Центр підготовки офіцерів запасу ТНЕУ Тактика

оборони.

1.Місце та роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; можливі засоби посилення та їх використання. 2.Бойовий порядок, система опорних пунктів та вогневих позицій; система вогню та інженерних загороджень. 3.Порядок роботи командира роти по організації оборони в різних умовах. 4.Ведення оборонного бою.

основні принципи і характерні риси, що і сучасний загальновійськовий бій:

рішучість,
різноманітність способів боротьби,
часті та швидкі зміни обстановки,
напруженість і швидкоплинність,
висока маневреність,
розосередженість сил та засобів по фронту і в глибину.

застосовується на більшості напрямків і перш за все там, де

втрата території недопустима.
Маневрена оборона – застосовується з метою нанесення противнику втрат, виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на заздалегідь намічених і ешелонованих в глибину рубежах в поєднанні з короткими контратаками. Вона допускає залишення деякої частини території.

рішучі дії недоцільні або змушено-внаслідок несприятливо ї обстановки. Вона може

підготовлюватися завчасно до початку бойових дій або організовується в ході бою.


Перехід до оборони роти може здійснюватись в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.

ешелонованою
готовою до тривалого ведення бою.

другому ешелоні батальйону;
в смузі забезпечення (на передовій позиції бригади).

Виконувати самостійно бойове завдання знаходячись:

на передовій позиції;
складати загальновійськовий резерв бригади;
знаходячись у протидесантному резерві бригади;
оборонятись на головному чи другорядному напрямку;
в якості підрозділу прикриття при відході бригади.

позицій;
систему вогню;
систему інженерних загороджень.

ОП по фронту 1-1,5 км і в глибину до 1

км;

віддалення КСП роти від ПКО до 800 м;

проміжки між ВОП до 300 м (РОП – до 1 км);

кількість траншей в РОП – 2-3.

та інші перепони;
підготовлені для руйнування мости, дамби, греблі, які перед

ПКО і в глибині оборони, а також на флангах.

роти в інтересах успішного виконання одержаних задач.

Вона починається негайно

з одержанням бойового завдання і включає:

організацію бою;
заняття оборони, створення бойового порядку і системи вогню;
інженерне обладнання опорного пункту;
розробку схеми опорного пункту;
підготовку підрозділів до бою;
контроль готовності оборони і підрозділів до виконання бойових задач.