Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Словесні, наочні та практичні методи навчання
Содержание
- 1. Словесні, наочні та практичні методи навчання
- 2. План Характеристика словесних методів навчання.Місце та роль наочних методів у процесі навчання. Специфіка практичних методів навчання.
- 3. ЛітератураВолкова Н.П. Педагогіка – К., 2003, с.
- 4. Особливості словесних методів навчання інформація подається учням
- 5. Функції словесних методів навчання (за В.О.Онищуком)створення
- 6. Види словесних методів навчанняевристичні (запитальні) - бесіда;
- 7. БЕСІДАдіалогічний метод навчання, за якого вчитель із
- 8. Типи дидактичного діалогу:«викладач - учень»;«учень - учень»; «учень - підручник»; «учень - комп'ютер»
- 9. Види бесід за дидактичною метою:вступна бесіда (підготовка
- 10. За рівнем пізнавальної діяльності:репродуктивно-відтворююча (запитання мають інформаційний
- 11. За кількістю учасників:індивідуальна бесіда (питання адресовані одному учневі класу);фронтальна бесіда (питання адресовані учням усього класу).
- 12. Види запитань за рівнем складності:запитання про
- 13. За рівнем самостійності учнів під час відповіді:основні
- 14. За рівнем пізнавальної активності учнів:репродуктивні (з метою
- 15. За формулюванням питання:звичайні («Які умови є важливими
- 16. Педагогічні вимогиВідповідність темі та меті уроку.Питання: стислі,
- 17. Відповіді учнів (за змістом і за стилем):
- 18. Розповідь образний, динамічний, доступний, емоційний виклад інформації про різні явища і події.
- 19. Види за дидактично метою:розповідь-вступ (використовують перед вивченням
- 20. За особливостями проникнення в явища дійсності:художня (образний
- 21. Розповідь повинна:Тривати 10-12 хв.Містити лише достовірні, науково
- 22. Мати чітку логіку викладу.Бути емоційною.Викладатися простою і
- 23. Пояснення словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів, принципів дій, прикладів.
- 24. Види за способами міркування:індуктивні - забезпечують можливість
- 25. За змістом:причинні виявляють причини певного явища, події,
- 26. ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИСтворення бази пояснення - актуалізація раніше
- 27. Тлумачення рідко вживаних слів, уточнення термінів (понять),
- 28. ІНСТРУКТАЖ короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації) щодо виконання дії.
- 29. Види за дидактичною метою розрізняють:вступний (проводять перед
- 30. РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМметод організації самостійної роботи учнів
- 31. ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ Роботу з підручником слід ретельно
- 32. У разі необхідності перед самостійною роботою учнів
- 33. Не варто вимагати від учнів завчати напам'ять
- 34. Наочні методи навчанняілюстрування;демонстрування;самостійне спостереження.
- 35. Особливості наочних методів навчання безпосередньо пов’язані
- 36. Види наочності за особливостями сприймання:безпосередня (реальні предмети); опосередкована (зображення, макети реальних предметів).
- 37. За взаємодією учня з об’єктом споглядальна (учні
- 38. За відображенням засобами наочності дійсності натуральні об’єкти
- 39. зображальні (образно-опосередковані) засоби (навчальні картини, репродукції художніх
- 40. схематичні засоби (географічні, топографічні, історичні карти, схеми,
- 41. Ілюструванняметод навчання, який передбачає показ нерухомих (статичних)
- 42. Значення: допомагає учням ефективніше сприймати навчальний матеріал;допомагає
- 43. Засоби ілюструванняпредмети в натурі (рослини, живі тварини,
- 44. Демонструванняметод навчання, який передбачає показ предметів і
- 45. Значення: допомагає сприйняти явище чи предмет
- 46. Засоби демонструваннядемонстрування реальних предметів, явищ, процесів, що
- 47. Методика і техніка ілюстрування та демонстрування:чітке визначення
- 48. детальне продумування пояснення;відповідність темпу пояснення показу;дотримання технічних
- 49. Самостійне спостереження метод навчання, який передбачає сприймання
- 50. Види за особливостями взаємодії з об’єктом безпосереднє;
- 51. За часом проведення: короткочасні; тривалі (потребують систематичної фіксації фактів і висновків у щоденниках спостережень).
