БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ РИБ

її способом життя й з навколишнім середовищем. Всім рибам властиві

обтічна форма тіла, зяброве дихання, наявність кінцівок у вигляді плавників і деякі інші особливості.   

(лосось, форель), плоскою, але високотілою (лящ, карась), стріловидною (щука), змієподібною

(в’юн, вугор) та іншою. Між веретеноподібною й плоскою формами є ряд переходів.

як правило, загострена голова непомітно переходить у тулуб, а останній

- в хвостовий відділ. Кордон між головою й тулубом позначають зяброві щілини, а між тулубом і хвостовим стеблом - анальний отвір. На тілі риби є плавники: парні - грудні і черевні і непарні - спинний, хвостовий та анальний.

риб - лускою. В одних риб луска дрібна, в інших

- велика, є риби без луски, а у осетрових риб уздовж всього тіла замість луски розташовані рядами кісткові утворення - жучки. Луска в тій чи іншій мірі покрита слизом, яку виділяє шкіра.

кістковий, але у деяких – хряще-кістковий або хрящовий. Скелет риб

складається з черепа, хребта та скелета плавців. Кожний плавець утворений складкою шкіри, яка пронизана кістковими променями. Череп складається з двох відділів – мозкового та зябро-щелепного. Хребет риб складається з окремих хребців. У хребті виділяють два відділи – тулубний і хвостовий.

тілом і відростком розташовані отвори – верхня дуга і нижня

дуга. Верхні дуги хребців утворюють спинно-мозковий канал, в якому знаходиться спинний мозок. Нижні дуги тулубових хребців не змикаються , вони становлять собою відростки до яких приєднуються ребра. Нижні дуги хвостових хребців зливаються і утворюють канал, через який проходять кровоносні судини.

складаються з найдрібніших м'язових волокон, що мають поперечно-смугасту будову і

з'єднаних між собою рихлою сполучною тканиною. Загалом мускулатура риб представлена двома типами м'язів. “Повільні” м'язи використовуються при спокійному плаванні. ”Швидкі” мязи використовуються при швидких раптових ривках.

способу харчування положення рота в різних видів неоднаково: рот може

бути нижнім (подуст, рибець), кінцевим (червоноперка), верхнім (чехоня), може витягатися в трубочку (лящ, сазан).

У мирних риб зубів у роті зазвичай не буває, але

в багатьох, наприклад у ляща, плітки, язя та інших з родини коропових, є так звані глоткові зуби, розташовані за зябрами. За допомогою цих зубів і мозолистого тіла, що лежить над ними - жоренця - риби розчавлюють і перетирають їжу.

стравохід їжа потрапляє до шлунка. Частково перетравлена їжа проходить до

тонкого кишечника, куди впадають протоки підшлункової залози, печінки та жовчного міхура. Неперетравлені рештки видаляються через анальний отвір.

належить плавальному міхуру, наповненому газами й розташованому в порожнині тіла.

Він утворився як виріст кишечника. В одних риб він відокремлений від кишечника, а в інших зєднаний. Спливання й опускання її в товщі води обумовлено тим, що під впливом зміни об’єму плавального міхура змінюється об’єм тіла.

 бентофаги - риби, що харчуються дрібними організмами, що мешкають

на дні або поблизу дна;
планктофаги - риби, що харчуються організмами, що живуть в підвішеному стані в товщі води;
змішаного харчування ;
хижаки - риби, що харчуються іншими рибами. 

тварин, пов’язані з органами кровообігу. Риби дихають за допомогою зябер,

розташованих по обидва боки голови в порожнинах під зябровими кришками. На додаток до зябрів риби можуть використовувати і багато інших систем газообміну. На стадії личинки помітна частина газообміну здійснюється через шкіру; кілька видів риб мають „легені”, де зберігається зволожене повітря; деякі види можуть дихати повітрям безпосередньо. 

та зябрових тичинок. Зяброві тичинки білуватого кольору, це цідильний апарат.

