Liuv_-_03

1. Основи загальновійськового бою

2. Дії солдата в бою
3. Дії солдата в бою у складі механізованого відділення

являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом

удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.
Сучасний загальновійськовий бій ведеться об'єднаними зусиллями:
з'єднань, частин і підрозділів різних родів військ, спеціальних військ Сухопутних військ,
Повітряних сил,
на приморському напрямку Військово-морських сил,
із застосуванням танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), артилерії, засобів протиповітряної оборони, літаків, гелікоптерів, іншого озброєння та техніки.

швидкоплинністю,
швидкими  і різкими змінами обставин,
різноманіттям уживаних

засобів його  проведення,
розгортанням бойових дій на землі та в  повітрі, на широкому фронті, проведенням їх  у високих темпах.

військ, які протистоять у тактиці розрізняють такі види бою:
а) оборона;
б)

наступ;
Оборона – вид бою, що має на меті:
відбиття наступу переважаючих сил противника;
нанесння йому максимальних втрат;
утримання найважливіших районів місцевості;
забезпечиння сприятливих умов для переходу в наступ.
Наступ – стрімкий рух у бойовому порядку підрозділів, частин та з’єднань з метою :
повного розгрому противника в короткий термін і
оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості.

бою важливою є роль сержантів і солдатів. Для досягнення перемоги

над ворогом вони повинні досконало знати та утримувати в постійній бойовій готовності свою зброю і бойову техніку, майстерно володіти ними та уміло застосовувати в бою.
Кожний сержант і солдат зобов'язаний:
1. знати бойове завдання взводу, свого відділення (танка) та своє завдання;
2. знати організацію, озброєння, техніку та тактику підрозділів противника, особливо бойові можливості його танків, інших броньованих машин та протитанкових засобів, їхні найуразливіші місця;
3. знати озброєння і техніку свого підрозділу;
4. знати розміри, обсяг, послідовність та терміни обладнання фортифікаційних споруджень;
5. уміти швидко обладнувати окопи та укриття, в тому числі із застосуванням вибухових речовин, здійснювати маскування;
6. у бою постійно вести спостереження, своєчасно виявляти противника і негайно доповідати про нього командирові;

в наступі; знищувати противника, особливо його танки та інші броньовані

машини, усіма способами і засобами;
8. вміло пересуватися на полі бою, вибирати вогневі позиції (місця для стрільби);
9. виявляти хоробрість, ініціативу та сприт­ність в бою, подавати допомогу товаришеві;
10. бути фізично міцним та витривалим, володіти прийомами рукопашного бою;
11. уміти розпізнавати повітряного противника і вести вогонь по його низько літаючих цілях із стрілецької зброї;
12. захищати командира в бою, у випадку його поранення або загибелі сміливо брати на себе командування підрозділом;

У сучасному бою солдат повинен уміти непомітно і швидко пересуватися будь-якою місцевістю під вогнем противника і водночас безперервно спостерігати за ним, вести прицільний вогонь із своєї зброї, вибирати позиції, які б надавали йому перевагу над противником, і швидко їх обладнувати, знищувати усіма способами танки і броньовані машини противника
Добре навчений солдат здатен швидко і непомітно пересуватися на полі бою, що надає йому перевагу над противником.

те, наскільки правильно солдат вибере місце для ведення вогню і

спостереження за противником.
На місцевості солдат відшукує природне укриття (канава, вирва, колода тощо), потім оглядає все довкола і непомітно переміщується до нього. Перш ніж розпочати обладнання позиції, необхідно швидко вивчити місцевість, звернувши особливу увагу на низини, канави, борозни та інші укриття, що їх противник може використати для непомітного наближення. Вивчивши місцевість і переконавшись у правильності вибору місця, солдат починає рити окоп для стрільби лежачи .

Дещо інші вимоги висуваються до вибору і зайняття місця солдатом, якого призначено спостерігачем. Він мусить усе бачити й чути і при цьому залишатися непоміченим для противника. Місце має забезпечувати достатній огляд, маскування, укриття від вогню противника і мати зручні підходи.
Спостереження є одним з основних способів ведення розвідки, від якої, як відомо, залежить успіх бою, а отже, дії солдата-спостерігача повинні бути грамотними і вмілими

У бою солдатові доводиться боротися не лише з живою силою противника, а й з його технікою, особливо танками і броньованими машинами, які є небезпечними цілями і повинні знищуватися в першу чергу.