- 52. За кількістю учасників: індивідуальні;групові; колективні.
- 53. За місцем проведення: на уроках; поза уроками (на заняттях гуртка, вдома).
- 54. Методика організації самостійного спостереження інструктаж учителя
- 55. Практичні методи:вправи; лабораторні роботи; практичні роботи; графічні роботи; дослідні роботи (досліди).
- 56. Особливості практичних методів навчанняпередбачають залучення учнів до
- 57. Вправи метод навчання, який передбачає багаторазове повторення
- 58. Види вправ за дидактичною метою: підготовчі -
- 59. За формою навчальної діяльності учнів: усні (усна
- 60. Методика виконання вправ: вчитель, спираючись на усвідомлені
- 61. Умови, які сприяють успішному застосуванню вправ:якісна підготовленість
- 62. послідовність і систематичність у виконанні вправ, поступове
- 63. Практичні роботи метод застосування учнями знань
- 64. Етапи проведення практичних робіт пояснення вчителя
- 65. Графічні роботи метод навчання, що передбачає відображення знань учнів у кресленнях, графіках, діаграмах, ескізах.
- 66. Етапи виконання графічних робітознайомлення учнів з технікою
- 67. Дослідні роботи метод виконання пошукових завдань
- 68. Етапи проведення дослідіввступна бесіда з метою усвідомлення
- 69. Скачать презентанцию
План Характеристика словесних методів навчання.Місце та роль наочних методів у процесі навчання. Специфіка практичних методів навчання.
Слайды и текст этой презентации
Слайд 2План
Характеристика словесних методів навчання.
Місце та роль наочних методів у процесі
навчання.
Слайд 3Література
Волкова Н.П. Педагогіка – К., 2003, с. 278-291.
Кузьмінський А.І., Омеляненко
В.Л. Педагогіка. – К., 2003, с.129-133.
Малафіїк І.В. Дидактика. – Рівне,
2003, с. 263.Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – К., 2007, с. 273--282.
Настільна книга педагога. Навчально-методичний посібник. – Харків, 2006, с. 66-73.
Савченко О.Я. Дидактика початкової школи – К., 2002, с. 175-190.
Фіцула М.М. Педагогіка. – К., 2002, с. 120-129.
Ягупов В.В. Педагогіка. – К., 2002, с. 325-343.
Слайд 4Особливості словесних методів навчання
інформація подається учням через слово вчителя,
а сприймання здійснюється у процесі її слухання;
дозволяють за короткий
час повідомити учням значний обсяг інформації (поставити перед ними проблему і вказати шляхи її розв'язання);за допомогою слова вчитель може створювати в свідомості учнів яскраві картини і образи минулого, нинішнього і майбутнього;
слово активізує уяву, пам'ять, почуття учнів;
можуть застосовуватися на всіх етапах навчання (під час підготовки до засвоєння нового матеріалу, в процесі його пояснення, засвоєння, узагальнення, застосування).
Слайд 5Функції словесних методів навчання
(за В.О.Онищуком)
створення психологічної установки на засвоєння
нового матеріалу, мотивація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення нової
теми, постановка перед учнями проблемних завдань;розкриття змісту фактичного матеріалу;
розкриття причинно-наслідкових та інших зв’язків між предметами та явищами навколишнього середовища;
зведення знань у певну систему;
інструктування учнів щодо їхньої діяльності.
Слайд 6Види словесних методів навчання
евристичні (запитальні) - бесіда;
акроматичні (викладальні) -
пояснення, розповідь, лекція, інструктаж, робота з підручником.
Слайд 7БЕСІДА
діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених
питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення
на основі засвоєного фактичного матеріалу
Слайд 8Типи дидактичного діалогу:
«викладач - учень»;
«учень - учень»;
«учень - підручник»;
«учень - комп'ютер»
Слайд 9Види бесід
за дидактичною метою:
вступна бесіда (підготовка до вивчення нового матеріалу);
пояснювальна
бесіда (організація засвоєння нового навчального матеріалу через діалог учителя з
учнями);підсумкова бесіда (завершує вивчення нового матеріалу або є розгорнутим підсумком уроку);
контрольно-перевірна бесіда (контроль якості засвоєних знань у вигляді фронтального опитування).
