ТЕМА 18. НОРМИ ПРАВА ТА ЇХ СТРУКТУРА Заняття 1. Поняття, ознаки, види норм

норм права,
їх структура

в статтях нормативно-правових актів.

Види правових норм.

рос. – Харків: Консум, 2006. – с.276-291
Кельман М.С., Мурашин О.Г.

Загальна теорія держави і права. Підручник. – К.: Кордон, 2006. – с.222-225.
Кокодій Ю.В., Курбацький С.А., Зьолка В.Л. Теорія права. Курс лекцій. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2005. – с.59-70.


Додаткова література:
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. - Т.2, Москва “Зерцало”, 1998. С. 213-231.
Теория государства и права. Учебник под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова - Москва: Норма, 1998. С. 272-287.

нормативних засад (начал) зв’язаних з забезпеченням порядку суспільного життя, захищеного

статусу особи, її прав і свободи поведінки.

ознаками:
– це таке правило поведінки, яке регулює найбільш важливі суспільні

відносини;
– це формально визначене правило поведінки;
– це правило поведінки встановлене або санкціоноване державою чи її окремими органами і має офіційний характер на відміну від інших правил поведінки;

ознаками:
– це загальнообов’язкове правило поведінки;
– це правило поведінки, яке

формулюється у вигляді юридичних прав і обов’язків суб’єктів суспільних відносин.
– це правило поведінки, яке гарантується, охороняється державною владою від порушень, а у випадку порушень держава застосовує юридичні санкції.

або санкціонується державою і охороняється нею від порушень, спрямоване на

регулювання найбільш важливих суспільних відносин і охорону соціальних цінностей шляхом встановлення юридичних прав і обов’язків суб’єктів права.

в якому вказується при яких умовах слід керуватися даними правилами.

В гіпотезі викладаються ті обставини, при наявності яких у осіб виникають юридичні права і обов’язки.

якою може бути чи повинна бути поведінка при наявності умов

передбачених гіпотезою. Диспозиція розкриває саме правило поведінки, зміст юридичних прав і обов’язків осіб.

які норми державного стягнення можуть застосовуватись до порушника правила, які

передбачається диспозицією. Санкція визначає міри юридичної відповідальності за порушення визначеної норми права.

він зобов’язаний утримувати дане майно в межах законних прав наймача

(диспозиція), інакше до нього можуть бути застосовані міри державного впливу, направлені на захист прав наймача (санкція).

норми.
Основні способи викладення правових норм у статтях нормативно-правових актів:

Прямий

(повний) спосіб викладення – в статті нормативно-правового акту викладаються всі три елементи правової норми (гіпотеза, диспозиція, санкція).

Наприклад, у ст.99 Житлового кодексу України вказано: “у випадку припинення дії договору найму житлового приміщення (водночас припиняється дія договору піднайму), піднаймач та члени його сім’ї (а також тимчасові мешканці) зобов’язані негайно звільнити займане приміщення. У випадку відмови, вони підлягають виселенню у судовому порядку…”.

всі її структурні елементи, але ї є відсилка до других

статей цього ж нормативно-правового акту, де знаходяться відсутні відомості.

Наприклад, ч. 2 п.13 ст. 115 Кримінального кодексу України “навмисне вбивство” визначає: “Навмисне вбивство без обтяжуючих обставин, вказаних в статтях 116-118 діючого кодексу, - карається позбавленням волі на строк від 7 до 15 років”.

відповідальність за порушення окремих правил, однак самих правил, які порушені

в ній не міститься і не має такої відсилки до другої статті цього ж закону.

Так, стаття 415 КК України визначає, що “порушення правил водіння чи експлуатації бойової техніки, спеціальної чи транспортної машини, які спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження чи другі тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років”.

галузями права виділяються норми державного, адміністративного, цивільного, кримінального та інших

галузей права.
2. За функціональною спрямованістю норми права поділяються на:
а) регулятивні (правовстановлюючі);
б) правоохоронні .
3. За функціональним призначенням :
а) відправні, первинні і похідні- (норми-начала, норми-принципи, норми-аксіоми, норми-презумпції, норми-дефініції);
б) норми – правила поведінки – ці норми безпосередньо регулюють поведінку, суспільні відносини.
в) загальні і спеціальні – ці норми відрізняються за ступенем загальності і обсягом (сферою дії).

зобов’язуючі- встановлюють обов’язок здійснювати визначені позитивні дії .
б) забороняючі- забороняють

здійснювати певні дії;
в) уповноважуючі, які надають учасникам суспільних відносин право здійснювати позитивні дії в цілях задоволення своїх інтересів”.
5. За ступенем визначеності викладення елементів правової норми:
а) абсолютно-визначені;
б) відносно-визначені;
в) альтернативні.

і виключні.
7. Спеціалізовані норми права:
а) загальнозакріплюючі (норми – начала)

– це норми, які в узагальненому виді виражають визначені елементи регулюємих відносин;
б) дефінітивні (норми дефініції), в яких містяться науково-сформульовані визначення юридичних понять і категорій;
в) установчі (норми-принципи) – це норми, в яких сформульовані загальні чи галузеві правові принципи і незаперечні вимоги загального характеру;
г) прогностичні (норми-цілі) – норми в яких містяться прогнози розвитку державного або суспільно-політичного ладу,;
д) декларативні (норми-об’яви) – норми в яких містяться положення програмного характеру, нормативні об’яви.
8. За формою закріплення бажаної поведінки норми права діляться на:
а) категоричні (імперативні) – які чітко визначають зазначені дії, одночасно закріплюють вичерпуючий перелік прав і обов’язків суб’єктів, не допускають від них ніяких відхилень;
б) диспозитивні – які встановлюють окремі права і обов’язки суб’єктів, але по згоді між суб’єктами допускають їх доповнення;
в) рекомендаційні – які встановлюють варіанти бажаної, але не обов’язкової поведінки;
г) заохочувальні – які встановлюють засоби заохочення за здійснення бажаних чи корисних для держави і суспільства дій.

можуть ділитися на:
а) абстрактні – регулюють конкретний вид правовідносин в

цілому;
б) казуїстичні – регулюють вид правовідносин в конкретній частині
10. В залежності від дії в просторі норми діляться на норми:
а) норми загальної дії – діють на всій території, на яку поширюється компетенція органу, котрий видав дану норму;
б) норми місцевої дії – які поширюють свою силу на окрему, вказану в самому акті місцевість.
11. По дії за часом розрізняють норми:
а) постійної дії;
б) тимчасові – можуть бути обмежені чи вказаним в законі строком (наприклад, на протязі року), чи конкретною подією (наприклад, до закінчення бойових дій);
в) норми, котрі вступають в дію автоматично чи у визначений в акті строк;
г) норми, які мають зворотну силу і які не мають такої.

лише називають, позначають права, обов’язки або заборони;
б) процесуальні – встановлюють

порядок процедури, “регламент” здійснення прав або виконання обов’язків, які встановлені у матеріальних нормах.
13. За суб’єктами правотворчості норми права бувають:
а) норми представницьких органів державної влади;
б) норми глави державної влади;
в) норми органів виконавчої влади;
г) норми органів державного управління;
д) норми, встановлені громадськими об’єднаннями, трудовими колективами;
е) норми, встановлені всенародним або місцевим референдумом.

норм права,
їх структура

в статтях нормативно-правових актів.

Види правових норм.