Найменшим тактичним підрозділом у ЗСУ є механізоване відділення. Завдання такого

підрозділу полягають у мобільному та ефективному веденні боротьби з особовим складом противника, його броньованими цілями, а також здійсненні розвідки, пересуванню та здійсненні маршу на бойовій машині.
Основи організації та ведення оборони
відділенням, механізованим взводом.
Оборона – вид бою, що має на меті:
- відбити наступ переважаючих сил противника;
- нанести йому максимальні втрати;
- утримати найважливіші райони місцевості;
забезпечити сприятливі умови для переходу в
наступ.
Оборона повинна бути - стійкою і активною;
 здатною протистояти ударам всіх видів зброї,
атаці переважаючих груп танків і піхоти
противника, діям його повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-
розвідувальних груп.
Механізоване відділення (мвід) обороняє позицію до100 м по фронту.

складається з:
 позицій відділень;
 вогневих позицій БМП (БТР) і танків;
 позиції групи управління

і вогневої підтримки;
 вогневих позицій приданих вогневих засобів, які не увійшли до складу цієї групи.
Система вогню взводу - організоване відповідно до рішення командира з урахуванням характеру місцевості і встановлених інженерних загороджень сполучення підготовленого вогню зброї всіх видів.
Види вогню:
- фронтальний,
- перехресний,
- фланговий.

метою:
розгрому (знищення) противника;
оволодіння важливими районами (рубежами, об`єктами) місцевості.

Наступ полягає в:
ураженні противника всіма наявними засобами;
рішучій атаці;
стрімкому просуванні військ в глибину бойового порядку противника;
знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, техніки;
захопленні намічених районів (рубежів) місцевості.
Наступ на противника може здійснюватися:
з вихідного району;
з району зосередження;
з місць постійної дислокації, навчальних центрів, районів навчань;
в ході розвитку бойових дій у глибині
оборони.
Бойові завдання мв (тв) у наступі:
 об'єкт атаки (жива сила, танки, БМП, гармати, ПТРК та інш. цілі, що розташовані в першій траншеї та найближчий глибині);
 напрям подальшого наступу до найближчого завдання мр (тр)

який призначається для:
- виконання завдань прориву оборони противника;
- розгрому його

підрозділів, що обороняються;
- захоплення зазначених районів, рубежів і об’єктів;
- форсування водних перешкод;
- переслідування противника.
Бойовий порядок посиленого мв що наступає у пішому бойовому порядку складається із ланцюгу солдат, БМП та засобів посилення.
Під час атаки в пішому
бойовому порядку особовий
склад мв (мвід) діє в ланцюгу
безпосередньо за бойовою
лінією танків на віддаленні,
яке забезпечує його безпеку
від розривів снарядів своєї
артилерії і підтримку
просування танків вогнем
стрілецької зброї.

Механізоване відділення наступає в пішому порядку на фронті до 50 м.
Бойовий порядок мвід, що наступає в пішому порядку складається
з ланцюга з інтервалом між солдатами 6-8 м (8-12 кроків) і БМП
(БТР)

вихідної позиції (із траншеї, окопу).
Мінне поле відділення долає, як правило,

слідом за танком по його коліях або по проробленому проходу бігом, як правило, у складі взводу, в колону по одному (по два) .
Подолавши мінне поле, відділення знову розгортається у цеп і стрімко атакує противника. Наблизившись до противника, що знаходиться в траншеї, на 25—40 м особовий склад закидає його гранатами, вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул і багнетами, і, не затримуючись, слідом за танками продовжує атаку в указаному напрямку.

зухвалих, впевнених і ініціативних дій, знання озброєння і техніки, непохитної

стійкості в обороні рішучості в досягненні успіху. Володіючи цими якостями, воїн здатний здобути перемогу над сильним і хитрим противником у складній бойовій обстановці.
Успішне виконання бойової задачі значним чином залежить від уміння командира управляти відділенням в бою. Роль командира відділення в бою визначається тим, що він, знаходячись безпосередньо на позиції відділення, робить особистий вплив на своїх підлеглих. Його впевнені і умілі дії викликають у підлеглих віру в командира та в успішне виконання бойового завдання.

— К., 1996.-№30.-Ст. 141.
2. Закону України «Про військовий обов'язок і

військову службу»
3. Бойовий статут Сухопутних військ, ч. 2 (батальйон, рота). Київ. Воєнне видавництво України „Варта”,1998.
4. Бойовий статут Сухопутних військ, ч. 3. Київ. Воєнне видавництво України „Варта”,1998.
5. Допризовна підготовка. Київ. 1996 р. М.І.Томчук, Я.І.Конотоненко.
6. Програма допризовної підготовки. Київ. 1999 р. Томчук М.І.
7. Допризовна підготовка юнаків. – К., 1999.
8. Механізований взвод у бою: навч. пос./[О.М.Бондар, М.П. Волик, О.М.Іванов, С.В. Кочеригін].:Юрид. Л-ра,2001.
9. Основи військової підготовки. – К., 2000.
10. Підручник ТАКТИКА видання ВПЦ КНУ ім. Тараса Шевченка 2009 р. стор. 263-284.
11. Тактика загальновійськових підрозділів, навч. пос. ВА 1998р.