Слайд 10За рівнем пізнавальної діяльності:
репродуктивно-відтворююча (запитання мають інформаційний характер («Що?», «Де?»,
«Коли?»); орієнтована на актуалізацію пам'яті, мислення учнів є репродуктивним);
евристична, або
сократична (запитання мають проблемний характер («Чому?», «Як Ви вважаєте?»); мислення є творчим, продуктивним).
Слайд 11За кількістю учасників:
індивідуальна бесіда (питання адресовані одному учневі класу);
фронтальна бесіда
(питання адресовані учням усього класу).
Слайд 12Види запитань
за рівнем складності:
запитання про факти;
запитання, які передбачають порівняння
і відповідний аналіз явищ;
запитання про причинні зв'язки і значення явищ;
запитання,
на які можна відповісти, розкривши зміст понять, обґрунтувавши загальні висновки за допомогою індуктивних та дедуктивних висновків;запитання, які потребують доведень.
Слайд 13За рівнем самостійності учнів під час відповіді:
основні (передбачають самостійну розгорнуту
відповідь учня);
додаткові (передбачають уточнення по ходу відповіді учня);
допоміжні (навідні -
допомагають виправити неточності у відповіді учня). 
Слайд 14За рівнем пізнавальної активності учнів:
репродуктивні (з метою відтворення вивченого);
реконструктивні (з
метою застосування знань і вмінь у змінених ситуаціях);
творчі (з метою
застосування знань і вмінь у нестандартних умовах, перенесення засвоєних принципів доведення на вирішення складніших мислительних завдань). 
Слайд 15За формулюванням питання:
звичайні («Які умови є важливими для життя рослин?»);
проблемні
(«Чи можливо побудувати трикутник, сама кутів якого становить більше ніж
180 градусів?»).
Слайд 16Педагогічні вимоги
Відповідність темі та меті уроку.
Питання: стислі, чіткі, змістовні; ставляться
в логічній послідовності; спонукають до розвитку уваги, мислення, уяви,
пам’яті; їх кількість - оптимальна.
Слайд 17Відповіді учнів (за змістом і за стилем): повні; усвідомлені; аргументовані;
логічні; чіткі; літературно правильно оформлені.
Необхідно спочатку ставити запитання до всього
класу, відтак викликати для відповіді учня.Необхідно здійснювати диференційований підхід до учнів.
Метод можна застосовувати лише за наявності в учнів певного рівня знань з питання, яке обговорюється.
Слайд 18Розповідь
образний, динамічний, доступний, емоційний виклад інформації про різні явища
і події.
Слайд 19Види
за дидактично метою:
розповідь-вступ (використовують перед вивченням нової теми для стимулювання
та актуалізації опорних знань);
розповідь-викладання (пояснення нової теми);
розповідь-завершення (проводять після пояснення
або вивчення теми з метою узагальнення вивченого). 
Слайд 20За особливостями проникнення в явища дійсності:
художня (образний переказ фактів, вчинків
дійових осіб);
науково-популярна (виклад наукового або взагалі складного питання в
загальнодоступній формі);описова (чітка, виразна, образна характеристика предметів, явищ, подій, їхніх ознак, властивостей).
Слайд 21Розповідь повинна:
Тривати 10-12 хв.
Містити лише достовірні, науково перевірені факти.
Містити
слова та вирази, що зрозумілі учням і відповідають їхньому рівню
розвитку.Включати достатню кількість яскравих і переконливих прикладів, фактів, що доводять правильність наведених положень.
Слайд 22Мати чітку логіку викладу.
Бути емоційною.
Викладатися простою і доступною мовою.
Виражати особисту
оцінку і ставлення вчителя до подій і фактів, які повідомляються.
Бути для учнів зразком побудови зв'язної, логічної, переконливої розмови, вчити їх грамотно висловлювати свої думки.
