Марчук ОБ-12.1

підприємництва з економічним контролем суспільства над приватними інститутами. Вона має

такі основні ознаки:

господарювання, породжених ними;
– державне регулювання національної економіки з метою стимулювання

сукупної пропозиції та сукупного попиту;
– відносна стійкість і стабільність розвитку на основі збалансування різнорідних економічних інтересів;
– здатність амортизувати циклічні коливання, запобігати глибоким економічним спадам і пом'якшувати соціальні конфлікти;
– забезпечення свободи і економічної рівності суб'єктів господарювання;
– чітка соціальна спрямованість розвитку національного господарства на основі економічного зростання.

Змішана економічна система

колективної, державної та розмаїття форм господарювання — оренди, акціонування, кооперації,

партнерства;
розвиток державного підприємництва і формування державного сектору економіки;
макроекономічне прогнозування, планування і програмування розвитку економіки загалом та її окремих галузей;

Змішана економіка система

державного бюджету та державних фінансів, здійснення податкової політики і соціального

регулювання;
модифікація ринкового ціноутворення внаслідок запровадження внутрішньо фірмових (трансфертних) цін і державного регулювання цін на ресурси і продукти;
державне регулювання науково-технічного та інноваційного розвитку;
регулювання державою та профспілками умов, оплати та ринку праці;
соціалізація економічної системи капіталізму на засадах соціального страхування і соціального захисту населення, соціального партнерства;
підтримання конкурентних умов господарювання і запобігання монополізму.

Змішана економіка система

спрямування, у США - вільноринкового капіталізму, в Японії - державно-керованого

капіталізму. Тип змішаної соціально-ринкової економіки характеризує поєднання елементів індивідуалізму, корпоративізму1 та державної стратегії соціального захисту;
2) є такі національні моделі ринкової економіки: німецька неоліберальна, французька неостатична, англійська неостатична, шведська модель розподільного соціалізму, американська неоліберальна, японська державно-керована корпоративна ринкова економіка, південнокорейська, китайська;
3) наявні три варіанти моделей змішаної економіки: консервативний (виступає за обмежене опосередковане втручання держави в макроекономічні процеси з метою створення умов діяльності приватного бізнесу), ліберальний (передбачає проведення інституціональних і соціальних реформ, раціональне поєднання ринкового механізму і державного регулювання), соціал-реформістський (обґрунтовує реформування капіталізму в напрямі "демократичного соціалізму").

Змішана економіка система

пануванням суспільної власності на засоби виробництва. Монопольне становище в її

складі належало державній власності. Це породило всезагальне одержавлення економіки та інших складових суспільних відносин. Монопольне становище державної власності утвердилось внаслідок підміни реального усуспільнення виробництва формальним, здійсненим у процесі зміни майнової приналежності засобів виробництва.

дослідження багатьох учених. Кризу розглядати як закономірне явище, як обов’язковий

атрибут розвитку економічної системи Дж. М. Кейнс, М. Кондратьєв, К. Маркс, П. Самуельсон, М. Туган-Барановський, Р. Дж. Хоутрі, Й. Шумпетер та ін. Фундаментальні праці з виявлення природи сучасних криз та пошуку ефективного інструментарію їх запобігання в економіці розвинених країн не втрачають своєї актуальності, це дослідження таких видатних учених, як: Дж. Тобін, К. Ерроу, Дж. Штігліц, Ф. Кідланд та Е. Прескот. Серед вітчизняних учених, які займалися дослідженням цієї проблематики та зробили суттєвий внесок у вирішення окремих її аспектів, варто відмітити В. Гейця, Є. Перепьолкіна, A. Гончарука, Д. Лук'яненка, В. Василенка, Л. Дмитриченко, а серед російських учених-економістів – В. Іноземцева, Є. Балацького, С. Глазьєва, С. Меньшикова, Ю. Яковця та ін. Останнім часом велика увага приділяється розмежуванню зовнішніх і внутрішніх причин циклічності ринкової економіки, а також визначенню ролі держави в антикризовому регулюванні.

підприємництва;
– формування національного ринку з відносним поділом його на складові

та сучасною інфраструктурою, розвиненими ринковими господарськими зв'язками;
– становлення нових мотиваційних механізмів розвитку підприємств та продуктивної зайнятості працівників;

Економічна система державного соціалізму

вільного ціноутворення у поєднанні з регулюючим впливом держави;
– здійснення грошово-кредитної

та фінансової політики, що спрямовані на регулювання грошової маси в обігу;
– створення дієвої системи соціального захисту населення з метою його адаптації до ринкових перетворень та попередження, деградації, пом'якшення ризиків;
– реалізацію активної інвестиційної політики, яка забезпечила б структурну перебудову економіки та її соціальну переорієнтацію.

Економічна система державного соціалізму

одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами.

Універсальний зв'язок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини.