Обмен блоками данных

можна за допомогою функції
size_t fread (void *buf, size_t size,

size_t n, FILE *fp);
що заносить у буфер n об’єктів розміром size. Тип size_t
оголошено в через декларацію typedef. У Borland C він збігається з типом int.
Функція повертає кількість реально зчитаних об’єктів.
Розглянемо приклад визначеня середньоарифметичного значення дійсних чисел, бінарні коди яких зберігаються у файлі. Дані зчитуються в буфер блоками по N чисел. Робота завершується коли розмір зчитаного блоку менший за N, що сигналізує про досягнення кінця файла.

void main()
{
int a[N], n, i;
float s=0, k=0;

FILE *f;
f =fopen ( fname, "rb");

for (i=0; i

while (n==N);
printf ("sr=%4.2f", s/k);
fclose(f);
}

функція
size_t fwrite (void *buf, size_t size, size_t n, FILE

*fp);
Параметри такі ж, як і в функції fread().
Бібліотека Borland C додатково включає функції
int getw (FILE *fp);
int putw (int numb, FILE *fp);
Функції повертають значення зчитаного або записаного
в бінарний файл двобайтового двійкового коду цілого
числа.
Приклад: знаходження номера заданого числа в
даному бінарному файлі

if (N=getw(f)==n) return k;
k++;
} while (N!=EOF);

return 0;
}
void main()
{
FILE *f=fopen(“prog.xz”,”rb”);
printf(“%d”,Find(f,5));
fclose(f);
}

зберіганні числових даних. Операції читання і запису з такими файлами

виконуються швидше, так як відсутня необхідність форматування (переведення в текстове представлення та навпаки). Двійкові файли зазвичай мають менший розмір, ніж аналогічні текстові файли. В двійкових файлах можна переміщуватися в будь-яку позицію і читати або записувати дані в довільній послідовності, в той час, як в текстових файлах практично завжди виконується послідовна обробка інформації.

Робота з бінарними файлами

*stream;       struct mystruct s;       if ((stream = fopen("test.dan", "wb")) == NULL)       {          fprintf(stderr,

"Неможливо відкрити файл\n");              return 1;       }       s.i = 0;       s.ch = 'A';       fwrite(&s, sizeof(s), 1, stream);       fclose(stream);       return 0; }

порядку використовується "покажчик файла" (курсор), який визначає поточну позицію у

файлі. При читанні даних курсор автоматично зміщується на число прочитаних байтів. Отримати поточну позицію курсору файла можна за допомогою функції ftell() long ftell (FILE *stream);       Встановлюється поточна позиція курсору у файлі за допомогою функції fseek(): int fseek (FILE *stream, long offset, int whence);       Ця функція задає зміщення на число байтів offset від точки відліку, яка визначається параметром whence. Цей параметр може приймати значення 0, 1, 2.

задане значення whence=1, то offset може приймати як додатне, так

і від'ємне значення, тобто зсув вперед або назад.     Функція rewind() переміщує курсор на початок файлу
void rewind (FILE *stream);     Те ж саме можна зробити за допомогою fseek()
fseek (stream, 0L, SEEK_SET);
Встановлення покажчика перед 10-м елементом від кінця файла: fseek (f, -10*sizeof(double), SEEK_END);

*stream); int main (void) {      FILE *stream;      stream = fopen("test.dan ", "wb+");      printf("Розмір файла test.dan

рівний %ld байт\n",       filesize(stream));      fclose(stream);      return 0; }

/*збереження поточної

позиції файла*/     fseek (stream, 0L, SEEK_END); /*перехід у кінець*/    length = ftell (stream); /*розмір відповідає зміщенню*/      fseek (stream, curpos, SEEK_SET); /*повернення
покажчика на попередню позицію*/      return length; }

b[m]. В результаті отримаємо вектор с[n].




Значення елементів матриці та

вектора вводимо з файлу ish.dan. Результати передаємо на екран та в файл rez.dan.


#include
#include
#define N 2
#define M 4

float a[N][M], b[M], c[N];
int i, j;
FILE *p1, *p2;

p1=fopen("ish.dan","r");
if(p1==0)
{ puts("Файл ish.dan не открылся");
exit(1); }
p2=fopen("rez.dan", "w");
for(i=0; i for (j=0; j fscanf(p1, "%f",&a[i][j]);

for(i=0; i

c[i]=0;
for (j=0; j c[i]+=a[i][j]*b[j];
fprintf(p2, "c[%i]=%f\n", i, c[i]);
printf("c[%i]=%f\n", i, c[i]);
}
fclose(p1);
fclose(p2);
}