Слайд 24Види
за способами міркування:
індуктивні - забезпечують можливість переходу від одиничних фактів
до загальних положень;
дедуктивні - зводяться до вивчення спершу загальних положень
(законів, правил, формул та ін.), а потім - часткових випадків або виявів загального положення; традуктивні - посилання і висновки є судженнями однакового ступеня загальності (висновок від одиничного до одиничного, від часткового до часткового, від загального до загального; різновидом традуктивного умовиводу є аналогія).
Слайд 25За змістом:
причинні виявляють причини певного явища, події, факту (пояснення передумов
різних історичних подій, причин виникнення фізичних, хімічних та інших явищ);
генетичні розкривають передісторію явищ;
закономірні розшифровують зміст закономірних зв'язків, конкретних виявів закону;
структурні розкривають будову об'єкта, взаємодію його елементів (пояснення будови машин, приладів, механізмів);
функціональні - допомагають усвідомити специфіку функціонування об'єкта (пояснення дії приладу, машини).
Слайд 26ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ
Створення бази пояснення - актуалізація раніше засвоєних знань, на
основі яких будуватиметься пояснення (буває: пасивна (вчитель сам нагадує учням
опорні знання); активна (учні одержують завдання, у процесі виконання яких згадують раніше вивчене).Доказовість.
Логіка викладу
Підбір аргументації.
Чіткість мовлення, його темп.
Образність мови.
Слайд 27Тлумачення рідко вживаних слів, уточнення термінів (понять), використання аналогії та
образного зіставлення, перефомулювання (перефразування) основних питань, використання повторення при поясненні
найбільш складних моментів.У випадку, коли учні не зрозуміли навчальний матеріал в ході пояснення, вчитель використовує роз’яснення. Воно містить додаткове тлумачення наукових понять, сутності явищ та процесів і т.д.
Слайд 29Види
за дидактичною метою розрізняють:
вступний (проводять перед початком самостійної роботи учнів,
щоб довести до них мету й способи виконання завдання);
поточний (проводять
у процесі самостійної роботи; розрахований на допомогу окремим учням; якщо помилки є типовими, вчитель перериває роботу і дає додаткові роз'яснення всім учням);заключний (проводять з метою підведення підсумків, демонстрації кращих робіт учнів, оцінки їх, визначення подальшої перспективи).
Слайд 30РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ
метод організації самостійної роботи учнів з друкованим текстом,
що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його,
виявити самостійність у навчанні.
Слайд 31ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ
Роботу з підручником слід ретельно планувати, добирати для неї
вдалі теми.
Діями учнів треба чітко керувати: вказувати, що читати, з
якою метою, на які питання відповісти, які завдання виконати після читання параграфу і т.д.Робота з підручником не повинна тривати весь урок, слід поєднувати її з іншими видами навчальної діяльності.
Необхідно спостерігати за самостійною роботою учнів, ставити окремим з них запитання для з'ясування, наскільки вони зрозуміли навчальний матеріал, що вивчається за підручником.
Слайд 32У разі необхідності перед самостійною роботою учнів з підручником проводити
демонстрації дослідів та наочних посібників з метою створення на уроці
проблемної ситуації та стимулювання учнів до більш вдумливого осмислення навчального матеріалу, що передбачено вивчити.Необхідно проводити вибіркове читання окремих місць тексту з метою самостійного засвоєння питань описового характеру.
Слайд 33Не варто вимагати від учнів завчати напам'ять прочитане.
Потрібно вчити учнів
виділяти під час читання головну думку кожного абзацу, складати письмовий
план прочитаного.Варто широко використовувати графічний матеріал підручника для самостійної роботи: проаналізувати малюнок, схему, графік.
Слід цілеспрямовано працювати із запитаннями, які подаються в кінці параграфів.
Слайд 35Особливості
наочних методів навчання
безпосередньо пов’язані із застосуванням наочності (унаочнення
змісту навчання, тобто застосування конкретних образів, що безпосередньо сприймаються учнями).
Слайд 36Види наочності
за особливостями сприймання:
безпосередня (реальні предмети);
опосередкована (зображення, макети реальних
предметів).
Слайд 37За взаємодією учня з об’єктом
споглядальна (учні під керівництвом
учителя спостерігають, розглядають об’єкти в натурі або в зображеннях);
дієва (учні
під керівництвом вчителя пізнають об’єкти діючи - виготовляють (моделі, карти, діаграми, таблиці), спостерігають і виготовляють різні предмети й матеріали в навчальних майстернях, кабінетах, лабораторіях).
