Джерела конституційного права Великобриї

засвідчує їх загальнообов'язковість.

при вирішенні аналогічних справ в подальшому цим же судом або

судами, рівними або нижчими по відношенню до нього.

законодавства.






Первинне законодавство
Лісабонський договір ЄС
2007 року

Римський договір, що
заснував Європейське

співтовариство 1957 року

Маастрихтський договір про
Європейський Союз
1992 року

Ніццький договір
2001 року

Амстердамський
Договір
1997 року

мають загальне
застосування, є обов’язковими у всіх своїх складових частинах,

підлягають прямому застосуванню в усіх державах-членах.

Директиви  — тип законодавчого акта Європейського союзу, зобов'язує
державу-члена у певний термін вжити заходів, спрямованих на досягнення
визначених у ній цілей.

Рішення – правові акти індивідуального значення, що є обов’язковими
в усіх своїх складових частинах для тих, кому вони адресовані.

Кенії проти англійської практики відбирання землі у африканців. На думку

провідних африканських істориків, повстання мау-мау проти британських колонізаторів в Кенії стало визначальним і вирішальним у боротьбі за незалежність всього континенту. Не можна заперечувати, що акції мау-мау були дуже жорстокими, але звірства практикувалися з обох сторін. Однак співвідношення кількості вбитих не можна порівняти. Вважається, що за всі роки повстання мау-мау вбили лише 32 білих поселенця (в тому числі одну дитину) і 49 індійців. Також від їх рук загинули 1800 мирних жителів африканського походження, лояльні колонізаторам. В боях і від терористичних нападів були вбиті 200 британських солдатів і поліцейських, а також 500 африканців з колоніальних формувань.

часи мау-мау; Джозеф Карами і його товариші збирали документи близько

15 років і вимагали 3 мільярди фунтів компенсацій за 90 тис. постраждалих.
Як зазначає BBC News в 2013 роцы міністр закордонних справ Англії Вільям Хейг, офіційно оголосив про виплату 20 мільйонів фунтів постраждалим. Він зазначає, що Англія визнає кенійців і співчуває подіям в Кенії. Адвокат потерпілих зазначає, що «нарешті, вони домоглись справедливості, яку вони прагнули багато років.

для юридичного рішення виниклої суперечки , що має правове значення

і використовується при наявності прогалини в законодавстві, відсутності відповідного прецеденту.

у Великобританії до думок найбільш відомих вчених- юристів (головним чином минулого), звертаються у разі , коли прогалину в праві не може бути заповнено статутом або судовим прецедентом.

праці Блекстона
«Коментарі законів Англії» , 1765

праці Коука
«Правові інститути Англії» , 1628

праці Фостера («Рішення королівських судів» , 1763 )

різні праці Дж. Локка , Дж. Мілля , Е. Берка , А. Дайсі та ін