Слайд 1Тема:
Соціологічне вивчення особистості
Слайд 2План:
1. Поняття особистість у соціології.
2. Соціалізація особистості.
3. Соціальний статус та
соціальна роль.
4. Соціальна мобільність.
Слайд 3Рекомендована література:
Гіденс Е.Соціологія. – К., 1999. – 726 с.
Циба
В. Соціологія особистості: системний підхід (соціально-психологічний аналіз). – К., 2000.
– 199 с.
Злобіна О. Особистісна складова суспільних змін: соціологічний контекст // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. - № 3. – С. 32.
Злобіна О. Категорія “особистість” у системі понять соціологічної теорії // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. - № 2. – С. 121.
Резник О. Особистість і громадянське суспільство: досвід теоретичного осмислення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. - № 3. – С. 68.
Слайд 4У соціології особистість розглядається не як продукт природи, а передусім
як результат суспільних відносин, продукт суспільства.
Слайд 5Специфіка соціологічного підходу до вивчення особистості полягає в тому,
що
він аналізує її суто соціальні характеристики.
Слайд 6Розглядаючи поняття особистості, слід уточнити такі поняття:
людина,
індивід,
індивідуальність,
особа,
особистість
Слайд 7Особистість –
усталений комплекс якостей людини, набутих під впливом відповідної
культури суспільства, конкретних соціальних груп і спільнот, до яких вона
належить і до життєдіяльності яких залучена.
Слайд 8потребнісно-мотиваційна сфера
ціннісно-нормативна сфера
статусно-ролева сфера
Особистість – система взаємопов’язаних рис, що
мають певну структуру:
Слайд 9Риси особистості:
самосвідомість,
ціннісні орієнтації,
соціальні відносини,
автономність,
внутрішня духовна
структура
(потреби, інтереси, цінності, мотиви, соціальні норми, переконання, світоглядні принципи,
смаки, звички та ін.)
Слайд 10А. Маслоу - ієрархічна теорія потреб
фізіологічні, сексуальні потреби (у
їжі, відтворенні, русі, одязі);
екзистенційні (у безпеці існування, стабільності суспільства, гарантій
праці);
соціальні (у належності до групи чи спільнот, спілкуванні, турботі про інших);
престижні (у повазі з боку інших, їх визнанні, у високому статусі);
духовні (у самовираженні).
Слайд 11Соціальна якість –
сукупність взаємопов’язаних елементів, які зумовлені особливостями соціальної
взаємодії особистості з іншими людьми у конкретних історичних умовах.
Слайд 12Елементи, що складають соціальні якості людини:
соціально визначена мета діяльності;
виконувані соціальні статуси і соціальні ролі;
очікування щодо статусів і
ролей;
норми і цінності (культура), якими вона керується;
система знаків, яку використовує;
Слайд 13 сукупність знань, що дають змогу виконувати ролі та орієнтуватися
в навколишньому світі;
рівень освіти і спеціальної підготовки;
соціально-психологічні особливості;
активність і ступінь самостійності в прийнятті рішень
Слайд 14Соціальний тип особистості –
сукупність повторюваних якостей людини як істоти
соціальної.
Слайд 15Типи особистості:
ідеальний – втілює в собі особливості соціального ідеалу
певного суспільства;
нормативний – репрезентує сукупність якостей особистості, необхідних для розвитку
даного суспільства;
реально існуючий, або модальний – переважаючий тип особистості на певному етапі розвитку суспільства.
Слайд 16Соціалізація –
процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи
соціальних спільнот шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і
цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості.
Слайд 17Класифікації соціалізації
первинна (дитини)
вторинна (дорослих)
дотрудова (дитинство і навчання),
трудова (зрілість, трудова діяльність),
післятрудова, (пенсійний вік).
