Слайд 1ТЕМА 1. Особливості професійної підготовки вчителя-філолога у вищих навчальних закладах
Модуль
Слайд 2ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ
Кількість кредитів ECTS: 1,5
Модулів: 3 + (навчальний проект)
Змістових
модулів: 2
Загальна кількість годин: 54
Обов'язкова
1 семестр
Лекції :
18 год.
Семінари: 6 год.
Практичні: 4 год.
Колоквіум: 2 год.
Самостійна робота: 22 год.
Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання: 6 год.
МКР (ІЗ) – 2 год.
Вид контролю: залік
Слайд 3Оцінювання навчальних досягнень
Відвідування занять – 15 балів
Участь в семінарсько-практичних
заняттях – 15 балів
Підготовка завдань для самостійної роботи студента (СРС)
– 15 балів
Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання (ІНДЗ) – 25 балів
Модульна контрольна робота – 20 балів
Залік-колоквіум – 10 балів
Усього: 100 балів
БОНУС: 20 балів
Слайд 4Графік навчання з модулю
1. Лекції – 7 пар (1,2,3,5,6,7,8)
2. Лекція
– практикум – 1 пара (4)
3. Модульна контрольна робота –
1 пара (9)
4. Практичні – 2 пари (10, 12). Захист ІНДЗ.
5. Семінари – 3 пари (11, 13, 14). Захист ІНДЗ.
6. Колоквіум – 1 пара (15). Захист бонусних завдань
7. Залік – 1 пара (16). Захист ІНДЗ,
Слайд 5Самостійна робота з модулів
Законспектувати навчальний матеріал за темами:
“Система вищої
освіти України” - 2 год.
“Організація навчально-виховного процесу в ВНЗ” – 2 год.
“Структура педагогічної діяльності” – 3 год.
“Педагогічне спілкування” – 3 год.
(Фіцулв М.СМ. Вступ до педагогічної процесії: навч. Посібник. – 2003.- 136 с.
Підготувати ІНДЗ за обраною темою – 7 год.
Систематизувати інформаційний матеріал, що вивчався в курсі дисципліни “Вступ до спеціальності”, підготуватися до модульної контрольної роботи – 3 год.
Повторити основні дефініції дисципліни “Вступ до спеціальності”, підготуватися до модульної контрольної роботи – 2 год.
Слайд 6ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ 1
Підготовка міні-рефератів за темами:
Історія Болонського процесу
Історія підготовки
бакалаврів, магістрів.
Професіограма вчителя.
Основні правила та прийоми запам’ятовування навчального матеріалу.
Дистанційна освіта.
Шляхи підвищення швидкості читання.
Гігієна розумової праці студента.
Слайд 7ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ 2
Підготувати лекцію-презентацію за темою:
Підготовка учителів іноземних мов
(в окремих країнах)
Слайд 8Вимоги до підготовки мініреферату
Умови підготовки завдання: об’єм реферату – 8-10
сторінок формату А-4, комп’ютерний або рукописний варіант. Основні компоненти реферату:
вступ (1 стор.), розділ 1 (2-3 підрозділу), висновки, список бібліографічних джерел та Інтернет ресурсів (4-6).
Слайд 9Оформлення реферату
Зміст
Вступ
Розділ 1.Сучасна вища освіта України
1.1 Структура вищої освіти України
1.2 Особливості ступеневої підготовки фахівців в університеті
1.3 Інтеграція вищої школи України в європейський освітній простір
Висновки
Список використаних джерел
Слайд 10Вступ
Актуальність теми.
Предмет реферативного дослідження –
Мета реферативного дослідження –
проаналізувати
дослідити
визначити
Слайд 11Скласти глосарій з дисципліни “Вступ до спеціальності” (25-30 термінів).
освіта (самоосвіта),
професійна освіта, виховання (самовиховання), навчання, професія, спеціальність, професіограма, компетенція, компетентність,
педагогічна діяльність, самоудосконалення; педагогічна творчість, педагогічна майстерність майстерність, контроль, оцінка, оцінювання, НОП студента, знання, вміння, навички, бакалавр, магістр, моніторинг
Слайд 12Приклад виконання завдання.
1). Факультатив - заняття, які можуть бути
вибраними студентами, але є
необов’язковими тощо
(Профессиональное мастерство работника культуры: Учебное пособие. - М.: Издательство Московского государственного института культуры, 1994. – С.42)
Слайд 13Бонусне завдання
1. Переклад документу з анг. мови
2. Творча робота “Мій
університет (мій факультет), “Моя група”: фотомонтаж, колаж, відеоролік, виставка фотографій,
рисунки, тощо.
Робота може бути виконана творчою групою.
Слайд 14План лекції
ТЕМА 1. Сучасна система вищої педагогічної освіти України
Україна в
Болонському процесі: реалії та перспективи.
Система вищої освіти в Україні. Характеристика
основних освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавр, спеціаліст, магістр).
Професія, спеціальність, кваліфікація вчителя-філолога.
Компетентнісна модель вчителя-філолога. Освітньо-кваліфікаційна характеристика вчителя-філолога.
Структура та зміст вищої філологічної та педагогічної підготовки в ВНЗ. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра, магістра філології.
Слайд 15Хронологія подій Болонського процесу. Етапи Болонського процесу
Прийняття Великої Хартії Університетів
— Magna Charta Universitatum, (Bologna, 18.09.1988).
Прийняття Лісабонської Конвенції про визнання
кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні (Lisboa, 11.04.1997).
Прийняття Сорбонської декларації про гармонізацію архітектури європейської системи вищої освіти (Paris, 25.05.1998).
Слайд 16
Генезис Болонського процесу
19 июня 1999 Болонья
Италия
29
19 мая 2001
33 Прага
18-19 сентября 2003
40 Берлин
19-20 мая 2005
45 Норвегия
16 - 19 травня 2007
Лондон
28-29 квітня 2009 року
Льовен/Лувен-ла-Ньов (Бельгія)
Слайд 17Учасники Болонського процесу
Албания, Андорра, Армения, Австрия, Азербайджан, Бельгия (фламандская и
французская части), Босния и Герцеговина, Болгария, Хорватия, Кипр, Чешская Республика,
Дания, Эстония, Финляндия, Франция, Грузия, Германия, Греция, Святейший престол\Ватикан, Венгрия, Исландия, Ирландия, Италия, Латвия, Лихтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдавия, Нидерланды, Норвегия, Польша, Португалия, Румыния, Российская Федерация, Сербия и Черногория, Словацкая Республика, Словения, Испания Швеция, Швейцария, «Бывшая Югославская Республика Македония», Турция, Украина и Соединенное Королевство.
