Військова адміністрація

забезпечення Збройних Сил України матеріальними засобами та ведення військового господарства

Види та особливості матеріального забезпечення військовослужбовців.
Вид заняття: лекція

грудня 1991р.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців

та членів їх сімей» від 22 грудня 1991р.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року.
Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24 березня 1998 року.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року.
Житловий кодекс Української РСР від 1983 року
Постанова КМУ від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджена наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260.
Постанова КМУ від 29.03.2002 року №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань».
Положення про продовольче забезпечення ЗС України на мирний час, затверджене наказом Міністра оборони України від 09.12.02. №402.
Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затверджене постановою КМУ від 28.10.2004 року №1444.

затверджений постановою КМУ від 03.08.2006 року №1081.
Порядок визначення розміру

та надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення, затверджений постановою КМУ від 8 жовтня 2012 року № 1036.
Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затверджена наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 року №737.
Інструкція про порядок санаторно-курортного забезпечення у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 09.12.2005 року №727.
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402.
Положення про організацію медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які залучаються до участі в міжнародних миротворчих операціях, затверджене наказом Міністра оборони України від 13.12.2004 року №611.

є одним з напрямів у реалізації соціальної політики держави, є

її складовою частиною.
Актуальність проблем матеріального забезпечення:
1. Проблеми матеріального забезпечення військовослужбовців безпосередньо впливають на морально-психологічний стан військових формувань, їхню бойову готовність;
2. Ступінь матеріального забезпечення військовослужбовців суттєво впливає на формування ціннісних і мотиваційних орієнтацій військовослужбовців, їхнє ставлення до виконання службових обов’язків;
3. Стан матеріального забезпечення військовослужбовців є одним з головних критеріїв зацікавленості громадян України у військовій службі.

загального характеру

(визначають державну політику у
сфері матеріального забезпечення
військовослужбовців)


-

Конституція України;

- ЗУ «Про Збройні Сили України»;

- та інші нормативно-правові акти.

Акти спеціального характеру

(конкретизують матеріальне
забезпечення військовослужбовців)

- Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- Закони України «Про Державний бюджет України …» на відповідні роки;

- Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, відповідні накази Міністра оборони України.

Конституції України визначено, що «держава забезпечує соціальний захист громадян України,

які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей».

Ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України»:
«Держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або постраждали в полоні в ході бойових дій (війни), при надзвичайному стані чи під час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або у складі Миротворчих Сил ООН під час участі у міжнародних миротворчих операціях.
Соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших нормативно-правових актів».

соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:
«Держава

гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів».
Ст. 9-1. Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців
Ст. 11. Право військовослужбовців на охорону здоров‘я та медичну допомогу
Ст. 12. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями

Умови та порядок матеріального забезпечення військовослужбовців на сучасному етапі деталізуються відповідними Постановами Кабінету Міністрів України та наказами Міністра оборони України.
Матеріальне забезпечення військовослужбовців – вид соціально-правового забезпечення військовослужбовців, яке полягає в стимулюванні заінтересованості громадян України у військовій службі та забезпеченні їх повсякденної діяльності.

продовольче забезпечення;
речове забезпечення;
забезпечення житловими приміщеннями (житлове забезпечення);
медичне

забезпечення;
торгово-побутове обслуговування.

бюджету для задоволення своїх матеріальних і культурних потреб.

Грошове забезпечення

визначається залежно від:
посади, військового звання;
тривалості, інтенсивності та умов військової служби;
кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

Грошове
забезпечення
складається з:

оклади грошового
забезпечення

додаткові види
грошового
забезпечення

посадовий оклад

оклад за
військовим званням

щомісячні
надбавки, доплати,
винагороди, премії
(постійного характеру)

одноразові
додаткові виплати

захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон України від 20.12.1991

року)
2.«Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (постанова КМУ від 07.11.2007 року №1294 )
3.«Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (наказ МОУ від 11.06.2008 року №260)
Грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям, які:
займають посади в органах військового управління, об'єднаннях, з’єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України;
навчаються у військових навчальних закладах, а також особам, які навчаються у військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою, а також проходять підготовку у військових оркестрах;
перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників).

За виконання службових обов’язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

є грошовий атестат або розрахункова книжка.

Вирішення питань грошового забезпечення покладається

на фінансову службу.

