Слайд 1Тема 11
Облік процесу заготівлі
План
11.1. Методологічні основи обліку процесів кругообігу
засобів підприємства.
11.2. Завдання бухгалтерського обліку процесу придбання (заготівлі).
11.3. Відображення в
поточному обліку процесу придбання необоротних активів.
11.4. Відображення в поточному обліку процесу придбання виробничих запасів.
11.5. Методи відображення в обліку транспортно-заготівельних витрат.
Слайд 211.1. Методологічні основи обліку процесів кругообігу засобів підприємства
Господарська діяльність любого
підприємства, яке має закінчений виробничий цикл, пов’язана з використанням грошових
коштів, матеріальних і нематеріальних ресурсів, які постійно перебувають у русі, кругообігу. Кругообіг засобів здійснюється у формі господарських процесів, які складаються з окремих господарських операцій (фактів господарського життя). Вони і є найважливішими об’єктами бухгалтерського обліку та відображають господарську діяльність кожного підприємства.
Слайд 3Господарські процеси – сукупність однорідних операцій, спрямованих на здійснення певного
етапу господарської діяльності: заготівлі виробничих ресурсів, виробництва (виконання робіт, надання
послуг), реалізації виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг).
Господарські процеси відображають кругообіг капіталу, зумовлений функціонуванням товарно-грошових (ринкових) відносин.
Вперше ідею відображення кругообігу вартостей засобів обгрунтував Франсуа Кене (1694-1774) у розробленій ним «Економічній таблиці…». Пізніше її використав Карл Маркс для пояснення кругообігу капіталу (у своїй роботі «Капітал»).
Слайд 4Схема кругообігу капіталу
(Г – грошові кошти; Т – товар; Рс
– робоча сила; Зв – засоби виробництва; В – процес
виробництва;. Т′, Г′ - відповідно товар (готова продукція) і грошові кошти (виручка), збільшені на суму доданої вартості)
Слайд 5Наведена формула має загальноекономічне значення і характеризує процес кругообігу засобів
на любому виробничому підприємстві при любій формі власності. З неї
видно, що засоби підприємства в процесі кругообігу проходять три стадії: заготівлі, виробництва, реалізації. Перша і остання відносяться до сфери обігу, друга – до сфери виробництва. Процес кругообігу засобів здійснюється, як правило, безперервно, тому в один і той же час засоби знаходяться на різних його стадіях і приймають відповідно різні форми: грошей, засобів виробництва, готової продукції тощо. Одночасно відбувається їх збільшення або зменшення (придбання, надходження, витрачання, реалізація тощо).
Слайд 6Економічний зміст кожної стадії кругообігу засобів відображається в бухгалтерському обліку
за допомогою системи рахунків.
На першій стадії відбувається купівля засобів виробництва
(Г → Т). Ця операція не викликає збільшення або зменшення загальної суми засобів підприємства, вони лише змінюють свою форму: гроші перетворюються на виробничі запаси (сировина і т. ін.) та засоби праці (машини тощо).
Це перша стадія - процес заготівлі. Його відображають на двох групах рахунків: грошових коштів (зменшення) і засобів виробництва (збільшення).
Слайд 7Перша стадія кругообігу засобів підприємства
Слайд 8На другій стадії здійснюється процес виробництва: виготовлення продукції для реалізації,
виконання робіт на замовлення, надання послуг стороннім організаціям (особам). При
цьому витрачаються засоби виробництва і жива праця, а створюються нові продукти, нові вартості (Т … В … Т′). Одержана з виробництва продукція має більшу вартість, ніж вартість використаних елементів виробництва, але цей приріст вартості буде виявлено та враховано лише на наступній стадії кругообігу – на стадії реалізації.