Слайд 18Основні положення Болонськоо процесу
Создание единой схемы получения высшего образования
Бакалавр
(3-4) - магистр (1-2) – доктор (3)
совместимость неуниверситетского
и университетского секторов ВО
обеспечить возможность обучения в
течение всей жизни на основе применения более гибких учебных программ.
Слайд 19Основні положення Болонського процесу
Повышение качества высшего образования
учреждение аккредитационных агентств
Оценка качества
стандарты транснационального образования
Слайд 20Основні положення Болонськоо процесу
Введение единой системы учета трудоемкости учебной работы
ECTS - European Community Course Credit Transfer System
(Европейская система перезачета
кредитов)
единица объема учебной нагрузки и измерения результатов обучения
Один кредит равен 36 академическим часам
Слайд 21Основні положення Болонського процесу
Расширение мобильности
развитие механизмов признания иностранных документов
об образовании
измениние трудового и пенсионного законодательства
изменения в национальные законодательные
акты, касающиеся трудоустройства иностранцев
Слайд 22Основні положення Болонського процесу
Обеспечение трудоустройства выпускников
Для обеспечения
признания квалификаций планируется повсеместное использование Приложения к диплому, рекомендованное ЮНЕСКО,
Советом Европы и Европейской комиссией.
Слайд 23Основні положення Болонського процесу
Обеспечение привлекательности ев-ропейской системы образования
Конкурентная
борьба за весьма прибыльный рынок образовательных услуг в последние годы
значительно обострилась, и Европа хочет противостоять агрессивной политике, прежде всего, США и Австралии, в занятии рынков сбыта услуг в сфере образования
Слайд 24Пріоритети Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) – до 2020 року
Соціальний
вимір: рівний доступ і закінчення навчання
Навчання впродовж життя
Працевлаштування
Студенто-центроване навчання
і навчальна місія вищої освіти
Освіта, наука (дослідження) і інновація
Міжнародна відкритість
Мобільність
Багатовимірні інструменти прозорості
Слайд 25Україна в Болонському процесі: пріоритетні напрями
особистісна орієнтація вищої освіти;
формування національних
і загальнолюдських цінностей;
створення для громадян рівних можливостей у здобутті вищої
освіти;
постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;
запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій;
Слайд 26Тенденції розвитку
перехід до ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть
змогу задовольняти можливості особистості в здобутті певного кваліфікаційного рівня за
бажаним напрямком відповідно до її здібностей, та забезпечити її мобільність на ринку праці;
формування мережі ВНЗ, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б інтересам особи та потреби кожної людини і держави в цілому;
підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання на протязі всього життя;
інтеграція вищої освіти України у міжнародне науково-освітнє співтовариство.
Слайд 27Бакалавр
(3-4 роки)
Дошкільна освіта
Початкова школа (початкова загальна освіта)
Основна школа
(базова загальна
середня освіта)
Старша школа
(повна загальна середня освіта)
Бакалавр
(3-4 роки)
C
П
Е
Ц
І
А
Л
І
С
т
Молодший
спеціаліст
(2-3 роки)
Спеціаліст (1-1,5)
Магістр (1-2)
Кандидат наук (2-3 роки)
Доктор наук
(3 роки)
А
А
D
А
D
А
А
D
D
D
D
Примітка: С – свідоцтво А – атестат D - диплом
D
Кваліфікований робітник
(1-3 роки)
А
С
Рис. 1. Структура освіти України на даний період.
С
Слайд 28Система вищої освіти України (Higher Education)
2008/2009 Н. Р.
МЕРЕЖА
ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НАЛІЧУЄ 881 ЗАКЛАДІВ УСІХ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ ТА
ФОРМ ВЛАСНОСТІ,
У ТОМУ ЧИСЛІ 184 УНІВЕРСИТЕТИ, 58 АКАДЕМІЙ, 125 ІНСТИТУТІВ, 1 КОНСЕРВАТОРІЯ, 199 КОЛЕДЖІВ, 210 ТЕХНІКУМІВ ТА 143 УЧИЛИЩА.
Слайд 29Система вищої освіти України
2008/2009 Н. Р.
351 вищий навчальний заклад III
– IV рівнів акредитації (на 46,8 млн. осіб населення )
Для
порівняння
Велика Британія – 96 ВНЗ (59,6 млн. населення)
Франція – 78 (56,6 млн. осіб)
Італія – 65 (57,7 млн.)
Польща – 11 (38,6 млн. осіб)
Слайд 30Система вищої освіти України
КОНТИНГЕНТ СТУДЕНТІВ У 2008/2009 Н.Р. - 2,7
МЛН. ОСІБ,
У ТОМУ ЧИСЛІ ЗА ДЕННОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ ПОНАД
1,6 МЛН. ОСІБ.
Слайд 31Навчаються за ОКР бакалавра (62,5 % від загальної кількості зарахованих
осіб.
Соціальні науки, бізнес та право – 42,79%
Інженерія – 18,48%
Гуманітарні
науки та мистецтво – 11,54%
Освіта – 7,17 %
Охорона здоров’я – 0,33%
Військові науки – 0,24%
Слайд 32Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти
Кваліфікація (Qualification) фахівця з вищою
освітою - здатність особи виконувати завдання та обов’язки відповідної роботи
та вимагає певного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Освітній рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.
Слайд 33Освітній рівень вищої освіти
неповна вища освіта,
базова вища освіта,
повна вища освіта
Слайд 34освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти
молодший спеціаліст
Бакалавр Bachelor
(спеціаліст) , Certificated Specialist
Магістр (Master)
Слайд 35Молодший спеціаліст
(60-120 кредитів ECTS)
Згідно європейських підходів кваліфікації короткого циклу
(молодший спеціаліст) присвоюються студентам, які завершили відповідний цикл підготовки в
професійних коледжах та коледжах.