Фінансова служба – сукупність органів і посадових осіб, що безпосередньо займаються грошовим забезпеченням військовослужбовців та здійснюють бухгалтерський облік матеріальних засобів.

Роз'яснення з питань застосування норм нормативно-правових актів щодо виплати грошового забезпечення надаються директором Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

метою задоволення потреб особового складу в харчуванні за встановленими нормами.
Нормами

харчування визначені асортимент та кількість продовольства, яке відпускається для харчування однієї людини на добу. Норми харчування діляться на основні (норми № 1 - 6, 9), сухі і бортові пайки (раціони) (норми № 10 - 14).
Нормативно-правові акти спеціального характеру:
1. “ Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації ” (Постанова КМУ від 29.03.2002 р. №426 );
2. “ Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час ” (затверджене наказом МОУ від 09.12.2002р. № 402).
Вирішення завдань продовольчого забезпечення покладається на продовольчу службу.
Продовольча служба – сукупність органів і посадових осіб військової частини, що безпосередньо займаються продовольчим забезпеченням особового складу.

видачі продовольчого пайка
або грошей замість нього
Військовослужбовці, які прибули

у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.
Підставою (юридичними документами) для видання наказу про зарахування на продовольче забезпечення є атестат на продовольство, а також припис або посвідчення про відрядження, або відпускний квиток військовослужбовця.

Атестат на продовольство є документом, який засвідчує, до якого числа і за якими нормами військовослужбовець або військова команда (підрозділ) забезпечені харчуванням (грошовою компенсацією замість норми харчування, загальновійськовим набором сухих продуктів).

як самостійним приготуванням їжі штатними фахівцями так і залученням
до надання

послуг з організації харчування суб’єктів господарчої діяльності (аутсортсинг).
2) Для деяких категорій військовослужбовців передбачені спеціальні норми харчування, що враховують специфіку покладених на них завдань, наприклад льотна норма, морська, підводна, тощо.
3) Під час виконання підрозділами завдань за призначенням поза межами пунктів постійної дислокації харчування може бути організовано в польових умовах з використанням польових засобів приготування їжі.
4) У разі неможливості забезпечення військовослужбовців гарячою їжею передбачається видача загальновійськових наборів сухих продуктів, але не більше ніж на три доби.
5) У військових частинах Статутом внутрішньої служби ЗС України
встановлений спеціальний порядок контролю за якістю, санітарним станом і кількістю приготування їжі.
6) Основним юридичним документом, що підтверджує право військовослужбовця на продовольче забезпечення є продовольчий атестат.

з метою задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні,

теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево-пральному обслуговуванні особового складу.
Нормативно-правові акти спеціального характеру:
“ Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час ” (постанова КМУ від 28.10.2004 року № 1444)

Вирішення питань речового забезпечення покладається на речову службу.
Речова служба – це сукупність органів і посадових осіб, що безпосередньо займаються речовим забезпеченням (склади і бази, майстерні з ремонту, швейне і лазнево-пральне обладнання та ін.).

(для забезпечення військових);

б) фонду зборів
(для забезпечення громадян,
призваних на навчальні

або спеціальні збори);

в) непорушного запасу
(для мобілізаційного
розгортання ЗС України
і створення запасів на
особливий період
(воєнного часу).

За використанням:

а) особистого користування
- видається генералам, офіцерам та іншим в/сл. - контрактникам і являється їхньою власністю;
- видається в/сл. строкової служби і знаходиться в їх
особистому користуванні;
- видається особам, призваним
на військові збори і являється
державною власністю.
б) інвентарне майно
(теплі речі, постільні
приналежності, предмети
спорядження, табірні і
спеціальні намети, спеціальний,
льотно-технічний одяг,
санітарно-господарське, лижне, спортивне й альпіністське
майно, духові й ударні музичні
інструменти, обозне майно).
Інвентарне майно видається у тимчасове користування.

експлуатації
не зараховується.
Військовослужбовцям строкової служби у разі втрати речового

майна з їх вини видається речове майно, яке було у користуванні. Вартість втраченого майна утримується з військовослужбовців у встановленому порядку.

Юридичним документом, що підтверджує право військовослужбовця на речове майно є
речовий атестат.

