ВНЕСКИ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА НА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ

рівня податкового навантаження на суб’єкта підприємництва
1
Сплата суб’єктами підприємництва єдиного внеску

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

2

Додаткові види збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні суб’єктами підприємництва ряду комерційних операцій

3

створення Українського республіканського відділення Пенсійного фонду та створення Державної служби

зайнятості України.
Січень 1991 р. - створення Фонду соціального страхування Української РСР, початок повноцінної діяльності Українського республіканського відділення Пенсійного фонду (з січня 1992 року відділення було перетворене на Пенсійний фонд України).
Червень 1991 р. – створення Державного фонду сприяння зайнятості населення.
Грудень 1991 року – створення фонду для здійснення заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальному захисту населення.

З 1992 року запроваджені внески на соціальне страхування для госпрозрахункових підприємств і організацій, громадських об'єднань, громадян-підприємців, які використовують найману працю, - 61%, для бюджетних установ і організацій, неприбуткових гро-мадських об'єднань – 37% від фонду оплати праці. Для працю-ючих громадян запроваджені страхові внески в розмірі 1% заро-бітної плати. Також запроваджені внески до фонду для здійснення заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальному захисту населення – 19%, а з 1.03.1992 року – 12% від фонду оплати праці та до державного фонду сприяння зайнятості населення 3% від фонду оплати праці.

І. Створення фондів соціального страхування та початок практики здійснення нарахувань на фонд оплати праці

Етапи становлення системи нарахувань внесків на соціальне страхування та державної політики визнання таких внесків як форми податкових платежів.

до питання 1:

платежів було введено 4 види внесків: до Пенсійного фонду (основні

ставки - 37% нарахування, 1% утримань), Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (12%), Фонду сприяння зайнятості населення (3%), Фонду соціального страхування України (4%).

Закон ВРУ №3904-ХІ
від 02.02.1994 р.

Закон ВРУ №77/97-ВР від 18.02.1997 р.

Зі складу внесків, що входили до переліку загальнодержавних податків і зборів, вилучено внесок до Фонду сприяння зайнятості населення.

Статус обов'язко-вих внесків у складі системи оподаткування

Інші 3 види внесків перейменовано у збори:
- на обов'язкове державне пенсійне страхування;
- до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (справляння цього збору припинено з 1 січня 1999 року за винятком погашення заборгованості до фонду внаслідок заборгованості по заробітній платі);
- на обов'язкове соціальне страхування.

Статус обов-го внеску поза системою оподат-ня

Статус обов'язко-вих зборів у складі системи оподаткування

ІІ. Зміна у 1997 році статусу внесків до фондів соціального страхування внаслідок оновлення редакцій Закону "Про систему оподаткування"

Етапи становлення системи нарахувань внесків на соціальне страхування та державної політики визнання таких внесків як форми податкових платежів.

до питання 1:

політики визнання таких внесків як форми податкових платежів.
до питання 1:







Статус

обов'язко-вих внесків поза системою оподатку-вання

Фонд соц. страхування з тимчасової втрати працездатності визначено правонаступником Фонду соціального страхування України.

Серед джерел формування цього фонду є страхові внески страхувальників-роботодавців (2,5 % від фонду заробітної плати) і застрахованих осіб — найманих працівників (0,25 або 0,5 % із заробітної плати).

ІІІ. Формування у 2001 році нових видів фондів замість Фонду соціального страхування і Фонду сприяння зайнятості населення

Фонд загальнообов’язково-го державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворюван-ня, які спричинили втрату працездатності.

Кошти Фонду формуються виключно за рахунок страхових внесків роботодавців.
Суми внесків роботодавців обчислюються за встановленими нормативами (диференціюються 0,2 до 13,8 за галузями залежно від страхового ризику) до річного обсягу реалізованої продукції за вирахуванням ПДВ й акцизного збору, а для бюджетних організацій — до річної суми оплати праці.

Фонд загальнообов’язково-го державного соціального страхування на випадок безробіття став правонас-тупником Фонду сприяння зайнятості населення.

До джерел формування фонду відносяться страхові внески страхувальників-роботодавців (2,5 % від фонду заробітної плати) і застрахованих працівників (0,5 % із заробітної плати).

є використання податкового коефіцієнту (tax ratio), що розраховується як відношення

суми сплачених податків до ВВП у ринкових цінах.

Платежі у соціальні фонди в більшості країн належать до податкової системи.
Офіційні статистичні видання OECD відносять до податкової системи внески на соціальне страхування. Обов’язкові відрахування у соціальні Фонди мають постійний характер і враховуються при розрахунку податкового коефіцієнта на тій підставі, що відповідно до міжнародних статистичних стандартів вони розглядаються як податки (податок на соціальне страхування), а не як звичайні страхові внески.