Слайд 36Бакалавр
(180-240 кредитів ECTS)
присвоюються студентам, які продемонстрували знання та компетенції
за напрямом підготовки на рівні сучасних досягнень науки;
можуть застосовувати
отримані компетенції на професійному рівні;
здатні знаходити та інтерпретувати відповідні дані (за напрямом підготовки) для формування суджень з відповідних суспільних, наукових або етичних проблем;
вміють доносити інформацію, ідеї, проблеми та рішення як до аудиторії фахівців, так і нефахівців;
розвинули навички вчитися, необхідні для подальшого навчання з більшим ступенем самостійності.
Слайд 37«Бакалавр» (від лат. baccalarius, франц. bachelier, анг. bachelor)
– з 16
століття в Західній Європі перший вчений ступінь, який давав право
читати лекції в університеті.
У 60-х роках XVIII століття в Московському університеті з'являються «бакалаври філософії», яка привласнювалася найбільш успішним студентам, але цей вчений ступінь не набув широкого поширення.
Слайд 38Магістр (60-120 кредитів ECTS)
присвоюються студентам, які продемонстрували знання та
розуміння явищ і процесів, здобутих при підготовці на першому циклі,
розширюють та/або поглиблюють їх;
можуть застосовувати отримані компетенції, вміють вирішувати проблеми у новій або незнайомій ситуації у ширшому (або багатогалузевому) контексті, пов’язаному з напрямом підготовки;
здатні інтегрувати знання та вирішувати складні питання, вміють зрозуміло і недвозначно доносити свої висновки та знання, розумно їх обґрунтовуючи, до фахової та нефахової аудиторії;
володіють навичками, що дозволяють їм навчатися самостійно.
Слайд 39«Магістр» (лат. magister – начальник, учитель).
У Стародавньому Римі цей
термін використовувався для назви ряду посад.
У Візантії – це
придворний титул, а у Західній Європі середніх віків магістром називали голову духовно-лицірського ордену.
В середньовічній школі магістри викладали «сім вільних мистецтв», а пізніше це поняття стало означати ступінь випускників філософських факультетів університетів і до 1803 року в Росії вона була одиничним науковим ступенем
Слайд 41«Положение о производстве в ученые степени» (1884 рр.)
ступінь магістра здобувала
особа, яка після закінчення університетського курсу, успішно пройшла особливе усне
випробування у певній галузі наук і публічно захистила схвалену факультетом дисертацію.
Особа, що витримала магістерський іспит, але що не захистила дисертацію називалася магістрантом.
Слайд 42освітньо-науковий рівень
доктор філософії PhD
(4-6 років підготовки)
Слайд 43Педагогічна професія
вид діяльності людини, яка в результаті професійної підготовки за
напрямами та спеціальностями здобула необхідну кваліфікацію або кваліфікації за певним
освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти, і здатна виконувати функції в суспільстві відповідно до сформованих у неї компетенцій. У межах однієї професії (педагога) людина може вибрати різні спеціальності (основна, друга, третя кваліфікації), які передбачають набуття необхідного рівня компетенцій у різних формах освіти.
Слайд 44Спеціальність (Specialty) (від лат. specialis – особливий)
рід занять людини,
у якому вона виявляє певні знання, вміння, навички; основна кваліфікація;
будь-яка справа, що потребує певних навичок, у якій людина виявляє власну майстерність; професія, коло улюблених занять, інтересів; комплекс ЗВН, що необхідні людині для виконання різних видів діяльності в рамках тієї чи іншої професії, які набуті нею шляхом спеціальної підготовки та досвіду роботи.
Слайд 45кваліфікація вчителя-філолога
здатність працівника виконувати конкретні завдання та обов'язки в рамках
певного виду діяльності або рівень його компетентності щодо виконання певного
виду роботи в межах конкретного предметного поля спеціальності.
Слайд 47Компетентнісна модель вчителя-філолога
Бакалавр філoлoгії – це людина, щo має базoву
вищу педагoгічну oсвіту, засвoїла наукoві oснoви філoлoгічнoгo фаху, oтримала базoвий
oсвітній рівень за двoма спеціальнoстями, щo при пoстійнoму самoвдoскoналенні має змoгу сфoрмуватися у фахівця висoкoгo класу.
Преференціями цьoгo рівня вищoї oсвіти є мoжливість здoбуття вищoгo oсвітньo-кваліфікаційнoгo рівня з напряму “філoлoгія”; oпанування дoдаткoвими спеціальнoстями і ширoким спектрoм магістерських спеціалізацій – педагoгічних, журналістських, редактoрських, культурoлoгічних, мистецтвoзнавчих, PR, сoціoлoгічних; працювати учителем oснoвнoї мoви та літератури у ЗOШ I-III ступеня та учителем другoї мoви у ЗOШ I ступеня.
Слайд 48Пoдвійна прoфесійна кваліфікація вчителя-філoлoга свідчить прo йoгo здатність рoзв’язувати завдання
у наукoвo-дoслідній сфері: дoслідження мoви і літератури в їх істoричнoму,
пoрівняльнo-типoлoгічнoму аспекті;
у практичній сфері: здійснення практичнoї діяльнoсті, пoв'язанoї з предметнoю галуззю “філoлoгія” у закладах oсвіти, культури, у ЗМІ, у галузі міжкультурнoї кoмунікації й інших галузях сoціальнo-гуманітарнoї діяльнoсті;
у сфері управління: здійснення управлінських функцій в прoцесі реалізації прoфесійних функцій і викoнання прoфесійних завдань учителя-філoлoга.
Слайд 49Освітньо-кваліфікаційна характеристика вчителя-філолога (Graduate Qualification Requirements)
Загальні кoмпетенції визначають стратегію існування
людини у суспільстві, тактику дій oсoби у різних сферах діяльнoсті,
зумoвлюють набуття ним нoвoгo сoціальнoгo дoсвіду, навичoк практичнoї діяльнoсті, забезпечують людині здатність самoвизначитися у пoлікультурнoму середoвищі, викoнуючи різні рoлі: грoмадянина, студента, члена сім’ї, рoбітника, друга, спoживача, клієнта, вибoрця тoщo.
Слайд 50Освітньо-кваліфікаційна характеристика вчителя-філолога (Graduate Qualification Requirements)
Загальнoпрoфесійні кoмпетенції визначають стратегії прoфесійнoї
педагoгічнoї діяльнoсті, відoбражають специфіку філoлoгічнoї діяльнoсті, кваліфікаційний прoфіль вчителя, йoгo
здатність акумулювати знання прoфесійнoгo “ядра” oснoвнoї, другoї (дoдаткoвoї) спеціальнoсті.
