Слайд 1Біологічні методи аналізу. Біоіндикація
Підготувала студентка гр.ЕОНС 6.101.
Назаренко Сніжана
Слайд 2План
ВСТУП
Визначення біоіндикація
Методи біоіндикації
Рослини – індикатори
а) Родючість ґрунтів
б) Водний режим ґрунтів
Ліхеноіндикація
Оцінка
значимості впливів як приклад
Висновки
Література
Слайд 3Вступ
Спостереження за станом біотичної компоненти біосфери, її реакцією на
антропогенні впливи, відхилення від нормального, природного стану на різних рівнях
(молекулярному, клітинному, організменному, популяційному й біоценологічному) називають біологічним моніторингом. Біологічний моніторинг пов’язаний з двома основними напрямами - біоіндикацією та біотестуванням.
Слайд 4Багато організмів є чутливими до різних абіотичних і біотичних факторів
середовища і можуть існувати лише в певних, часто дуже обмежених
змінах цих факторів. Отже, спостереження за реакцією біоіндикаторів даватиме інформацію про стан навколишнього середовища.
Слайд 5Основним завданням біоіндикації
Є виявлення видів-біоіндикаторів, які реагують на зміни у
стані довкілля, що виникли під дією природних і антропогенних факторів,
і добір індикаторів-тестерів з високим порогом чутливості до змін у стані довкілля.
Слайд 6Головна мета біоіндикації
— діагностика стану екосистем шляхом встановлення здатності організмів
до адаптації у відповідних умовах довкілля.
Слайд 7 Біоіндикація - спосіб оцінки антропогенного навантаження за реакцією
на неї живих організмів і їх спільнот.
Індикаційні
ознаки - це біологічні змінні, що характеризують стан окремих особин, групи організмів, популяцій та екосистем.
Слайд 8 Біоіндикатори - біосистеми, фізіологічні функції яких так тісно
корелюють з факторами навколишнього середовища, що можуть бути використані для
оцінки останніх.
Слайд 9Поняття біоіндикація та біомоніторинг часто використовують як синоніми, хоча, між
цими поняттями є відмінності. Так біоіндикація – це метод, що
на основі одноразових вимірів параметрів організму чи за вимірюваною величиною окремої біологічної реакції характеризує оточуюче середовище. В той час як біомоніторинг протягом тривалого часу забезпечує інформацію про якісні і кількісні зміни факторів середовища існування.
Слайд 10Біоіндикація можлива на багатьох рівнях:
1-й рівень – біохімічні і фізіологічні
реакції.
2-й рівень – анатомічні, морфологічні, біоритмічні і поведінкові відхилення.
3-й рівень
– флористичні, фауністичні і хорологічні зміни.
4-й рівень – ценотичні зміни.
5-й рівень – біогеоценотичні зміни.
6-й рівень – зміни ландшафтів.
Слайд 11При біоіндикації зміни біологічних систем завжди залежать як від антропогенних
стресорів, так і від природних факторів середовища. Ці системи реагують
на впливи середовища у цілому відповідно до їх схильності, тобто у відповідності з такими факторами, як умови живлення, вік, генетично контрольована стійкість і вже наявні порушення.
Слайд 12 Ліхеноіндикація – спосіб визначення стану довкілля на досліджуваній
території за допомогою лишайників.
Як приклади чутливих біоіндикаторів атмосферного забруднення
можна навести епіфітні лишайники, чутливі до якості повітря - багата флора лишайників свідчить про якісне повітря, тоді як відсутність лишайників указує на забруднення повітря S02.
Слайд 13Перевагами методів біоіндикації є те, що вони:
підсумовують біологічно важливі дані
щодо навколишнього середовища;
здатні реагувати на короткочасні й залпові викиди токсикантів;
реагують
на швидкість змін, що відбуваються в довкіллі;
вказують на місця накопичення забруднювачів та шляхи їх міграції;
дають змогу розробляти оцінки шкідливого впливу токсикантів на людину й живу природу на ранніх стадіях та нормувати допустиме навантаження на екосистеми.
Слайд 14Недоліки біоіндикації
Слід віднести те, що вони не дають інформації про
об’єктивні, фізико-хімічні особливості стресового фактора, що діє; вони потребують, як
правило, більшої повторності для отримання статистичних значущих результатів.
Слайд 15Є два основні методи біоіндикації
При пасивному у вільно живучих
організмів досліджується видимі або непомітні пошкодження і відхилення від норми,
що є ознаками стресового впливу.
При активному моніторингу намагаються виявити ті ж самі впливи на тест-організми, що знаходяться у стандартизованих умовах на досліджуваній території
Слайд 16Методи біоіндикації
Реєструюча біоіндикація дозволяє робити висновок про вплив факторів середовища
за станом особин виду або популяції, а біоіндикація за акумуляцією
використовує властивість рослин і тварин накопичувати ті чи інші хімічні речовини.
Слайд 17Відповідно до цих методів розрізняють реєструючі і накопичуючі індикатори.
Реєструючі
індикатори реагують на зміни стану навколишнього середовища зміною чисельності, пошкодженням
тканин, соматичними проявами, зміною швидкості росту.
Накопичуючі індикатори концентрують забруднюючі речовини в своїх тканинах, певних органах і частинах тіла, які в подальшому використовуються для визначення ступеня забруднення навколишнього середовища за допомогою хімічного аналізу.
Слайд 18Приклади
Хітинові покриви ракоподібних і личинок комах, що живуть у воді,
мозок, нирки, селезінка, печінка ссавців, черепашки молюсків, мохи.
Слайд 19Фітопланктон
Найважливіший компонент водних систем, бере активну участь у
формуванні якості води і є чутливим показником стану водних екосистем
і водойми в цілому.
Слайд 20Трубочник
Утворює величезні скупчення в мулі сильно забруднених річок,
в незначних кількостях зустрічаються також на піщаних і кам'янистих грунтах
більш чистих річок.
Слайд 21Мотиль
Утворює великі скупчення в мулі сильно забруднених органічною
речовиною річок.
Слайд 22Щурики
(еріталіс) - це личинка мухи - пчеловідкі з
сімейства журчалок. Мешкає в забруднених органічною речовиною водоймах з чорним
мулом і сильним запахом сірководню.
Слайд 23Прибережні обростання
Кращий індикатор небезпечних забруднень, що розташовуються на поверхневих предметах
у кромки води. У чистих водоймах ці обростання яскраво-зеленого кольору
або мають бурий відтінок.
Для забруднених водойм характерні білі пухкі освіти.
Слайд 24Водорості
Хорошим біоіндикаторів є водорість Ностак сливоподібна. Наявність цього виду говорить
про чистій воді. Перша ознака тривоги - подрібнення і порушення
правильної округлої форми смарагдових "куль" цієї водорості.
Осцилятор - хороший індикатор небезпечного забруднення води органічними сполуками.
Слайд 25Висновки
Отже, біоіндикацію можна з'ясувати, як сукупність методів і
критеріїв, виділені на пошуку інформативних компонентів екосистем, які б:
адекватно відбивали рівень впливу середовища, включаючи комплексний характер забруднення з урахуванням явищ синергізму діючих чинників;
діагностувати ранні порушення у найчутливіших компонентах біотичних громад та оцінювати їхню соціальну значимість для всієї екосистеми найближчому і віддаленому майбутньому.
До недоліків методів біоіндикації слід віднести те, що вони не дають інформації про об’єктивні, фізико-хімічні особливості стресового фактора, що діє; вони потребують, як правило, більшої повторності для отримання статистичних значущих результатів.