Трублаїні Микола Петрович

запалити юних читачів бажанням стати дослідниками, авіаторами, інженерами, вченими, що

перемагають усі стихії…»

району Вінницької області. У 1915 році пішов до Немирівської гімназії.

Навчання він не закінчив — у п'ятому класі втік на фронт, бажаючи допомогти червоноармійцям. До фронту Микола не потрапив — впав з вагону поїзда і покалічив ноги. Після одужання повернувся до рідного села, де став комсомольським активістом — організовує хату-читальню, керує сільською самодіяльністю, в шістнадцять років завідує сільбудом.

на навчання на Всеукраїнські курси журналістики у Харкові. По закінченні

курсів він працює в редакції харківської газети «Вісті». Узимку 1927 року Трублаїні як кореспондент «Вістей» вирушає у двомісячну подорож на Далекий Схід. Його кореспонденції «Листи з далекої подорожі», «Великим Сибірським шляхом» публікуються в газеті під псевдонімом Гнат Завірюха.

острів Врангеля. Оскільки місце журналіста в експедиції було вже зайняте,

письменник опановує професії кочегара, механіка, вантажника і влаштовується на судно котельним днювальним. За участь у цьому рейсі М.Трублаїні нагороджено медаллю. Враження від подорожі лягли в основу книг «До Арктики через тропіки», «Людина поспішає на поміч», „«Ф.Літке» — переможець криги“.

Ім'ям М. Трублаїні названо українську літературну премію за твори для

дітей і юнацтва.