Предмет і завдання патологічної фізіології. Загальне вчення про хворобу. Вчення

про етіологію і патогенез

виникнення, розвитку і кінця хвороби.
Патологічна фізіологія — це наука,

що вивчає життєдіяльність хворого організму.
Особливість патологічної фізіології полягає в тому, що вона вивчає загальне у хворобі, тобто найбільш загальні закономірності виникнення і розвитку хвороби, в той час як інші науки вивчають особливе, спеціальне.

причини і умови виникнення хвороби.
Розкриває механізми розвитку хвороби та

окремих її проявів, встановлює закономірності перебігу хвороби і механізмів видужання.
Визначає загальні принципи профілактики і лікування хвороб.

ФІЗІОЛОГІЇ 3 ІНШИМИ МЕДИЧНИМИ НАУКАМИ, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ КЛІНІКИ

клінічний
експериментальний метод
метод клінічної епідеміології
метод доказової медицини

хвороба
Методом — патофізіологічний експеримент.

отримання наукової інформації і обмежені в часі. (анафілактичний шок, запалення,

крововтрата, асфіксія)
Хронічні експерименти відтворені в них патологічні процеси ближчі до природних

і систем

роль внутрішніх факторів в патології, типові патологічні процеси, типові порушення

обміну речовин.
Патофізіологія органів і систем вивчає загальні закономірності розвитку патологічних процесівв окремих функціональних системах, а також етіологію і патогенезнайбільш розповсюджених нозологічних форм.

організму, про виникнення, перебіг і завершення хвороби називається загальною нозологією

(від грецького nosos - хвороба).

стан,
патологічні реакції

тільки відсутність хвороб або фізичних вад»
(1946 р.)

організму, в якому спостерігаються відповідність структури і функції, а також

здатність регуляторних систем підтримувати сталість внутрішнього середовища (гомеостаз)

і зовнішнього середовища, яке характеризується обмеженням пристосовності з одночасною мобілізацією

компенсаторно-пристосовних механізмів

виникають в організмі у відповідь на пошкоджуючу дію хвороботворчого агента

або його систем на дію звичайних або незвичайних подразників

наявності загальної причини для групи захворювань. Наприклад, хвороби

інфекційні і неінфекційні. За цим же принципом можна згрупувати хвороби, причиною яких є інтоксикація (харчова, професійна), генні і хромосомні мутації (спадкові хвороби) та інші.
Топографо-анатомічна класифікація складається за органним принципом: хвороби серця, нирок, нервової системи і тому подібне. Вона поєднується з класифікацією за функціональними системами: хвороби системи крові, системи травлення, опорнорухового апарата і т.п.
Класифікація хвороб за віком і статтю. Розрізняють дитячі хвороби, хвороби старечого віку, хвороби жіночих статевих органів.
Екологічна класифікація хвороб виходить із умов існування людини – температури повітря, атмосферного тиску, сонячного освітлення.
Класифікація за наявністю загального патогенезу: алергічний, запальні хвороби, пухлини, шок, гіпоксія.

це вчення про причини й умови виникнення хвороби.

це вчення про механізми розвитку і кінця хвороби.

виражених клінічних ознак;
завершення хвороби

моменту впливу причини до появи перших клінічних ознак хвороби.

повного її прояву.

картини

перехід у хронічну форму, смерть.

і відновлення нормальних відношень організму із середовищем, для людини —

насамперед до відновлення її працездатності.

її припинення

тривалими періодами ремісії (місяці й навіть роки).