Слайд 9Бухгалтерський облік операцій другої стадії здійснюють на рахунках обліку виробництва,
у дебет яких записують вартість використаних у процесі виробництва ресурсів
(збільшення витрат) з кредиту рахунків обліку засобів виробництва (зменшення засобів). Одночасно у процесі виробництва відбувається витрачання живої праці, що знаходить відображення в обліку шляхом нарахування оплати праці. Ця операція записується у дебет рахунків виробництва з кредиту рахунків розрахунків з оплати праці як збільшення заборгованості працівникам, а при виплаті грошей (зарплати) – у дебет рахунків з оплати праці (зменшення заборгованості) та кредит рахунків обліку грошових коштів (списання грошей).
Слайд 10Друга стадія кругообігу засобів підприємства
Слайд 11На третій стадії відбувається зміна товарної форми вартості (готової продукції,
призначеної для реалізації) на грошову (Т′ - Г′). При цьому
сума грошей, виручених за реалізовану продукцію, повинна бути більшою собівартості реалізованої продукції на суму створеної у процесі виробництва доданої вартості (прибутку). Це стадія реалізації. В обліку вона відображається на рахунках реалізації - 90 «Собівартість реалізації» (за дебетом) та 70 «Доходи від реалізації» (за кредитом). Виручка від реалізації надходить на рахунки грошових коштів. На цьому весь цикл кругообігу засобів підприємства закінчується.
Слайд 12Третя стадія кругообігу засобів підприємства
Слайд 13Рахунки 70 та 90 закривають рахунком 79 «Фінансові результати», на
якому визначають суму прибутку (збитку) від реалізації. Останню списують на
рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»: прибуток – у кредит, збиток – у дебет.
Отже, якщо уявити, що весь кругообіг засобів становить лише один цикл, то стає зрозумілим, що всі рахунки, на яких його відображають, закриваються (крім рахунків грошових коштів та фінансових результатів - прибутку або збитку). Сума грошових коштів при цьому змінюється на величину доданої вартості, джерелом якої є фінансовий результат від реалізації продукції.
Слайд 14Це досить умовна схема кругообігу засобів підприємства. На практиці вона
ускладнюється особливостями галузі діяльності, умовами розрахунків тощо. Розрахунки, як правило,
здійснюються не готівковими коштами, а через установи банків з відстроченням дати платежу, що зумовлює виникнення дебіторської (покупців) та кредиторської (постачальникам) заборгованості. У бухгалтерському обліку для відображення цих операцій використовують рахунки розрахунків, які розміщуються між рахунками грошових коштів і засобів виробництва (перша стадія) та між рахунками обліку реалізації і грошових коштів (третя стадія). Можливі й інші відхилення від загальної схеми кругообігу засобів.
Слайд 1511.2. Завдання бухгалтерського обліку процесу придбання (заготівлі)
Процес постачання (заготівлі) є
невід′ємною складовою кругообігу капіталу підприємства і полягає в забезпеченні необхідними
для його діяльності засобами: машинами, обладнанням, матеріалами, сировиною, паливом тощо. Підприємство придбаває всі ці засоби за свої кошти, сплачуючи їх вартість постачальнику. Крім того, воно сплачує вартість витрат, пов′язаних з заготівлями: навантажувально-розвантажувальні роботи, вартість перевезення придбаних цінностей і т. ін. Разом усі ці витрати становлять фактичну собівартість придбаних цінностей.
Слайд 16Розрахунки за придбані цінності здійснюють готівкою з каси або безготівковими
коштами через установи банків. Придбані цінності підлягають обов′язковому оприбуткуванню на
склад підприємства (під звіт матеріально відповідальної особи). Деякі з них потребують додаткової доробки (монтажу, фасування, сортування тощо) для доведення їх до стану придатності для використання за призначенням. Усі ці витрати збільшують вартість придбаних цінностей і підлягають відображенню на рахунках. Не менш важливим є своєчасний та повний розрахунок з постачальниками придбаних цінностей.