Слайд 18Етапи соціалізації:
соціалізація дитини
соціалізація підлітка (проміжна)
тривала цілісна соціалізація (перехід
від юності до зрілості у період від 17-18 до 23-25
років)
соціалізація дорослих
Слайд 19Габріель Тард
в основу теорії соціалізації він поклав принцип наслідування,
що лежить в основі людських взаємовідносин
"Закони наслідування" (1892),
"Соціальна
логіка" (1901),
"Суспільна думка і натовп" (1902)
Слайд 20Механізми соціалізації
за З. Фрейдом
(діють у дитячому віці):
імітація;
ідентифікація;
почуття
сорому і провини
Слайд 21Механізми соціалізації
за Т. Парсонсом
діють у дорослому віці):
імітація,
ідентифікація
"Соціальна структура
і особистість", 1964
"Суспільство: еволюційні і порівняльні перспективи", 1966
Слайд 22соціалізація
адаптація - пристосування до суспільного середовища
інтеріоризація - формування внутрішньої
структури людської психіки, заміна зовнішніх санкцій самоконтролем
Слайд 23Десоціалізація -
процес, зворотний соціалізації, внаслідок якого людина може частково
або повністю втратити засвоєні норми і цінності, що є зумовлено
ізоляцією людини, уніфікацією, обмеженням спілкування та можливостей для підвищення культурного рівня.
Слайд 24Ресоціалізація -
процес докорінної зміни соціального середовища, що зумовлює необхідність
особистості пристосуватися до нових соціальних обставин, норм і цінностей.
Слайд 25Соціальний статус особистості –
певне місце людини в суспільній ієрархії,
яке обумовлене її походженням, професією, віком, статтю, сімейним станом.
Слайд 26Соціальні статуси:
приписані (аскриптивні) - одержані незалежно від суб’єкта, найчастіше від
народження
набуті (досягнуті власними зусиллями індивіда) - потребують хоча б
мінімум особливих якостей, набуваються людиною протягом життя
Слайд 27Соціальна роль –
це модель поведінки, яка об’єктивно задана соціальною
позицією особистості в системі суспільних або міжособистісних відносин.
Слайд 28внутрішні конфлікти особистості називаються ролевими конфліктами
Слайд 29Ральф Лінтон
(1893-1953),
американський антрополог,
«Про статус і роль»
Слайд 30Ознаки соціальних ролей
(Т. Парсонс):
емоційність;
спосіб одержання;
масштабність;
ступінь
формалізації ;
характер і скерованість мотивів
Слайд 31Соціальна мобільність –
міжгрупова або просторова рухливість населення, його здатність
(готовність) до соціальних переміщень.
Слайд 32типи соціальної мобільності:
вертикальна соціальна мобільність – посадове, кваліфікаційне зростання
чи декваліфікація, перехід до групи з вищим чи нижчим статусом,
горизонтальна соціальна мобільність (латеральна) – рух між соціально однорідними позиціями й категоріями населення
Слайд 33типи вертикальної мобільності:
висхідна
низхідна
Слайд 34способи вивчення соціальної мобільності
інтраґенераційна мобільність
інтерґенераційна мобільність
Слайд 35П.Сорокін
«Соціальна мобільність», 1927
для оцінки мобільності використовував показники її
швидкості та інтенсивності
Під швидкістю розумів число страт, які проходив
індивід за певну одиницю часу.
Під інтенсивністю розумів кількість індивідів, втягнутих у соціальне переміщення.
Слайд 36П.Сорокін визначив принципи вертикальної мобільності:
1. Навряд чи коли-небудь існували
суспільства, соціальні верстви яких були абсолютно закритими або в яких
відсутня була б вертикальна мобільність в її трьох основних аспектах – економічній, політичній, професійній.
Слайд 372. Ніколи не існувало суспільства, в якому вертикальна мобільність була
б абсолютно вільною, а перехід з однієї соціальної страти в
іншу здійснювався б без будь-якого опору.
Слайд 383. Інтенсивність і всезагальність вертикальної мобільності змінюється від суспільства до
суспільства, тобто в просторі.
Слайд 394. Інтенсивність і всеосяжність вертикальної мобільності – економічної, політичної і
професійної – коливається в межах одного і того ж суспільства
в різні періоди його історії.
Слайд 405. У вертикальній мобільності в її трьох основних формах немає
постійного напрямку ні в бік посилення, ні в бік послаблення
інтенсивності і всеосяжності.
Слайд 41Пітер Блау та
Отіс Дадлі Данкен
«Американська структура зайнятості», 1967
Слайд 42Сеймур Мартін Ліпсет і Рейнгард Бендікс
«Соціальна мобільність в індустріальних
суспільствах», 1959
Слайд 43Роберт Еріксон і
Джон Ґолдторп
“Постійний потік” ,
1993