Технолог ія складання математичної казки

умови оволодіння технологією складання математичної казки, яка, з одного боку,

розширює робоче поле діяльності педагога щодо реалізації дидактичних функцій казки, а з другого – сприяє розвитку в учнів творчих компонентів діяльності, характеристик математичного мислення, інтересу до предмету, розуміння змісту математичних понять.

фантастично-реалістичного характеру, у якому реалізується лінія утвердження ціннісних аспектів життя. 

досвід пошукової продуктивної діяльності учнів на математичному матеріалі;
сприяти розвитку

здібних до математики дітей;
розвивати логічне мислення, математичну чутливість до естетичної сторони математичних завдань та способів їх розв’язування;
розвивати математичну мову учнів;
виховувати особистісні якості, а саме:
дисциплінованість,
наполегливість,
працелюбство тощо.

зміст казки і форми роботи з нею мають враховувати методологічні

основи математики як науки, історичні та лінгводидактичні засади народної казки, результати психологічних та педагогічних досліджень щодо формування індивідуальних моделей пізнання;
доступності, коли змістова лінія казки узгоджується із вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти та віковими закономірностями розумового розвитку молодших школярів.

стимульний, тобто такий, що формує позитивну мотивацію та виховує інтерес

до математики;
в) доповнювальний, коли основні теми математичної підготовки закріплюються на нестандартних завданнях, задачах з логічним навантаженням тощо;

казки цілям, змісту, формам організації навчання школярів;
навчально-методичну доцільність, тобто

підпорядкування вимогам програми, віковим особливостям засвоєння дітьми математичного матеріалу;
особистісно орієнтовану спрямованість, що розуміємо як вимогу врахування індивідуального рівня математичної підготовки кожної дитини;
масовості, тобто зміст, структура, сюжет казки має бути розрахований на різновікові групи дітей дошкільного віку.

основу, яка включає основну ідею казки, цільові установки, параметри та

принципи навчання і виховання учнів через казку, трактування її побудови та функціонування, позиції укладача казки щодо нових функцій казки, які забезпечують зв’язок між жанром, типом казки та конкретним об’єктом казки;
б) інформаційно-змістове забезпечення, а саме загальні і часткові цілі, обсяг змісту математичної освіти для засвоєння, орієнтація на розвиток пізнавальної активності молодших школярів та формування в учнів цілісного уявлення про цінності життєвого простору людини;

сценарій казки, морфологічний ящик, матрицю рішень, характер навчання та форму

викладу;
г) проектувальну частину, що передбачає розробку навчальних ситуацій на основі окреслених теоретико-методичних позицій, вибору основних параметрів казки, визначення структури та складання тексту математичної казки;
д) процесуальну реалізованість, тобто конкретні форми і методи роботи вихователя, проблемні демонстрації епізодів чи фрагментів казки, способи управління та співуправління в режисерському поданні казки.

яких:
у повній мірі використовуються можливості стимулювання учнів до складання казки,

коли діяльність по реалізації ігрового задуму спрямована на рівень математичної підготовки та мовленнєвого розвитку школярів;
передбачається застосування інтерактивних форм роботи, коли дорослий і дитина спільно планують сценарій казки, обирають параметри казки, у яких дорослий враховує пропозиції дитини в складанні казки, обов’язково визначаючи внесок дитини в процес складання казки;
дітям пропонуються деякі параметри казки, які спрямовують до евристичного пошуку способів вирішення навчальних суперечностей, конфлікту ролей чи протистояння моральних позицій героїв;
розширюється коло контрольованих дитиною факторів ігрового середовища на засадах складання усвідомленої та обґрунтованої програми дій, висунення власних пропозицій щодо складання казки з математичним змістом.

діяльності дітей дошкільного віку, що пов’язано із реалізацією управлінської функції

навчання математики та мірою допомоги педагога.

повному управлінні та контролі з його боку.

самостійного складання ними математичної казки.

по-друге – співуправління з використанням засобів

заохочення ініціативи дітей щодо самостійного складання ними математичної казки.

етап, коли казка складається за інструкціями педагога тобто учителем жорстко

визначені основні параметри у складанні казки.

вчитель пропонує розробити сюжет для героїв різних творів для дітей

та певних математичних відношень у нових умовах.

матричний, тобто заснований на перегляді можливих варіантів майбутньої казки за

морфологічним ящиком Ф. Цвіккі та досліджень В. Я. Проппа;

за певним жанром: народної, чарівної, про тварин;

діяльності героїв казки.

казки, до виконання дітьми.

та реалізують її у рольовій грі.

правилами, без правил), коли режисура адаптована до пізнавальних можливостей учнів.

у будь-який момент рольової інтерпретації казки могла бути змінене (збільшено,

зменшено) ігрове навантаження ролі чи сюжетної лінії казки.

глибоко засвоїти вихованцями математичний матеріал.

думку та обґрунтовано обирати варіанти складання казки.