Тема : Організація і проведення конкретно-соціологічних досліджень

Методи соціологічного дослідження

методы социологических исследований: Учеб. пособие. – К., 2000. – 304

с.
2. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М., 2003. – 596 с.
3. Паніна Н. Технологія соціологічного дослідження. - К., 1996. – 232 с.
4. Добреньков В., Кравченко А. Фундаментальная социология. В 15 т. – Т. 1: Теория и методология. – М., 2003. – 908 с.

процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.

анкети, бланка інтерв’ю тощо).
2. Збір первинної соціологічної інформації.
3. Упорядкування та

обробка зібраної інформації.
4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.

та аналіз соціальних тенденцій, закономірностей розвитку і пов’язані з вирішенням

найскладніших проблем суспільства;
прикладні дослідження – націлені на вивчення конкретних об’єктів, вирішення певних соціальних проблем

(2-6 місяців)
Експрес-дослідження (2 тижні – 2 місяці)

дослідження соціального об’єкту.

наукових проблем; формування мети і завдань дослідження; фіксування вихідних уявлень

про об’єкт
Методична функція програми полягає в розробці загального плану дослідження, розкриває шляхи, методи, способи збору, аналізу інформації, дає можливість провести порівняльний аналіз одержаних результатів аналогічних досліджень.
Організаційна функція забезпечує розробку системи поділу праці в дослідницькому колективі, налагодження контролю за ходом дослідження, публікацію по необхідності результатів

і точність, деталізація програми
логічна послідовність всіх елементів програми
гнучкість

програми

завдань
формулювання гіпотез
інтерпретація понять
Методична частина
розробка плану дослідження
визначення вибірки
вибір і опис методів

збору інформації
інтерпретація зібраної інформації

функціонування і розвитку досліджуваного об’єкта

об’єкта, його функціонування),
пояснюючі (орієнтовані на встановлення причин, чинників, що

пояснюють механізми функціонування об’єкта),
прогнозні (передбачають тенденції та напрями функціонування і розвитку об’єкта)

припущень),
статистичні (формулюються як система показників й індексів статистики),
емпіричні

(постають як операційні поняття, індекси, показники)

і завдання
інтепретація основних понять
наукова новизна
практичне значення
гіпотези (2)
вибірка (тип і обсяг)
метод

збору інформації

результатів
графічний аналіз (4-5 графіків чи діаграм)
висновок (чи реалізовано мету, чи

доведено гіпотези; висунути пропозиції, рекомендації, розробити прогнози)

сукупність застосовуваних прийомів, процедур і операцій для емпіричного і теоретичного

пізнання соціальної реальності.

власне методи соціологічного дослідження

документів, метод спостереження, метод опитування, метод експерименту)
методи аналізу матеріалу

(використання статистичних групувань, шкалування, виявлення кількісних залежностей)

та економність дослідження не повинні досягатися за рахунок якості даних;
жоден

метод не є універсальним і має свої, чітко окреслені, пізнавальні можливості. Тому не існує узагалі «добрих» чи «поганих» методів, є методи, адекватні або неадекватні (тобто відповідні і невідповідні) поставленій меті і завданням;
надійність методу забезпечується дотриманням правил його застосування

фіксованого сприйняття об’єкта, який досліджують

розвитком явищ, що їх досліджують,
можливість безпосереднього сприйняття поведінки людей у

конкретних умовах і в реальному часі;
можливість широкого охоплення події і опису взаємодії усіх її учасників;
незалежність дій об’єктів спостереження від соціолога-спостерігача.

ситуації, що спостерігається;
складність, а інколи й просто неможливість повторення

спостережень; соціальні процеси є незворотними,
вплив на якість первинної соціологічної інформації суб’єктивних оцінок спостерігача, його установок, стереотипів тощо.

результаті впливу на нього деяких факторів.
Експеримент передбачає безпосереднє втручання

дослідника в реальний хід подій.

у незвичну експериментальну ситуацію, під вплив певного фактору;
простеження скерованості, величини

і сталості змінних характеристик, які називаються контрольними і котрі настали внаслідок дії введеного фактору

процесів,
складності, а то й неможливості їх формалізації і кількісного опису;
складності

чіткого з’ясування ефекту впливу на соціальне явище якогось одного фактору;
опосередкованості зовнішніх впливів через людську психіку;
неможливості надати однозначну інтерпретацію поведінки людини або соціальної спільноти тощо