Микола Хвильовий

13 грудня 1893 року, м. Тростянець
Види діяльності: літератор, публіцист, громадський

діяч
Напрямок літературної творчості: «романтичний вітаїзм»
Ідеологічне мистецьке спрямування: культурна інтелектуальна Європа
Роки творчості: 1921–1933
Сімейний стан: двічі одружений
Родинна любов: прийомна донька — Любов Уманцева
Смерть: 13 травня 1933 року у Харкові покінчив життя самогубством
Характеристика: романтик за світосприйняттям, фанатик ідей, вірний друг

Портфоліо письменника:

Україну?»

М.Хвильовий

те, що ми були найщирішими
комуністами? Нічого не розумію.
За генерацію

Ялового відповідаю
перш за все я, Микола Хвильовий.
"Отже", як говорить Семенко…
ясно.
Сьогодні прекрасний сонячний день.
Як я люблю життя - ви й не
уявляєте. Сьогодні 13. Пам'ятає,
як я був закоханий у це число?
Страшенно боляче.
Хай живе комунізм.
Хай живе соціалістичне будівництво.
Хай живе комуністична партія.

Пам'ятник у Молодіжному парку в Харкові, 1995р.

мінялись портрети вождів, сталінські холоди змінились хрущовською відлигою і важким

застоєм, а ворог української літератури і всього українського народу лишався один - Микола Хвильовий.
У житті ми ніколи не бачили ні творів Миколи Хвильового, ні його портретів, ні його життєпису, ні гасел, проголошуваних ним. Лише читали підручники, монографії, енциклопедичні статті - й мусили приймати все на віру. І.Білецький зазначив в журналі "Червоний шлях": "Микола Хвильовий - основоположник української радянської літератури і української прози."
Він нічого не боявся, нічого не цурався. Визнавав помилки, бо помилявся. Мав загонисту, шалену і неймовірно чесну душу.
Йому присвятили вірші В.Сосюра, М.Рильський, В. Стефаник - новелу "Мережа".
Через два місяці після похорону його могилу зруйнували і тільки недавно знайшли.

Характеристика творчості Миколи Хвильового:

єднання. Він вірив, що вільна, незалежна суверенна держава Україна, яку

він виборював усією суттю, усім життям, може бути пошлюблена з червоним, справжнім, непідробним, справді ленінським комунізмом".
Іван Драч.

Осінь ” (1924)
Центральні твори:
“ Синій листопад “,
“ Арабески

“,
“ Дорога й ластівка “,
“ Кіт у чоботях “,
“ Солонський Яр “,
“ Легенда “,
“ Я (Романтика) “
“ Санаторійна зона “
* «Вальдшнепи “
* «Мати “
* “ Сентиментальна історія “
*“ Іван Іванович “

«Я(Романтика)» (1924р)
Малюнок Андрія Клена
«Я йшов у нікуди»

складної революційної ситуації в Україні,смерті, людського горя,страждань;вічне протистояння добра і

зла.

Ідея : вимріяне майбутнє не може наблизити людина з роздвоєним “ Я “, ціною злочину його не побудувати. Суспільство,побудоване на людських жертвах, не може бути ні гуманним, ні справедливим.

ліричного героя, його почуттів і настроїв.
Нове́ла (італ. novella, від лат.

novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.

світ новели.
* Три частини, у яких відтворено три різні ситуації

на фронті й три різні душевні стани ліричного героя.
Кульмінація твору – сцена, що відбувається в кімнаті, де засідає «чорний трибунал»,коли до зали заводять черниць, серед яких оповідач бачить свою матір.

й трави в степу й щоденний, буденний гудок на цегельні,

то звуки, що поступово наростають і стають драматичними: військовий телефон, канонада, гуркіт тачанок, постріли гвинтівок й маузера головного героя, сигнали тривоги, що їх подає броньовик на оборонній позиції.
3.Врешті-решт, у фіналі, коли настає ніч розстрілу останньої групи заручників й відступу, немовби налітає шквал - вогняного світла, вибухів і громів, розірваних почуттів і спогадів.

1.Створений письменником світ постійно міняється від зміни освітлення, дня і ночі, від грози, що насувається, і від тьмяного сонячного світла в пеленах пилу останнього описаного в новелі дня.

Елементи імпресіонізму в новелі:

драматизм;
внутрішні монологи героя;
відсутність безпосередньої авторської оцінки;

лаконізм;
виразні художні деталі;
глибокий психологізм;
відмова від традиційного описового реалізму;
часові зміщення;
символічність образів, деталей (наприклад, безіменність персонажів (символ, деталь): революційна дійсність нівелює людську індивідуальність; годинник – пересторога Бога, що життя – короткотривале);
історичні алюзії, асоціації з метою поставити революцію у контекст визначних подій світової історії.

людина»
*Думка літературних критиків: герой не відносить себе до бездушних дегенератів,

але насправді ним керує класова ненависть.
*Позиція автора: «Я» - «справжній революціонер, він чистий перед ідеєю, якій служить; перетворюється на заручника системи, в яку вірить.
*Триразове повторення слів: « Я йшов у нікуди» – ключ до розуміння внутрішнього світу героя.

каменем замість серця».
*Жорстока, бездушна людина з залізною волею.
*Його позиція: мета

виправдовує будь-які засоби.
*Легко ламає волю Андрюші.
*Має величезний негативний вплив на «Я».
*Раціонально використовує шанс, подарований долею.

«чека»; у постійних сумнівах – залишитися у «чека» чи йти

на фронт.
*Звикає до свого права чинити насильство над іншими людьми(поступова дегенерація).

комуни»
*Вірний вартовий революції.
*Викликає огиду у читача.