Слайд 17Основними завданнями бухгалтерського обліку процесу придбання (заготівлі) матеріальних цінностей є:
-
правильне і своєчасне визначення обсягів необхідних закупівель, укладання відповідних договорів
постачання;
- документальне оформлення та облік надходження цінностей на підприємство та їх оприбуткування у місцях зберігання;
- визначення фактичної собівартості придбаних цінностей;
- облік розрахунків з постачальниками та контроль за їх своєчасністю і повнотою.
Слайд 18В результаті виконання цих завдань облік забезпечує отримання показників, необхідних
для управління процесом заготівлі:
- кількість придбаних цінностей за їх складом
і номенклатурою;
- вартість транспортно-заготівельних та інших витрат, пов′язаних з придбанням цінностей;
- фактична собівартість закуплених цінностей;
- стан розрахунків з постачальниками і підрядниками за придбані цінності та виконані роботи;
- виконання плану і договорів постачання тощо.
Слайд 19Облік розрахунків за придбані цінності ведеться на однойменному пасивному рахунку
Слайд 20Основними документами, якими оформлюють процес придбання матеріальних цінностей, є: договір
купівлі-продажу, рахунок (рахунок-фактура), накладна, товарно-транспортна накладна, прибутковий ордер, акт приймання
матеріалів, акт приймання виконаних робіт, довіреність, платіжне доручення, виписка банку тощо.
Оцінку придбаних цінностей у бухгалтерському обліку здійснюють за їх повною первісною вартістю (фактичною собівартістю придбання).
Слайд 2111.3. Відображення в поточному обліку процесу придбання необоротних активів
Придбання (створення)
матеріальних і нематеріальних необоротних активів згідно діючих нормативних документів відноситься
до капітальних інвестицій. Капітальні інвестиції відображають в одному балансі з основною діяльністю підприємства, але витрати на їх здійснення обліковують окремо від витрат основної (операційної) діяльності. До капітальних інвестицій відносять витрати на будівництво і придбання (створення) основних засобів, ІНМА, НМА, довгострокових біологічних активів.
Слайд 22Довгострокові (необоротні) активи – це такі матеріальні і нематеріальні активи
підприємства, які отримані для тривалого використання у господарській діяльності і
не призначені для реалізації або безпосереднього витрачання протягом одного року.
Необоротні активи включають: земельні ділянки, природні ресурси, основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незакінчені капітальні вкладення, довгострокову дебіторську заборгованість, нематеріальні активи, довгострокові біологічні активи.
Слайд 23Нормативні документи, що регулюють облік придбання необоротних активів:
-
П(С)БО 7 «Основні засоби», затв. наказом МФУ від 27.04.2000 р.
№ 92;
- П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затв. наказом МФУ від 18.10.99 р. № 242;
- П(С)БО 30 «Біологічні активи», затв. наказом МФУ від 18.11.2005 р. № 790;
- П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість», затв. наказом МФУ від 16.07.2007 р. № 779;
- Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затв. МФУ 30.09.2003 р. № 561
Слайд 24Оцінка основних засобів у бухгалтерському обліку
Первісна вартість – історична
(фактична)
собівартість необоротних
активів у сумі грошових коштів або
справедливої вартості
активів,
сплачених (переданих), витрачених
для придбання (створення)
необоротних активів
Справедлива вартість – сума, за
Якою може бути здійснено обмін
активу або оплату зобов′язання в
результаті операції між обізнаними,
зацікавленими та незалежними
сторонами
Застосовують при
визначенні
первісної вартості
ОЗ, що отримані
безоплатно або
внесені до статутного
капіталу
Застосовують для
оцінки основних
засобів при їх
надходженні на
підприємство
Слайд 25Надходження основних засобів та їх первісна вартість
Слайд 26Усі витрати, пов′язані з придбанням необоротних активів, накопичують на дебеті
рахунку 15 «Капітальні інвестиції», за підсумком якого визначають первісну вартість
(фактичну собівартість) придбаних об′єктів необоротних активів:
Д-т рах. 15 «Капітальні інвестиції» – К-т рах. грошових коштів або розрахунків.