В Україні обов'язкові платежі з соціального страхування не є складовими податкової системи і, відповідно, не є доходами зведеного державного бюджету. Як наслідок, в наукових публікаціях і ЗМІ використовуються два способи оцінки податкового коефіцієнта – із врахуванням у обсязі сплачених податків суми всіх сплачених обов'язкових внесків на соціальне страхування до позабюджетних державних фондів та без такого врахування (останній показник називають податковим навантаженням).

Вимір податкового навантаження (міжнародна) практика

Невизнання обов'язкових внесків на соціальне страхування як форми соціальних податків та їх вилучення із ПКУ як складової податкової системи штучно звужує реальні рамки системи оподаткування в Україні.

Практика виміру податкового навантажен-ня в Україні

Внески на обов’язкове соціальне страхування у міжнародній та вітчизняній практиці здійснення політики оподаткування.

до питання 1:

Фінансову базу системи державного соціального страхування створюють відповідні державні цільові фонди, які формуються за рахунок надходжень соціальних страхових платежів.

бізнес підвищити зарплати персоналу і вивести фонд оплати праці з

"тіні". Прем'єр нагадав, що з 1 січня поточного року була знижена ставка ЄСВ до 22% з 36,76-49,7%. Отже, вважає Яценюк, бізнес отримав додаткові кошти для підвищення окладів своїм працівникам.

За оцінками експерта "реанімаційного пакета реформ" Іллі НЕСХОДОВСЬКОГО, загальні витрати на оплату праці у підприємств знизилися на 10,8% (при мінімальній ставці ЄСВ 36,76%), і на 18,5% (при максимальній ставці 49,7%) .

Надходження від ЄСВ - це один з основних джерел наповнення Пенсійного фонду (ПФ). Знизивши соцвнесок, в Кабміні змушені були закласти в держбюджеті понад 144 млрд грн для компенсації ПФ. У січні-лютому в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, надходження з ЄСВ знизилися на 6 млрд грн - до 19,8 млрд грн, повідомили в Державній фіскальної службі. Хоча плановий показник на цій період був навіть перевиконано на кілька відсотків.

У Кабміні дають зрозуміти, що від дій бізнесу буде залежати збереження поточних ставок ЄСВ. Нещодавно міністр соціальної політики Павло Розенко заявив, що ставки можуть переглянути, якщо компанії не будуть створювати нові робочі місця і підвищувати зарплати. Залишати дірку в бюджеті Пенсійного фонду на рівні 150 млрд грн уряд не ризикне, впевнений Розенко.

України (ФРУ), в нинішньому році середня зарплата може вирости на

20%. Однак складно сказати, яку лепту в цей в зростання внесе зниження ЄСВ, враховуючи, що компанії і так, відштовхуючись від своїх фінансових результатів, проводять перегляд зарплат. "Набагато оперативніше бізнес реагує на подорожчання вартості життя, підвищуючи зарплати, скажімо, природним шляхом, незалежним від умов оподаткування", - зазначив Кузовой. Інше питання, що далеко не кожен бізнесмен може собі це дозволити в умовах падіння платоспроможності громадян..

1. Встановлення поза межами системи оподаткування єдиної системи обов’язкового соціального

страхування, яка виконує завдання встановлення гарантій щодо захисту прав на соціальне забезпечення в Україні; включення до єдиного юридичного механізму системи таких принципів, яка обов’язковість страхування працюючих осіб, обов’язковість фінансування страховими фондами (установами) витрат, пов’язаних з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами з окремих видів загальнообов’язкового соціального страхування

2. Розмежування окремих видів страхування залежно від страхових випадків. Станом на 01.01.2012 р. здійснюється чотири види загальнообов’язкового державного соціального страхування:
• пенсійне;
• у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності з витратами, зумовленими похованням;
• від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
• на випадок безробіття.
Страховиком за кожним окремим видом виступає відповідний цільовий державний страховий фонд, що має зобов’язання надавати застрахованим особам матеріальне за-безпечення і соціальні послуги при настанні страхових випадків з такого виду страху-вання

3. Забезпечення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (Державною фіскальною службою України) адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування1 шляхом його збору, ведення обліку платників, надходжень від його сплати та здійснення контролю за такою сплатою. Взяття на облік платників ЄСВ фіс-кальним органом здійснюється у день отримання від них заяви про взяття на облік за формою №1-ЄСВ або відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстра-тором

