Шевченківський Гай

мальовничому парку, що зветься Шевченківський гай, знаходиться одна з найбільших

перлин міста - Музей народної архітектури та побуту у Львові.

метою порятунку пам'яток дерев'яної архітектури, предметів побуту і зразків народного

мистецтва усіх історико-етнографічних груп Західної України, що сформувались наприкінці XIX - початку XX століття.

Львівщина. Кожній з них присвячений окремий сектор мікросело, де поряд

з житловими будівлями знайшли своє місце господарські, виробничі, сакральні традиції.

картину життя, праці і відпочинку мешканців західноукраїнського села кінця XIX

- початку XX століття. Сьогодні львівський скансен є одним з найбільших музеїв під відкритим небом в Європі. На території, що становить 50 гектарів, відтворено 105 пам'яток народної дерев'яної архітектури. Серед них хати, найстаріші з яких збудовані у 1749, 1792, 1812, 1846, 1860 роках, господарсько-виробничі споруди (водяний млин, вітряки, сукновальня, тартак, кузня, олійня). Цікавими є будівлі та споруди, які характеризують карпатське полонинське господарство та лісозаготівельний промисел.

22 тис. експонатів. Це колекції одягу і тканин, меблів, музичних

інструментів, кераміки, прикрас, ікон, предметів церковної атрибутики, тощо. Унікальною є збірка рукописів і стародруків, яка нараховує понад 120 експонатів.

міста. Тут проводять фольклорні ярмарки, фестивалі народної музики, виступи народних

колективів. У виставкових залах Музею можна познайомитись з творами митців, фондовими виставками. За більш як 40 років діяльності більше 3 млн. туристів з різних країн світу отримали незабутні враження від знайомства з Музеєм. Щороку його відвідує близько 150 тис. гостей.

козацька слобода – місце, де відтворюється традиційне ковальське ремесло. Чим

унікальний цей куточок живої історії? В етнозоні «Бойківщина» стоїть стара кузня 1870 року з с.Тур´є Старосамбірського району Львівської області. Верховинський коваль познайомить Вас з вогненним ремеслом, ба навіть кожен бажаючий зможе викувати підкову або оберіг на щастя. Поруч розташувалась козацька кухня, де завжди можна почастувати стравами, приготованими за старовинними рецептами – найсмачнішим в світі кулешем, варениками, традиційними козацькими солодощами, випити домашнього квасу чи узвару. На майдані біля кузні козаки вправляються в стрільбі з лука та самопала, шабельному бою, метанні сокир та списів. Звичним для слободи є проведення козацьких забав, які дають змогу випробувати себе на міцність, спритність та влучність.

ній можна побачити привітну працівницю музею у національному костюмі, зайняту

прядінням.
На хаті з с.Либохора (1812 року) проводяться майстер-класи по ткацтву.
Також, на території музею працює діюча олійня. Олійництво – традиційне господарське заняття українців, метою якого є виготовлення рослинної олії.