Фактичну собівартість придбаних активів відображають за дебетом рахунків необоротних активів з кредита рахунку 15:
Д-т рах. 10, 11, 12, 16 – К-т рах. 15
Слайд 27Документальне оформлення операцій з ОЗ
Надходження
основних засобів
Договори (купівлі, продажу, дарування
та інші);
Товарно-транспортні накладні;
Акт приймання-передавання основних засобів;
Прибутковий ордер
(т. ф. № М-4);
Платіжне доручення;
Видатковий касовий ордер (т. ф. № КО-2);
Акт приймання-передавання (внутрішнього переміщення) основних засобів (т. ф. № ОЗ-1);
Акт про установку, пуск та демонтаж будівельних машин (т. ф. № ОЗ-5).
Слайд 31Рахунки обліку придбання матеріальних та нематеріальних необоротних активів
10 «Основні
засоби»,
11 «Інші необоротні матеріальні активи»,
12 «Нематеріальні активи»,
15
«Капітальні інвестиції»,
16 «Довгострокові біологічні активи»
Слайд 32Склад субрахунків рахунку 15 «Капітальні інвестиції»
151 – Капітальне будівництво;
152 –
Придбання (виготовлення) основних засобів;
153 – Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних
активів;
154 – Придбання (створення) нематеріальних активів;
155 – Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів
Слайд 33Відображення в обліку придбання основних засобів за грошові кошти
Слайд 34Відображення в обліку безоплатного отримання основних засобів
Слайд 3511.4. Відображення в поточному обліку процесу придбання виробничих запасів
До
запасів відносять:
виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо, тара,
запасні частини та ін.); незавершене виробництво; напівфабрикати власного виробництва; готова продукція; товари, придбані для продажу; малоцінні та швидкозношувані предмети; молодняк тварин і тварини на відгодівлі (поточні біологічні активи).
Запаси (згідно П(С)БО 9 «Запаси») –
це активи, що:
- утримуються для наступного продажу за умови ведення звичайної господарської діяльності;
- перебувають у процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва;
- утримуються для використання у процесі виробництва та управління підприємством.
Слайд 36Класифікація виробничих запасів
Сировина
Матеріали
Купівельні напівфабрикати
Інші матеріали
Паливо
Тара
Запасні частини
Виробничі запаси
Основні матеріали
Допоміжні матеріали
Зворотні відходи
Технологічне
Енергетичне
Господарське
Одноразова
Багаторазова
Виробничі
Невиробничі
Слайд 37Облік придбаних виробничих запасів на підприємстві можна вести за фактичною
собівартістю придбання (первісною вартістю), за купівельними цінами з виділенням в
окремий облік транспортно-заготівельних ви трат, за обліковими цінами з окремим обліком відхилення від облікових цін.
Найбільш поширеним є облік придбаних виробничих запасів за первісною вартістю (фактичною собівартістю придбання, або історичною собівартістю).
Слайд 38Оцінка запасів при придбанні включає:
- купівельну
вартість з націнками постачальників;
- відсотки за придбання
у кредит, наданий постачальником (за відстрочку платежу);
- комісійні винагороди посередникам, оплата інформаційних та інших послуг у зв’язку з пошуком та придбанням запасів, оплата послуг товарних бірж;
- митні збори і державне мито при імпортних закупівлях;
- оплату за перевезення куплених запасів у господарство, включаючи витрати на страхування запасів у дорозі;
- оплату послуг сторонніх організацій за зберігання, транспортування, охорону запасів під час перевезення;
- вартість навантажувально-розвантажувальних робіт при перевезенні куплених запасів;
- прямі витрати на доробку та підвищення якості придбаних запасів (доведення їх до стану придатності для використання за призначенням).
