Фізичне виховання

удосконалення організму, навчання основним життєво важливим руховим навичкам, вмінням і зв'язаних

із ними знаннями для успішної наступної професійної діяльності.
В Україні фізичне виховання шляхом проведення обов'язкових занять здійснюється в дошкільних виховних, середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладах відповідно до навчальних програм, затверджуваних у встановленому порядку.

команди по одинадцять гравців у кожній.
Футбол є одним із найпопулярніших видів спорту

у світі. У футбол грають м'ячем на прямокутному трав'яному полі (іноді траву замінюють штучним покриттям) з воротами на двох протилежних сторонах поля. Метою гри є забити якомога більше голів; тобто, завести м'яч у ворота супротивника якомога більше разів. Головною особливістю футболу є те, що гравці (за винятком воротарів) не можуть в межах ігрового поля торкатися м'яча руками. Переможцем гри є команда, що забила за час матчу (два тайми по 45 хвилин) більше голів, ніж супротивник.

розробленою ініціативною групою вчених на замовлення Міністерства освіти України, у

процесі фізичного виховання у вищих закладах освіти використовуються традиційні і нетрадиційні засоби і методи фізкультурної освіти та фізичного удосконалення.
Добір засобів і методів здійснюється за розсудом викладачів з урахуванням фізкультурних і спортивних інтересів та індивідуальних особливостей тих, хто займається, рівня їхнього здоров'я, фізкультурної освіти, фізичної підготовленості, наявності умов для занять, екологічного добробуту.
.

на здоров'я людини, розглядає основні гігієнічні вимоги щодо попередження негативного

впливу зовнішніх факторів на організм дитини та їх використання в процесі фізичного виховання учнів чи студентів; розкриває значення, правила і методику загартовування за допомогою фізичних факторів.
шкільна гігієна — викладаються гігієнічні вимоги (нормативи) до спортивних шкільних будівель, майданчиків і обладнання, спортивного одягу і взуття, організації навчально-виховного процесу в школі.
гігієна фізичного виховання — викладаються відомості про гігієнічне значення окремих засобів і форм фізичного виховання; наводяться гігієнічні вимоги до рівня рухової активності і дозування фізичних навантажень у віковому аспекті; викладаються загальні гігієнічні вимоги до планування, організації і методики занять фізичною культурою, а також до занять в окремих видах спорту (гімнастика, легка атлетика, лижні гонки, плавання, спортивні ігри, туризм, єдиноборства).
методика викладання гігієнічних знань в загальноосвітній школі — викладається теоретичний матеріал з основних питань методики формування знань гігієнічного характеру, основна увага приділяється аналізу шкільної програми з фізичного виховання

ніг і рук в бою[1]. Надзавданням тхеквондо в давнину було

вибивання вершника з сідла[джерело не вказано 57 днів]. Слово «тхеквондо» складається з трьох слів: «тхе» - нога, «квон» - кулак (рука), «до» - мистецтво, шлях тхеквондо, шлях до вдосконалення (шлях руки і ноги). За визначенням Чхве Хон Хі, «тхеквондо означає систему духовного тренування і техніку самооборони без зброї, поряд зі здоров'ям, а також кваліфікованим виконанням ударів, блоків і стрибків, що виконуються голими руками і ногами для поразки одного або декількох суперників»

спорту

зміцнення здоров ` я та загартування організму, гармонійний розвиток форм,

функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь
4. Фізичне виховання Фізичний розвиток включає в себе ті якісні зміни, які відбуваються в зміцненні і вдосконаленні фізичних сил людини, а також її здоров ` я під впливом середовища і спеціально організованого виховання
5. Фізична культура – це людська досконалість, в якій об'єднуються прекрасне здоров ` я розум, краса тіла, висока активність, спортивна майстерність в окремому виді спорту

Дякую за увагу!