СТАТИСТИКА

суспільну науку, її виникнення та розвиток
1.2. Предмет і методологічні основи

статистики
1.3. Етапи статистичного дослідження та специфічні прийоми статистики
1.4. Поняття та категорії в статистиці
1.5. Організація та завдання статистики в сучасних умовах

розвиток
Статистикою називають галузь знань, яка об'єднує принципи і методи роботи

з числовими даними, що характеризують масові явища.
Статистикою називають також галузь практичної діяльності, спрямованої на збір, обробку, аналіз статистичних даних.
"Status" - «певний стан явища, стан речей»
"Stato" - «держава»

розвиток

кількісно характеризують різні сторони суспільного життя: виробництво, розподіл і обмін

товарами, політику, культуру і т.д.;
- практична діяльність щодо збору, обробки та аналізу кількісних даних про суспільне життя і їх публікацію;
- наукова дисципліна, галузь знань, що вивчає кількісну сторону масових явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх кількісною стороною з метою виявлення закономірностей їх розвитку.

1.1. Поняття про статистику як суспільну науку, її виникнення та розвиток

наука, що має свій об'єкт, предмет і специфічні методи дослідження.
Об'єктом

вивчення статистики є масові явища і процеси будь-якої природи, у тому числі і в економіці.
Предметом статистики виступають розміри й кількісні співвідношення масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною з метою виявлення закономірностей їх розвитку.

системи категорій статистичної науки
Розробка загальних принципів і правил проведення

статистичних досліджень

Розробка універсальних методів обробки інформації

I рівень Загальна теорія статистики

Розробка загальних принципів і правил проведення статистичних досліджень

Дослідження і розробка узагальнюючих показників у різних галузях суспільного життя

ІІІ рівень Галузі економічної та соціальної статистики

Вивчення масових явищ, що мають місце у відповідних галузях і
сферах суспільно-економічного життя, розробка узагальнюючих показників цих галузей,
виявлення тенденцій і закономірностей розвитку зазначених сфер

1.2. Предмет і методологічні основи статистики

собою сукупність загальних правил (принципів) і спеціальних прийомів і методів

статистичного дослідження.

Загальні правила статистичного дослідження виходять з положень соціально-економічної теорії та принципу діалектичного методу пізнання. Вони складають теоретичну базу статистики.

Соціально-економічна теорія пояснює сутність досліджуваних явищ або процесів, закони їх розвитку в конкретних обставинах. Одночасно статистика збагачує соціально-економічні науки чисельними даними, отриманими в дослідженнях, використовується для підтвердження або спростування висунутих ними теоретичних гіпотез.

1.2. Предмет і методологічні основи статистики

і групування,
індексний метод,
кореляційно-регресійний та ін.

Особливості статистичної методології

пов'язані:

по-перше, з точним виміром і кількісним описом масових суспільних явищ,
по-друге, з використанням узагальнюючих показників для характеристики об'єктивних статистичних закономірностей.

1.2. Предмет і методологічні основи статистики

вчених:

І.Ф. Герман (1755-1815 рр.), Д.М. Журавський (1810-1856 рр.), які

вивчали питання взаємодії статистики та політекономії, постановку статистичного спостереження та аналізу статистичних даних, розробляли теорію угруповання;

Ю.Є. Янсон (1835-1893 рр..) - основоположник статистичного аналізу;

О.О. Чупров (1835-1893 р.) - який вивчав питання аналізу зв'язку і залежності суспільних явищ, проблемами стійкості динамічних рядів;

М.В. Птуха (1884-1961 рр..) - один з основоположників української демографічної статистики.

Сучасна статистична методологія знайшла розвиток у працях таких вчених-статистиків як В.С. Немчінов, С.Г. Струмилін, Б.С. Ястремський, А.Я. Боярський, Т.В. Рябушкин, С.С. Сергєєв та ін.