Слайд 51
Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра(Academic Program
Oснoвні мoдулі, щo формують предметне “ядрo”спеціальнoсті
“мoва та література (oснoвна, друга )”
Мoдуль дисциплін другoї спеціальнoсті
Підтримуючі мoдулі
Oрганізаційнo-
кoмунікаційні мoдулі
Спеціалізoвані мoдулі
Перенoсні мoдулі
Слайд 52Oснoвні мoдулі
“Практичний курс oснoвнoї інoземнoї мoви (OІМ)”;
“теoретичний курс OІМ
(із змістoвими мoдулями з теoретичнoї граматики, лексикoлoгії,стилістики, теoретичнoї фoнетики, істoрії
OІМ)”;
“теoрія та практика другoї інoземнoї мoви (ДІМ)”;
“педагoгіка та метoдики (із змістoвими мoдулями з педагoгіки, метoдики викладання OІМ,метoдики викладання ДІМ;
метoдики вихoвнoї рoбoти, шкільнoгo підручника)”; “психoлoгія” (зі змістoвими мoдулями “загальна психoлoгія”, “вікoва психoлoгія”, “психoлoгія спілкування”)
Слайд 53Мoдуль дисциплін другoї спеціальнoсті
“Практичний курс інoземнoї мoви
“теoретичний курс ІМ,
лінгвoкраїнoзнавствo,
метoдика викладання інoземнoї мoви
Слайд 54Підтримуючі мoдулі
“Українська слoвесність”,
“мoвoзнавствo” (із змістoвими мoдулями “вступ дo мoвoзнавства”,
загальне мoвoзнавствo, “вступ дo спецфілoлoгії”);
“теoрія та істoрія зарубіжнoї літератури»
(зі змістoвними мoдулями “вступ дo літературoзнавства”, “істoрія зарубіжнoї літератури”, “істoрія літератури країн, мoва яких вивчається”, “інтерпретація худoжньoгo тексту”)
“Філoсoфія”, “культурoлoгія”, “істoрія сучаснoгo світу”, “екoнoмічна теoрія”, “пoлітoлoгія”, “правoзнавствo”, “сoціoлoгія”
Слайд 55Oрганізаційнo- кoмунікативні мoдулі
“Сучасні иенденції мовної освіти”,
“вступ дo спеціальнoсті”,
“істoрія цивілізацій”,
“oснoви інфoрматики інформаційних технологій в філології”,
“oснoви наукoвих
дoсліджень”,
“фізична культура”,
“безпека життєдіяльнoсті та охорона праці”
Слайд 56Перенoсні мoдулі
Курсoві рoбoти з істoрії зарубіжнoї літератури та з філoлoгії,
бакалаврську рoбoту з філoлoгії, педагoгічна практику з мoви та літератури
(oснoвнoї).
На OКР спеціаліста та магістра практична підгoтoвка забезпечується ще двoма педагoгічними практиками з oснoвнoї та другoї спеціальнoсті. Магістерська абo диплoмна рoбoта з філoлoгії (лінгвістики абo метoдики викладання інoземних мoв
Слайд 57Спеціалізації. Спеціалізовані модулі
“Істoрія рoзвитку педагoгічнoї думки”, “психoлoгія навчання інoземних мoв”,
“сучасні технoлoгії навчання інoземних мoв”, “педагoгічний менеджмент і маркетинг”, “психoлoгія
менеджменту”, “педагoгічна психoлoгія”
Італійська (французька) мови
Слайд 58ТЕМА 2. Професійна підготовка вчителя-філолога у вищому навчальному закладі
Організація навчально-виховного
процесу в ВНЗ
Основні види навчальних занять у вищому закладі освіти.
Практика та її значення у підготовці майбутнього фахівця.
Перевірка та оцінка навчальних досягнень студентів (заліки, екзамени, державна атестація).
Кредитно-модульна організація навчальноо процесу в ВНЗ.
Самостійна робота студента. Основні види самостійної роботи.
Особливості організації самостійної роботи з навчання ІМ. Технології роботи з фонозаписами, відеоінформацією, комп’ютерними навчальними програмами.
Наукова робота студентів у системі професійної підготовки: мета, завдання, форми студентської науково-дослідної роботи. Студентські наукові організації. Організація НДРС в МДГУ.
Слайд 59
Навчальний процес у вищих навчальних закладах – це система організаційних
і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту навчання на певному
освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до стандартів вищої освіти.
Слайд 60
Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах
-
навчальні заняття;
- самостійна робота;
-
практична підготовка;
- контрольні заходи.
Слайд 61(European Credit Transfer System — ECTS)
Кредитно-модульна організація навчального процесу (КМСОНП)
– це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні
модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Слайд 62Залікові одиниці (кредити, кредити ECTS) (Credits)
Заліковий кредит становить 36 годин
усіх видів навчального навантаження (лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять,
консультацій, практик, екзаменів, самостійної роботи студента тощо).
Навчальне навантаження студента на один навчальний рік становить не менше 60 залікових кредитів, відповідно на семестр – 0,5, а на половину семестру – 0,25 від кількості залікових кредитів, що встановлені на навчальний рік.
Зарахування студенту кредитів ЕСТS відбувається лише за умови успішного виконання ним навчального плану та задоволення вимог рейтингової системи оцінювання.
Слайд 63Модуль
це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної
атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу або видами навчальної
діяльності (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, самостійна робота (СР), індивідуальна робота (ІР), практики, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи.
Слайд 64Графік навчального процесу
40 тижнів теоретичного та практичного навчання протягом
навчального року. 21-й навчальний тиждень кожного семестру визначено для ліквідації
академічної заборгованості студентів.
В гуманітарному університеті однакова тривалість семестрів на всіх курсах – 2.
Канікули встановлюються двічі на рік загальною тривалістю 9 тижнів.
В основу даної технології покладено поопераційний контроль і послідовне накопичення студентами кредитів протягом семестру, тому навчання організовується за безсесійною технологією.
Обсяг завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів не перевищує гранічний термін часу на його виконання – 54 години на тиждень.
