Слайд 1
ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ТЕМА:
Місцеві
фінанси.
Особливості фінансового забезпечення місцевого самоврядування
Слайд 23. Фінансова автономія місцевих органів влади та її кількісні показники
2.
Структура місцевих фінансових інститутів
1. Історичні аспекти, сутність та призначення
місцевих фінансів
3. Доходи та видатки місцевих бюджетів
4. Фінансове вирівнювання та бюджетне регулювання
Слайд 3наявність територіальних колективів;
відокремлення певних функцій і завдань, які покладаються
на органи влади територіальних колективів
Основні теорії 18-19 ст., що
були спрямовані на з’ясування природи місцевого самоврядування:
Децентралізаційна теорія;
Теорія «природного права»
Теорія вольності громад
Державницька теорія місцевого самоврядування
Громадська теорія місцевого самоврядування
Теорія муніципального соціалізму
Слайд 46. Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015
р.
1. Європейська хартія місцевого самоврядування, що прийнята 15.10.1985 року
і ратифікована Україною у 1996 році.
2. Конституція України від 28.06.1996 року
3. Закон України “Про місцеве самоврядування” від 21.05.1997 року
4. Бюджетний кодекс України
5. Податковий кодекс України
Слайд 5Фінансове господарство територіальних одиниць
Сукупність умов для задоволення потреб місцевих самоврядних
одиниць
Система економічних відносин
Слайд 6Місцеві фінанси як економічна категорія –
це система економічних відносин,
пов’язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів,
необхідних органам
місцевого самоврядування для виконання покладених на них завдань
Слайд 7РОЗПОДІЛЬНА
Розподіл вартості ВВП і його використання для розв’язання проблем соціально-економічного
розвитку територій
КОНТРОЛЬНА
Контроль за дотриманням вартісних і натуральних пропорцій у соціально-економічному
розвитку територій
СТИМУЛЮЮЧА
Створення умов, за якими органи місцевого самоврядування зацікавлені збільшувати доходи та їх витрачати
Слайд 8Взаємозв'язок місцевих фінансів з іншими ланками та суб’єктами фінансової системи
З
державними фінансами
(державний бюджет)
З платниками податків
(населення, суб'єкти господарювання)
З фінансовим
ринком
(фондовий ринок)
Слайд 9обов’язкове розмежування функцій і повноважень між державною владою та місцевим
самоврядуванням;
чіткий поділ доходних джерел та видатків між державним і місцевими
бюджетами;
надання відповідних власних доходів місцевому самоврядуванню;
самостійність у формуванні та використанні фінансових ресурсів;
державна фінансова підтримка несамодостатніх територіальних громад;
стимулювання збільшення доходів державного і місцевих бюджетів;
раціональне та економне використання матеріальних і фінансових ресурсів;
здійснення контролю за використанням наявних ресурсів;
гласність та відкритість у формуванні та використанні фінансових ресурсів місцевого самоврядування;
залучення широких верств громадськості до прийняття рішень щодо формування та використання фінансових ресурсів.
Слайд 12Класифікація доходів місцевих бюджетів
За джерелами
За економічною природою
Трансферти від центральної влади
та органів влади вищого територіального рівня
(50-55%)
Доходи від операцій з капіталом
(біля 1%)
Неподаткові (5-6%)
Податкові (38-42%)
Закріплені (доходи, які закріплюють за певним бюджетом. Це одна з форм переданих доходів, що передаються місцевим органам влади на стабільній, довгостроковій основі)
Власні (доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади)
* На сьогодні в Україні нормативними документами не визначені закріплені та регульовані доходи
Слайд 13Класифікація видатків місцевих бюджетів
За розділами відповідно до бюджетної класифікації
За функціональними
повноваженнями між окремими рівнями влади
Видатки, що забезпечують:
необхідне першочергове надання гарантованих
послуг і які розташовані найближче до споживача;
надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України;
гарантовані послуги для окремих категорій громадян.
Видатки спеціального фонду;
Видатки загального фонду.
Видатки за функціональною класифікацією;
Видатки за економічною класифікацією;
Видатки за відомчою класифікацією;
Видатки за програмно-цільовою класифікацією
видатки на здійснення власних повноважень місцевого самоврядування;
видатки на здійснення делегованих повноважень.
За складовими
За повнотою надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача
Слайд 14Головними загальноекономічними причинами регіональних відмінностей у формуванні доходів і фінансуванні
видатків місцевих бюджетів України є:
нестабільність та неузгодженість законодавства з питань
фінансів, бюджету, податків;
щорічні зміни у складі доходів і видатків бюджетів;
невизначеність цілей та пріоритетів фінансового вирівнювання;
відсутність протягом тривалого часу стабільного, науково обґрунтованого і прозорого механізму бюджетного регулювання;
нераціональне розташування мережі бюджетних установ; непослідовна політика щодо передачі соціально-культурних об’єктів з державної у комунальну власність;
брак зацікавленості органів місцевого самоврядування в додатковій мобілізації доходів до місцевих бюджетів, споживацькі тенденції у витрачанні бюджетних коштів.
Слайд 15Фінансове вирівнювання спрямоване на усунення територіальних відмінностей у наданні суспільних
послуг населенню.
Фінансове вирівнювання - приведення у відповідність витрат бюджетів (за
економічною і функціональною класифікацією) до гарантованого державою мінімального рівня соціальних послуг на одного мешканця, ліквідація значних диспропорцій у здійсненні бюджетних видатків у розрізі окремих територій.
У бюджетній системі рух ресурсів може здійснюватись як по вертикалі, так і по горизонталі. Тому використовуються два типи бюджетного вирівнювання – вертикальне і горизонтальне.