По нормах забезпечення –
визначають
найменування та кількість
предметів, що видається
на одного
військовослужбовця
та строки (терміни)
їх носіння (експлуатації)

По нормах утримання –
визначають кількість натільної,
постільної та теплої білизни,
рушників і спеціального одягу,
яка повинна бути у військових
частинах на одного
військовослужбовця строкової
служби

належних умов проживання і службової діяльності особового складу військових частин,

закладів і установ.
Нормативно – правові акти спеціального характеру:
1. Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
2. Статут внутрішньої служби ЗС України;
3. Житловий кодекс Української РСР від 1983 року;
4. Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (постанова КМУ від 03.08.2006 року №1081);
5. Порядок визначення розміру та надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення (постанова КМУ від 08.10.2012 року № 1036);
6. Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень (наказ МОУ від 30.11.2011 року №737).

Ст. 12: Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

в казармах (військовослужбовці строкової служби, курсанти);
● розміщення в гуртожитках (військовослужбовці

за контрактом, курсанти, офіцери);
● надання службових жилих приміщень військовослужбовцям за контрактом (для тих, хто має вислугу років до 20 років);
● надання жилих приміщень для постійного проживання або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (для тих, хто має вислугу років більше 20 років);
● оренда житла військовою частиною або виплата грошової компенсації за тимчасовий піднайом житла (військовослужбовці офіцерського складу);
● надання органами місцевого самоврядування земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (які мають вислугу на військовій службі не менше 17 років та потребують поліпшення житлових умов);
● одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України (які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та потребують поліпшення житлових умов).

квартирну чергу.
Житло (квартири) розподіляються відповідно черги.
















Норми житлового забезпечення:
- при

розміщенні в казармах в спальних приміщеннях відводиться площа з розрахунку 2,5-4 м. кв. на кожного військовослужбовця;
- квартири – не менше загальновстановлених норм житлової площі на кожного члена сім’ї.

житлові черги поділяються на:

загальні

першочергові
- учасники війни;
- вислуга більше 25 років;
- сім’ї в/сл, які загинули, чи померли або пропали безвісти під час проходж. служби, та ін.

позачергові
- сім’ї в/сл, які
загинули;
- чорнобильці І, ІІ категорій;
- звільнені зі служби за віком, станом здоров’я, за скороченням штатів, та ін.

збереження та зміцнення здоров’я особового складу, надання медичної допомоги військовослужбовцям,

їх лікування.
Ст. 11 Закону України “ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ”:
“ Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи ”.
Нормативно – правові акти спеціального характеру:
1. Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
2. Статут внутрішньої служби ЗС України;
3. Інструкція про порядок санаторно-курортного забезпечення у Збройних Силах України (наказ МОУ від 09.12.2005 року №727);
4. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ МОУ від 14.08.2008 року №402);
5. Положення про організацію медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які залучаються до участі в міжнародних миротворчих операціях (наказ МОУ від 13.12.2004 року №611), інші відповідні нормативно-правові акти.

командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні

навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби ( ст. 11 ЗУ “ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ”).

Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд,
щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.

Основними лікувально-профілактичними заходами є:

медичний огляд

лікування в/сл.

амбулаторне

стаціонарне

санаторно-курортне

з метою визначення придатності:

1) до військової служби допризовників,

призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);
2) військовослужбовців до військової служби;
3) військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;
4) військовослужбовців до служби в аеромобільних військах, плаваючому складі, морській піхоті;
5) кандидатів на навчання у ВВНЗ, учнів військових ліцеїв;
6) кандидатів до військової служби за контрактом;
7) кандидатів до участі у міжнародних миротворчих операціях та у складі миротворчого персоналу.

"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у

воєнний час";
2. "Обмежено придатний до військової служби";
3. "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
4. "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
5. "Придатний до військової служби".

зріст 190 см та вище, ВЛК приймає постанову про надання

їм додаткового харчування у межах половини передбаченого для них продовольчого пайка на весь термін строкової служби, навчання у ВВНЗ (крім курсантів випускного курсу) та у військовому ліцеї.

Зміна підпорядкування, перепрофілювання військово-медичних закладів охорони здоров'я, санаторно-курортних та оздоровчих закладів Міністерства оборони України та відчуження нерухомого майна цих закладів забороняються.

харчування та побутового обслуговування.
Торгово-побутове обслуговування військовослужбовців здійснюють комерційні структури, визначені

на підставі конкурсу.

ознайомитись з літературою № 2, 9, 10, 11, 12, 13,

14, 15,16, 17.