Слайд 65Структура програми підготовки бакалавра
Загальний навчальний час засвоєння програми бакалаврської підготовки
- 240 кредитів ( 8640 годин).
Термін навчання 4 роки.
Нормативна
частина змісту ОПП складає 187 кредитів / 6732 години.
Вибіркова (варіативна) частина змісту освіти складає 53 кредити / 1908 годин.
Слайд 66Структура програми підготовки спеціаліста
Загальний навчальний час (Study Load) засвоєння програми
ОКР спеціаліста з терміном навчання 1 рік складає 60 кредитів
/ 2160 годин, у тому числі теоретичне навчання – 41 кредит / 1476 годин
(не менш як 4 кредити / 144 години - за вільним вибором студентів), всі види практик, дипломна робота із захистом у ДЕК, державні іспити – 21 кредит.
Виконання дипломної роботи Diploma Thesis (або складання державного іспиту).
За змістом ОПП спеціаліста передбачає професійно-практичну підготовку. На навчання за спеціалізацією відводитися 5-7 кредитів за рахунок вивчення спеціальних дисциплін.
Слайд 67Структура програми підготовки магістра (Master Studies)
Загальний навчальний час засвоєння
програми ОКР магістра (на базі ОКР “бакалавр”) становить 60 кредитів
/ 2160 годин, у тому числі теоретичне навчання – 40 кредитів / 144 години (з них не менш як 6 кредитів / 216 годин – на вільний вибір студентів); науково-дослідна практика та підготовка магістерської роботи – 20 кредитів.
Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують диплом магістра про здобуття повної вищої освіти та кваліфікацію за відповідною спеціальністю.
Слайд 68Навчальні заняття
- лекція;
- лабораторне заняття;
- практичне заняття;
- семінарське заняття;
- індивідуальне
заняття;
- консультація.
Слайд 69Лекція
– основний вид проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі,
призначена для засвоєння теоретичного матеріалу.
Слайд 70Практичне заняття
- вид навчального заняття, на якому викладач організує детальний
розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння
і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Слайд 71Семінарське заняття -
вид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію
навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів
на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
Слайд 72Індивідуальне заняття
проводиться з групою або окремими студентами з метою підвищення
рівня їх підготовки, розкриття індивідуальних творчих здібностей, контролю за виконанням
завдань для самостійної роботи
Слайд 73Консультація
- вид навчального заняття, на якому студент отримує відповіді від
викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи
аспектів їх практичного застосування
Слайд 74Самостійна робота студента
є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом
у час, вільний від обов'язкових навчальних занять
Слайд 75види самостійних завдань
опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу з використанням
конспекту лекцій, підручника, довідкової літератури;
вивчення окремих змістових модулів курсу (тем
або питань) з метою реферування, анотування, складання тезисного плану, конспекту тощо;
реферування першоджерел;
аналіз, синтез, порівняння, узагальнення явищ, фактів, закономірностей, викладених у друкованих джерелах інформації, з метою підготовки відповідей на поставлені напередодні запитання;
складання таблиць, графіків, ілюстрацій; виконання графічних робіт;
виконання вправ;
Слайд 76види самостійних завдань
підготовка до виступу на семінарському занятті;
підготовка до проведення
та захисту практичних робіт;
переклад іноземних текстів встановлених обсягів;
розв’язання і письмове
оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру;
підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів;
виконання домашніх завдань, домашніх модульних робіт;
підготовка до проведення контрольних заходів (здача змістових модулів, написання модульних контрольних робіт, іспитів тощо);
моделювання процесів, уроків, навчальних занять, позакласних виховних заходів;
виконання творчих завдань, які передбачають самостійне складання задач, тестових завдань, комплексу вправ тощо та їх оформлення;
Слайд 77види самостійних завдань
використання кейс-методів (ситуаційні завдання);
виконання групових проектів;
оформлення звітів за
результатами практик, виконання науково-дослідних робіт, творчих завдань;
підготовка наукових доповідей, анотацій,
статей, тез;
виконання підготовчих, інформаційних самостійних робіт;
робота з пошуковими системами Інтернет.
Слайд 78Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання
вид ІЗ навчального, навчально-дослідного характеру, що виконується на
основі самостійного вивчення частини програмового матеріалу або його систематизації та
узагальнення, для практичного застосування.
ІНДЗ – це окремий обов’язковий змістовий модуль, який виконується самостійно й оцінюється як частина навчального курсу з урахуванням у загальній оцінці за курс. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання, може становити від 25% до 40%.
Зміст, структура, порядок подання та захисту ІНДЗ, критерії оцінювання розробляються викладачем і доводяться до відома студентів до початку його виконання.
Слайд 79Практична підготовка
Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів
є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня і
має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
Слайд 80Спеціалізації(Specialization) (фр. specialization, лат. specialis, особливий)
означає набуття спеціальних знань
в якій-небудь предметній галузі знань; цілеспрямовану діяльність на відносно вузьких,
спеціальних напрямках, набуття спеціальних знань у певній галузі. Спеціалізація є частиною або варіантом спеціальності, у межах якої створюється. Спеціалізації вводяться на вiдповiдних спецiальностях з урахуванням їх органiчної спорідненості, передбачають поглиблення змiсту з новiтнiх напрямiв сучасної науки.
Слайд 81Контрольні заходи
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та
семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента
до виконання конкретної роботи.
Слайд 82Підсумковий контроль
(Final Assessment)
проводиться з метою оцінки результатів навчання
на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах.
Залік
Academic Assessment, Course Assessment
Іспит
Модульна контрольна робота
Слайд 83Інтервальна шкала оцінок для дисциплін з формою контролю іспит
Слайд 84підсумкова модульна робота (ПМР)
Оцінка за ПМР може бути оцінкою за
модуль. ПМР проводиться в письмовій формі (за винятком дисциплін, де
специфіка матеріалу потребує інших видів роботи).
ПМР виконується на останньому практичному, семінарському (лабораторному) занятті в модулі. Графік проведення ПМР позначається деканатом.
Студент може автоматично, без написання ПМР, одержати оцінку за модуль, якщо він відвідав не менше 80% занять та одержав не менше 70% можливих оцінок. Оцінка за модуль буде дорівнювати середньому арифметичному від суми оцінок, одержаних на практичних та лабораторних заняттях.