Слайд 38За відображенням засобами наочності дійсності
натуральні об’єкти (рослини, тварини, знаряддя
і продукти праці, мінерали, та ін.) дають конкретне, повне, багатогранне
уявлення про об’єкт, проте їх не завжди можна застосовувати (наприклад, живі вуж, їжак).
Слайд 39зображальні (образно-опосередковані) засоби (навчальні картини, репродукції художніх картин, макети, муляжі
та ін.) дають яскраве, образне уявлення про об’єкт, проте при
їх використанні необхідно звертати увагу на внутрішню суть зображень (навчити учнів читати картину).
Слайд 40схематичні засоби (географічні, топографічні, історичні карти, схеми, малюнки, діаграми, графіки)
відображають дійсність в умовних, символічних і графічних формах, чітко показують
кількість і просторові відношення між окремими елементами відображених явищ, зв’язки й залежності між різними сторонами об’єкта, проте роблять це схематично.
Слайд 41Ілюстрування
метод навчання, який передбачає показ нерухомих (статичних) предметів і процесів
у їх символічних зображеннях (фотографії, схеми, малюнки і т.п.)
Слайд 42Значення:
допомагає учням ефективніше сприймати навчальний матеріал;
допомагає формувати конкретні уявлення, точні
поняття;
допомагає усвідомити суть явища, взаємозв’язки між його компонентами.
Слайд 43Засоби ілюстрування
предмети в натурі (рослини, живі тварини, мінерали, техніка та
ін.);
зображення об'єктів, що вивчаються (фотографії, картини, моделі та ін.);
схематичні зображення
предметів вивчення (географічні, історичні карти, графіки, схеми, діаграми тощо). 
Слайд 44Демонстрування
метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів в їх
натуральному вигляді, динаміці (використання приладів, дослідів, технічних установок, навчальних телепередач,
комп’ютерний показ та ін.).
Слайд 45Значення:
допомагає сприйняти явище чи предмет в цілому;
допомагає ознайомити
із зовнішнім виглядом предмета, його внутрішньою будовою;
допомагає розкрити динаміку явища.
Слайд 46Засоби демонстрування
демонстрування реальних предметів, явищ, процесів, що протікають в природних
умовах (спостереження за погодою);
демонстрування натуральних предметів у штучному середовищі (досліди
в шкільній теплиці);демонстрування штучних об’єктів у природному середовищі (копія механізму).
Слайд 47Методика і техніка ілюстрування та демонстрування:
чітке визначення мети і предмета;
відповідність
засобів ілюстрування або демонстрування змісту навчального матеріалу, методиці заняття;
чітка організації
спостереження (об’єкт має бути розміщений так, щоб він був доступний усім учням);керівництво з боку вчителя спостереженням учнів (чітке визначення головного, зосередження уваги учнів на предметі показу або на відповідному елементі та постійне її підтримання);
Слайд 48детальне продумування пояснення;
відповідність темпу пояснення показу;
дотримання технічних прийомів і правил;
вмотивованість,
диференційованість, комплексність показу;
залучення учнів до пошуку потрібної інформації.
Слайд 49Самостійне спостереження
метод навчання, який передбачає сприймання певних предметів,
явищ, процесів у природному і виробничому середовищі без втручання в
ці явища і процеси.
Слайд 50Види
за особливостями взаємодії з об’єктом
безпосереднє;
за допомогою спеціальних приладів
(мікроскоп, телескоп, термометр, барометр та ін.).
Слайд 51За часом проведення:
короткочасні;
тривалі (потребують систематичної фіксації фактів і
висновків у щоденниках спостережень).
Слайд 54Методика організації самостійного спостереження
інструктаж учителя про мету, завдання
і методику спостереження;
повторення або вивчення навчального матеріалу, необхідного для свідомого
виконання завдань спостереження;здійснення спостереження, фіксація, відбір і аналіз його результатів учнем;
узагальнення і формулювання висновків учнем;
вивчення вчителем поданих учнями матеріалів спостереження, їх аналіз і оцінка виконаної роботи;
колективні теоретичні узагальнення та оцінювання виконаної роботи.