1.2. Предмет і методологічні основи статистики

наступними етапами:
1-й етап: Статистичне спостереження – це спеціально організоване дослідження

явищ, процесів, закономірностей їх розвитку у конкретних часових та просторових умовах відповідно до поставленої мети і завдань;
2-й етап: Первинна обробка статистичних даних з використанням метод статистичного зведення і групування результатів спостереження, який дає змогу утворити якісно однорідні групи, категорії, види явищ, елементів сукупності, подій з метою перевірки статистичних гіпотез;
3-й етап: Аналіз та інтерпретація результатів статистичного дослідження. Характеризується застосуванням для всебічного кількісно-якісного аналізу масових явищ і процесів методів вивчення варіації ознак, використанням показників динаміки і індексів, встановленням тенденції і прогнозуванням розвитку, виявленням взаємозв’язків і взаємозалежності між ознаками. Для подання результатів аналізу широко використовується табличний і графічний методи.

1.3. Етапи статистичного дослідження та специфічні прийоми статистики

зібрати первинні статистичні дані (інформацію).
Статистична інформація повинна відповідати певним вимогам:

повнота;
достовірність;
співставленість;
своєчасність подання - особливо при здійсненні управлінських функцій;
доступність.

1.3. Етапи статистичного дослідження та специфічні прийоми статистики

предмета статистики
- стабільність - здатністю застарівати і з необхідністю отримання нової

інформації для прийняття адекватних управлінських рішень

1.3. Етапи статистичного дослідження та специфічні прийоми статистики

широкі можливості для якісного спостереження, наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне

забезпечення тощо
- децентралізована (відомча, окремих економічних структур) є більш оперативною завдяки меншому проміжку часу поміж збиранням даних та використанням готової статистичної інформації.
Надання статистичної інформації є основним завданням органів державної статистики, а сама статистична інформація - продукцією їх діяльності, що має, як і будь-яка інша продукція, свою вартість.

1.3. Етапи статистичного дослідження та специфічні прийоми статистики

стадіях статистичного дослідження:

статистичне спостереження, яке полягає у зборі первинної інформації

про окремі факти досліджуваного явища.

групування та зведення зібраного матеріалу, що дозволяє провести їх систематизацію та класифікацію. Це проводиться на основі переходу від характеристики окремих елементів дослідження до узагальнюючих показників у формі абсолютних, відносні і середніх величин.

обробка статистичних показників, отриманих в результаті угруповання і зведення, і аналіз отриманих результатів з метою отримання висновків про стан і закономірності розвитку досліджуваного явища на основі аналізу варіації, динаміки і взаємозв'язку.

1.3. Етапи статистичного дослідження та специфічні прийоми статистики

статиці (станом на певний момент або за певний проміжок часу).

За допомогою угруповання виділяються характерні властивості і різноманітні типи явищ.

Ряд динаміки класифікує значення статистичних показників в часі (за періодами або моментів часу), описує динаміку розвитку масового процесу.

1.3. Етапи статистичного дослідження та специфічні прийоми статистики

за допомогою певних категорій, тобто понять, основних понять - п'ять

статистична сукупність;
статистична одиниця;
статистичний ознака;
статистична закономірність;
статистичні показники.

що варіюють, одноякісних (однорідних) за певною ознакою, але які можуть

різнитися за іншими ознаками.

Основні властивості статистичної сукупності :

• нерозкладність - часткове виникнення або часткове зникнення елементів статистичної сукупності не руйнує її якісної основи, всі її якісні характеристики зберігаються.

• статистична сукупність завжди однорідна хоча б за однією ознакою.

• найважливішою властивістю статистичної сукупності є варіація - кількісна зміна значення статистичної ознаки при переході від одного її елементу до іншого.

1.4. Поняття та категорії в статистиці

незалежно від того піддаються вони статистичному дослідженню чи ні (вони

мають певний конкретний розмір).

створені спеціально для цілей статистичного дослідження (сукупність покупців певного товару в маркетингових дослідженнях)

- стохастичні сукупності (гіпотетичні безлічі) - уявні, нереальні, передбачувані сукупності.

1.4. Поняття та категорії в статистиці

статистичної сукупності, який є носієм певної статистичного ознаки. Вона є

межею дроблення статистичної сукупності, при якому зберігаються всі властивості явища, що досліджується або процесу, її окремим випадком.

Вибір статистичної одиниці визначається метою і рівнем проведеного статистичного дослідження. Одиниці сукупності обов'язково повинні бути якісно однорідними.

Загальна кількість одиниць сукупності називається обсягом статистичної сукупності.

1.4. Поняття та категорії в статистиці

ознаки можна класифікувати по безлічі підстав.