Студент, який не відпрацював семінарські, практичні, лабораторні заняття, не допускається до написання ПМР.
Слайд 85Інтервальна шкала атестації знань студентів з формою контролю залік
Слайд 86Державна атестація
ДЕК перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує
питання про присвоєння їм відповідної кваліфікації, видання
державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості підготовки фахівців у вищому навчальному закладі.
Слайд 87Додаток до диплома
1. ВЛАСНИК КВАЛІФІКАЦІЇ
1.1. Прізвище, ім'я
1.2. Дата,
місце, країна народження
1.3. Ідентифікаційний номер або код студента
2.
КВАЛІФІКАЦІЯ
2.1. Назва кваліфікації (повна, скорочена; мовою вихідного документа)
Присвоєне звання (повне, скорочене; мовою вихідного документа)
2.2. Основна галузь (галузі) навчання
2.3. Навчальний заклад, який присвоїв кваліфікацію (мовою вихідного документа)
Статус (Тип\Управління)
2.4. Навчальний заклад, який проводив навчання
Статус (Тип\Управління)
2.5. Мови навчання\екзаменів
Слайд 88Додаток до диплома
3. РІВЕНЬ КВАЛІФІКАЦІЇ
3.1. Рівень
3.2. Офіційний термін
освоєння програми
3.3. Вимоги для вступу
4. ВІДОМОСТІ ПРО ЗМІСТ
ОСВІТИ Й ОДЕРЖАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
4.1. Форма навчання
4.2. Вимоги програми
4.3. Докладні дані про програму
4.4. Схема оцінювання
4.5. Загальна класифікація (мовою оригіналу)
5. ФУНКЦІЇ КВАЛІФІКАЦІЇ
5.1. Можливість подальшого навчання
5.2. Професійний статус
6.
Слайд 89Додаток до диплома
ДОДАТКОВІ ВІДОМОСТІ
6.1. Додаткові відомості
6.2. Додаткові джерела
інформації
7. ЗАСВІДЧЕННЯ
8. НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ
Слайд 90Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів
Особи, які навчаються у
вищих навчальних закладах, мають право на:
- вибір форми навчання;
- безпечні
і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;
- трудову діяльність у позанавчальний час;
- додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;
- користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;
Слайд 91Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів
участь у науково- дослідних,
дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для
публікацій;
- участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу; науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;
- участь у об’єднаннях громадян;
- обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом;
Слайд 92Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів
участь у формуванні індивідуального
навчального плану;
- моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у
навчанні та активну участь у науково-дослідній роботі;
- захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;
- безкоштовне користування у вищих навчальних закладах бібліотеками, інформаційними фондами, послугами навчальних, наукових, медичних та інших підрозділів вищого навчального закладу.
Слайд 93Тема 3.
Професійна діяльність педагога сучасної школи
Педагогічна діяльність – це
вид професійної діяльності, змістом якої є навчання, виховання, освіта і
розвиток учнів (дітей різного віку, учнів шкіл, технікумів, училищ, вищих навчальних закладів, інститутів підвищення кваліфікації, закладів додаткової освіти і т.п.).
Педагогічна діяльність може бути професійною і непрофесійною
Слайд 94Педагог
– це фахівець, який має спеціальну підготовку і професійно здійснює
(виконує) навчально-виховну роботу в різних освітньо-виховних системах.
Професія – це вид
трудової діяльності, що характеризується сумою вимог до особистості.
Спеціальність – це вид занять у рамках цієї професії.
Кваліфікація – це рівень і вид професійної підготовленості, що характеризує можливості спеціаліста у вирішенні певного класу задач.
Слайд 95Особливості професії вчителя. Завдання
Обгрунтуйте таке:
Учительська професія особлива за
своєю суттю, значимістю, складністю і суперечливістю.
Слайд 96Особливості професії вчителя
відноситься до групи професій, предметом яких є інша
людина.
відноситься до дуже складних видів людської діяльності
належить до
найбільш важливих у сучасному світі.
Специфічним є і об’єкт (предмет) педагогічної праці
Основний зміст педагогічної професії складають взаємовідносини з людьми
Слайд 97Своєрідність педагогічної професії
Гуманістичний характер педагогічної професії. У цілісному педагогічному
процесі вчитель вирішує два завдання – адаптації і гуманізації. Адаптивна
функція пов’язана з підготовкою учня до певної соціальної ситуації, до конкретних запитів суспільства, а гуманістична – розвитком особистості вихованця, його творчої індивідуальності.
Слайд 98Своєрідність педагогічної професії
Колективний характер педагогічної праці. Результат виховання залежить від
єдності зусиль педагогічного колективу, психологічного клімату у ньому, тобто настрою
його членів, їх працездатності, психічного і фізичного самопочуття.
Слайд 99Своєрідність педагогічної професії
Творчий характер педагогічної професії.
Рівень творчості
діяльності педагога відображає ступінь використання ним своїх можливостей для досягнення
поставлених цілей. Творчий педагог уміє приймати оригінальні рішення, використовує новаторські форми і методи роботи і тим самим досконало виконує свої професійні функції. Творчість педагога проявляється не тільки при нестандартному, оригінальному вирішенні педагогічної задачі, а й при вирішенні завдань спілкування з учнями, їх батьками, колегами по роботі.
Творчість приходить тільки тоді і лише до тих, хто добросовісно ставиться до праці, постійно прагне до підвищення професійної кваліфікації, до вивчення досвіду кращих шкіл та педагогів.
Слайд 100Позитивні сторони діяльності
можливість професійного росту;
· багатство соціальних зв’язків
з колегами, учнями, їх батьками;
· можливість задовольнити вищі людські потреби
– творчі;
· творча самостійність;
· гуманістичний характер професії;
· літні терміни відпустки;
· тривала відпустка – 48 робочих днів.
Слайд 101Негативні сторони професії
ущемлення громадянських прав мотивів політичної благонадійності і лояльності
по відношенню до політики правлячих кіл;
· строга регламентація поведінки і
діяльності вчителя, підвищені вимоги до морального обліку вчителя;
· великі нервові затрати.
Слайд 102Педагогічну діяльність як сукупність взаємодіючих компонентів
ціль діяльності,
суб’єкт діяльності
(викладач),
об’єкт-суб’єкт діяльності (учні),
зміст діяльності,
способи діяльності,
результат діяльності.
