Комахи та їх різноманітність Виконала студентка 51-Д групи Гричина Яна

шкірясті надкрила захищають широкі перетинчасті задні крила, які в польоті

віялоподібно розгортуються. Задні ноги прямокрилих видовжені і призначені для стрибків. Відомо понад 20 тис. видів, з них в Україні - близько 200. Найвідоміші представники ряду - коники.

тваринною, і рослинною їжею. У самок на верхівці черевця часто

є довгий шаблеподібний яйцеклад. Усім відомий зелений коник. У степах поширений великий хижий коник - дибка степова, занесений до Червоної книги України. Цікаво, що популяції цієї комахи складаються із самок, які розмножуються, відкладаючи незапліднені яйця.

або капустянкою, - небезпечним шкідником культурних рослин. Ця комаха має

копальні передні ноги, за допомогою яких проробляє довгі ходи у ґрунті. Вовчок також добре літає та плаває. Своїми міцними щелепами він підгризає підземні частини городніх культур (огірків, картоплі, моркви тощо). Вдень ця комаха живе під землею, вночі може перелітати на нове місце.

степах. Деякі види, наприклад сарана перелітна, здатні до масових розмножень.

Тоді особини сарани збираються у велетенські зграї і летять на далеку відстань (до кількох тисяч кілометрів), виїдаючи всю зелену рослинність на своєму шляху. В Україні сарана трапляється в дельтах великих річок (Дунаю, Дністра, Дніпра).

Саранові

близько 200 видів цих тварин. Вони мають плескате тіло та

коротенькі вусики. Рухомим кігтиком кожної ноги воша кріпиться до хазяїна, затискуючи його волосину. Воші мають колючо-сисний ротовий апарат, за допомогою якого споживають кров хазяїна. В Україні поширені воші свиняча, теляча, людська тощо. Людська воша може жити у волосяному покриві голови людини (головна воша) або в одязі чи на волоссі тулуба (платяна воша). Самки приклеюють яйця до волосся хазяїв.

поворотного тифу, від яких протягом лише ХХ сторіччя загинуло близько

30 млн людей.

понад 300 тис. (з них в Україні – понад 15

тис.), поширених у найрізноманітніших умовах суходолу та в прісних водоймах. Жуки мають гризучі ротові органи, передня пара крил перетворилась на надкрила, задня пара – перетинчаста.

Ряд Жуків або Твердокрилі

– трупами. Вони закопують гній або мертвих тварин в землю

та відкладають на них яйця, з яких вилуплюються личинки, що швидко перетворюють ці рештки в гумус. Сонечка та їхні личинки винищують попелиць, а жуки-красотіли - гусінь шкідливих метеликів.

колорадський жук - картоплі, буряковий довгоносик - цукровому буряку, жук-кузька

- зерновим культурам. Хрущі об’їдають крони плодових дерев, а їхні личинки ушкоджують підземні частини рослин. Короїди виточують ходи під корком та у лубі цінних порід дерев, а личинки златок і вусачів живуть у мертвій деревині, псуючи зрубаний для господарських потреб ліс. Горохова зернівка висвердлює ходи у насінні бобових. Жуки-шкіроїди ушкоджують шкіряні та хутряні вироби.

4 см завдовжки) і рослиноїдний водолюб чорний (до 5 см).

(з них в Україні мешкає близько 8 тис.). У дорослих

особин ротові органи - сисний хоботок. Дві пари перетинчастих крил вкриті лусочками, здатними заломлювати світло. Личинки метеликів, або гусінь, мають гризучий ротовий апарат і видовжене червоподібне тіло.

Метелики

перед заляльковуванням плете захисну оболонку - кокон (шовкопряди, коконопряди) або

прикріплює лялечку до різних предметів. Личинки метеликів переважно рослиноїдні, хоча є такі, що живляться вовною або хутром (наприклад, шубна міль). Гусінь деяких видів (білан, яблунева міль, золотогуз, шовкопряд-недопарка) шкодить різним сільськогосподарським культурам, лісовим насадженням, псує борошно та інші харчові запаси тощо.

листки шовковиці, а дорослі особини взагалі не живляться. Ці комахи

стали свійськими тваринами, у природі вони не трапляються. Гусениця шовкопряда утворює кокон із єдиної шовкової нитки близько 2 км завдовжки. Шовківництво зародилося у Стародавньому Китаї ще 5 тис. років тому.

бджіл, джмелів, мурашок, їздців, пильщиків тощо (в Україні відомо близько

30 тис). Вони мають гризучі або гризучо-лижучі ротові органи та дві пари перетинчастих крил.

Ряд Перетинчастокрилі

Бджоли

Джмелі
Мурашки

Це нектар квіток, змінений під дією особливих речовин, які виробляють

спеціальні залози бджіл-робітниць. Бджоли запасають мед у стільниках з воску й використовують для власного живлення взимку. Бджіл утримують у штучних гніздах - вуликах.

самців - трутнів і десятків тисяч робочих особин (не здатних

до розмноження самок). Личинок вигодовують у комірчинах стільників. Личинок майбутніх робочих особин і трутнів перші чотири дні після вилуплення з яйця робочі особини вигодовують виділеннями спеціальних залоз - «молочком», а потім - пергою (сумішшю пилку та нектару). Личинки, з яких розвинуться майбутні цариці, отримують «молочко» до заляльковування.

чистить старі стільники, провітрює вулик, створюючи рухами крил постійні потоки

повітря. Це і є те гудіння, яке постійно чутно з вулика. Згодом робочі особини починають годувати личинок і будувати стільники. Після того як у них розвиваються отруйні залози, бджоли набувають здатності захищати вулик від ворогів. Лише через три-чотири тижні після вилуплення робочі особини починають збирати пилок і нектар квіток. Знайшовши квітки, досвідчена робоча особина повертається у гніздо і за допомогою особливого танцю повідомляє молодих особин про напрямок і відстань до джерела нектару.

молода матка повертається у вулик, старі матки з частиною робочих

особин залишають його. Це явище має назву роїння, а частина родини, яка залишила вулик, - рій. Бджолярі обережно переносять рій у новий вулик. Якщо цього не зробити, рій оселиться в дуплі дерева, у печері тощо. Однак у природі медоносна бджола самостійно вижити не зможе, це виключно свійська тварина. У сплячку бджоли не впадають, тому для зимівлі їм потрібні значні запаси поживних речовин.

оси. Джмелі мешкають у гніздах із трави, моху, дуплах, покинутих

норах тварин-землериїв та ін. Ці комахи запилюють багато дикорослих і культурних рослин, причому деякі з них (наприклад, конюшину) запилюють виключно джмелі.

час будівництва гнізд мурашки перемішують ґрунт, збільшують його шпаристість, збагачують

органічними речовинами. Руді лісові мурашки винищують значну кількість шкідників лісу. Останніми роками в Україні можна зустріти малесеньку (1-2 мм) руду фараонову мурашку. Вона тропічного походження і живе лише в теплих житлах.

крил, а задня перетворена на булавоподібні утвори - дзижчальця, які

слугують органами рівноваги під час польоту. Ротові органи у більшості мух - це м’який лижучий хоботок, у кровосисних і хижих видів - колючо-сисні. Дорослі оводи взагалі не живляться: їхні ротові органи дуже зменшені і не функціонують. Відомо близько 100 тис. видів двокрилих (в Україні - понад 4 тис).

Ряд Двокрилі