Історія України

України
20

організувала змову і відсторонила його. За підтримки росіян змовники висунули

на гетьмана Івана Мазепу який 1687 року підписав Коломацькі статті. Відновлювалась компанійська гвардія. Управлінські посади Лівобережжя надавались царем. Союзні російські загони допускались в гетьманську столицю Батурин і Богородицьк – сторожову запорозьку фортецю. Заохочувались російсько-козацькі шлюби.

Іван Мазепа

остання була ув’язнена до монастиря. Однак всю владу Петро І

взяв тільки зі смертю своєї матері в 1694 році. Для організації власної морської торгівлі і флоту новий цар вважав за необхідне захопити виходи до Азовського й Балтійського морів.

Петро І

було підсилено чернігівським полком Якова Лизогуба й запорожцями. Наступного року

воно оволоділо турецькою фортецею Азов.

Азовські походи

військовий союз із Данією та Річчю Посполитою. Російське військо було

підсилено лівобережними полками. Разом вони в 1700 році атакували шведську фортецю Нарву однак зазнали серйозної поразки. Розбиті були і польські загони. Шведська армія Карла ХІІ захопила Варшаву а в 1704 році зайняла і розграбувала Львів. Частина магнатів і шляхти перейшла на його бік покинувши нового короля Августа ІІ.

Нарвська поразка

Мушкети стрільців були замінені на легкі рушниці. Пожиттєвим військовим призовом

була зібрана наступна армія. Вона отримала понад сотню нових гармат. Для підтримки Августа ІІ Петро І направив загони Мазепи. Вони зайняли Правобережжя і забезпечили порядок в місцевих полках.

Нова російська армія

наказав готувати до оборони і Лівобережну Гетьманщину. З козаків формувались

будівельні наряди які укріплювали Київ. Заборонялась торгівля старшини горілкою, поташем і худобою через балтійські порти. Більшість селітри й хлібу віднімались російськими загонами для війни. Ці заходи викликали різке невдоволення частини населення.

Козак і російські солдати

Карлом ХІІ. Його підтримали запорожці Костя Гордієнка та залога Батурина.

Зрадою 1708ХІ.2 остання із населенням була піддана Батуринській різанині (нищенню російським військом Олександра Меншикова понад 10 000 осіб). 1709V.14 росіяни також захопили і зруйнували Чортомлицьку січ. 1709VI.27 армія Карла ХІІ підсилена запорожцями була розгромлена військом Петра І в Полтавській битві. Відступаючим шведам вдалось відійти за турецький кордон. Врятувались чортомлицькі біженці і гетьман який невдовзі помер.

Полтавська битва

гетьмана Івана Скоропадського. 1709VII.17 Скоропадський змусився підписати Решетилівські статті. Міста

Київ, Почеп та Ямпіль відступались Росії. Гетьман розподіляв владу із російським дорадчим міністром. Союзні російські загони допускались в більшість полкових міст.

Іван Скоропадський

старшин на чолі з писарем Пилипом Орликом. Для затвердження нових

відносин вона в 1710 році прийняла Бендерську «Конституцію». За зразком Вального Сейму планувалась Генеральна Рада. Виконавча влада доручалась виборному гетьману. Для ефективного судочинства і збору податків вперше передбачались незалежні Суд і Скарбниця.

Бендерська конституція

Карла ХІІ і в 1711 році рушили на Київщину. У

Лисянки вони розсіяли козацьку залогу і оточили Білу Церкву. Навперейми Петро І кинув російське військо. Через грабунки татар запорожці від’єднались від союзників і мусили відступати.

Пилип Орлик

Молдови. Однак на марші у ріки Прут союзне військо було

атаковано турками і потрапило в облогу. За свідченням французького найманця Моро де Бразе тільки за викуп в 200 000 російських червонців (3.47 г золота) турки відпустили оточених.

Турецькі війська

на Адріанопільський мир. Запорожці визнавались турецькими військовими поселенцями з центром

в Олешківській січі. До кінця 1714 року гетьманські і місцеві полки виводились з Правобережжя а російські – із Запоріжжя й Азову.

Козаки в степу

відбивати наступ австрійських військ в Угорщині. Турецькі володіння були атаковані

також венеціанським флотом і загонами Петра І. Щоб утримати мир із Річчю Посполитою султан пообіцяв повернути полякам Поділля. Його залоги дійсно були виведені звідти в 1699 році.