Слайд 39Типові форми первинних документів
з обліку придбання матеріальних цінностей
№ М-1 Журнал обліку надходження вантажів;.
№ М-2 Довіреність;
№ М-2а Акт списання бланків довіреностей;
№ М-3 Журнал реєстрації довіреностей;
№ М-4 Прибутковий ордер;
№ М-7 Акт про приймання матеріалів;
№ М-12 Картка № ___ складського обліку матеріалів;
№ М-15 Акт про приймання устаткування;
№ М-15а Акт приймання-передачі устаткування до монтажу;
№ М-16 Матеріальний ярлик
№ М 17 Акт № ___ про виявлені дефекти устаткування.
Типова форма № М-2
ПП «Світ музики”, м. Київ, вул. Баха, 13
(Підприємство-одержувач і його адреса)
Ідентифікаційний код ЄДРПОУ Довіреність дійсна
ПП «Світ музики”, м. Київ, вул. Баха, 13 до 20 жовтня 2014 р.
(Підприємство-платник і його адреса)
Рахунок 26000765877655 , АППБ “Фінанси”, м. Київ, МФО 436455
(Найменування банку)
ДОВІРЕНІСТЬ КА № 6566655
Дата видачі 12 жовтня 2014 р.
Видано зав. господарством Мироненко Івану Петровичу
(посада, прізвище, ім′я, по батькові)
Документ, що засвідчує особу, паспорт серія АН № 123456 від 18 травня 1997 р.
виданий Ватутінським РВ УМВС України у м. Київі
На отримання від ПАТ “Завод”Зоря”, м. Київ, вул. Липова, 20
(Найменування організації-постачальника)
цінностей за договором № 234/5-кп від 06 грудня 2013 р.
Підпис Мироненко засвідчую
(зразок підпису особи, що одержала довіреність)
М.п. Керівник підприємства Загребняк Загребняк М. І.
Головний бухгалтер Іванов Іванов С. К.
Типова форма № М-3
ТОВ “Яблуневий цвіт” Затверджене наказом Мінстату України
(підприємство) від 21.06.96р. 3 193
Ідентифікаційний код ЄДРПОУ 63458157 Код за УКУД 0307004
ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ДОВІРЕНОСТЕЙ ЗА 2014 р.
Слайд 43ТОВ «Євромозаїка»
Типова форма № М-1
(підприємство, організація) Затверджена наказом Мінстату України
від 21 червня 1996 р. № 193
Ідентифікаційний код ЄДРПОУ Код за УКУД
ЖУРНАЛ
ОБЛІКУ ВАНТАЖІВ, ЩО НАДІЙШЛИ за 2014 р.
26161824
Типова форма № М-4
(підприємство, організація) Затверджена наказом Мінстату України
від 21.06.96 р. № 193
Ідентифікаційний код ЄДРПОУ Код за УКУД
ПРИБУТКОВИЙ ОРДЕР № 15
20120131
0307005
Слайд 46Придбані запаси відображають в обліку на активних рахунках класу 2
«Запаси»:
20 «Виробничі запаси»:
201 – Сировина й матеріали;
202
– Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;
203 – Паливо;
204 – Тара й тарні матеріали;
205 – Будівельні матеріали;
207 – Запасні частини та ін.;
21 «Поточні біологічні активи»;
22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
28 «Товари».
Слайд 47Відображення в обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками
Слайд 48ВІДОМІСТЬ 3.3 АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ (ДО
СУБРАХУНКУ 631)
за жовтень 2014 р. (фрагмент)
Слайд 4911.5. Методи відображення в обліку транспортно-заготівельних витрат
Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) –
це витрати підприємства, пов′язані з придбанням матеріальних цінностей та їх
перевезенням у господарство і доведенням до стану придатності для використання за призначенням. До них відносять усі витрати процесу заготівель, крім купівельної вартості придбаних цінностей: транспортні тарифи, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, митні, страхові та інші платежі, що не відшкодовуються підприємству.