Слайд 103Засобами діяльності вчителя є:
1) наукові (теоретичні та емпіричні) знання; вміння;
2) у якості “носіїв” знань виступають тексти підручників чи результати самостійних
спостережень учнів;
3) допоміжні засоби: технічні, графічні, комп’ютери і т.п.
Слайд 104Види педагогічної діяльності:
викладання – такий вид спеціальної діяльності, який спрямований
на управління переважно пізнавальною діяльністю школярів;
· виховна робота – педагогічна
діяльність, спрямована на організацію виховного середовища і управління різноманітними видами діяльності (у т.ч. і пізнавальною) вихованців з метою вирішення завдань їх гармонійного розвитку;
Слайд 105Види педагогічної діяльності
· діяльність з самоосвіти і професійного cамовиховання;
· управлінська
– діяльність керівників освітніх закладів та їх заступників;
· організаторська –
діяльність організаторів дитячого і юнацького руху у школі і поза нею;
· методична – діяльність методистів з вивчення кращих досягнень психолого-педагогічних наук і передового педагогічного досвіду;
· позашкільна – робота в позашкільних закладах, дитячих кімнатах міліції;
· науково-дослідницька –
Слайд 106Функції вчителя
інформаційна
· розвивальна
· мотиваційна
· конструктивна
·
комунікативна
· організаційна
· дослідницька
Слайд 107Структура педагогічної діяльності
Конструктивний компонент пов’язаний з відбором та композицією навчально-виховного
матеріалу у відповідності з віковими та індивідуальними особливостями учнів, з
плануванням і побудовою педагогічного процесу, з визначенням структури своїх дій та вчинків, проектуванням навчально-матеріальної бази для проведення навчально-виховної роботи.
Слайд 108Структура педагогічної діяльності
Організаційний компонент передбачає включення учнів у різноманітні види
діяльності, організацію учнівського колективу та перетворення його в інструмент педагогічного
впливу на особистість.
Комунікативний компонент означає встановлення педагогічно доцільних взаємин з учнями, колегами, батьками, представниками громадськості.
Слайд 109
Тема 4. Спілкування як основа педагогічної діяльності професії
Спілкування –
це складний, багатоплановий процес встановлення контактів між людьми, який породжений
потребами у спільній діяльності. Спілкування може виступати одночасно як: процес взаємодії особистостей; процес обміну інформацією; відношення людей один до одного; взаємовплив людей один на одного; процес їх співпереживання і взаєморозуміння.
Слайд 110“спілкування” і “комунікація”.
Комунікація – це взаємодія двох систем, у
ході якої від однієї системи до іншої передається сигнал, що
несе певну інформацію.
Спілкування – це вузький комунікативний акт, пов’язаний з передачею інформації за допомогою слова. Воно є більш вужчим поняттям, ніж комунікація. Це обмін інформацією між людьми. Зміст спілкування реалізується через вербальні (мова) і невербальні (жести, міміка, пантоміміка) засоби.
Слайд 111
У спілкуванні можна виділити дві сторони: відношення і взаємодія.
Відношення і
взаємодія у спілкуванні ніби підводна і надводна частини айсберга, де
видима частина — серія мовних і немовних дій, а внутрішня, невидима — потреби, мотиви, інтереси, почуття, все те, що спонукає людину до спілкування.
Слайд 112Структура спілкування:
комунікативна сторона (обмін інформацією);
· інтерактивна (організація взаємодії між індивідами,
які вступають у спілкування);
· перцептивне (сприймання людини людиною).
Слайд 113види спілкування:
· соціально орієнтованим (лекція, розповідь, виступ);
· груповим предметно
орієнтованим, яке безпосередньо обслуговує колективну працю;
· особистісно орієнтованим спілкування як
спілкування однієї особистості з іншою особистістю.
Слайд 114основні компоненти уміння спілкуватися:
комунікабельність — здатність відчувати задоволення від
процесу комунікації, володіння комунікативними уміннями й навичками;
2) соціальна спорідненість —
бажання знаходитись у суспільстві, серед інших людей;
3) альтруїстичні тенденції — бажання приносити радість людям, з якими людина спілкується.
Слайд 115психологічна культура спілкування
уміння розумітись в інших людях,
· уміння адекватно відгукуватись
на поведінку людей,
· уміння вибирати такі способи звертання, які підходять, відповідають
індивідуальним особливостям тих, хто вступає у спілкування.
Слайд 116Педагогічне спілкування, його функції, види, структура
Професійно-педагогічне спілкування є системою
способів та прийомів соціально-психологічної взаємодії педагога і вихованців, змістом якої
є обмін інформацією, здійснення виховного впливу, організація взаємовідносин.
Слайд 117Функції педагогічного спілкування
обмін інформацією між педагогом та учнями,
·
міжособистісне пізнання,
· організація та регуляція взаємостосунків і спільної діяльності,
· здійснення виховного впливу,
· педагогічно доцільна самопрезентація педагога.
Слайд 118ознаки педагогічного спілкування
особистісна орієнтація співрозмовників (здатність бачити і розуміти
співрозмовника),
рівність психологічних позицій співрозмовників (недопустиме домінування педагога у спілкуванні,
проникнення у світ почуттів і переживань,
готовність прийняти точку зору співрозмовника нестандартні прийоми спілкування (відхід від суто рольової позиції вчителя).
Слайд 119Типи спілкування
Функціонально-рольове спілкування є суто діловим, стандартизованим, обмеженим
вимогами рольових позицій. Особисті мотиви, ставлення педагога й учня не
враховуються й не виявляються. Головна мета його полягає у забезпеченні виконання певних дій.
Слайд 120Типи спілкування
Особистісно-орієнтоване спілкування є складною психологічною взаємодією, яка передбачає
виконання певних нормативних функцій з виявом особистого ставлення, почуттів. Головна
його мета спрямована не так на виконання завдань, як на розвиток особистості учнів.
Слайд 121Структура педагогічного спілкування
Моделювання педагогом майбутнього спілкування (прогностичний етап).
«Комунікативна атака»
— завоювання ініціативи, встановлення емоційного і ділового контакту.
«Комунікативна атака»
— завоювання ініціативи, встановлення емоційного і ділового контакту.
Аналіз спілкування
Слайд 122Раціональна організація навчальної праці студента
Навчальна праця студентів — складний
пізнавальний процес.
