Національна самосвідомість: особливості формування та активізації в умовах

меті сформувати стійкі моральні якості, потреби, почуття, навички і звички

поведінки на основі ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності.

і оцінок, що регулюють стосунки між людьми. Вона виконує пізнавальну,

виховну, оцінну функції.

реальні стосунки і регулює моральний аспект діяльності людини. Моральна свідомість

охоплює моральні принципи, уявлення, ідеали, поняття «добро», «зло» та ін., які об'єднуються у систему поглядів на призначення людини, сенс її життя.

є раціональною основою моральної діяльності особистості, що дають їй змогу

чинити свідомо, розуміючи необхідність, доцільність певного вчинку

є емоційним аспектом духовної діяльності особистості, що разом із моральними

переконаннями характеризує моральність особистості

є внутрішньою потребою особистості і виявляються в будь-якій ситуації й

умовах. Це найпростіша форма підтримки і передавання наступним поколінням звичаїв, норм поведінки. Формування моральних звичок є одним із найважливіших завдань вихователя.

світоглядній основі мотивів поведінки і виявляється в різних умовах як

властивість особистості. Моральна спрямованість передбачає наявність в особистості моральних переконань, моральних звичок, моральної свідомості, які в сукупності утворюють її моральність.

природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і

взаємовідносин між людьми в суспільстві.

є першоосновою, корінням патріотизму. Етнізація дитини починається з раннього періоду

життя в сім'ї, з колискової, казки, з дотримання народних звичаїв, обрядів, народної пісні тощо. У ранньому віці формується культ рідного дому, сім'ї, предків, рідного села, міста. Фундаментальне значення в процесі етнізації має рідна мова, якій до певного часу не повинні заважати інші мови.

усвідомлення себе як частини нації, своєї причетності до неї як

політичного феномена, що має чи виборює певне місце серед інших націй. Важливим при цьому є формування історичної пам'яті, почуття національної гідності.

ставлення до національно-культурних цінностей інших народів, прищеплення почуття національної, расової,

конфесійної толерантності.

вихованцям соціального досвіду, успадкування ними духовних надбань українського народу, досягнення

високої культури міжнаціональних взаємин, формування незалежно від національної приналежності особистісних рис громадянина Української держави, духовності, трудової, моральної, розумової, естетичної, правової, фізичної та екологічної культури.

є дитина, її фізичне та моральне здоров'я, всебічний розвиток. Саме

тому потрiбно впроваджувати в практику роботи педагогіку народознавства, яка є природною ланкою єднання родинного і шкільного виховання.

Знайомити вихованців з історією виникнення та походження назви свого селища,

його вулиць. Під час цієї пошукової роботи учні звертаються до старожилів, різних друкованих матеріалів, сімейних фотоархівів.

«Козацькому роду нема переводу», відвідування музеїв історії сільського господарства.

епох. Не можна допускати, щоб забувалися історичні події, пам'ятні місця,

зневажалися народні герої.

малюнкiв на патрiотичну тематику

в процесі формування особистості, а отже, й підростаючого покоління, найефективніші

шляхи пізнання – це від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до міжнаціонального, світового.

Система виховання постійно відтворює і поглиблює емоційно-естетичний, художньо-творчий, модальний та інтелектуальний компоненти свідомості рідного народу, створює умови для розвитку і розквіту природних задатків і талантів кожного громадянина України, формування духовного потенціалу – найвищої цінності нації та держави.

рідної землі, своєї батьківщини, виховується патріотична гордість за минуле і

сучасне України, любов до рідної мови, формується духовно розвинена, творча, працелюбна особистість.

процес кристалізації і шліфування громадянськості, почуття господаря держави, патріота і

оцінюють їх через призму інтересів держави. У виховній роботі із старшокласниками використовуються такі форми роботи: круглі столи, години спілкування, диспути, КВК, конференції, вікторини, конкурси, випуск бюлетенів, газет, проведення фестивалів, турнірів. Вони приймають участь у пошуковій роботі: записують спогади про минуле, вивчають історичні місця, знайомитися з подіями пов’язаними з бойовими діями у роки Великої Вітчизняної війни, збирають цікавий пошуковий матеріал про героїв війни.

Два людських винаходи можна вважати найтяжчими: мистецтво керування і мистецтво виховання.
(І.Кант)


Не загубити! Не втратити! Відродити!.. Ось ниточка, яка проходить через всю роботу педагога-організатора нашої школи і залишає слід у дитячих серцях.