нової епохи, що народжується в муках і крові.
*Розуміє сина-вбивцю і

мучиться роздвоєністю його душі.
*Берегиня людського роду.

людина.






4.…нікому, ніколи й нічого не говорити, як розкололося моє власне

«я».

1….наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам'ятаю!) І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.

3….iз широким лобом i бiлою лисиною, з холодним розумом i з каменем замiсть серця, ― це ж вiн i мiй безвихiдний хазяїн, мiй звiрячий iнстинкт.

енергійно розписатися під темною постановою -«розстрілять» завше мнеться.
6.…вірний вартовий на

чатах; трохи безумні очі, низенький лоб; він завше нагадує каторжника.

8….завше був солдатом революцiї, i тiльки тодi йшов з поля, коли танули димки й закопували розстрiляних.

7….главковерх чорного трибуналу комуни, нікчема, яка віддалась на волю хижої стихії…

фанатизм?

перекладається як «несамовитий». Це сліпе, беззастережне слідування переконанням, особливо в

царині релігійно-філософській, національній чи політичній; доведена до крайності прихильність яким-небудь ідеям, віруванням або поглядам, зазвичай поєднана з нетерпимістю до чужих поглядів і переконань. Відсутність критичного сприйняття чого-небудь.

(релігійний фанатизм - розглядається іноді як найбільш екстремальна форма релігійного

фундаменталізму; політичний, ідеологічний фанатизм; етнічний, національний, расовий фанатизм - прояви національної, расової винятковості в поєднанні з неприхованою ненавистю до представників іншої нації або раси; фанатизм серед спортивних вболівальників - напр., футбольне хуліганство; театральний фанатизм) ;

*в залежності від ступеня оволодіння ідеєю - жорсткий і м'який фанатизм;

*в залежності від ступеня залученості - масовий та індивідуальний фанатизм;

*за характером мотивацій;

*за особистісною позицією.

Губенко.

2.Новела «Я(Романтика)» має присвяту –асоціацію твору:
А) «Тіні забутих предків»;
Б) «Цвіт

яблуні»;
В) «Intermezzo»;
Г) «Fata morgana»;
Д) «Маленький грішник».

творі має бути думка, а не бездарні візерунки».
Б) «Письменник –

не американська машинка, а твори його – не полтавські галушки».
В) «Прогрес мистецтва доводять факти, а не логічні доводи».
Г) « Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!»
Д) «У суперечках народжується істина».

4. Новела «Я(Романтика)» має такі композиційні особливості:

А) ліричний вступ, три частини, розповідь від третьої особи;
Б) ліричний вступ, три частини, кульмінація на початку твору;
В) ліричний вступ, три частини, розповідь від першої особи;
Г) п’ять частин, кульмінація в кінці твору, опис інтер’єру палацу;
Д) дві частини, опис інтер’єру палацу, монологи.

«Я(Романтика)»є ознаками твору
А) романтичного;
Б) реалістичного;
В) імпресіоністичного;
Г) експресіоністичного;
Д) сентиментального.

6.На думку М.Рильського,

«шукання Хвильового почалися там, де урвалися шукання…»
А) Михайла Коцюбинського;
Б) Панаса Мирного;
В) Івана Нечуя-Левицького;
Г) Івана Франка;
Д) Лесі Українки.

бору вдарив у тривогу наш панцерник.- Загудів ліс.
Метнувся вогонь

– раз.
Два –
І ще – удар! удар!
…Напирають ворожі полки. Треба спішити. Ах, треба спішити!
Емоційно-експресивну роль у цьому уривку
НЕ ВІДІГРАЄ
А) безсполучниковість;
Б) специфічне розміщення рядків;
В) лексика іншомовного походження;
Г) своєрідна авторська пунктуація;
Д) алітерація,

увійшло двоє: женщина в траурі й мужчина в пенсне…
Я:
Ваша фамілія?
Зет!
Ваша

фамілія?
Ігрек.
Іменами Я, Ігрек, Зет М. Хвильовий
А) наголошує на пересічності й нікчемності цих героїв;
Б) створює інтригу, яку має читач розгадати;
В) замасковує справжні прізвища героїв через раніше скоєні ними злочини;
Г) указує на те, що ці герої виконують другорядну роль у сюжеті твору;
Д) показує, що жорстока революційна дійсність нівелює людську індивідуальність.

покине трибунал;
Б) суд над жінкою в траурі і чоловіком у

пенсне;
В) розстріл черниць;
Г) розстріл чекістом своєї матері;
Д) каяття чекіста в кінці твору.

10. У новелі «Я(Романтика)» передусім засуджується

А) садизм членів «чорного трибуналу комуни»;
Б) революційний більшовицький фанатизм;
В) невпевненість у собі в найважчі моменти життя;
Г) революція 1917р.
Д) вандалізм нової влади.

Характеристика
«Я» А) садист, злий геній;
дегенерат Б) комунар, який творить
усе супротив своєї психіки;
Андрюша В) озброєний татарин,
який постійно щось наспівує;
доктор Тагабат Г) фанатик з
роздвоєною душею;
Д) єдино вірний пес, страж
революції, що не знає сумнівів.

Приклад
1.Тавтологія А) Тихо вмирав місяць
у пронизаному зеніті.
2.Персоніфікація Б) По щоці, пам’ятаю,
текла темним струменем кров.
3.Алітерація В) З тихих озер загірної
комуни шелестить шелест.
4.Старослов’янізми Г) Воістину моя мати - втілений
прообраз тієї надзвичайної Марії.
Д) мати каже, що я (ЇЇ
м’ятежний син) зовсім змучив себе.

споконвiку було: однi

умирають з ганчiркою в руцi, а другi

тяглися до стяга зорi
i йшли за хвостами комет, горiх розкусивши буття.

М. Хвильовий

м. Харків