Культура навчальної праці — це система знань, умінь
і навичок, які дозволяють раціонально організовувати навчання, забезпечити його високу продуктивність.
Слайд 123Культура навчальної праці
гігієну розумової праці (знання правил збереження і
підвищення розумової працездатності, а також вміння їх дотримуватись на практиці),
·
техніку розумової праці (знання ефективних прийомів розумової діяльності і вміння їх виконувати),
· уміння планувати навчальну роботу,
· прийоми економії часу тощо.
Слайд 124Гігієна розумової праці
Під працездатністю студента розуміють його готовність до
виконання тієї чи іншої навчальної роботи з високим ступенем напруженості,
з великими затратами нервової енергії протягом певного проміжку часу.
Слайд 125Фактори працездатності
внутрішні:
— інтелектуальні здібності
— особливості волі
— ступінь тренованості
— стан здоров’я
—
воля
Слайд 126Фактори працездатності
зовнішні
загальна обстановка у вищому закладі освіти
— організація робочого
місця
— режим праці і відпочинку
Слайд 127Фактори працездатності
рівень організації праці
кількість розумового навантаження
Слайд 128етапи розвитку
На першому етапі студент мусить звикнути до певного
виду роботи. Студент налаштовується на розумову працю, на певний ритм
роботи.
На другому етапі характерно те, що організм людини, його розумова працездатність досягає певної максимальної точки і зберігається на цьому рівні протягом деякого проміжку часу.
На третьому етапі високий рівень працездатності починає поступово спадати, настає фаза стомлення.
Четвертий етап — це фаза крайньої перевтоми або пригнічення, коли розумова діяльність не лише спадає, але й викликає в людини негативні емоції.
Слайд 129Найбільш плідними є три так званих часових пояси:
I пояс
— час з 8 до 15 год. (максимальна працездатність з’являється
з 10-ї до 13-ї год.);
· ІІ пояс — час після обіду (з 16-ї до 19-ї год.);
· ІІІ пояс — вечірній час (з 20-ї до 24-ї год.).
Слайд 130“Робоча установка”
— з точки зору працездатності — найбільш цінний час.
Він продовжується приблизно з середини першої до кінця третьої години
роботи. А за благотворних зовнішніх обставин такий стан може тривати декілька годин. Для цього необхідно усунути фактори, що відволікають та розсіюють увагу: гомін в аудиторії, розмови товаришів, ходіння інших людей по читальному залу або по кімнаті вдома і т.п.
Слайд 131Втома
причини втоми студентів: численне і монотонне виконання однієї і
тієї ж роботи; тривалі лекційні заняття; негативне ставлення студента до
предмету.
Втома найшвидше настає у тих, хто погано поснідав або зовсім нічого не їв, замість активного відпочинку просидів всі перерви у закритому приміщенні тощо.
Відносно сну важливо, щоб людина знала свою особисту норму сну. Відомо, що працівники розумової праці мають потребу більш тривалого сну, ніж ті, що займаються фізичною працею.
Слайд 132Відпочинок
короткі перерв у роботі. Бажані перерви тривалістю 5-7 хв. після
кожної години. Якщо змінюються види роботи, то доцільні більш тривалі
перерви.
Музика — це сторонній подразник, який заважає навчанню.
Слайд 133Бюджет часу студентів
фізіологічна норма навчальних занять, яка відповідає гігієнічним
вимогам, становить 10-11 год. на добу. Студентам молодших курсів рекомендується
починати тривалість занять 7-8 год. на добу; і згодом поступово збільшувати їх тривалість з тим, щоб до старших курсів значно зростала питома вага їх самостійної навчальної роботи.
Слайд 134Загальні правила економії часу студента:
чітке визначення мети своєї
діяльності. ·
доцільно дотримуватися певної системи і послідовності в роботі, правильно
і рівномірно розподіляти її у часі.
Працювати потрібно систематично: кожного дня певну кількість годин, а не залпом, за один присід.
будь-яке відволікання уваги руйнує логічно побудовану думку, після чого іноді доводиться витрачати в кілька разів більше часу та розумових зусиль, щоб повернутися до цієї втраченої думки;
·
Слайд 135Загальні правила економії часу студента:
великі перерви під час розумової праці
не корисні, оскільки кожного разу після перерви потрібен певний час
для входження в роботу;
Слайд 136Загальні правила економії часу студента:
слід правильно чергувати різні види діяльності.
Насамперед доцільно чергувати працю розумову та фізичну, згодом — різні
види інтелектуальної праці. Це дозволить підтримувати високу працездатність;
· не менш важливим фактором підтримання високої розумової працездатності є вміння правильно відпочивати. Для відновлення сил потрібні перерви після кожних 1-2 год. роботи; відпочинком може бути і заміна розумової праці фізичною;
Слайд 137Загальні правила економії часу студента:
не варто упускати без серйозних причин
пораду: “Зроби сьогодні усе, що можна не залишати на завтра”;
·
слід привчити себе вести щоденник чи книжку для нотаток, де записувати плани на найближчі дні, тижні, місяць;
· лише вольові зусилля, бажання досягти максимальних позитивних результатів зекономлять зусилля, час і допоможуть досягти найбільшої ефективності в роботі.
Слайд 138Практичні заняття 1,2
Особливості організації самостійної роботи у ВНЗ
Технології роботи
з фонозаписами, відеоінформацією, комп’ютерними навчальними програмами.
Гігієна розумової праці. Працездатність,
фактори, що впливають на неї. Бюджет часу, режим індивідуальної праці й відпочинку студента.
Пам’ять, її значення у професійній діяльності філолога-вчителя.
Основні правила та прийоми запам’ятовування навчального матеріалу. Комплексні заходи щодо розвитку пам’яті. Шляхи підвищення швидкості читання.
Слайд 139Семінари -практикуми
1. Тема 1. “Організація наувчального процесу у ВНЗ. Організація
контролю”
2. Дебати : “ Сучасний вчитель”, “Педагогічна професія: аргумети “за”
і “проти”, “Філолог – професія чи покликання?”
Слайд 140Колоквіум
1. Розвиток вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу.
2.
Структура і особливості професійної педагогічної діяльності
3. Характеристика педагогічного спілкування.
4.
Самостійна і науково-дослідна робота студентів у ВНЗ.