4. Перерахування платниками (страхувальниками за діючими видами загальноо-бов’язкового державного соціального страхування) сум єдиного соціального внеску одним платіжним Дорученням на централізовані рахунки органів ДФС та автоматич-не перерахування не пізніше наступного операційного дня на централізовані рахунки ПФУ, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, на рахун-ки Накопичувального пенсійного фонду , а у випадках, передбачених законом, до недержавних пенсійних фондів відповідно до визначених законом пропорцій

Сам розподіл сплаченого єдиного внеску за чотирма видами соціального страхування

здійснюється без участі платників ЄВСС. Пропорції такого розподілу наведено в Додатку
до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 675 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 85)

підприємництва – юридичні особи приймають участь у фінансових відносинах із

загальнообов’язкового державного соціального страхування як страхувальники

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування

Суб'єкти підприємництва – фізичні особи приймають участь у фінансових відносинах із загальнообов’язкового державного соціального страхування як страхувальники і як застраховані особи

ЄВСС на фінансові результати
діяльності суб'єкта підприємництва:
Інтегрування інструментів управління впливом

ЄВСС у систему управління витратами суб’єкта підприємництва:

Врахування впливу податкового навантаження на суб'єкта підприємництва, що формується внаслідок сплати ЄВСС.

до питання 1:

загальну систему оподаткування  (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону

N 2464, пп. 1.3 розд. ІІ Інструкції N 449)
Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування  (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону N 2464, пп. 1.3 розд. ІІ Інструкції N 449)
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону N 2464, пп. 1.4 розд. ІІ Інструкції N 449)

Добровільна сплата для фізичних осіб

Члени фермерського господарства, особистого селянського господарства (абз. 3 ч. 1 ст. 10 Закону N 2464-VII, пп. 1.2 розд. V Інструкції N 449)
Особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону N 2464 та не належать до платників єдиного внеску, визначених пп. 2 - 14 ч. 1 ст. 4 Закону N 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (абз. 5 ч. 1 ст. 10 Закону України N 2464, пп. 1.4 розд. V Інструкції N 449)

підприємництва при страхуванні найманих працівників.

які мають ознаки правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання

послуг — договори підряду, договори про надання послуг на перевезення, зберігання, доручення, комісії. У таких договорах відносини, встановлені між замовником — суб’єктом підприємництва та виконавцем — фізичною особою, можуть визнаватись як відносини між працівником та роботодавцем. Винагороди за іншими цивільно-правовими договорами (зокрема, договором оренди, купівлі-продажу, дарування, позички тощо) не входять до бази для нарахування єдиного внеску.

Підприємства УТОГ і УТОС — підприємства Українського товариства глухих та підприємства Українського товариства сліпих.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює 25 розмірам встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на яку нараховується єдиний внесок.
Максимальна величина бази нарахування ЄСВ має динаміку росту, оскільки базується на розмірі прожиткового мінімуму, що має тенденцію збільшуватися

та мінімального розміру заробітної плати за період 2000—2016 рр

суб'єктів підприємництва – фізичних осіб, які не використовують працю найманих

працівників:

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування
.такі платники, за бажанням, з метою збереження собі страхового стажу на рік або окремому місяці року, де не був ними отриманий дохід (прибуток) можуть самостійно, у разі необхідності, визначити базу нарахування єдиного внеску. В такому випадку сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску і більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску

питання 2:

для випадків виплати винагороди найманому працівникові за звітний місяць у

розмірі, більшому за максимальну базу нарахування ЄВСС (метод дроблення, забезпечує максимізацію податкового навантаження ЄВСС):

Нехай ПрАТ «Альфа» 4 листопада поточного року було укладено з Івановим О.А. (не працівником даного підприємства) договір підряду на виконання робіт, акт про виконання яких було підписано 25 грудня. За договором було нараховано та виплачено у грудні дохід у розмірі 78 000 грн.
Згідно Закону про Державний бюджет діяли такі розміри максимальної величини бази нарахування єдиного внеску: у листопаді - 36 250 грн (25х1450 ), а з 1 грудня - 38 750 грн (25х1550 ).

Оскільки винагорода за ЦПД у розмірі 78 000 грн більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ (38 750 грн), то базою нарахування ЄСВ буде сума 38 750 грн.
Відповідно, єдиний внесок становить: 8525,00 грн нарахувань (38 750 х22%)

ЦПД діяв 52 календарних дні. Відповідно, за листопад страхувальнику необхідно нарахувати внесок із суми витрат на виплату доходу у розмірі 40 500 грн (78000 грн:52 дніх27 днів). А за грудень, відповідно з суми 37 500 грн (78000 грн:52 дніх25 днів). Відповідно, з врахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ становить 16 225 грн (за листопад 36250х22%+за грудень 37500х22%)

База для розрахунку ЄСВ визначається для кожного місяця окремо і становить 39 000 грн (78000грн:2 міс).
Отримана сума щомісячного доходу більше від діючих розмірів максимальної бази для ЄСВ.
Відповідно, з врахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ становить 16 500 грн (за листопад 36250х22%+за грудень 38 750 х22%)

місцем роботи.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 1

Закону про ЄСВ основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Це означає, що, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) для юридичної особи за ЦПД, при цьому така юридична особа не є основним місцем роботи фізособи, ЄСВ нараховується на винагороду незалежно від її суми. Тобто в цьому випадку виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не потрібно.