Класифікація статистичних ознак


1.4. Поняття

та категорії в статистиці

і процесів, тобто статистична закономірність є кількісної формою виявлення причинного

зв'язку. Вона встановлюється на основі аналізу масових даних і виявляється тільки на рівні статистичної сукупності.

1.4. Поняття та категорії в статистиці

з його якісною визначеністю в конкретних умовах місця і часу.

Цим він відрізняється від індивідуальних значень ознаки (варіант).

Класифікація статистичних показників

1.4. Поняття та категорії в статистиці

дослідження виникають у суспільстві глибоких перетворень соціальних та економічних процесів

на основі науково обґрунтованих показників;
2) узагальнення і прогнозування тенденцій розвитку держави;
3) виявлення резервів ефективності суспільного виробництва;
4) своєчасне забезпечення управлінських органів статистичною інформацією;
5) впровадження в практику статистики стандартів системи національних розрахунків (СНР);
6) формування і функціонування системи моніторингу (спеціально організованих спостережень);
7) подальша комп'ютеризація органів державної статистики;
8) удосконалення статистичної інформації та методології розрахунків статистичних показників.

1.5. Організація та завдання статистики в сучасних умовах

в різних галузях України здійснюється Державним комітетом статистики України (Держкомстат),

очолюваним головою Осауленко О.Г. Дія комітету регламентується Положенням про Державний комітет статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 11 липня 2007 р, № 924. Голова Комітету одночасно є керівником Колегії Держкомстату. У структурі даної організації створена Методична комісія, яка займається розробкою необхідної документації на державному рівні з питань організації статистичних служб на місцях, статистичної звітності, перепису населення, методології статистики.
При Держкомстаті функціонує Науково-дослідний інститут статистики, який веде узагальнення наукових досліджень з теорії та методології статистики.

комітету статистики України:
Департамент макроекономічної статистики;
Департамент статистики виробництва;
Департамент

міжгалузевої статистики підприємств;
Департамент статистики послуг;
Департамент статистики сільського господарства та навколишнього середовища;
Департамент обстежень домогосподарств;
Департамент статистики торгівлі;
Департамент статистики праці;
Департамент статистики населення та адміністративно-територіального устрою;
Департамент статистики цін;
Департамент інформатизації;
Департамент зведеної інформації;
Департамент планування та організації статистичних спостережень;
Департамент фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності;
Департамент кадрово-організаційного забезпечення;
Адміністративно-господарський департамент;
Управління статистики зарубіжних країн та міжнародного співробітництва;
Сектор правового забезпечення та зв'язків з Верховною Радою України;
Сектор контрольно-ревізійної роботи;
Сектор режимно-секретної роботи;
Сектор контролю виконання.

та інформатики відповідно до Конституції України визначаються виключно законами України.

В основу організації державного обліку і статистики покладені
загальні принципи державного управління.
принцип подання в обов'язковому порядку всіма юридичними особами та особами, що займаються підприємницькою діяльністю, даних, необхідних для проведення державних статистичних спостережень.
принцип залучення до здійснення державних статистичних спостережень осіб, які не працюють в органах державної статистики. Зазначені заходи проводяться за рішеннями Кабінету Міністрів України на визначених цими рішеннями умовах.
принципу знеособленого використання статистичних даних, відповідно до якого всі зібрані відомості щодо громадян, юридичних осіб можуть використовуватися лише у зведеному вигляді, із обов'язковим збереженням державної та комерційної таємниці.

які регламентують діяльність Держкомстату України:
1. Закон України "Про державну статистику"
2.

Закон України "Про Всеукраїнський перепис населення"
3. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику”
4. Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення"
5. Закон України "Про сільськогосподарський перепис"
6. Закон України "Про інформацію"
7. Закон України "Про державну службу"
8. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг"
9. Закон України "Про електронний цифровий підпис"
10. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації статистичних спостережень"
11. Указ Президента України "Про утворення Державного комітету статистики України "
12. Постанова КМ України від 11 липня 2007 р. № 924 "Про затвердження Положення про Державний комітет статистики України"
13. Указ Президента України "Про День працівників статистики"
14. Указ Президента України "Про символіку Державного комітету статистики України"
15. Постанова КМ УКРАЇНИ від 8 листопада 2000 р. N 1659 "Про затвердження Положення про проведення статистичних спостережень та надання органами державної статистики послуг на платній основі"