Слайд 50Транспортно-заготівельні витрати можуть:
1) безпосередньо включатися до собівартості конкретного виду
куплених цінностей, якщо вся їх сума може бути точно ідентифікована
з певним видом придбаних запасів;
2) обліковуватися на окремому аналітичному рахунку, відкритому до відповідного субрахунку або синтетичного рахунку, призначеному для обліку даної групи цінностей, з наступним їх списанням на ті ж рахунки обліку витрат, на які віднесено облікову вартість використаних цінностей.
Слайд 51При відображенні ТЗВ безпосередньо на аналітичних рахунках обліку придбаних цінностей
їх сума прямо включається до середньозваженої ціни таких цінностей:
Слайд 52У єдиному «Плані рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності об′єднань, підприємств
і організацій», який був затверджений МФ СРСР у 1985 р.
і діяв в Україні до 1999 р., для окремого обліку ТЗВ було передбачено спеціальний рахунок 16, дебетові обороти якого в кінці місяця розподілялися і списувалися на рахунки обліку придбаних запасів. МФУ з цією метою рекомендує використовувати субрахунки 200 (для виробничих підприємств) та 289 (для підприємств торгівлі) з аналогічною назвою «Транспортно-заготівельні витрати».
Слайд 53У другому варіанті аналітичний облік придбаних цінностей у розрізі кожного
їх виду ведуть за купівельними або постійними планово-обліковими цінами, які
протягом року не змінюються. Усі транспортно-заготівельні витрати, або відхилення фактичних цін від планово-облікових, враховують на окремому аналітичному рахунку «Відхилення від облікових цін», який відкривають на групу споріднених матеріальних цінностей (як правило, окремо до кожного субрахунку). У кінці місяця сума відхилення від облікових цін розподіляється і списується на відповідні рахунки витрат пропорційно обліковій вартості списаних матеріалів. Сальдо на рахунку відхилень може бути в сумі, що відповідає залишку невикористаних матеріалів.
Слайд 54Для визначення суми відхилень від облікових цін, яку треба списати
на той чи інший рахунок витрат, визначають спочатку коефіцієнт розподілу
за формулою середньої арифметичної:
Кв = (ТЗВп + ТЗВн) / ∑(ВЗп + ВЗн),
де ТЗВп – сальдо початкове на рахунку відхилень від облікових цін; ТЗВн – дебетовий оборот на рахунку відхилень за звітний період;
ВЗп – сальдо початкове на рахунку обліку матеріалів за обліковими цінами; ВЗн – оборот по дебету за звітний період на рахунку обліку матеріалів за обліковими цінами.
Слайд 55 Сума відхилення від облікових цін (ТЗВ), яка відноситься до
запасів, що вибули, визначається як добуток коефіцієнта відхилень і вартості
запасів, що вибули, з відображенням її на тих же рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено списання запасів за обліковими цінами. Середній відсоток (коефіцієнт розподілу) відхилень визначають діленням суми залишків відхилень від облікових цін (ТЗВ) на початок звітного періоду та їх суми за звітний період на загальну суму залишків запасів на початок звітного періоду і запасів, що надійшли за звітний період.
Слайд 56Кв = (30 + 70) / (200 + 450) =
0,1538;
Сума відхилень, яка припадає на запаси, що вибули у звітному
періоді, становить
550 х 0, 1538 = 85 тис. грн.*
Слайд 57Для визначення фактичної собівартості придбаних (списаних, вибулих) цінностей або їх
залишку на кінець звітного періоду при поточному їх обліку за
постійними цінами, необхідно облікову вартість придбаних (вибулих) цінностей даного виду помножити на розрахований коефіцієнт відхилень і отриманий результат прибавити до облікової вартості даної групи цінностей: 100 х 0,1538 = 15,38 тис. грн.
При необхідності, такі розрахунки виконують окремо для кожного виду, найменування (номенклатурного номера) цінностей.