Якщо ж роботи (послуги) за ЦПД виконує для установи (організації) працівник, для якого така установа (організація) є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування ЄСВ за місяць потрібно включити як зарплату (лікарняні, декретні) за основним місцем роботи, так і суму винагороди за ЦПД. І вже потім порівняти із сумою МЗП за місяць. І якщо така загальна сума буде менша МЗП, ЄСВ потрібно буде нараховувати з МЗП.

які не нараховується ЄВСС, затверджений окремою Постановою КМУ№1170:
Виплати, які здійснюються

у грошовій формі

1. Соціальні допомоги та виплати, встановлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми тощо). 2. Одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами. 3. Надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам. 4. Вихідна допомога у разі припинення трудового договору. 5. Відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні. 6. Витрати на відрядження, а саме: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення. Компенсаційні виплати та добові, які виплачуються у разі переїзду на роботу в іншу місцевість згідно із законодавством. 7. Виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (крім надбавок та доплат до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених законодавством, за роботу на територіях радіоактивного забруднення, оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до законодавства. 8. Компенсація моральної шкоди працівникам, що виплачується за рішенням суду. 9. Винагорода за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві. Винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їх використання. 10. Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у визначених законодавством розмірах. 11. Компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту. 12. Довічна плата за звання дійсного члена та члена-кореспондента академії наук. 13. Позики, видані працівникам для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства. 14. Матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання. 15. Допомога, що виплачується молодим спеціалістам під час відпустки після закінчення навчального закладу.

які не нараховується ЄВСС, затверджений окремою Постановою КМУ№1170:
Виплати, які надаються

в натуральній або грошовій формі

1. Платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей.
2. Витрати на колективне харчування плавскладу річкового, морського та рибопромислового флоту, а також харчування льотного складу цивільної авіації під час виконання завдань польоту, що можуть бути прирівняні до добових витрат на відрядження.
3. Витрати на харчування учасників спортивних заходів, у тому числі суддів, на час перебування на спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах у межах установлених норм.
4. Відшкодування працівникам витрат на придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх роботодавцем або вартість виданого згідно з діючими нормами спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування.
5. Вартість придбаних роботодавцем проїзних квитків, що персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у разі потреби для виконання виробничих завдань (у зв'язку із специфікою роботи).
6. Витрати на перевезення працівників до місця роботи власним або орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв).
7. Вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників.
8. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва), а саме:
витрати на оплату навчання у ВНЗ та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів;
стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим на навчання у ВНЗ з відривом від виробництва;
оплата проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
витрати, пов'язані з організацією навчального процесу (придбання навчального матеріалу, оренда приміщень).
9. Витрати на проведення культурно-освітніх і оздоровчих заходів та утримання громадських служб (крім зарплати працівникам, які їх обслуговують).
10. Витрати на благоустрій садівничих товариств (будівництво шляхів, енерго- та водопостачання, осушення та інші витрати загального характеру), будівництво гаражів для працівників.
11. Витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов'язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом.
12. Вартість житла, переданого у власність працівникам.
13. Витрати на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров'я.
14. Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями), а також доходи від здавання в оренду землі.

які не нараховується ЄВСС, затверджений окремою Постановою КМУ№1170:

суб’єктами підприємництва ряду комерційних операцій
3

що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та

організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

соціальне страхування, від 1998.01.14, №16/98-ВР зі змінами.
2. Закон України "Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV від 23.09.1999 р. зі змінами.
3. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. N 2240-ІІІ із змінами та доповненнями.
4. Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-ІІІ від 02.03.2000 р." зі мінами.
5. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI зі змінами.
6. Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», Верховна Рада України від 08.07.2011 № 3668-VI
7. Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-6.
8. Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
9. Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 N 5.
10. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 22 грудня 2010 р. N 1170
11. Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №449 від 20.04.2015.
12. Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Правління ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 18-1 ( z0858-11 ) від 23.06.2011
13. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР із змінами та доповненнями.