Як бачать тварини

навколо нас поглинають світло або випромінюють електромагнітні хвилі, які фіксуються

за допомогою очей, а потім мозок перетворить їх у зображення. Це є основою процесу, який називається баченням. 

Будова очей у ссавців практично не відрізняється. Що й скільки тварина може побачити, залежить від місця розташування її очей на голові.     Хижаки (такі, наприклад, як кіт), для того, щоб піймати жертву, повинні добре й чітко її бачити, їхні очі знаходяться в передній частині голови, що надає їм можливість просторового бачення. Вони здатні оцінити відстань до видимої жертви й навколишніх предметів.     Гострота зору у ссавців залежить від кількості зорових клітин у сітківці. Найбільше зорових клітин є у хижаків, які навіть на великій відстані прекрасно розрізняють предмет, за яким спостерігають - людині ж такий віддалений предмет здається плямою з неясними контурами.  У таких тварин, як кролик, миша або олень, що часто стають жертвами хижаків, очі розташовані по обидва боки голови. Це дозволяє їм досить добре бачити все, що відбувається навколо. Тобто, кут зору широкий, але чіткість зображення дуже мала. Од-наче, завдяки такому пристосуванню, вони фіксують кожного потенційного супротивника, що знаходиться поблизу них. 

яке потрапляє на сітківку. Що дозволяє деяким ссавцям добре бачити

у нічний час? Будова очей тварин, які ведуть нічний спосіб життя, майже ідентична будові очей інших ссавців. Різниця лише в тому, що очі у цих вночі, якщо спостерігати за очима лисиці або кота, на які потрапляє світло - їхні очі світяться. Гострота зору цих тварин залежить від щільності наявних у них зорових клітин. У сітківці їхніх очей міститься набагато більше паличок, ніж колбочок. Палички чутливі до інтенсивності світла і передають чорно-біле зображення. 

самим принципом. Найголовніша частина ока - очне яблуко із зоровим

нервом. Перед ним розташована рогівка, яка пропускає світло в око, де сонячні промені заломлюються й направляються в певне місце. За рогівкою знаходиться райдужна оболонка ока (ігіх).     В її центрі розташована зіниця, що звужується або розширюється так, щоб пропустити на сітківку певну кількість променів. За зіницею розташований кришталик, че-рез який промені попадають на світлочутливу задню стінку очного яблука - сітківку (геїіпа). Функція кришталика - заломлення променів. Це можливо завдяки зміні форми кришта-лика, що відбувається за допомогою напруження або ж скорочення м'язу повіки. Таким чином кришталик дозволяє побачити і нам далекі та близькі предмети. Сітківка ока складається із шарів клітин, які є чутливими до світла й кольору, і які є з'єднані з мозком. Ці клітини отримують перевернуте зображення предметів, а зорові нерви передають його в мозок.     Мозок сортує одержані по-відомлення та створює з них зображення. Можна тільки дивуватися тому, що мозок здатний створити зображення, яке відповідає дійсності, зі, здавалось би, неповної й перекру-ченої інформації.

і як тварини їх розрізняють? Відомо, що електромагнітні хвилі, які

випромінюють предмети, мають різну довжину. Ловші хвилі нами сприймаються як червоно-оранжеві, короткі - як зелені й блакитні.     Сітківка ока складається з декількох прошарків, серед яких є шар клітин, чутливих до світла й кольору. У сітківці містяться два види клітин: па-лички, чутливі до інтенсивності світла, і колбочки, що є чутливими до кольору.     У деяких ссавців (головним чином у приматів) є три види колбочок: одні з них чутливі до блакитного кольору, другі - до зеленого кольору, а треті - до жовто-зеленого й червоного кольорів. Мозок сприймає й інтерпретує отриману інформацію та створює з неї кольорове зображення.     Колбочки можуть сприймати кольори тільки при доброму освітленні, тому вночі нам всі предмети здаються сірими.     Тварини, що ведуть нічний спосіб життя (наприклад, коти), ймовірно, не розрізняють кольорів. Учені мають думку, що всі ссавці, принаймні до певної міри, здатні розрізняти кольори. Для їжака, наприклад, важливо бачити жовтий колір, інші ж кольори він не може розрізняти, подібно до того, як і людське око є нечутливим до хвиль ультрафіолетового діапазону.