Культура України XIV – I пол. XVII ст.

3

Доц. Бадєєва Л.І.
Факультет комп’ютерних наук,
кафедра українознавства, ХНУРЕ

землях в XIV –
I пол. XVII ст.
Розкрити сутність ренесансно-реформаційних

ідей та показати їх поширення в Україні.
Охарактеризувати особливості архітектури та познайомитися з її досягненнями.
Ознайомитися з розвитком освіти, книгодрукування та літератури в цей період.

Розкрити особливості культури українського козацтва.

2. Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі.
3. Архітектура та

мистецтво.
4. Освіта, книгодрукування, література.
5. Культура українського козацтва.

себе два історичні етапи української культури:
1. подолання наслідків навали монголо-татарських

орд, відновлення міської цивілізації в Подніпров'ї, початок колонізації південноукраїнських степів.
2.концентрація основної частини українських земель у складі Речі Посполитої, наростання загрози колонізації та асиміляції України Польщею.

Історія української культури

XVI ст. були:
1. Ліквідація українських удільних князівств, утвердження в Україні

чужоземної влади.
2.Відновлення Київської митрополії як центру управління православної церкви України та Білої Русі. Розмежування православної церкви України і Білорусі з Московською митрополією - центром православної церкви Росії.
3.Вплив падіння Візантії, зростання турецької агресії проти країн Східної та Центральної Європи.
4. Епохальні зрушення в культурі Західної Європи: Відродження, Реформація і контрреформація.

України між низкою держав (Польща, Литва, Московська Русь та Угорщина)

залишалися майже незмінними. Виняток становить Чернігівщина, втрачена Литвою в ході війн з Московською державою.

станів. Продовжувалося формування шляхти, як замкненої корпорації, основною політичною перевагою

якої було привілейоване землеволодіння.

себе українське козацтво.
Поступово козацтво стає головною захисною силою України

від турецько-татарських нападів.

До середини XVI ст. козаки освоюють пониззя Дніпра, де трохи пізніше виникає історичний центр українського козацтва - Запорізька Січ.

головна опора збереження та розвитку національної культури - в XVI-перш.

пол. XVII ст. була ослаблена відсутністю державної опіки

У православ'ї існували сили, які прагнули до посилення церковних структур. У 1509-1510 р. митрополит Йосип II Солтан скликав церковний собор у столиці Великого князівства Литовського Вільно

церкви;
У XVI ст. країни Європи були охоплені Реформацією. Її учасники

виступали:
-Проти надмірного втручання церкви в усі сфери життя;
-За зменшення впливу церкви та духовенства;
-За здешевлення церкви і спрощення церковних служб.

у християнській релігії(після православ'я та католицизму).

Реформація знайшла відгук в діяльності

братств, що були засновані у Львові(1586 р.),Рогатині, Галичині, Вінниці, Лубнах, Києві(1615 р.),Луцьку та інших містах.

в містобудуванні, архітектурі та живописі. Під впливом Відродження побудовані міста-фортеці

Броди, Жолква, Бережани, Меджибож, Тернопіль та інші.

Львова та Кам'янця-Подільського.

середньовічний замок в м. Острозі.

У другій половині XVI ст. перебудовується

Кам'янець-Подільська фортеця.

П. Римлянин).
А архітектор П. Барбон будує вежу Корнякта.

українців, які навчалися в західноєвропейських університетах.

Наприклад, у списках Краківського

університету значаться понад ста імен вихідців з руських земель.

Зустрічаються імена русичів і у списках студентів та випускників Празького університету, а також в ряді навчальних закладів Італії, Німеччини та Франції.

у Краківському та Болонському університетах. Досягнувши ступеня доктора філософії та

медицини, кілька років викладав у Болонському університеті астрономію, був ректором медиків та студентів вільних мистецтв..

у с. Ораховці біля Перемишля в шляхетській польсько-українській родині. Навчався

у Краківському, Віденському, Віттенберзькому, Падуанському та Болонському університетах.

ст.).
Архітектура і мистецтво
У XIV-XV ст. провідним напрямом української архітектури

стає оборонне будівництво.

Хотинська фортеця

чинником наступу католицизму на православну віру. Були споруджені Успенський собор

у Язлівці, костьол Різдва Богородиці у Бережанах, костьол бернардинів у Збаражі, розпочато будівництво костьолу Івана Предтечі в Києві. Під час Визвольної війни частина культових католицьких будівель була знищена народом, що повстав.

іконопис та написання портретів.
«Битва під Клушино» із зібрання м.

Жолкви. Можливо, автором картини є Симон Богушевич, львів'янин вірменського походження.

вступає в період гострої боротьби за своє існування. У цій

боротьбі організацією українського міщанства стали братства - православні релігійні об'єднання.

Полемічна література - унікальне явище української культури. Її розвиток в

кінці XVI-першій третині XVII ст. прискорив розвиток української літературної мови, збагатив її зразками розмовної мови, підвищив риторичну майстерність письменників. В Острозі Христофором Філалетом було написано фундаментальний богословський трактат «Апокрисис».

вітчизняної філології - «Граматику», що десятки разів видавалася у XVII

і XVIII століттях.

Непримиренним ворогом католицизму проявив себе афонський чернець Іван Вишенський.

р.). До її програми поряд з церковнослов'янською і грецькою мовами

входили вивчення латини, діалектики, риторики, музики, арифметики, геометрії та астрономії.

Києво-Могилянський колегіум.

Празі в першій чверті XVI ст.

типографів І. Федорова і П. Мстиславця та магнатів Хоткевича і

Острозького були створені друкарні в Заблудові, Острозі, Львові. Основна продукція друкарень І. Федорова - богослужбові книги «Апостол» і «Часослов». У 1578 р. був надрукований «Буквар», у 1581 р. - «Острозька Біблія». Після смерті І. Федорова в 1583 р. його справу продовжило Львівське братство.

козацтва, взаєминах з державою. Фольклор дає ідеалізований і гіперболізований образ

козака та Запорізької Січі.

та міфів про козацтво, наприклад, уявлення про козаків - характерників,

наділених надприродною силою.

принципі прямої демократії, верховенства загальної волі при вирішенні всіх питань.

військового товариства, взаємовиручки.

в історичних піснях (думах) українського народу. Дума «Івась Коновченко, Вдовиченко»

своїм змістом закликала селян та міську бідноту в козацькі ряди, до ратних подвигів у боротьбі із загарбниками.

про Самійла Кішку є ідея суворого покарання за зраду.

образ народного героя. Головна її риса - високе патріотичне звучання,

апофіоз мужності воїна-героя, який відмовився служити ворогові заради збереження життя.

Львів: Світ, 2004. – С. 288–296.
Кордон М. В. Історія української культури:

Навч. посібник / М. В. Кордон. – Львів: Магнолія, 2011. – С. 63–88, 94–97.
Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За заг. ред. А. В. Яртися, С. М. Шендрика, С. О. Черепанової. – Львів: Світ, 1994. – С. 291–294, 299–321.
Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К.: АртЕк, 1999. – С. 170–186.
Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій / А. К. Бичко, Б. І. Бичко, Н. О. Бондар та ін. – К.: Либідь, 1992. – С. 170–187.
Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник / За ред. Л. Є. Дещинського. – [4-те вид., перероб. і допов.]. – Львів: Бескид Біт, 2005. – С. 115–145.