слабої категорії
4. Роботи вести вночі
5. Місцевість не заражена
6. Роботи вести вручну
7. Трудозатрати на фортобладнання – 1100 люд-год

пункту механізованої роти.

Вихідні дані:
1. Виділяється ПЗМ-2
2. Грунт середньої категорії
3. Відрити 1200 погонних метрів траншей і 10 окопів для БМП.

механізованої роти

Вихідні дані:
1. Штатна чисельність роти – 100 люд.
2. Укомплектованість особовим складом – 94 %
3. Грунт твердої категорії
4. Роботи вести вручну вдень і вночі
5. Місцевість не заражена
6. Трудозатрати на фортобладнання – 5637 люд-год

оборони механізованого батальйону на БМП.

Вихідні дані:
1. Штатна чисельність батальйону – 400 люд.
2. Укомплектованість особовим складом – 90 %
3. Грунт середньої категорії
4. Роботи вести вдень
5. Місцевість не заражена
6. Виділяється ПЗМ-2
7. Трудозатрати на фортобладнання – 13464 люд-год