Слайд 16Вертикальне бюджетне вирівнювання
передбачає розподіл доходів і видатків між бюджетами
різних рівнів, який проводиться відповідно до розмежування функцій і повноважень
між органами державної влади й управління та органами місцевого самоврядування.
Горизонтальне бюджетне вирівнювання передбачає вирівнювання видатків однотипних місцевих бюджетів у територіальному аспекті (наприклад обласних, міських, селищних, сільських). Основною метою горизонтального бюджетного вирівнювання є забезпечення громадян усієї країни однаковим рівнем суспільних послуг, які надаються за рахунок бюджетних коштів.
Слайд 17Бюджетне регулювання − діяльність щодо збалансування бюджетів усіх рівнів та
видів.
Методи бюджетного регулювання:
розмежування бюджетних доходів;
розподіл податків та інших доходів
між бюджетами різних рівнів;
розщеплення надходжень від податків шляхом закріплення за кожним рівнем бюджетної системи конкретних часток податку в межах єдиної ставки оподаткування;
установлення територіальних надбавок до загальнодержавних податків.
міжбюджетні трансферти;
бюджетні позички.
Слайд 18Міжбюджетні трансферти – кошти, що безоплатно і безповоротно передаються з
одного бюджету до іншого.
Види міжбюджетних трансфертів до 2015 р.
За бюджетною
класифікацією
Залежно від цільового спрямування коштів
Додаткові дотації
Кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів
Субвенції
Дотація вирівнювання
Капітальні
Поточні
Слайд 19Формульний метод розрахунку дотацій вирівнювання (до 2015 р.)
Ті – об’єм дотації вирівнювання із державного бюджета,
який надається місцевим бюджетам
- коефіцієнт вирівнювання,
встановлюється Міністерством фінансів
Vi – витрати і-го місцевого бюджету.
Di – прогнозний показник об’єму доходів і-го місцевого бюджету, які акумулюються на території регіону
Слайд 20Види міжбюджетних трансфертів
з 2015 р.
Додаткові дотації
Реверсна дотація
(кошти, що передаються до
державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій)
Субвенції
(міжбюджетні
трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який ухвалив рішення про надання субвенцій)
Базова дотація
(трансферт, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій)
Слайд 21Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності обласних бюджетів
Здійснюється з урахуванням таких параметрів:
1) кількість
населення;
2) надходження податку на прибуток підприємств,
3) надходження податку на
доходи фізичних осіб,
4) індексів податкоспроможності відповідного місцевого бюджету (коефіцієнт, що визначає рівень податкоспроможності такого бюджету порівняно з аналогічним середнім показником по всіх бюджетах України відповідного рівня у розрахунку на одну людину).
Слайд 22Розрахунок індексу (коефіцієнту) податкоспроможності місцевого бюджету
І. Визначається податкоспроможність адміністративно
– територіальної одиниці. Податкоспроможність території — це показник, який характеризує
абсолютний обсяг ВВП, що виробляється в її межах на душу населення і який може бути об'єктом комунального оподаткування;
ІІ. Розраховується середня податкоспроможність в масштабах усієї держави: частка ВВП на душу населення, що може бути об'єктом комунального оподаткування.
ІІІ. Співвідношення між податкоспроможністю окремої території та середньою податкоспроможністю в межах країни = коефіцієнту податкоспроможності.
Слайд 23Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності обласних бюджетів, бюджетів міст обласного значення, районів
і об’єднаних територіальних громад в Україні
Якщо значення індексу податкоспроможності в
Україні:
в межах 0,9-1,1 - вирівнювання не здійснюється;
менше 0,9 - надається базова дотація відповідному обласному бюджету в обсязі 80 % суми, необхідної для досягнення значення такого індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9;
більше 1,1 - передається реверсна дотація з відповідного обласного бюджету в обсязі 50 % суми, що перевищує значення такого індексу 1,1.
Слайд 24З 2015 р. у Державному бюджеті України передбачаються такі види
субвенцій:
.
субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;
субвенція на виконання інвестиційних
програм (проектів);
освітня субвенція;
субвенція на підготовку робітничих кадрів;
медична субвенція;
субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру;
субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження;
субвенція на проекти ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування (50 відсотків);
інші субвенції.
Слайд 25Термін “автономія” у перекладі з грецького слова походить від понять:
“autos” — сам,
“nomos” — закон.
У буквальному розумінні це означає:
сам пишу (приймаю) закони.
Фінансова автономія місцевих органів влади та її кількісні показники
Фінансова автономія — це самоврядування у сфері фінансів, фінансова незалежність місцевих рад при виконанні покладених на них функцій
Слайд 26питома вага видатків на реалізацію власних повноважень
Кількісні показники фінансової
автономії місцевих органів влади
питома вага видатків для забезпечення делегованих повноважень
питома вага обов'язкових видатків
питома вага власних і закріплених доходів
питома вага власних доходів
2
3
4
5
1
Слайд 27питома вага незв'язаних субсидій
Кількісні показники фінансової автономії місцевих органів
влади
Коефіцієнт (індекс) податкоспроможності окремої адміністративно-територіальної одиниці
ступінь залежності від окремих доходних
джерел
8
9
7
питома вага доходів від місцевих податків і зборів
6
Слайд 28Показники доходів зведеного, державного та місцевих бюджетів України та країн
Європейського Союзу за 2010-2013 рр.
Слайд 29Частка доходів місцевих бюджетів у ВВП в європейських країнах у
2013 р.
Слайд 30Структура доходів місцевих бюджетів України за 2011–2013 роки
(без урахування
та з урахуванням трансфертів)
Слайд 31Показники видатків зведеного, державного та місцевих бюджетів
України та країн
Європейського Союзу за 2010-2013 рр.
Слайд 32Частки податкових надходжень і трансфертів
у структурі доходів місцевих бюджетів
європейських країн у 2013 р.