Відступ турецької армії

гетьмана Самійла Самуся понад 30 000 злотих та оголосив про розпуск

реєстру. Тоді гетьман організував збройні загони на Поділлі. Такі ж загони на Київщині очолив полковник Семен Палій.

Козацьке повстання

Потоцькі. Однак козаки Самуся вигнали їх з Бердичева. Загін Палія

оволодів Білою Церквою. Розбиті на Поділлі повстанці перейшли до нього. Втім союзник Августа ІІ Петро І організував допомогу. В 1704 році Самусь відступив свої повноваження Івану Мазепі полки якого зайняли Правобережжя. Палій з оточенням відступив на Поділля де подовжив спротив. Разом із залогами він був полонений козаками Мазепи.

Семен Палій

полки з Правобережжя в 1714 році Тут були відновлені польські

воєводства – Брацлавське й Київське. Центром останнього став Житомир. Козацькі землі отримали магнати, зокрема Потоцькі й Любомирські. Щоб організувати власне господарство вони заселяли їх селянськими слободами на 15 – 30 років.

Єжі Любомирський

«Служник» – збірку необхідних молитов і обрядів. Після Пересвяти Київської

митрополії Московському Патріархату галицькі і частина волинських православних перейшли в УЦ (крім Манявського скіту ченців). В 1700 році до неї доєдналась Галицька єпархія, в 1713 – Почаївський монастир. Уніатськими стали Львівське і Луцьке братства. Голова останнього іконописець Іов Кондзелевич організував 13 метровий Богородчанський іконостас для Манявського монастиря в Галичині. Подібний іконостас для львівського містечка Жовква витворив місцевий майстер Іван Руткович близько 1699 року.

Іконостас Івана Рутковича

звернувся до Московського Патріарха. За 200 червонців та соболя російські

посли 1686VІ організували Пересвяту (відступ прав Патріарха Константинопольського на Київську митрополію) за якою Четвертинський визнався київським митрополитом Гедеоном від Росії. За підтримку місцевих ченців Патріарх Московський в 1688 році визнав ставропігію Києво-Печерського монастиря із правом Лаври – особистої монастирської підкори.

Святополк Четвертинський

Південної Русі. І Бендерська «Конституція» і Російське Православ’я бачили в

державах козаків окрему Малу Русь або Україну. Прийнявши українські полкові порядки, які захищали їх православ’я традиції і мову селяни і городяни обох берегів Дніпра поступово визнавались українцями.

Запорозькі козаки

храми і 2 навчальні корпуси за власний кошт звів Іван

Мазепа. Він оновив будівлі Київської Лаври. Всім їм був наданий козацький тип популярного в Європі стилю бароко – 4 та 8-кутових хрестоподібних форм. Відомості російського іконописця зажив випускник Академії Іван Зарудний який працював в церквах Москви і нової столиці Санкт-Петербургу.

Київо-Печерська Лавра

1704 році був введений конкурентний талерний рубль (28 г срібла).

Пізніше срібну копійку замінили мідною. Для Гетьманщини були підтверджені індукта й евекта. Проте з 1714 року старшині й купцям заборонили самовільну торгівлю за межами Росії а в окремі роки – і закордонний продаж хліба.

Українські купці

горілкою, гутою й поташництвом поширювалась переробка хліба вітряками й водними

млинами. Щоб відновити торгівлю організували ярмарки. В Ромнах продавали худобу, шкіри, горілку й селянські знаряддя. На Ніжинський ярмарок завозили російські хутра, європейські тканини, турецькі прянощі і тютюн на тисячі рублів. Для продажу слобідських товарів в Чугуїві була організована шкіряна, в Путивлі – полотняна, в Охтирці – перша тютюнова мануфактура.

Тютюнова мануфактура

перших кав’ярень в Центральній Європі. Стартовим капіталом стала турецька кава

з розграбованого обозу у Відня мішки з якою Кульчицький перевіз до міста.

Франц-Юрій Кульчицький

господарство із доходами на десятки тисяч злотих. Тутешні магнати утримували

фільварки і ремісничі спілки, зокрема в Дубно. Разом з посполитими магнатами вони змусили короля в 1717 році обмежити армію до 24 000.

Польське військо