Румунія в 50-80 рр. ХХ століття

- європейських країн , було взято курс на розвиток важної

промисловості, що відбувався на екстенсивній основі, переважно за рахунок переливання коштів із сільського господарства. За "випробуваною" сталінською схемою до 1962р. було завершено суцільну колективізацію.
Румунське керівництво беззастережно підтримувало СРСР у боротьбі проти югославських комуністів, з перших днів брало участь у роботі РЕВ і Організації Варшавського Договору.
Але підсумки роботи ХХ з'їзду КПРС, вторгнення радянських військ до Угорщини 1956р., хоча й по-різному сприймались в країні, викликали прагнення самостійності. Тільки з Румунії (1958р.) було виведено Радянські війська.

- фашистського режиму Антонеску через несміливі і обмежені спроби демократизації

країни до встановлення нової диктатури компартії, яка стояла в центрі тоталітарної системи.
Початок правління Чаушеску.
Після смерті у березні 1965р. Г. Георгіу - Дежа. Першим секретарем ЦК РКП (з липня 1965р. партію перейменовано з РРП на РКП) було обрано Ніколає Чаушеску.

Так поступово новий генсек використовуючи всі засоби створював собі політичний капітал. Він критикував минулі помилки Дежа, провадив засоби з лібералізації галузі економіки і культури, спекулював на питаннях незалежності й суверенітету, намагався грати на національних почуттях румун, закликаючи створити процвітаючу державу, незалежно у зовнішній політиці від Радянського Союзу, країн Варшавського Договору. І на певних етапах досяг своєї мети. Чаушеску завоював симпатії всередині країни і на Заході.

арени в 1974 р. Предметом суперечки були ступінь централізації управління,

а також темпи і масштаби індустріалізації. Переміг в цій суперечці Чаушеску. У березні того ж року Чаушеску приймає присягу президента Румунії. Починається епоха культу особи. Щотижня президент виступає на багатотисячних мітингах з промовами, на керівників усіх ланок обрушується лавина "цінних вказівок".

лідери Великої Британії, Франції. 1967р. Чаушеску було обрано головою Державної

Ради республіки, а  після смерті Г. Георгіу-Дежа він став генеральним секретарем. РКП.
Для захисту режиму Чаушеску створив потужний апарат репресій і всеосяжного контролю за думками і повсякденними діями людей.
У період перебування Чаушеску при владі офіційна статистика малювала винятково сприятливу картину розвитку економіки - виходило, що за темпами зростання промислового виробництва Румунія випереджала всі країни світу. Проте реальність була іншою: у 1986-1989 роках індустрія працювала з нульовим приростом, середня врожайність сільськогосподарських культур була у 3-4 рази нижче оголошуваної, недозавантаженість виробничих потужностей підприємства становила 30%. Для модернізації промисловості та виконання здійснених планів Румунія імпортувала залізну руду, кокс із Бразилії, Індії і навіть Австралії, що катастрофічно збільшувало вартість готової продукції.".

від західного ринку призводила того, що на початку 80-х років

зовнішня заборгованість Румунії Заходу досягла 10,2 млрд доларів.
Зростало громадське незадоволення-існуючими порядками, з'являлися антиурядові листівки 1987 р. у м. Брашов стався відомий "хлібний бунт", жорстоко придушений тоталітарним режимом. З закордонних поїздок не поверталося все більше громадян - вчених, спортсменів, письменників.
Диктаторський режим агонізував. Настав грудень 1989 року.

населення в Румунії.
Українці мешкають у Румунії в різних регіонах: Південній

Буковині, Добруджі, Марамоші, Банаті. їхнє соціально-економічне й національне становище порівняно з українською діаспорою Східної Європи протягом багатьох років залишалося найбільш складним.
Більшість українців - жителі сільської місцевості. Комуністичне керівництво Румунії цілеспрямовано провадило політику створення єдиної румунської соціалістичної нації, насильницьки. До 1947 р. бухарестський уряд взагалі відмовлявся визнавати за українцями право на національне існування. Ситуація дещо покращилась у 1948-1963 рр., коли було дозволено відкрити 120 сільських україномовних шкіл. У Бухарестському університеті почало функціонувати відділення української мови і літератури. З наступом реакції у 60-80-ті роки уряд ліквідував більшість досягнень попереднього періоду.

культурні й духовні проблеми, відразу ж після повалення режиму Чаушеску

було створено громадську організацію - Союз українців Румунії (СУР), яка представляла інтереси всього українства країни. Відкрились українські школи, українці з великими труднощами почали будувати храм - собор святого Володимира, починає виходити літературний щомісячник "Наш голос", видається газета "Вільне слово". Значною подією у відродженні самосвідомості українського населення Румунії стала національна конференція СУР, яка відбувалася в липні 1992 р. у м. Сегет.