Соціально-економічний розвиток країн Заходу у ХІХ – на початку ХХ ст

ст.

економічного порядку
3. Британська і французька моделі промислової революції
4. Новий етап

економічного прогресу: технічний переворот та індустріалізація другої половини ХІХ–початку ХХ ст.

задля полегшення сприйняття інформації та впорядкування фактів, розмежовувати час на

окремі сегменти;
кожен історик-науковець змушений створювати власну систему періодизації, залежно від поставлених перед ним завдань;
Періодизація є конструюючою, а не описовою операцією, про що варто пам’ятати;
Період може існувати лише в системі, в яку він вписаний. Визначається зв’язком із періодами, які його оточують;
Визначення рамок періоду вимагає не лише хронологічних, а й територіальних рубежів;

призвело до прагнення чіткого визначення (до конкретного року) хронологічних рамок.

Тому дуже часто «рубіжні» дати є радше символічними, аніж визначальними;
Найчастіше періоди отримують певну назву - хрононім, значення якого не варто недооцінювати, оскільки він зазвичай несе у собі певну конотацію;
Починаючи з 1950-х рр класичні схеми періодизації піддавалися критиці з боку насамперед антропологів і структуралістів, які закидали їм такі «гріхи», як інтерес до індивідуального, визначального, нехтування колективним, тотальним;
З дидактичним значенням періодизації не сперечається майже ніхто.

існуючі культурні зміни (Ренесанс, Реформація, Просвітництво) зачіпали лише верхівку суспільства,

то переважна більшість населення залишалася в середньовіччі аж до 1789 р.

такого)
2. Жіноче. До різних феміністичних організацій на початку ХХ ст. належало

близько 150 тис. жінок.
3. Націоналізм
4. Єврейське (справа Дрейфуса)

році, оскільки «історія не є театром, де можна одномоментно опустити

завісу».

асиметричного росту виробництва й урожайності.
2. Період надзвичайної мобільності населення,

пов'язаний із розвитком транспорту.
3. Період культурного месіанства. Захід кращий, перший, повинен цивілізувати Інших. Але хто є Іншим? Відповідно, розвиток орієнталістичних студій.
4. Нова структура ієрархії, концепції рівності.
5. Кінець ХІХ ст. – період емансипації.

і політичних відносин, що панувала у Європі до Французької революції.

Визначальні риси «давнього» порядку :
Абсолютизм
Станові привілеї
Цеховий устрій міського ремесла й торгівлі
Сеньйоріальні права

інших змін, пов’язаних із заміною ручної праці машинним способом виробництва.
Початок

датують 1760-1780-ми роками у Великобританії
Термін запропонували у 20-х рр ХІХ ст. французькі й британські соціалісти за аналогією політичної революції у Франції

пріоритети політики урядів;
2). Радикальне вирішення аграрного питання через обгородження (Акти

про обгородження 1760-1830 рр.). Сільське господарство у Британії було вже готове виконувати три основні функції періоду індустріалізації: підняти продуктивність, щоби прогодувати численне несільське населення; постачати міста й промисловість людьми; створити механізм накопичення капіталу, який використовуватиметься у сучасних галузях економіки.

Саме там ліберальні цінності – індивідуалізм, прагнення до особистого благополуччя,

багатства стали складовою менталітету;
Б). Наявність великої колоніальної імперії, експлуатація якої дозволяла британським промисловцям накопичувати капітали для інвестицій у велику індустрію;
В). Ця країна добре забезпечена сировинними і паливними ресурсами для розвитку машинної індустрії - кам’яним вугіллям і залізною рудою.

(поставка сировини та напівфабрикатів)
↓
Обробна промисловість
Франція
Дешеві робочі ресурси
↓
Розсіяні мануфактури
↓
Розвиток обробних

галузей промисловості
↓
Базова промисловість

11 пенсів
1812 р. – 2 шилінги 6 пенні
1832 р. – 11,25 пенні.
↓
середній тижневий

заробіток ткачів у Болтоні :
1795 р. – 33 шилінги 14 пенні
1815 р. – 14 шилінгів,
1829-1834 рр. – 5 шилінгів і 6 пенні.

вугілля

урбаністично-індустріальної форми: 1). Створення загальнонаціональної транспортно-комунікаційної мережі 2). Використання електричної енергії (з

1880-их рр.) 3). Систематичне застосування в промисловості результатів наукових досліджень.

та хвороби
3. Розвиток нових засобів транспорту і зв’язку та його

значення для загального економічного поступу
4. Торгівельні відносини: свобода торгівлі та протекціонізм

23 млн, 1910 р. – 65 млн.
Франція: 1801 р. – 27 млн, 1901 р. – 38,5 млн.
Іспанія:

1797 р. – 10,5 млн, 1910 р. – 20 млн.

старого Півдня (Вірджинія, Меріленд, Північна і Південна Кароліна) до нових

штатів (Джорджія, Алабама, Міссісіпі);
2). Через Блу-Рідж (Синій хребет) із Меріленду й Вірджинії до Кентуккі й Теннесі;
3). Новоанглійці через Беркширські гори на захід у Новий Йорк, Пенсільванію, Огаййо, Мічіган.

– 2 419 000
1860 р. – більше половини населення.

4324 тис.
1901 р. – 5371 тис.
1913 р. – 8 млн.

Гарінгтон запропонував свій винахід Єлизаветі І, але та не сприйняла

пропозицію серйозно;
1775 р. британський винахідник Александр Кумінгс запропонував схему туалету з каналізацією;
Активне поширення вже в
ХІХ ст.

вирівнювання цін на сільгосп і промтовари в різних регіонах; 3. створено

оптимальні умови для конкуренції й розвитку спеціалізації окремих районів; 4. знищив рештки «старого» режиму, нівелювавши відокремленість окремих районів; 5. сприяв підйому машинобудування, збільшенню видобутку вугілля й руди; 6.відсунув на другий план інші види транспорту.