Слайд 55Практичні методи:
вправи;
лабораторні роботи;
практичні роботи;
графічні роботи;
дослідні роботи
(досліди).
Слайд 56Особливості практичних методів навчання
передбачають залучення учнів до різних видів самостійної
роботи з метою безпосереднього сприймання дійсності, поглиблення знань, формування умінь
та навичок.
Слайд 57Вправи
метод навчання, який передбачає багаторазове повторення певних дій або видів
діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і
супроводжується свідомим контролем і коригуванням.
Слайд 58Види вправ
за дидактичною метою:
підготовчі - готують учнів до сприймання нових
знань і способів їх застосування на практиці;
вступні - сприяють
засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій; пробні - перші завдання на застосування щойно засвоєних знань (попереджувальні, коментовані, пояснювальні);
тренувальні - набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, за інструкцією, за завданням без докладних вказівок);
творчі - за змістом і методами виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій;
контрольні - переважно навчальні (письмові, графічні, практичні вправи).
Слайд 59За формою навчальної діяльності учнів:
усні (усна лічба, усні вправи з
мови);
письмові (переписування, диктанти, стилістичні вправи, творчі роботи);
графічні (складання таблиць, креслення
діаграм, графіків, карт, деталей машин, графічне розв’язання задачі);технічні (виконання розмітки, стругання).
Слайд 60Методика виконання вправ:
вчитель, спираючись на усвідомлені учнями знання, пояснює їм
мету та завдання діяльності, що відбувається;
вчитель показує, як потрібно виконувати
вправу (матеріал для вправи необхідно поділити на окремі елементи, які учень повинен добре зрозуміти; необхідно об’єднати розділений матеріал для своєрідного «зв’язування» окремо вироблених навичок);первинне відтворення сильними учнями навчальних дій;
багатократне тренувальне повторення навчальних дій до набуття учнями практичних умінь та навичок.
Слайд 61Умови, які сприяють успішному застосуванню вправ:
якісна підготовленість вчителя, його уміння
враховувати індивідуальні особливості учнів;
розуміння учнями мети вправи, змісту і послідовності
її виконання;підтримання в учнів постійного інтересу до вправи, усвідомленого ставлення до багаторазових повторень одноманітних дій;
дотримання доступного ритму, методично правильного чергування дій, що вимагають від учнів посиленого розумового і фізичного напруження;
Слайд 62послідовність і систематичність у виконанні вправ, поступове підвищення самостійності учнів
під час їх відпрацювання;
поступове ускладнення і зміна умов виконання вправ;
систематичний
контроль за ходом вправ і відповідна постійна допомога учням у подоланні труднощів і помилок;доцільна кількість вправ (залежить від індивідуальних особливостей школярів і має бути достатньою для формування навички);
формування в учнів навичок самоконтролю і самооцінки дій.
Слайд 63Практичні роботи
метод застосування учнями знань під час вирішення практичних
завдань (наприклад, виготовлення аплікації на уроках трудового навчання).
Слайд 64Етапи проведення практичних робіт
пояснення вчителя (теоретичне осмислення роботи);
показ
(інструктаж);
проба (2-3 учні виконують роботу, решта спостерігає);
виконання роботи (кожен учень
виконує роботу самостійно);контроль (роботи учнів приймають і оцінюють).
Слайд 65Графічні роботи
метод навчання, що передбачає відображення знань учнів
у кресленнях, графіках, діаграмах, ескізах.
Слайд 66Етапи виконання графічних робіт
ознайомлення учнів з технікою виконання графічної роботи;
показ
послідовності виконання графічної роботи;
виконання графічної роботи;
аналіз та оцінювання результатів.
Слайд 67Дослідні роботи
метод виконання пошукових завдань і проектів, що передбачають
індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів.
Слайд 68Етапи проведення дослідів
вступна бесіда з метою усвідомлення учнями проблеми, яку
необхідно розв'язати;
запис питань, на які учні повинні будуть відповісти
після спостереження;читання опису досліду в підручнику;
виконання роботи відповідно до алгоритму, описаного в підручнику;
відповіді на запитання;
узагальнення результатів досліду.
