ТЕМА 7. ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА, ПРОДУКТИВНІСТЬ І ОПЛАТА ПРАЦІ Поняття персоналу

персоналу підприємства.
Визначення чисельності окремих категорій працівників.
Продуктивність праці як економічна категорія.
Поняття

оплати праці, тарифна система.
Форми і системи оплати праці робітників.

підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.
Усіх працівників підрозділяють на

дві групи:

персонал основної діяльності (промислово-виробничий персонал) - всі зайняті у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні;

персонал неосновної діяльності (непромисловий персонал) - це працівники структур, які хоч і перебувають на балансі підприємства, але не зв'язані безпосередньо з процесами промислового виробництва.

Поняття персоналу. Категорії персоналу підприємства.

чотири категорії:

керівники - це працівники, що займають посади керівників

підприємств та їхніх структурних підрозділів;

спеціалісти - це працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи;

службовці - це працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу);

робітники - це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін.

комплексу спеціальних знань та практичних навичок.


Спеціальність — це більш-менш

вузький різновид трудової діяльності в межах професії.

Кваліфікація — це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності.

роботу.

Облікова чисельність (record number) включає всіх постійних, тимчасових і сезонних

працівників, яких прийнято на роботу терміном на один і більше днів незалежно від того, перебувають вони на роботі, знаходяться у відпустках, відрядженнях, на лікарняному листку тощо.

Середньооблікова чисельність (average record number) працівників за певний період визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді.

Різниця між обліковою та явочною чисельністю характеризує резерв (reserve), що має використовуватись для заміни тих, хто не виходять на роботу з поважних причин.

tі - планова трудомісткість одиниці і-го виду виробу, нормо-годин;
mі -

кількість виробів і-го виду, одиниць;
n - кількість видів виготовлюваних одиниць;
Трп - розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин;
Квн - очікуваний коефіцієнт виконання норм.

2. Визначення чисельності окремих категорій працівників.

— кількість об'єктів, що обслуговуються;
Пзм — кількість змін роботи

на добу;
Кro—коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який
розраховується за формулою

f — плановий процент невиходів робітників на роботу;
Но6 — норма обслуговування одного агрегату (машини) — кількість об'єктів на одного робітника.

створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ (material welfare).

Продуктивність праці вимірюється відношенням обсягу виробленої продукції до затрат праці (середньооблікової чисельності персоналу).

Залежно від прямого або зворотного відношення маємо два показники:
виробіток - manufacturing index;
трудомісткість - labour input .

3. Продуктивність праці як економічна категорія.

часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника

або робітника за рік, квартал, місяць:
В = Q / Т, де В — виробіток; Q — обсяг виробленої продукції; Т — витрати робочого часу.

Трудомісткість (labour input ) —
це показник, який характеризує витрати часу на одиницю продукції: Тр = Т / Q, де Тр — трудомісткість на одиницю продукції.

праці розраховуються в натуральних одиницях (шт., т., м. тощо));

трудовий

(використовується на робочих місцях, в цехах, де обсяг виготовленої продукції або виконаних робіт визначається в нормо-годинах - standard hours);

вартісний
(грунтується на використанні вартісних показників обсягу продукції (валова, товарна продукція, валовий оборот).

контролем окремого підприємства: законодавство; політика і стратегія; ринкова інфраструктура; макроструктурі

зрушення в суспільстві; природні ресурси);

внутрішні (ті, на які підприємство може безпосередньо впливати: характер продукції; технологія та обладнання; матеріали; енергія; персонал; організація виробництва й праці; система мотивації тощо).

й технології, застосування нових видів сировини та матеріалів);

організаційні (поглиблення

спеціалізації, комбінування, удосконалення системи управління, організації праці тощо);

економічні (удосконалення методів планування, систем оплати праці, участі працівників у прибутках тощо);

соціальні (створення належного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу тощо);

природні умови та географічне розміщення підприємств (цю групу факторів виділяють та аналізують переважно на підприємствах добувних та деяких переробних галузей промисловості).

Ч,

де ОРП – обсяг реалізації продукції (товарної, валової);

Ч - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу.

Середньоденний віробіток на одного робітника Вден:

Вден = ОРП / Тлд = ОРП / Ч * Д = Вріч / Д,

де Тлд - кількість відпрацьованих одним робітником людино-днів;
Д – кількість робочих днів в розрахунковому періоді.

Середньогодинний віробіток на одного робітника Вгод:

Вгод = ОРП / Тлг = ОРП / Ч * Д * Г= Вден / Г,

де Тлг - кількість відпрацьованих одним робітником людино-годин;
Г – кількість робочих годин (середня тривалість робочого дня).