Зяброві пелюстки яскраво-червоного кольору, вони обплетені капілярами.

ротом і випускаючи через зябра. Вода омиває зяброві пелюстки, при

цьому кров поглинає кисень і віддає вуглекислий газ. Так через тонкі стінки капілярів відбувається газообмін.

серця і кровоносних судин. Серце складається з передсердя та шлуночка.

У серці містится венозна кров. Шлуночок скорочується, і виштовхує кров у черевну аорту.

результаті газообміну кров стає артеріальною. Далі вона по судинах, які

розгалужуються і стають дедалі тоншими, надходить до всіх органів і тканин риби. Через стінки капілярів відбувається газообмін: кров віддає кисень, поглинає вуглекислий газ і перетворюється на венозну. Венозна кров по венах надходить до передсердя.

уздовж хребта, сечоводів і сечового міхура. Кров омиває нирки, де

відбувається фільтрація. У результаті цього утворюється сеча. Сеча по сечоводах надходить до сечового міхура, накопичується там і виводиться назовні.

парних статевих залозах, сімяниках, утворюються сперматозоїди, їх називають молоками. У

самок в яєчниках - яйцеклітини, їх називають ікрою. Запліднення, як правило, зовнішнє, відбувається у воді.

складу центральної нервової системи входять головний та спинний мозок, а

периферичної — розташовані поза ними нервові клітини та волокна.

з передньої частини нервової трубки. Головний мозок риб поділяється на

три великі частини: передній, середній та задній мозок. Передній мозок складається з переднього мозку та проміжного мозку. Середній мозок складається із зорових долей та тегментума. Задній мозок складається з мозочка, моста, та довгастого мозку. Кожний з відділів виконує певні функції.

всій довжині хребта риби. В будові спинного мозу спостерігається сегментація.

В кожному сегменті тіла сенсорні нейрони входять в спинний мозок, а моторні нейрони виходять з нього.

очами інших хребетних, в яких світло через роговицю та кришталик

потрапляє на сітківку, де палички та колбочки обробляють візуальну інформацію та передають сигнали на нейрони. Взагалі риби здатні розрізняти предмети на відстані 1 м, але далі 12 м вони практично нічого вже не бачать. Крім кольору, риби можуть розрізняти форму й величину навколишніх предметів. 

орган слуху та рівноваги, та органи бокової лінії. Внутрішнє вухо

риб складається з трьох напівкруглих каналів та трьох камер, кожна з яких вміщує отоліт, який тисне на відростки чутливих волосоподібних клітин, які в свою чергу передають сигнали до нейронів. Сенсорні волоскові клітини в напівкруглих каналах дозволяють рибам відчувати швидкість власного руху.

рухи і вібрації навколишньої води. Використовується для орієнтації у воді. Ззовні виглядає

як тонка лінія по обидва боки тіла від зябер до основи хвоста. У деяких видів частина рецепторів бічної лінії виконують функції електрорецепторів, уловлюючи електричні коливання навколишнього середовища.

й на губах у вигляді вусиків або груп чуттєвих клітин.

Однак у деяких риб на плавникових променях є спеціальні органи обмацування в вигляді різних виростів і ниток. Органи дотику найбільш розвинені в тих видів, що мешкають в каламутних водах або ведуть нічний і донний спосіб життя.

собою ямки, вистелені чутливими клітинами, які пов’язані з нюховими нервами. Особливо

високої досконалості вони досягають, наприклад, у хижих риб, які полюють із засідки й ведуть нічний спосіб життя, а також у риб, що харчуються донними організмами. Органи смаку представлені смаковими сосочками не лише в роті, а й на інших частинах тіла

– Х.: АН ГРО ПЛЮС, 2008.
Вервес Ю. Г., Серебряков

В. В. Зоологія.:(Підручник для учнів 7-го класу середньої загальноосвітньої школи)- К.:Генеза, 1996.
http://uk.wikipedia.org
http://www.fishing.kz