Слайд 1Критерії вибору та обгрунтування науково-дослідного процесу
Підготувала:
Студентка групи МБС-112
Кривошея Інна
Слайд 2Науково-дослідний процес
складається з комплексу дій, спрямованих на отримання нових
знань, завдяки яких змінюється (вдосконалюється) суспільна практика, її окремі ланки.
Слайд 3Будь-яке наукове дослідження, з одного боку, є неповторним за своєю
сутністю, з іншого ж боку, воно має певний алгоритм свого
становлення – універсальні послідовні етапи:
Перший етап - формування проблеми. На основі аналізу протиріч напряму, що вивчається, формулюють основне питання - проблему, і в загальних рисах визначають очікувальний результат.
Проблема — це складне теоретичне чи практичне питання, що потребує спеціального вивчення і позитивного розв'язання
Слайд 4Проблема дослідження виявляється шляхом визначення соціальних потреб (запиту) стосовно обраного
явища, їх співставлення з реальним станом його існування в суспільстві,
ступеня висвітлення в теорії, в результаті чого формулюється тема дослідження.
Критерії вибору теми – її актуальність, новизна і перспективність
Слайд 5Другий етап - розробка структури проблеми. Виокремлюють теми, підтеми, питання.
Композиція цих компонентів має створити «дерево» проблеми (або комплексної проблеми).
З кожної теми визначають орієнтований напрям дослідження.
Слайд 6Після обґрунтування проблеми, її структури науковий колектив або окремий науковець
вибирають конкретну тему наукового дослідження.
Обрання теми передбачає визначення її наукового
напряму, визначення об’єкта і предмета дослідження, його мети і завдань, формулювання гіпотези.
Слайд 7На третьому етапі окреслюють актуальність теми, її цінність на даному
етапі для науки, виробництва. Для цього з кожної теми проводять
дискусію, визначають протиріччя, виключають заперечення на користь реальності даної теми. Після такої «чистки» остаточно складають структуру проблеми.
Слайд 8В процесі аналізу наукової інформації (наукових статей, монографій, науково-методичної, навчальної
літератури), нормативних матеріалів й інших літературних джерел, її класифікації по
визначеним науковим завданням формується теоретичний базис дослідження, який складає його теоретико-методологічний фундамент.
Слайд 9Актуальність теми
Тема повинна бути актуальною, важливою, і такою, що вимагає
її вирішення в даний момент. Це одна із основних вимог.
Критеріїв для встановлення міри актуальності поки що немає. Актуальною вважається така тема, яка б забезпечила певний економічний ефект, у прикладних дослідженнях буде більш актуальною тема, яка забезпечить більший економічний ефект. Актуальність теоретичних досліджень оцінюють експерти, відомі вчені з даної проблеми.
Слайд 10Новизна теми
Тема має вирішувати наукове завдання, це означає, що тема
в такому визначенні ще не розроблялась, тобто виключене дублювання. Новизна
розробки має бути науковою, а не технічною, тобто принципово новою. Все, що вже відомо, не може бути предметом наукового дослідження.
Слайд 11Ефективність теми
Тема повинна бути економічно ефективною і значимою. Будь-яка тема
прикладних досліджень має забезпечити отримання економічного ефекту для народного господарства.
Це одна з важливих вимог.
Слайд 12Значимість теми
Значимість як основний критерій теми, має місце при проведенні
досліджень, які визначають престиж вітчизняної науки, або є фундаментом для
прикладних наук, або спрямовані на удосконалення суспільних і виробничих відносин.
Слайд 13Профільність та практичне застосування
Тема повинна відповідати профілю наукового колективу. Кожен
науковий колектив (ВНЗ, НДІ, відділ, кафедра) має свій профіль, кваліфікацію,
компетентність.
Важливою характеристикою теми є її практичне застосування, якщо це неможливо здійснити, то розробка теми є неефективною.