грошовому виразі, який згідно з трудовим договором власник або вповноважений

ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Основні види заробітної плати:

номінальна заробітна плата (сума грошей, яку отримують працівники за свою працю);
реальна заробітна плата (засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей).

4. Поняття оплати праці, тарифна система.

wage (залежить від результатів праці робітника й визначається тарифними ставками

tariff rates (base wage rates), відрядними розцінками piecework estimations, посадовими окладами official salary, а також надбавками allowances , й доплатами additional payments в розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством);

додаткової оплати праці additional labor remuneration (залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства; до неї відносять премії bonuses, інші заохочувальні (incentive) та компенсаційні виплати, а також надбавки й доплати, не передбачені чинним законодавством або встановлені понад розміри, дозволені останнім).

належать органи державної влади та місцевого самоврядування (local self-government)
(ст. 5

Закону України “Про оплату праці”).

Сферою державного регулювання оплати праці є:
 встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм та гарантій;
встановлення умов та розміру оплати праці керівників підприємств, які засновані на державній, комунальній власності, а також працівників підприємств, установ, організацій, що фінансуються із бюджету;
регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів, згідно з переліком, який визначає Кабінет Міністрів України;
оподаткування доходів працівників.

питань оплати праці та соціальних гарантій.

Предметом тарифної угоди на рівні

підприємства є:

форми й системи оплати праці, що застосовуються для різних категорій та груп працівників;

мінімальна тарифна ставка, диференційована за видами виробництв;

розміри тарифних ставок за розрядами робіт і посадових окладів відповідних категорій працівників;

види й розміри доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних і компенсаційних виплат;

умови оплати праці за роботу в надурочний час, за простої, які мали місце не з вини працівника, за виготовлення продукції, що виявилася бракованою не з вини працівника.

збірник нормативних актів, що містить кваліфікаційні характеристики робіт і професій,

згруповані за виробництвами та видами робіт для робітників);

кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців (нормативні документи, в яких подаються загальногалузеві кваліфікаційні характеристики категорій працівників, зазначаються посадові обов'язки, вимоги до знань і стажу роботи за спеціальністю, рівня та профілю підготовки керівників, спеціалістів і службовців);

тарифні ставки tariff rates (розмір тарифної ставки першого розряду визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру заробітної плати. Тарифні ставки інших розрядів (Срі) визначаються множенням тарифної ставки першого розряду (СрІ) на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду (Кі)
Срі = СрІ х Кі, грн.);

тарифна сітка scale of charges (встановлює відповідні співвідношення в оплаті праці працівників різної кваліфікації, є сукупністю кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів).

кількості
відпрацьованого часу).


Форми та системи заробітної плати мають відповідати таким

вимогам:

найповніше враховувати результати праці;

створювати передумови для постійного зростання ефективності та якості праці;

сприяти підвищенню матеріальної зацікавленості працівників.

5. Форми і системи оплати праці робітників.

одиниць виробленої продукції (v) та розцінки за одиницю продукції (Ро):
Розцінка

Ро визначається діленням погодинної тарифної ставки на норму виробітку або множенням погодинної тарифної ставки на норму часу (в годинах) на виготовлення одиниці продукції.

особистого виробітку, а від результатів праці працівників, яких він обслуговує.

Ця система застосовується для оплати тих категорій допоміжних робітників, праця яких не піддається нормуванню та обліку, але значною мірою визначає рівень виробітку основних робітників. Заробіток робітника Dнвс розраховується за формулою:

де s — погодинна тарифна ставка;
t — фактично відпрацьована кількість годин цим робітником; Квн — середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма робітниками, що обслуговуються.

(Po * V ) та премії (m) за досягнення певних

результатів:

Dпвс = Po * V + m

Відрядно-прогресивна оплата праці передбачає оплату робіт, виконаних у межах встановленої норми (По) за звичайними відрядними розцінками Р, а робіт, виконаних понад нормативний (базовий) рівень (Пі), — за підвищеними розцінками (Рі) залежно від ступеня виконання завдання. Отже, заробіток (Dв прог) у цій системі визначається за формулою:

тарифної ставки відповідного розряду (s) на кількість відпрацьованих годин (t):

При почасово-преміальній оплаті окрім тарифного заробітку (s * t) працівник одержує премію (m) за досягнення певних кількісних або якісних показників. Загальний заробіток Dпрем визначається за формулою:

work
нормована робота – standardized job
людино-час – man-hour
відрядна оплата – piecework

payment