Слайд 1Використання біотехнологічних методів очищення промислових вод.
Підготували
Студенти групи ЕКОс-11
Гнідець Р.А
Сидор З.М
Кулівар О.М
Слайд 2Способи очищення стічних вод
Найпоширеніші способи:
механічні (відстоювання,
фільтрація);
механофізичні (коагуляція, флокуляція, нейтралізація з наступним відстоюванням);
фізико-хімічні (іонний
обмін, сорбція);
термічні (пірроліз);
біотехнологічні (аеробні, анаеробні, комплексні).
Слайд 3Біологічне (біотехнологічне) очищення стічних вод
Методи біологічного очищення засновані
на використанні специфічних біологічних співтовариств, що носять загальну назву активного
мулу, для глибокої утилізації як органічних, так і неорганічних забруднень.
Слайд 4 Типи біоценозів, що використовуються у очисних спорудах
Рис. 5.1.
Схема очисних систем:
а - з активним мулом (аеротенки);
б - з біоплівкою (біофільтри),
в - з активним мулом і біоплівкою (біотенки).
Слайд 5Розбіжності екосистем очисних споруд і природних середовищ
Слайд 6Переваги біотехнологічних способів очищення стічних вод:
а) можливість видалення зі стічної
води широкого спектра органічних забруднень;
б) самопідлаштування системи до зміни
спектру і концентрацій органічних забруднень;
в) простота апаратурного оформлення;
г) відносно невисокі експлуатаційні витрати.
Слайд 7Недоліки біотехнологічних способів очищення стічних вод:
а) високі капітальні витрати, що
йдуть на спорудження очисних систем;
б) необхідність строгого дотримання технологічних
режимів очищення;
в) токсичність деяких органічних сполук для біоценозу активного мулу;
г) необхідність попереднього розведення висококонцентрованих токсичних стоків, що приводить до збільшення потоку стічної води.
Слайд 8Аеробні процеси біотехнологічного очищення стічних вод
Екстенсивні – методи, безпосередньо не
пов'язані з керованим культивуванням мікроорганізмів (поля зрошення, поля фільтрації, біоставки).
Інтенсивні – в основі лежить діяльність активного мулу чи біоплівки, тобто природно виниклого біоценозу, що формується у кожному конкретному виробництві залежно від складу стічних вод і обраного режиму очищення (промислові апарати - аеротенки чи біофільтри).
Слайд 9Водорості у складі біоценозу біоставків
Scenedesmus
Chlorella
Ankіstrodesmus
Слайд 10Поля зрошення
Корисну площу полів зрошення вираховують за формулою:
де Qдоб
– приток стічних вод, м3/добу;
Qнав – навантаження стічних вод
на поле, м3/га на добу.
Слайд 11Поля фільтрації
Недоліками використання полей зрошування та полей фільтрації
є їх великі площі та неможливість керування процесом очищення
Слайд 12Технічна реалізація інтенсивних аеробних способів очищення
За типом аерації аеротенки бувають:
з
механічної аерацією;
з пневматичною аерацією;
з пневмо-механічною аерацією
Слайд 13Технічна реалізація інтенсивних аеробних способів очищення
Залежно від
способу змішування суспензії активного мулу з водою, що очищається, і
гідродинамічного режиму руху суспензії активного мулу, аеротенки поділяються на:
аеротенк-витискувач,
аеротенк-змішувач;
аеротенк складного типу.
Слайд 14Аеротенк-витискувач
Переваги: практично повне вилучення всього забруднення зі стічної води.
Недоліки:
початкове пригнічення життєдіяльності мікроорганізмів активного мулу високою концентрацією органічних забруднень
(необхідність доведення показників рівня забруднень до ХСК не більше 200-400 мг/л); очисна система вкрай чутлива до різких збільшень або коливань початкової концентрації забруднень.
Слайд 15Аеротенк-змішувач
Переваги: активний мул не пригнічується підвищеними концентраціями забруднень
Недоліки: залишкова
концентрація шкідливих речовин завжди буде залишатися на якомусь певному рівні.
Слайд 16Аеротенк з розподіленою подачею стічної води та регенератором активного мулу
В аеротенках складного типу сполучаються обидва способи проведення
процесу. У першій зоні апарату, де відбувається контакт висококонцентрованих стоків з активним мулом, домагаються режиму, що наближається до повного змішування, у другій частині - для досягнення більшої повноти вилучення забруднень зі стічної води - створюють режим потоку, що наближається до ідеального витиснення.
Слайд 17Інші споруди біологічного очищення
з активним мулом:
окситенк (з аерацією повітрям,
збагаченим киснем або чистим киснем),
фільтротенк (з розділенням активного мулу
й стічної води фільтрацією),
окисні канали (із циркуляцією стічної води й системами поверхневої аерації),
шахтні апарати (у вигляді шахт або колон для підвищення тиску води).
Слайд 18Очищення стічної води з використанням біофільтрів
Перевага:
формування конкретного біоценозу
приводить до практично повного видалення всіх органічних домішок.
Недоліки :
початкове значення за ХСК не повинно перевищувати 500-550 мг/л, інакше можливо повне чи часткове знищення активної плівки;
необхідність рівномірного зрошення поверхні біофільтра стічними водами, які необхідно подавати з постійною швидкістю;
стічні води попередньо повинні бути очищені від завислих часток, інакше капілярні канали біофільтра дуже швидко заб'ються і відбудеться замулювання.
Слайд 19Одноступенева схема очищення стічної води
Рис. Принципова схема очисних споруд:
1
– пісковловлювачі; 2 – уседнювачі; 3 – первинні відстійники; 4
– аеротенк; 5 – вторинні відстійники; 6 – біологічні ставки; 7 – освітлення; 8 – реагентне оброблювання
Слайд 20Узагальнена схема аеробного біологічного очищення
а) усереднення та освітлення стічних
вод від механічних домішок (усереднювачі, пісковловлювачі, відстійники);
б) аеробне біологічне
очищення освітлених стічних вод (аеротенки, регенератори активного мулу, вторинні відстійники);
в) доочищення стічних вод (біологічні ставки, фільтрувальні станції);
г) обробка осадів (мулові площадки, сушарки, пічі тощо).
Слайд 21Станція біологічного очищення стічних вод